Навігація
Головна
Аналіз часових рядів з урахуванням сезонної компонентиЕфективність використання окремих ресурсів підприємстваСтатистичне вивчення персоналу підприємства, використання робочого...Моделювання сезонних коливань з використанням фіктивних зміннихВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛУ
Трудові ресурси і персонал підприємствАНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ І ЇХ...ТРУДОВІ РЕСУРСИСистема балансів трудових ресурсівАналіз трудових ресурсів
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сезонність використання персоналу в підприємствах

Сезонність використання робочої сили па підприємствах виражається у зростанні потреби в ній в окремі періоди часу. При цьому рівень сезонності використання робочої сили на підприємствах визначається наступними показниками:

- Помісячний розподіл витрат праці в абсолютних і відносних показниках, що характеризують кількість працюючих і відпрацьований ними час по місяцях року;

коефіцієнт сезонності використання праці - відношення витрат праці до середньомісячного їх кількості;

- Коефіцієнт нерівномірного сезонної навантаження - відношення максимальних місячних витрат праці до мінімальних;

розмах сезонності - різниця між максимальними і мінімальними місячними витратами праці (абсолютний розмах) або між коефіцієнтами сезонності використання праці в місцях з максимальними і мінімальними витратами праці (відносний розмах).

Приклад

Фактично відпрацьовано в сільськогосподарському виробництві 1653 люд.-год, у тому числі (абсолютне розподіл): у січні - 80, лютому - 98, березні - 114, квітні - 198, травні - 225, червні - 135, липні - 125, серпні - 228, вересні - 155, жовтні - 120, листопаді - 90, грудні - 85.

Відносний розподіл витрат праці в січні склало (80/1653 • 100) - 4,83%, у лютому (98/1653 х 100) - 5,93% і т.д.

Середньомісячні витрати праці склали (1653/12) = 137,75 чел.-ч. Тоді коефіцієнт сезонності використання праці в січні дорівнює (80 / 137.75) = 0,58; в лютому (98 / 137,75) = 0,71 і т.д.

Мінімальні витрати праці були у січні - 80 тис. Люд.-год, а максимальні - у серпні - 228 чел.-ч. Тоді коефіцієнт нерівномірної сезонної навантаження дорівнює (228/80) = 2,85, а розмах сезонності:

- Абсолютний - (228 - 80) = 148 люд.-год;

- Відносний - [(228/1653) - (80/1653)] = 0,138 - 0,048 = 0,09.

Найбільш яскраво сезонність використання робочої сили проявляється в сільськогосподарських підприємствах, що пов'язано з розбіжністю часу виробництва з робочим часом. З цієї причини в сільськогосподарських підприємствах проблема зниження сезонності, забезпечення рівномірного використання трудових ресурсів протягом календарного року стоїть найбільш гостро. Зниження сезонності використання трудових ресурсів - реальний резерв підвищення ефективності не тільки їх використання, але і всього виробництва в цілому.

Основними шляхами зниження сезонності використання праці в сільськогосподарських підприємствах є:

- Раціональне поєднання галузей у господарстві;

- Раціональний підбір сільськогосподарських культур, як за видами, так і за сортами, з різними вегетаційними періодами дозрівання;

- Раціональна організація праці;

- Механізація і автоматизація трудомістких процесів, особливо в період пікової потреби в трудових ресурсах;

- Міжгосподарська кооперація і агропромислова інтеграція з метою зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Організація підсобних виробництв в сільськогосподарських підприємствах;

- Розвиток і вдосконалення ринку праці.

Баланс трудових ресурсів підприємства

Баланс трудових ресурсів підприємства являє собою систему показників, що характеризують потребу, наявність, розподіл і використання робочої сили.

Потреба в робочій силі підприємства залежить від запланованого обсягу виробленої продукції, виконуваних робіт і надання послуг і від ступеня використання наявних можливостей самої робочої сили. Якщо підприємство розширює свою діяльність, збільшує виробничі потужності, створює нові робочі місця, то необхідно визначити додаткову потребу в трудових ресурсах по категоріям і професій, а також джерела їх залучення.

Чисельність і склад персоналу підприємства визначаються виходячи з виробничої програми на майбутній період, укрупненими методами або деталізовано. Деталізований розрахунок ведеться виходячи з норм часу на технологічні процеси, на виконання певних видів робіт.

Укрупнено чисельність основних робочих (Рос | 1) можна визначити за формулою

де Тпп - трудомісткість виробничої програми, нормо-годин; Феф - ефективний (плановий) фонд робочого часу одного робітника; К | 1П - коефіцієнт перевиконання норм виробітку.

Чисельність допоміжних робітників планується за нормами обслуговування, за обсягом виконуваних робіт, нормами виробітку.

Чисельність службовців визначається на основі затвердженого по підприємству штатного розкладу, в якому встановлюється кількість працівників по кожній посаді і розмір заробітної плати.

Якщо потреба в робочій силі перевищує її наявність в підприємстві, то здійснюється додаткове наймання працівників з ринку робочої сили.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Паєм працівника не означає його виходу з ринку робочої сили, оскільки в підприємствах існує свій внутрішній ринок робочої сили, що пояснюється існуванням всередині підприємства конкуренції між працівниками, що прагнуть зайняти більш престижні робочі місця. На відміну від зовнішнього ринку робочої сили, внутрішній ринок не схильний спонтанним коливанням і є керованим цілеспрямовано, що виражається в розподілі і перерозподілі працівників.

Наявність або забезпеченість підприємства трудовими ресурсами впливає па обсяги і ритмічність виробництва і реалізації продукції, ефективність використання основних фондів, собівартість продукції, робіт, послуг, обсяг прибутку, рентабельність і фінансовий стан підприємства.

Аналіз наявності і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами здійснюється в наступній послідовності:

1) дослідження складу і структури персоналу;

2) розрахунок і вивчення показників руху робочої сили;

3) оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами;

4) пошук і підрахунок резервів підвищення ефективності та повноти використання трудових ресурсів.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами - це відносний показник, що розраховується шляхом ділення фактичної кількості працівників за категоріями і за професіями па планову потребу.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити в тісному зв'язку з вивченням ступеня виконання плану (програм) соціального розвитку підприємства - будівництво житла для співробітників, забезпечення їх соціальних і культурних потреб і т.д.

Напруга у забезпеченні окремих підприємств трудовими ресурсами може бути кілька знято за рахунок більш повного використання наявної робочої сили, зростання продуктивності праці працівників, інтенсифікації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, впровадження повий, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва.

У процесі аналізу повинні бути виявлені резерви скорочення потреби підприємства в трудових ресурсах в результаті проведення цих заходів.

Розподіл і перерозподіл працівників являє собою розстановку кадрів але посад і робочих місць, що забезпечує виконання необхідних видів і обсягів робіт.

Використання працівників передбачає визначення такої структури робіт, яка дозволяє максимально використовувати можливості та індивідуальні характеристики працівників.

Підбір і розстановка працівників здійснюються на основі наступних принципів:

- Відповідності - відповідність професійних і моральних якостей працівника вимогам посади;

- Перспективності - грунтується на обліку вікового цензу для різних категорій посад, тривалості періоду роботи на одній посаді, періодичному підвищенні кваліфікації;

- Змінюваності - грунтується на тому, що тривале перебування працівника на одній посаді пов'язано з негативними наслідками для підприємства.

Вихідними даними для підбору і розстановки кадрів є, з одного боку, вимоги, обумовлені конкретною роботою і посадою, і якісні характеристики самих працівників, з іншого боку. Мета оптимального використання працівників - забезпечення максимальної відповідності особистісних якостей працівника і пропонованих вимог до виконуваної ним роботи. Саме в цьому полягає запорука успіху будь-якого підприємства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Аналіз часових рядів з урахуванням сезонної компоненти
Ефективність використання окремих ресурсів підприємства
Статистичне вивчення персоналу підприємства, використання робочого часу, продуктивності праці
Моделювання сезонних коливань з використанням фіктивних змінних
ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛУ
Трудові ресурси і персонал підприємств
АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВІ РЕСУРСИ
Система балансів трудових ресурсів
Аналіз трудових ресурсів
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук