Навігація
Головна
Види руху матеріальних ресурсів у виробництвіМатеріальні потреби і економічні ресурси суспільства. Теорія...Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсівЗамкнутий цикл планування матеріальних ресурсів (CL MRP)Потоки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової...Потоки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової...Аналіз матеріальних ресурсівОрганізація поставки матеріально-технічних ресурсівМатеріальні ресурсиМатеріально-технічні ресурси
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка матеріальних ресурсів та їх списання в процесі виробництва

Вартість оборотних фондів визначає багато параметрів діяльності підприємства - собівартість виробленої продукції, вартість майна підприємства, величину податку на майно і податку на прибуток і т.д. З цієї причини вартісна оцінка використовуваних у виробництві матеріальних ресурсів має важливе економічне значення.

Вартість матеріальних ресурсів визначається сумою витрат на їх купівлю, транспортування і доставку, зберігання, обслуговування кредитів, пов'язаних з їх придбанням. При цьому облік їх надходження може здійснюватися або по ціні фактичних витрат па придбання, або за обліковою ціною - надходять матеріали враховуються по середньокрупний, среднезаготовітельной або среднепроізводственной ціною, а різниця між обліковою і фактичною ціною в кінці року списується на витрати виробництва.

У процесі виробництва відбувається безперервне поповнення матеріальних ресурсів, а в умовах ринкової економіки одні й ті ж види матеріальних ресурсів можуть мати різну ціну. У цих умовах можливі наступні способи оцінки матеріальних ресурсів, списаних у витрати на виробництво:

- Спосіб собівартості одиниці кожного виду матеріалів, що надійшли в конкретній даті - є вкрай трудомістким в організації обліку і з цієї причини застосовується рідко;

- Метод середньої собівартості - визначається середньозважена фактична собівартість одиниці кожного виду матеріалів є найбільш поширеним на практиці способом;

- Способи ФІФО - ресурси, першими надходять у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом закупівель і ЛІФО - ресурси, першими надходять у виробництво, оцінюються але собівартістю останніх за часом закупівель.

Приклад

Потрібно визначити вартість відпущених у виробництво і списуються на витрати виробництва матеріалів в кількості 30 т, а також кількість і вартість залишку матеріалів на кінець звітного періоду. Залишок матеріалів на початок звітного періоду і надходження матеріалів за звітний період представлені в табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Наявність і надходження матеріалів

Показник

Об'єм, т

Ціна 1 т, тис. Руб.

Вартість матеріалів, тис. Руб.

Залишок на розпочато звітного періоду

5

30

150

Надходження за звітний період:

- Перша

10

35

350

- друге

15

40

600

- Третій

20

40

800

Розрахунок способом собівартості одиниці кожного виду матеріалів Припустимо, що у виробництво відпущені повністю матеріали першого і третього надходження за звітний період. Тоді їх собівартість дорівнює: (10 • 35 + 20 • 40) = 1150 тис. Руб. Залишок матеріалів дорівнює: (50 - 30) = 20 т, а їх собівартість складе: (5 • 30 + 15 • 40) = = 750 тис. Руб.

Розрахунок способом середньої собівартості

Визначимо середню собівартість одиниці (1т) матеріалів: (150 + 350 + 600 + 800) / 50 = 1900/50 = 38 тис. Руб. Тоді собівартість відпущених у виробництво матеріалів дорівнює: (38 • 30) = 1140 тис. Руб., А залишку: (1900 - 1140) = 760 тис. Руб.

Розрахунок способом ФІФО

Собівартість відпущених у виробництво матеріалів дорівнює: (35 • 30) = 1050 тис. Руб., А залишку: (1900 - 1050) = 850 тис. Руб.

Розрахунок способом ЛІФО

Собівартість відпущених н виробництво матеріалів дорівнює: (40 • 30) = 1200 тис. Руб., А залишку: (1900 - 1200) = 700 тис. Руб.

Як видно з представленого прикладу, оцінка одного і того ж обсягу використовуваних матеріалів залежно від обраного способу коливається від 1 050 тис. До 1200 тис. Руб. Це свідчить про те, що правильний вибір способу списання матеріалів у виробництво дуже важливий, особливо в умовах високої інфляції, коли постійно збільшуються ціни па застосовуються у виробництві матеріальні ресурси. Перехід до способу списання за методом ЛІФО дозволяє підвищити собівартість товарної продукції і знизити базу оподаткування але податку на прибуток.

Слід зазначити, що перехід до методу ЛІФО має сенс при наступних умовах:

- Рівень інфляції значно вище норми рентабельності;

- У підприємства є "запас" рентабельності;

- Покупка сировини і матеріалів проводиться регулярно не рідше одного разу на місяць;

- Протягом тривалого часу облікова вартість залишків готової продукції на складі на кінець місяця значно нижче собівартості товарної продукції за цей місяць.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Види руху матеріальних ресурсів у виробництві
Матеріальні потреби і економічні ресурси суспільства. Теорія виробництва
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Замкнутий цикл планування матеріальних ресурсів (CL MRP)
Потоки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції як складові логістичного потоку
Потоки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції як складові логістичного потоку
Аналіз матеріальних ресурсів
Організація поставки матеріально-технічних ресурсів
Матеріальні ресурси
Матеріально-технічні ресурси
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук