Навігація
Головна
Документальне оформлення руху нематеріальних активів та їх оцінкаПоняття, класифікація та оцінка нематеріальних активівПереоцінка нематеріальних активівПридбання нематеріальних активів за грошові коштиНематеріальні активи як складова основних фондів організації,...Оцінка нематеріальних активівОцінка нематеріальних активівАУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВОцінка та облік нематеріальних активівОцінка нематеріальних активів як реальних опціонів
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка нематеріальних активів

Для визначення реальної вартості нематеріальних активів необхідна їх оцінка. Оцінка нематеріальних активів та інтелектуальної власності - це процес визначення вартості обсягу прав па конкретні результати інтелектуальної діяльності, володіння якими забезпечує їх власнику певну вигоду.

Об'єктом оцінки є:

- Права на об'єкти інтелектуальної власності, причому ці права мають як територіальний, так і тимчасовий характер і повинні бути дійсні, тобто власник прав може їх реалізувати, не порушуючи права третіх осіб;

- Економічний і інший позитивний (негативний ефект), який нематеріальні активи можуть дати їх власникові.

Предметом оцінки є безпосередні результати інтелектуальної діяльності людини.

Правила обліку нематеріальних активів докладним чином освячуються в бухгалтерській літературі та періодичній пресі, присвяченій бухгалтерського обліку. Оцінка ж інтелектуальної власності є неопрацьованою сферою фінансово-економічної діяльності підприємств і організацій.

Відносно інтелектуальної власності використовується такий вид правочинів, як виключне право (ст 1229р. ГК РФ), яке передбачає право користування і право розпорядження майновими та особистими немайновими правами. Тільки майнові права є об'єктом оцінки.

Вони отчуждаеми охороняються певний період часу, їх можна продати. Що стосується немайнових прав, то вони не отчуждаеми (відмова від них нікчемний), не можуть виступати об'єктом оцінки і охороняються безстроково. Склад немайнових прав розрізняється залежно від виду інтелектуальної власності. Найширший спектр немайнових прав у об'єктів авторського права (право авторства; право автора на ім'я; право па недоторканність твору; право на оприлюднення). При оформленні угод по повній або частковій передачу майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності застосовуються два основних види договору: договір про відчуження виключних прав і ліцензійний договір. У відповідності з договором про відчуження виключних прав у об'єкта з'являється новий власник, за ліцензійним договором виключне право, що виникає з патентів, не втрачається патентовласником, а передається лише право користування об'єктом.

Залежно від мети оцінки визначають вид вартості, методи і процедури, якими краще скористатися при визначенні вартості.

В якості основних цілей оцінки нематеріальних активів та інтелектуальної власності можуть бути:

- Внесення в статутний капітал і визначення майнових часток засновників, що припадають на них;

- Проведення заставних операцій;

- страхування майна;

- Визначення частки нематеріальних активів в намічених до реалізації інвестиційних проектах;

- Визначення економічного ефекту від їх використання;

- Визначення винагороди авторам інтелектуальної власності;

- Визначення ціни ліцензійного договору, предметом якого є інтелектуальна власність;

- Постановка інтелектуальної власності та позитивної ділової репутації на баланс організації;

- Визначення розміру збитку, нанесеного порушенням виключних прав власникові інтелектуальної власності;

- Купівля, продаж, реструктуризація всього підприємства та ін.

Нематеріальні активи частіше оцінюються в контексті поняття вартості використання, а не вартості обміну (ринкової вартості), оскільки операції з ними здійснюються значно рідше порівняно з продажем реальних активів.

При проведенні оцінки вказується конкретний вид вартості, який визначається передбачуваним використанням результату оцінки. У більшості випадків у процесі оцінки визначається ринкова вартість. При її розрахунку слід враховувати наступні фактори, які впливають на величину вартості об'єкта:

- Нематеріальний, унікальний характер об'єкта оцінки;

- Поточне використання об'єкта інтелектуальної власності;

- Можливі галузі використання, найбільш вірогідну ємність і частка ринку, витрати на виробництво і реалізацію продукції, що випускається з використанням об'єкта інтелектуальної власності, обсяг і тимчасову структуру інвестицій, необхідних для освоєння і використання об'єкта інтелектуальної власності в тій чи іншій галузі;

- Ризики освоєння і використання об'єкта інтелектуальної власності в різних галузях, у тому числі ризики недосягнення технічних, економічних, експлуатаційних і екологічних характеристик, ризики недобросовісної конкуренції та інші;

- Стадії розробки та промислового освоєння об'єкта інтелектуальної власності;

- Можливість і ступінь правового захисту;

- Обсяг переданих прав та інших умов договорів про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності;

- Спосіб виплати винагороди за використання об'єкта інтелектуальної власності;

- Строк корисного використання об'єкта та інші фактори. При визначенні вартості інтелектуальної власності оцінювач зобов'язаний використовувати (або обґрунтувати відмову від використання) дохідний, порівняльний і витратний підходи до оцінки (рис. 13.2). Оцінювач має право самостійно визначати в рамках кожного з підходів конкретні методи оцінки. При цьому враховується обсяг і достовірність ринкової інформації, доступної для використання того чи іншого методу.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Використання дохідного підходу здійснюється за умови можливості отримання доходів (вигод) від використання інтелектуальної власності.

Доходом від використання інтелектуальної власності є різниця за певний період часу між грошовими надходженнями і грошовими виплатами (далі грошовий потік), одержувана правовласником за надане право використання інтелектуальної власності.

Основними формами грошових надходжень є платежі за надане право використання інтелектуальної власності, наприклад, роялті, паушальні внески та інші.

Підходи і методи оцінки нематеріальних активів

Мал. 13.6. Підходи і методи оцінки нематеріальних активів

Для об'єктів оцінки, що приносять за рівні періоди часу грошові потоки від використання інтелектуальної власності, рівні по величині між собою або змінюються однаковими темпами, величина вартості визначається методом капіталізації майбутніх грошових потоків від використання інтелектуальної власності.

Для об'єктів оцінки, що приносять за рівні періоди часу грошові потоки від використання інтелектуальної власності, не рівні за величиною між собою, вартість визначається методом дисконтування майбутніх грошових потоків від використання інтелектуальної власності.

Використання порівняльного підходу здійснюється за наявності достовірної та доступної інформації про ціни аналогів об'єкта оцінки (далі - аналог) і дійсні умови угод з ними. При цьому може використовуватися інформація про ціни угод, пропозицій і попиту.

За допомогою методу порівняння продажів за допомогою аналізу ринкових цін угод по аналогічним об'єктах моделюється ринкова вартість оцінюваного об'єкту.

Метод якісного аналізу (рейтингу, ранжування) передбачає аналіз характеристик об'єкта по всіх елементах порівняння для вибору шкали ранжирування, виставлення рейтингових оцінок за цим елементам порівняння, розрахунок сукупного рейтингу аналогів.

Метод кореляційно-регресійного аналізу полягає в обробці статистичної інформації по раніше зроблених операціях, побудові на її основі і наступному використанні залежності оцінки прав на результати інтелектуальної діяльності від різного роду параметрів.

Витратний підхід до оцінки інтелектуальної власності заснований на визначенні витрат, необхідних для заміщення або відновлення об'єкта оцінки з урахуванням його зносу.

Метод вартості створення полягає в калькулюванні в цінах і тарифах, що діють на дату оцінки, всіх ресурсів (елементів витрат), необхідних для створення аналогічного об'єкта інтелектуальної власності. Метод індексації витрат - в індексації фактично понесених правовласником в минулому витрат на створення оцінюваного об'єкта інтелектуальної власності до даті оцінки.

Оцінку вартості інтелектуальної власності рекомендується проводити відповідно до методичних основами використання різних підходів до оцінки інтелектуальної власності, наведеними вище.

Підсумкова величина вартості об'єкта оцінки визначається оцінювачем шляхом обґрунтованого узагальнення результатів розрахунку вартості інтелектуальної власності, отриманих при використанні різних підходів до оцінки.

До об'єктів інтелектуальної власності, які можуть бути використані в аграрній сфері, належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, товарні знаки (знаки обслуговування), зазначення походження товарів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Документальне оформлення руху нематеріальних активів та їх оцінка
Поняття, класифікація та оцінка нематеріальних активів
Переоцінка нематеріальних активів
Придбання нематеріальних активів за грошові кошти
Нематеріальні активи як складова основних фондів організації, підприємства
Оцінка нематеріальних активів
Оцінка нематеріальних активів
АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Оцінка та облік нематеріальних активів
Оцінка нематеріальних активів як реальних опціонів
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук