Навігація
Головна
Значення і завдання комплексного аналізу господарської діяльності в...Комплексна оцінка ефективності господарської діяльності (російський і...Аналіз основних показників господарської діяльності підприємстваМетоди прийняття управлінських рішень, засновані на комплексному...ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СТАНУ БАЛАНСУ...Показники ефективності фінансово-господарської діяльності підприємстваОрганізаційна культура як фактор підвищення ефективностіДослідження обліку та аналізу господарської діяльності підприємстваАналіз ефективності виробничо-господарської діяльностіЗміст економічного аналізу. Основні показники господарської діяльності
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація показників комплексного аналізу, факторів і резервів підвищення ефективності господарської діяльності

Характерною особливістю методу вітчизняного економічного аналізу є використання системи показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства і умови се здійснення. Формуються ці показники в процесі обліку (бухгалтерського фінансового та управлінського, статистичного, податкового, оперативно-технічного), у процесах бізнес-планування, нормування, інвестиційного проектування, біржових торгів, маркетингових досліджень і вивчення вимог стейкхолдерів компанії. Багато показників формуються безпосередньо в ході самого аналізу і конструюються залежно від цілей його проведення.

Кожен економічний показник має певний сенс і конкретне аналітичне значення. Якщо ці показники розглядати ізольовано один від одного, то стає ясно, що багато з них страждають відомої обмеженістю. Але комплексний аналіз передбачає взаємозалежне і системне вивчення всієї сукупності численних показників діяльності компанії. Для їх упорядкування всі показники, використовувані в комплексному аналізі, можна згрупувати відповідно до його завданнями та послідовністю здійснення. Подібна класифікація показників являє собою своєрідну інформаційну модель діяльності підприємства. Така модель включає в себе сукупність блоків показників, наведених на рис. 1.2.

Перший блок показників повинен включати характеристики зовнішнього середовища, в якій функціонує компанія. Це показники макроекономічної ситуації, ринкового становища компанії, її конкурентного середовища на товарних і фінансових ринках. Важливі також показники соціально-політичних і природно-кліматичних умов здійснення діяльності цієї компанії.

Другий блок показників покликаний охарактеризувати організаційно-правову форму компанії та її техніко-організаційний рівень. Для цього необхідні показники статусу компанії, форми власності та розподілу прав па цю власність, реєстру акціонерів, структури органів управління, видів здійснюваної діяльності та інші показники, що відображають положення статутних та установчих документів.

Розкриваючи вихідні умови діяльності компанії, показники даного блоку повинні характеризувати її виробничі потужності, забезпеченість основними фондами, матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами. Особливої уваги потребують показники, що характеризують інтелектуальний потенціал компанії.

Класифікація показників комплексного аналізу діяльності комерційної організації

Мал. 1.2. Класифікація показників комплексного аналізу діяльності комерційної організації [1]

Центральне місце серед показників другого блоку займають індикатори науково-технічного рівня виробництва та інноваційної активності компанії, рівня організації виробництва і праці, параметри оцінки рівня управління і в тому числі всіх видів економічної роботи.

Третій, четвертий і п'ятий блоки показників орієнтовані на характеристики трьох основних видів діяльності компанії:

1) фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням і використанням капіталу;

2) операційної (поточної) діяльності, пов'язаної з отриманням виручки в результаті виробництва і продажів продукції, робіт, товарів або послуг;

3) інвестиційної діяльності, пов'язаної з придбаннями і продажами необоротних активів, з довгостроковими фінансовими вкладеннями.

Оскільки справжній навчальний курс орієнтований на вивчення студентами бакалаврату комплексного аналізу функціонування виробничого підприємства, на малюнку більш докладно показані групи показників, що характеризують в основному його операційну діяльність.

Шостий блок складається з показників використання основи виробничого потенціалу підприємства - його основних фондів. У цьому блоці присутні показники забезпеченості підприємства основними фондами, їх структури, руху і оновлення, узагальнюючі показники фондовіддачі. Головну роль тут відіграють показники ефективності використання активної частини основних виробничих фондів - машин і устаткування, завантаження їх парку, використання часу їх роботи і потужності.

Сьомий блок - це показники використання матеріальних ресурсів, що включають характеристики матеріально-технічного забезпечення виробництва, запасів, номенклатури і витрати матеріалів, матеріаловіддачі, матеріаломісткості продукції тощо

Восьмий блок включає показники використання праці, забезпеченості трудовими ресурсами та використання чисельності персоналу, робочого часу, трудомісткості продукції та продуктивності праці. Традиційно до цього блоку відносять також показники оплати праці та інших форм його стимулювання, співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Дев'ятий блок повинен містити вкрай важливі в епоху економіки, заснованої на знаннях, показники, що характеризують використання інтелектуального капіталу компанії. Це параметри використання об'єктів інтелектуальної власності, людського, структурного і соціального капіталів.

Десятий блок складається з показників виробництва і продажів продукції, робіт або послуг. Тут важливі характеристики обсягу та асортименту продукції, її якості та ритмічності виробництва, відвантаження та виконання договорів поставок, продажів і достатності їх обсягу для забезпечення беззбитковості роботи підприємства. У цьому блоці присутні також показники, що характеризують резерви можливого збільшення випуску продукції і виручки від її продажу за рахунок кращого використання всіх ресурсів підприємства. До тієї ж групи можуть бути віднесені і показники інших доходів цього підприємства.

Одинадцятий блок утворюється показниками витрат підприємства і собівартості його продукції. У центрі цього блоку показники, необхідні для аналізу виробничих витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями, видами виробів і виробничим процесам, ступеня залежності від змін обсягу виробництва і продажів.

Дванадцятий блок може бути наповнений показниками ділової активності компанії на основі виручки від продажів, що відображають ефективність використання її активів, різних видів необоротних і оборотних коштів, власних і позикових ресурсів.

Тринадцятий блок включає абсолютні та відносні показники фінансової результативності підприємства - показники прибутку і рентабельності. Вони дозволяють оцінювати і досліджувати прибуток від продажів і інші фінансові результати, прибуток до оподаткування та чистий прибуток, нерозподілений прибуток і сукупний фінансовий результат періоду, рентабельність виробництва і продажів, підприємства в цілому, окремих сегментів його діяльності і видів продукції, рентабельність власного капіталу.

Чотирнадцятий блок - це показники, що характеризують фінансовий стан компанії, її фінансову незалежність і платоспроможність, ризик потенційного банкрутства, рух грошових потоків. Останнім часом все більшого значення набувають також показники ринкової капіталізації компанії, динаміки курсів емітованих нею цінних паперів, прибутку на акцію, співвідношення "ціна / дохід", дивідендної політики та сукупної прибутковості акціонерів.

П'ятнадцятий блок показників покликаний відображати характеристики соціальних та екологічних аспектів діяльності компанії, необхідні для цілей аналізу можливостей її сталого розвитку.

Шістнадцятий блок представлений показниками узагальнюючих комплексних оцінок ефективності діяльності компанії. Набір таких показників визначається специфікою досліджуваних підприємств, конкретними цілями аналізу і різними методиками проведення комплексних оцінок.

Зрозуміло, така класифікація може розглядатися лише як зразкова, оскільки комплексний аналіз господарської діяльності - це управлінський аналіз і його методика (у тому числі набір і угруповання використовуваних показників) залежить виключно від потреб управління конкретною організацією, вона не може регламентуватися зверху і визначається кожною компанією самостійно.

Всі явища і процеси в економіці підприємства, а також відображають їх показники обумовлені впливом широкого кола найрізноманітніших чинників. Найважливішими завданнями комплексного аналізу є виявлення цих факторів, вимірювання та інтерпретація їх впливу. Для якісного виконання подібних завдань велике значення має класифікація факторів.

У практиці економічного аналізу під факторами прийнято розуміти умови, причини і рушійні сили, що впливають па ті чи інші показники. Залежно від цілей аналізу можливі найрізноманітніші класифікації таких факторів. Проте найбільше значення має угруповання всіх факторів на внутрішні, залежні від діяльності досліджуваного підприємства, і зовнішні, які підприємство не може контролювати, оскільки не в змозі чинити на них скільки-небудь істотний вплив. Такий підхід дозволяє більш об'єктивно оцінювати результати діяльності підприємств і виявляти реальні резерви підвищення її ефективності.

З кожної групи факторів важливо виділяти основні фактори, що вирішальний вплив на аналізовані показники, і другорядні, які надають незначний вплив. Залежно від конкретних обставин один і той же фактор може бути або основним, або другорядним. Правильність виділення головних чинників на основі вимірювання впливів усього їх різноманіття визначає результативність аналізу.

Особливе значення для комплексного аналізу не тільки поточної діяльності, по і процесів розвитку підприємства має виділення груп інтенсивних і екстенсивних факторів. До інтенсивних факторів відносяться фактори, пов'язані з підвищенням ефективності використання ресурсів компанії і вдосконаленням їх якісних характеристик. А екстенсивні фактори характеризують зростання масштабів втягуються в господарський оборот ресурсів, ліквідацію їх втрат і фактів непродуктивного використання.

У кожній з цих груп можуть бути виділені інноваційні фактори, пов'язані:

• з впровадженням нової техніки, прогресивних технологій і матеріалів, проектно-конструкторських рішень;

• освоєнням виробництва принципово нових виробів, диверсифікацією діяльності;

• використанням нових організаційних і фінансових рішень, вдосконаленням бізнес-процесів і бізнес-моделей;

• виходом на нетрадиційні ринки.

В аналізі прийнято також виділяти кількісні фактори, що виражають екстенсивні, кількісні характеристики досліджуваних процесів, і якісні фактори, обумовлені внутрішніми якостями досліджуваних об'єктів або ефективністю використання кількісно вимірюваних ресурсів. Незважаючи на те що якісні чинники самі мають кількісне вираження, вони відображають не екстенсивні, а інтенсивні характеристики досліджуваних явищ.

Виходячи зі специфіки втягуються в бізнес ресурсів, комплексний аналіз передбачає виявлення впливу па результати діяльності підприємства факторів, пов'язаних з використанням трудових ресурсів та інтелектуального капіталу, основних фондів, матеріальних (у тому числі природних) і фінансових ресурсів.

У ряді випадків принципове значення має виділення груп об'єктивних чинників, не залежних від волі і бажань людей, і суб'єктивних, чиє дія визначається рішеннями конкретних людей, організацій або органів влади. Для аналітичних цілей корисно розмежування факторів на загальні, що діють на всі підприємства країни, галузі чи регіону і специфічні, характерні лише для даного підприємства або виділеної групи підприємств. Аналітичну цінність представляє також групування чинників за часом їх впливу - на постійні, які надають свій вплив безперервно протягом усього досліджуваного періоду, і періодичні, які проявляються лише на конкретних відрізках часу.

При проведенні аналізу можливе виділення прямих факторів, що безпосередньо надають свій вплив на досліджуваний показник, або непрямих, діючих на цей показник опосередковано, через свій вплив па інші взаємозалежні параметри діяльності компанії. За цим принципом можуть бути виділені фактори першого, другого, третього і наступних порядків.

Економічний аналіз оперує кількісними характеристиками досліджуваних явищ і процесів. Тому все різноманіття факторів, що впливають на господарську діяльність, можна також розділити на вимірні (піддаються кількісній оцінці) і незмірні (що не допускають кількісного виміру) чинники. Завдання аналітика полягає в тому, щоб мінімізувати число невимірних факторів за допомогою різних способів кількісних оцінок їх проявів (експертних бальних оцінок, прийомів вербального аналізу та ін.).

Факторний аналіз покликаний вирішити дві рівноцінні завдання - забезпечити максимально повне охоплення всіх факторів, що впливають на господарську діяльність підприємства, і виявити коло основних чинників, об'єктивно відображають ефективність цієї діяльності та дозволяють дати оцінку такої ефективності.

У кожному конкретному випадку класифікація чинників визначається завданнями аналізу. На основі вибору різних класифікаційних ознак можна здійснювати моделювання факторної системи підприємства, що дозволяє вирішувати завдання пошуку шляхів підвищення ефективності бізнесу. При цьому класифікація факторів може служити базою і для аналізу резервів зростання ефективності.

В економічній роботі прийнято дві інтерпретації поняття "резерви". Перша з них передбачає розгляд резервів як що тимчасово не використовуються ресурсів, що знаходяться па зберіганні і призначених для задоволення потреби в них у майбутньому або при настанні непередбачених обставин (мобілізаційні резерви виробничих потужностей, запаси матеріалів, фінансові резерви для хеджування ризиків та ін.). Друга інтерпретація трактує резерви як невикористані в даний момент можливості підвищення ефективності бізнесу за рахунок кращого використання ресурсів (резерви підвищення продуктивності праці, збільшення випуску продукції і продажу, зниження собівартості, зростання рентабельності і т.п.).

Саме друге трактування резервів, що припускає їх розгляд як якихось розривів між досягнутим і можливим (тобто більш високим) рівнями ефективності, і використовується в практиці комплексного аналізу господарської діяльності. В рамках такого підходу можуть бути виділені два варіанти пошуку можливих резервів поліпшення роботи. Перший з них виходить з існуючої бізнес-моделі компанії і її вже наявного виробничого потенціалу. Напрямками пошуку резервів у цьому випадку є виявлення можливостей ліквідації наявних недоліків, втрат, простоїв, нераціональних організаційних рішень, непродуктивних витрат, зайвих відходів тощо Очевидно, що подібні резерви, будучи досить значними на більшості вітчизняних підприємств, все ж носять обмежений характер. Навіть їхні повна мобілізація не зможе забезпечити необхідний рівень конкурентоспроможності в умовах інтеграції нашої країни у світову господарську систему.

Другий варіант пошуку резервів орієнтований па вивчення можливостей впровадження більш продуктивної техніки, передових технологій, прогресивних проектно-конструкторських рішень, принципово нових матеріалів, освоєння нових виробів, диверсифікацію діяльності компанії, модифікацію її бізнес-моделі і вибір оптимальних варіантів ринкової політики. Таким чином, резерви в даному випадку зв'язуються з інноваційною активністю компанії і при цьому вони носять практично невичерпний характер.

Залежно від цілей аналізу на кожному рівні управління економікою можна виділити глобальні, загальнодержавні, галузеві, регіональні чи внутрішньогосподарські резерви [2]. За ознакою часу можливої реалізації вони можуть бути розділені на безповоротно втрачені, невикористані поточні та перспективні резерви.[2]

Резерви можуть бути згруповані і відповідно до прийнятої на підприємстві класифікацією найважливіших факторів підвищення ефективності діяльності. Так, для аналізу поточних можливостей поліпшення виробничої діяльності найчастіше використовується угруповання резервів за трьома простим моментам праці. При цьому виділяють резерви, пов'язані з поліпшенням використання трудових ресурсів (живої праці), матеріальних ресурсів (предметів праці) та основних фондів (засобів праці). Однак для дійсного збільшення випуску продукції необхідно збалансоване поєднання всіх трьох компонентів виробничої діяльності. Тому виділяють і реальний "комплектний" резерв можливого зростання виробництва, який лімітується мінімальною сумою з виявлених резервів по кожній із зазначених трьох груп. Такий резерв, для мобілізації якого вже в даний час достатньо і трудових ресурсів, і матеріалів, і основних засобів, можна вважати реальним поточним резервом. Більш масштабні резерви, мобілізація яких вимагає або залучення додаткової робочої сили, або розширення виробничої бази або залучення в обіг додаткових матеріальних ресурсів, повинні розглядатися як перспективні резерви.

Всі резерви, пов'язані із залученням у виробництво додаткових ресурсів, ліквідацією фактів їх непродуктивних втрат або з збільшенням часу їх використання, носять переважно екстенсивний характер. Резерви інтенсивного типу пов'язані з кращим використанням наявних ресурсів за рахунок вдосконалення їх якісних характеристик, оптимізації бізнес-процесів, впровадження технологічних і продуктових інновацій.

Залежно від способів виявлення резерви прийнято також ділити на явні і приховані. Явні резерви являють собою очевидні втрати, простої, збитки і перевитрати. Такі резерви неважко виявити поданням табельної, оперативно-технічного, бухгалтерського управлінського і фінансового обліку. При цьому навіть явні резерви можуть бути розділені на безумовні і умовні. До безумовних резервам відносять нестачі і втрати матеріальних цінностей в результаті псування і розкрадань, втрати від браку, простої і прогули, присуджені до сплати штрафи і т.п. Явні, але умовні резерви пов'язані з можливостями недопущення та ліквідації перевитрат всіх видів ресурсів в порівнянні з встановленими нормами або з показниками аналогічних підприємств. Виявлення таких резервів здійснюється на основі нескладного порівняльного аналізу.

Пошук прихованих резервів вимагає проведення більш глибокого аналізу. Вони можуть бути пов'язані з можливостями оптимізації договірної та асортиментної політики компанії, диверсифікацією її діяльності, використанням передового досвіду. Найбільш характерними шляхами мобілізації прихованих резервів підвищення ефективності є технологічні, продуктові та організаційні інновації.

У роботі з виявлення резервів важливо дотримуватися принципи виділення вузьких місць, що обмежують можливості зростання, і провідних ланок, що створюють умови для підвищення ефективності бізнесу компанії в цілому. Зрозуміло, організація та методика пошуку і мобілізації реальних резервів поліпшення роботи комерційних організацій у вирішальній мірі залежать від специфіки кожної з таких організацій і прийнятої стратегії її розвитку.

  • [1] Баканов М. І., Мельник М. В., Шеремет Л. Д. Теорія економічного аналізу: підручник / за ред. М. І. Баканова. М .: Фінанси і статистика, 2 009.
  • [2] Барнгол'ц С. Б., Мельник М. В. Указ. соч.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Значення і завдання комплексного аналізу господарської діяльності в умовах ринкової економіки
Комплексна оцінка ефективності господарської діяльності (російський і зарубіжний досвід)
Аналіз основних показників господарської діяльності підприємства
Методи прийняття управлінських рішень, засновані на комплексному економічному аналізі господарської діяльності організації
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СТАНУ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
Показники ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства
Організаційна культура як фактор підвищення ефективності
Дослідження обліку та аналізу господарської діяльності підприємства
Аналіз ефективності виробничо-господарської діяльності
Зміст економічного аналізу. Основні показники господарської діяльності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук