Навігація
Головна
АНАЛІЗ ВИТРАТ І СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)АУДИТ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯАНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВМЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ...Економічні витрати і результати діяльності фірми. Витрати виробництва...Факторний аналіз зміни прибутку від продажівОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУПорядок визначення фінансового результату від продажівАналіз та оцінка впливу інфляції на прибуток від продажівПопит фірми на ресурси в довгостроковому періоді. Оптимальне...
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз співвідношення "продажу - витрати - прибуток" та прикладні аспекти використання його результатів

У системі управління підприємством основна увага приділяється факторам формування прибутку. Аналіз співвідношення "продажу - витрати - прибуток" є одним з поширених інструментів інформаційного забезпечення управління і будується на основі маржинальної концепції, зміст якої викладено в гол. 3. Названий вид аналізу є одним з прикладних аспектів її використання в управлінні продажами і прибутком. Завдання, які вирішуються в рамках аналізу співвідношення "продажу - витрати - прибуток", полягають у наступному.

1. Визначити обсяг виручки, який забезпечує покриття всіх витрат підприємства (критичний обсяг), тобто беззбиткову роботу підприємства; це завдання стає особливо актуальною в періоди економічних криз і нестабільності ринкової кон'юнктури.

2. Розрахувати обсяг виручки від продажів, який дозволить зберегти весь наявний персонал підприємства в періоди серйозних економічних криз, а також його мінімальну чисельність в умовах істотного зниження попиту на продукцію.

3. Оцінити "зону прибутковості" - діапазон обсягів виручки, в якому підприємство формує прибуток від продажів.

4. Визначити вплив змін обсягів виробництва і продажів, який чиниться в короткострокових періодах на прибуток від продажів.

5. Оцінити обсяг виручки від продажів, який дозволить забезпечити сталий розвиток підприємства і віддачу на вкладений капітал не нижче альтернативних можливостей інвестування.

Рішення задач будується па аналізі поведінки витрат у залежності від зміни обсягу виробництва і продажів. Як відомо з теорії, витрати класифікуються залежно від змін обсягу виробництва і продажів як змінні (залежні від динаміки виробництва) і умовно-постійні (не залежать від динаміки виробництва в певному інтервалі його зміни). Практично це означає, що при збільшенні обсягу виробництва зростають і витрати змінного характеру. При цьому тип залежності в різних виробництвах може бути лінійним і нелінійним (прогресивним або депресивним).

У сучасних високотехнологічних виробництвах до змінних витрат відносять тільки матеріальні (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати, паливо і енергія на технологічні потреби, транспортні витрати), оскільки відрядні форми оплати праці в подібних виробництвах, як правило, не використовуються. В даний час відрядна форма оплати праці частково знаходить своє застосування в будівельній сфері.

До умовно-постійних витрат відносяться витрати на утримання управлінського персоналу, велика частина комерційних витрат, на оренду приміщень тощо Звичайно, суми названих витрат не залишаються незмінними з року в рік, вони ростуть або падають в абсолютному вираженні, але в залежності від впливу зовсім інших факторів. Так, орендні платежі можуть рости не через збільшення орендованих площ, а в залежності від зростання ставок орендної плати в результаті інфляційних процесів і при невідповідності площ, що здаються в оренду, попиту на них. Витрати на утримання управлінського персоналу ростуть при зміні організаційної структури управління підприємством, збільшенні його чисельності або внаслідок підвищення оплати праці.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У той же час слід враховувати, що, якщо підприємство планує збільшення виробництва продукції в півтора-два рази в результаті прогнозованого довгострокового різкого зростання попиту і цін, то нарощування виробничих потужностей неминуче викличе в такій ситуації стрибкоподібне зростання і умовно-постійних витрат.

Графічна ілюстрація поведінки виручки, витрат і прибутку в залежності від динаміки продажів дає наочне уявлення про характер аналізованих співвідношень (рис. 4.2).

Графічна ілюстрація аналізу співвідношення

Мал. 4.2. Графічна ілюстрація аналізу співвідношення "продажу - витрати - прибуток"

Двома найбільш важливими лініями на малюнку позначені функція загального доходу (виручки, В) і функція сукупних витрат (Зсов). Точка їх перетину показує той обсяг продажів (або виробництва), при якому дохід дорівнює витратам і прибуток, отже, в такому випадку дорівнює нулю (на малюнку позначена як В0). Цю точку інакше називають точкою критичного обсягу продажів або беззбитковості (Вгеак-еюеп-Ротса, вер). Будь-який об'єм продажів лівіше В0 не забезпечує повного покриття витрат підприємства і різниця між виручкою і сукупними витратами покаже величину збитків.

Обсяг продажів більше того, який забезпечує беззбиткову роботу дозволяє формувати прибуток. Обсяг продажів, позначений на рис. 4.2 як В ,, показує один з варіантів формування необхідної підприємству прибутку.

Якщо область, обмежену лінією сукупних витрат, розділити на страти, що характеризують окремі види витрат, наприклад фонд оплати праці, платежі за кредитами і позиками і т.п., то з'явиться можливість визначити необхідні масштаби виручки від продажів, які дозволяють утримувати певну чисельність персоналу, обслуговувати боргові зобов'язання тощо Зрозуміло, у реальній практиці зазвичай графічними методами обгрунтування раціональних управлінських рішень не користуються. Для таких цілей є достатній аналітично-розрахунковий інструментарій.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Виручка, необхідна для забезпечення беззбиткової роботи, розраховується відношенням суми умовно-постійних витрат на середню відносну ставку маржинального доходу:

де В. ^ - обсяг виручки, що забезпечує беззбиткову роботу, тис. руб .; Зу.п - сума умовно постійних витрат, тис. Руб .; Узпе |) - частка змінних витрат у виручці (відношення суми змінних витрат до виручки), коеф .; 1,0 - 1 карбованець виручки.

Для розрахунку величини виторгу, достатньої для формування необхідної (планованої) прибутку, використовується наступна формула:

де Впр - виручка, необхідна для формування необхідної суми прибутку, тис. руб .; П || р - сума необхідної прибутку, тис. Руб.

Приклад

Цифровий приклад ілюструє методику визначення обсягу виручки від реалізації продукції, необхідного для забезпечення беззбиткової роботи і формування необхідної суми прибутку для виплати дивідендів власникам, премій персоналу і на фінансування розвитку підприємства. Вихідні дані наведені в табл. 4.5.

Таблиця 4.5. Вихідні дані для проведення аналізу "продажу - витрати - прибуток"

Вироби

Ціна виробів, тис. Руб.

Питомі змінні витрати, тис. Руб.

Об `єм

Витрати змінні, тис. Руб.

шт.

виручка, тис. руб.

А

+2300

1 760

150

345000

264000

Б

3.100

2: 120

210

556800

У

4500

+2800

350

157 5000

980000

Разом

2700000

1800800

Примітка. Сума умовно-постійних витрат - 383780 тис. Руб. і необхідна маса прибутку 495000 тис. руб.

Обсяг виручки від продажів, що забезпечує покриття всіх витрат, дорівнює

що становить 40% планованої виручки і, отже, "зона прибутковості" - 60%. Сума маржинального доходу дорівнює 959200 тис. Руб. Імовірність того, що продажі впадуть більш, ніж па 60%, мала. Отже, ризик переходу підприємства на збиткову зону дуже низький.

Обсяг виручки, необхідний для формування прибутку, достатнього для задоволення фінансових інтересів основних зацікавлених сторін, розраховується наступним чином:

Оскільки розрахунковий прибуток від прогнозованого обсягу продажів на 16,2% (575 420: 495 000 -100 - 100) більше отриманого нами результату, то слід зробити висновок, що фінансові інтереси основних зацікавлених сторін з достатнім ступенем упевненості будуть реалізовані.

Для підтвердження цієї впевненості необхідний додатковий аналіз чутливості прибутку підприємства до зміни параметрів ринкової кон'юнктури: цін реалізації продукції, обсягу попиту, цін на використовувані матеріальні компоненти собівартості, умовно-постійних витрат. Метою подібного аналізу є визначення порогових значень названих параметрів, при досягненні яких підприємство отримує збитки замість прибутку, тобто на скільки відсотків повинні погіршитися аналізовані параметри, щоб підприємство потрапило в збиткову зону, і яка вірогідність подібного розвитку подій.

Не менш важливим завданням аналізу співвідношення "продажу - витрати - прибуток" є оцінка впливу змін обсягу продажів на прибуток від продажів. Для цього визначається сила операційного важеля (ефект операційного важеля), який показує, на скільки відсотків може бути збільшена прибуток підприємства за умови зростання обсягу збуту (виручки) на 1% (при незмінних цінах реалізації та рівні постійних витрат).

Сила операційного важеля (СОР) розраховується за формулою:

СОР = Маржинальний дохід / Прибуток від продажів. Приклад

При річному обсязі продажів в 100 млн руб., Сумі змінних витрат 70 млн руб. і розмірі умовно-постійних витрат 20 млн руб. прибуток підприємства від продажів складає 10 млн руб., а маржинальний дохід - 30 млн руб. (100 - 70). За таких умов сила операційного важеля дорівнює трьом (30/10). Це означає, що при збільшенні річного обсягу продажів, наприклад, на 10% прибуток підприємства збільшиться в три рази сильніше, тобто на 30% (10 • 3) і складе 13 млн руб.

Неважко помітити, що чим більше в собівартості частка умовно-постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль. При зменшенні обсягів продажів сила операційного важеля обумовлює і прискорення падіння прибутку. Тому з поняттям сили операційного важеля тісно пов'язане поняття операційного ризику, що пов'язаний з можливістю отримання збитків від поточної діяльності в результаті зменшення обсягу продажів через необхідність технічного переозброєння виробництва, падіння попиту на продукцію або зниження продажних цін. При обмеженій зоні прибутковості і високому значенні сили операційного важеля в результаті високої частки умовно-постійних витрат ризик зростає і навпаки, при низькій питомій вазі постійних витрат у структурі витрат ризик знижується. Ефект операційного важеля визначає більш високий ступінь залежності високотехнологічних виробництв від коливань попиту на їхню продукцію, частка постійних витрат у собівартості якої, як правило, досить істотна.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

АНАЛІЗ ВИТРАТ І СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
АУДИТ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ
Економічні витрати і результати діяльності фірми. Витрати виробництва і собівартість продукції
Факторний аналіз зміни прибутку від продажів
ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ
Порядок визначення фінансового результату від продажів
Аналіз та оцінка впливу інфляції на прибуток від продажів
Попит фірми на ресурси в довгостроковому періоді. Оптимальне співвідношення ресурсів. Правило найменших витрат. Правило максимізації прибутку
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук