Навігація
Головна
Продуктивність праці, фактори і резерви її зростанняПоняття і показники продуктивності праціАналіз продуктивності праціАналіз динаміки та рівня продуктивності праціАналіз продуктивності праці на російських підприємствахПродуктивність праці: поняття, вимірювання, чинники і резерви...Продуктивність праціСутність трудових ресурсів і продуктивності праціПосилення мотивів високоякісного продуктивної праці і мотивів...Праця і його продуктивність
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці - найважливіший показник ефективності не тільки використання праці, а й всього виробництва. Це справедливо як для окремих підприємств, так і в масштабах всього суспільства, прогрес якого багато в чому визначається саме продуктивністю праці його членів.

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система аналітичних узагальнюючих, приватних та допоміжних показників. До узагальнюючих показників відносяться середньорічна, середньоденна, середньогодинна вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні. Приватними показниками можна вважати витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск конкретної продукції в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину.

Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт (трудових операцій) за одиницю часу.

У практиці економічного аналізу продуктивність праці зазвичай характеризується за допомогою показника середньої вироблення, який обчислюється шляхом ділення обсягу виробленої продукції на середньоспискову чисельність промислово-виробничого персоналу.

Але такий вартісний показник має істотний недолік, який пов'язаний з тим, що виробництво одного робітника в грошовому вираженні в чому залежить від структури своєї продукції. Чим більше в структурі продукції частка дорогих виробів з високою матеріаломісткістю, тим вище буде вироблення в рублях.

Тому в епоху планової економіки для підвищення точності відображення реальної продуктивності праці використовувалися і різні варіанти показника виробітку, коли замість обсягу товарної продукції в оптових цінах застосовувалися, наприклад, нормативна вартість обробки та нормативна чиста продукція, що виключають вплив матеріаломісткості (в аналітичних цілях їх можна використовувати і зараз).

Але існують і інші способи визначення продуктивності праці. Так, при аналізі ефективності праці при виробництві конкретного виду продукції можна використовувати натуральний метод:

Це дуже точний показник, але він застосовний лише для вивчення вироблення при виробництві окремих видів продукції або робіт - натуральні вимірники не дозволяють підсумовувати різні види виробів, робіт або послуг.

Існує також нормативний метод обчислення продуктивності праці, який грунтується на визначенні витрат робочого часу на виконання одиниці продукції, тобто трудомісткості робіт. При цьому знаходять витрати робочого часу в людино-днях або в людино-годинах на одиницю обсягу виконаних робіт у натуральному вираженні. Такі показники продуктивності праці розраховуються шляхом відношення нормативного часу до фактичних витрат часу на порівнянний обсяг робіт, тобто шляхом зіставлення нормативної та фактичної трудомісткості.

Це відносний показник продуктивності праці; він не характеризує її абсолютний рівень його не можна використати для аналізу динаміки продуктивності, так як норми постійно переглядаються. Не підходить цей показник і для порівняльного міжгосподарського аналізу, оскільки па підприємствах випускаються різні види продукції, різні умови праці, застосовуються різні технології. Важко отримати за допомогою такого метола і узагальнюючий показник, який би характеризував рівень продуктивності праці підприємства в цілому.

Тому при плануванні, у звітності і при аналізі частіше застосовують вартісні показники виробітку на одного працюючого і одного робітника. Продемонструємо методику аналізу на прикладі цих традиційних показників продуктивності праці.

Приклад

Спочатку визначимо вплив узагальнюючого показника продуктивності праці (середньорічний вироблення на одного працюючого) на об'ємні показники роботи підприємства (табл. 6.4).

Таблиця 6.4. Вплив зміни чисельності працюючих і їх вироблення на обсяг продукції

Показники

Попередній рік

Звітній рік

Відхилення

млн. руб.

%

1. Обсяг товарної продукції в порівнянних цінах, млн руб.

100

135

+35

+35,0

2.Среднеспісочная чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

50

54

+4

+8,0

3. Середньорічна виробіток на одного працюючого, млн руб. (1/2)

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

2,0

2,5

+0,5

+25,0

Обсяг товарної продукції зріс за рік на 35 млн руб. При цьому темп приросту продукції (+ 35,0%) випереджає темп приросту чисельності персоналу (+ 8,0%). Це однозначно говорить про підвищення продуктивності праці. Дійсно, у нашому прикладі вироблення виросла па 25,0%.

Визначимо вплив трудових факторів на обсяг товарної продукції методом абсолютних різниць:

а) зміна середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу (+4) • 2,0 = +8,0 млн руб.

б) зміна продуктивності праці (+0,5) • 54 = +27,0 млн руб.

Підсумкове вплив факторів складе +35 млн руб.

Показники продуктивності праці можуть обчислюватися як виробіток на одного працюючого (характеризує ефективність праці всього персоналу, зайнятого на підприємстві) і як виробіток на одного робітника (характеризує ефективність праці безпосередніх виробників матеріальних цінностей - робітників). Залежність між продуктивністю праці працюючих і робітників можна виразити в наступному вигляді:

Вг на одного працюючого = В ,, на одного робітника • Ур,

де Вг - середньорічна вироблення; Ур - питома вага робітників у чисельності персоналу.

Звідси ясно, що показники продуктивності праці багато в чому залежать від структури персоналу і стає зрозуміло, чому необхідно прагнути до підвищення питомої ваги робітників (особливо основних робітників) і скорочення частки адміністративно-управлінського персоналу в загальній чисельності працівників. Зрозуміло, це належить до традиційних виробництвам, оскільки для найсучасніших високотехнологічних підприємств з гранично автоматизованими процесами такі підходи до оцінки раціональності структури персоналу не підходять.

Щоб виявити взаємний вплив показників продуктивності праці і структури персоналу порівнюють темні динаміки виробітку на одного працюючого і на одного робітника. Так, якщо темп зростання середньорічної виробітку на одного працюючого буде більше темпу зростання середньорічної виробітку на одного робітника, то це свідчить про зменшення питомої ваги адміністративно-управлінського персоналу і про збільшення питомої ваги робітників. І навпаки, випередження виробленням робочих темпу зростання вироблення всіх працюючих буде говорити про зворотні тенденції змін структури персоналу.

Приклад

Для аналізу впливу на продуктивність праці одного працюючого змін у структурі персоналу і середньорічний вироблення одного робочого складемо наступну таблицю (табл. 6.5).

Таблиця 6.3. Аналіз взаємозв'язку продуктивності праці одного працюючого і одного робочого

Показники

План

Звіт

Відхилення від плану

Відсоток виконання плану

1. Середньорічна виробіток на одного працюючого, млн руб.

2.4

2,5

-0,1

101,2

2. Питома вага робітників у чисельності персоналу,%

80,0

7.1,0

.1,0

x

3. Середньорічна виробіток на одного робітника, млн руб.

3,0

3,33

+0,33

110.0

У махаємо прикладі відсоток виконання плану продуктивності одного працюючого (104,2%) нижче, ніж відсоток виконання плану по виробленню робітників (110,0%). Це обумовлено зниженням питомої ваги робітників в чисельності персоналу. Середньорічне виробництво одного працюючого збільшилася на 0100000 руб.

Знайдемо вплив двох факторів на рівень продуктивності праці працюючих способом абсолютних різниць.

1. Вплив зміни структури персоналу на середньорічну вироблення одного працюючого:

(-5,0) • 3,0 / 100% = -0150000 руб.

2. Вплив зміни середньорічної виробітку одного робітника:

(+0,33) • 75,0 / 100% = 0250000 руб.

Баланс факторів: -0,15 + 0,25 = 0100000 руб., Що дорівнює зростанню продуктивності праці працюючих.

Наш розрахунок показує, що основний вплив на вироблення одного працюючого справила продуктивність праці робітника. І це дійсно так у всіх випадках. Тому продуктивність праці робітників потребує більш глибокому аналізі. Існує чимало моделей для факторного аналізу вироблення робочих, проте в навчальних цілях розглянемо один з простих і популярних підходів, в рамках якого середньорічну вироблення одного робітника можна представити у вигляді наступного виразу:

У ,. = Д • год • в ",

де д - середня кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік; ч - середнє число годин, відпрацьованих одним робітником у зміну (тривалість зміни); вч - середньогодинна виробіток одного робітника.

Звітність з праці не містить в готовому вигляді цих показників, тому для їх визначення потрібні додаткові розрахунки. Необхідні показники розраховуються наступним чином.

1. Середнє число днів, відпрацьованих одним робітником за рік (д):

2. Середня тривалість робочої зміни, год:

3. Середньогодинна виробіток одного робітника, Вч:

Приклад

Розрахунок впливу трудових факторів на середньорічну вироблення одного робітника можна зробити за допомогою табл. 6.6.

Таблиця 6.6. Вихідні дані для аналізу річного виробітку одного робочого

Вихідні дані для аналізу річного виробітку одного робочого

План за середньорічною виробленні одного робочого перевиконано на 0.21 млн руб., Або на 6.6%. Визначимо вплив факторів на це перевиконання методом абсолютних різниць на основі наведеної вище формули д • год • вч = ВГ

1. Зміна середньорічного виробітку за рахунок зменшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік:

(-2,7) • 7,71 • 1748,25 = -0040000 руб.

2. Зміна середньорічного виробітку за рахунок зменшення тривалості робочої зміни:

231,6 • (-0,08) • 1748,25 = -0030000 руб.

3. Зміна середньорічного виробітку за рахунок підвищення середньогодинного виробітку:

231,6 • 7,63 • (+161,75) = 0280000 руб.

Сукупний вплив всіх трьох чинників становитиме: -0,03 - 0,03 + 0,28 = 0210000 руб., Що збігається з відхиленням середньорічний вироблення робочих від плану.

Резервом підвищення середньорічної вироблення можна вважати суми від'ємного впливу на продуктивність праці цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу. З урахуванням використаних заокруглень резерв складе 0,04 + 0,03 = 0070000 руб.

Як видно з вищесказаного, на продуктивність праці впливають як екстенсивні фактори - використання робочого часу за кількістю днів і годин роботи, так і інтенсивний чинник - середньогодинна виробіток одного робітника. Середньогодинна вироблення робить вирішальний вплив на зростання продуктивності праці і її треба аналізувати особливо.

Найбільш істотний вплив на середньогодинну вироблення одного робітника роблять три фактори:

1) зрушення у структурі продукції, що випускається;

2) зміна трудомісткості продукції в результаті впровадження інновацій (прогресивних технологій, матеріалів, проектно-конструкторських та організаційних рішень);

3) виконання робітниками норм виробітку.

Аналіз середньогодинної вироблення зазвичай починають з виявлення впливу на неї структурних зрушень в асортименті продукції. Зрозуміло, що при зростанні питомої ваги більш трудомістких виробів, середня вироблення знижується і, навпаки, при відносному зростанні частки менш трудомістких виробів із застосуванням дорогих матеріалів середня вироблення підвищується. Щоб виявити вплив на вироблення таких структурних зрушень зіставляють відсотки виконання плану часовий вироблення, вираженої в різних вимірниках.

Відомо, що годинна вироблення визначається як обсяг виробництва продукції, поділений на число відпрацьованих усіма робітниками людино-годин. Тоді індекс середньогодинної вироблення (/ ич) може бути представлений так:

Приклад

Мети ми візьмемо з нашого прикладу в якості показника обсягу виробництва обсяг товарної продукції в продажних цінах, то відсоток виконання плану буде дорівнює:

135- 100/120 = 112,5%. А якщо використовувати вимір обсягу виробництва в нормо-годинах, а ще краще в нормованої заробітної плати, то відсоток виконання плану становитиме (наприклад) 103%. Розділивши отримані відсотки виконання плану за обсягом виробництва на відсоток виконання плану але числу відпрацьованих усіма робітниками людино-годин (70,68 • 100 / 68,64 = 102,9%), отримаємо наступні значення індексів зростання годинниковий вироблення:

а) оціненої за оптовими цінами: 112,5 / 102,9 = 1,093;

б) оціненої за нормованої заробітної плати: 103 / 102,9 = = 1,001.

Різниця в індексах годинниковий вироблення в оптових цінах і в нормованої заробітної плати показує вплив па продуктивність праці робітників зрушень у структурі продукції: (1,093 - 1,001) х 100% = + 9,2%.

У нашому випадку збільшення частки менш трудомістких виробів збільшило середньогодинну вироблення одного робітника в оптових цінах на 9,2% в порівнянні з планом, тобто на (1748,25 • 9,2 / 100) = = 160,84 руб.

Проаналізуємо впливу на годинну вироблення робочого змін до трудомісткості окремих видів продукції в результаті впровадження повой техніки, прогресивної технології, нових матеріалів та інших інновацій. Зрозуміло, що таке зниження трудомісткості веде до підвищення продуктивності праці. Це основне джерело зростання годинниковий вироблення.

Зв'язок між зміною трудомісткості і продуктивністю праці може бути виражена формулою

де ДВЧ - відсоток зростання або зниження продуктивності праці (часовий виробітку); АТ - відсоток зростання або зниження питомої трудомісткості в нормо-годинах (наприклад, на 1 тис. Руб. Продукції); 100 - в чисельнику відображає рівень трудомісткості до її зміни, в знаменнику - рівень продуктивності праці до зміни трудомісткості.

Наприклад, якщо питома трудомісткість в результаті впровадження нової техніки знизилася в порівнянні з планом на 10%, то годинна вироблення за рахунок цього підвищилася на 100 • 10 / (100 - 10) = 1000/90 = 11,11% або у вартісному вираженні на 1748,25 -11,11 / 100 = 194,23 руб.

Для з'ясування впливу виконання норм виробітку робітниками на рівень виконання плану по середньогодинної вироблення спочатку слід ознайомитися зі станом нормування на підприємстві. За матеріалами такого дослідження має бути встановлено:

• кількість діючих норм на підприємстві;

• питома вага технічно-обгрунтованих норм і дослідно-статистичних;

• охоплення робочих норм виробітку і їх виконання;

• кількість робочих, які виконують норми виробітку.

При аналізі порівнюють передбачений у бізнес-плані і фактичний рівні виконання норм. Вплив перевиконання норм виробітку на середньогодинну вироблення робочих обчислюють за формулою

де Кф фактично склався середній відсоток виконання норм виробітку; Кпл - запланований відсоток виконання норм виробітку; УСД - питома вага робітників, вироблення яких нормується в загальному числі робітників,%.

Приклад

Планом було передбачено середнє виконання норм на 100%, а їх фактичне середнє виконання усіма робітниками склало 130%.

Якщо частка згаданих робітників становить 80%, то ДВЧ = = (130 - 100) / 100 • 80% = + 24% або у вартісному вираженні 1748,25 х 24/100 = 419,58 руб.

(1748,25 руб. - Середньогодинна виробіток на одного робітника але планом, руб.)

При аналізі середньогодинної вироблення слід мати на увазі, що вплив розглянутих нами останніх трьох факторів не слід підсумовувати щоб уникнути повторного рахунку, оскільки ці фактори значною мірою носять взаємообумовлений характер. Треба також мати на увазі, що з метою визначення реальної виробітку за годину продуктивних витрат праці робітників доцільно із загального числа людино-годин роботи всіх робочих виключити кількість непродуктивно витрачених людино-годин (на виготовлення шлюбу, на переробки і т.п.).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Продуктивність праці, фактори і резерви її зростання
Поняття і показники продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці
Аналіз динаміки та рівня продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці на російських підприємствах
Продуктивність праці: поняття, вимірювання, чинники і резерви зростання
Продуктивність праці
Сутність трудових ресурсів і продуктивності праці
Посилення мотивів високоякісного продуктивної праці і мотивів господарювання
Праця і його продуктивність
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук