Навігація
Головна
ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ І ДЕЯКІ ШЛЯХИ ЇХ ЗНИЖЕННЯСпособи зниження ризиківШляхи зниження інвестиційних ризиківСПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РИЗИКІВСпособи зниження ступеня ризикуСПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУЗаходи зниження ризику інвестиційного проектуРозробка комплексу заходів щодо зниження ризикуПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ У ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИРизики в міжнародних валютних, кредитних і фінансових операціях....
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика інвестиційних ризиків і способів їх зниження

У попередньому параграфі вже виділялися два види ризиків - систематичні, властиві в цілому фондовим ринковим портфелях цінних паперів, і специфічні, характерні для галузі, підприємства чи окремого інвестиційного проекту. У цьому параграфі основна увага приділяється проектних ризиків як найбільш важливим в інвестиційній діяльності підприємств з практичної точки зору. Реалізуючи названий підхід, слід класифікувати ризики за сферами їх прояву в структурі життєвого циклу будь-якого інвестиційного проекту.

До найбільш істотних і часто виникають ризикам інвестиційного етапу слід віднести: 1) перевищення кошторису (бюджету) проекту; 2) порушення строків його завершення; 3) припинення або недостатнє фінансування; 4) якість проектування та виконання будівельних робіт. Наслідками виникнення названих ризиків є: подовження термінів окупності вкладень; зниження прибутковості проектів аж до збитковості.

Ризики експлуатаційного етапу більш численні і різноманітні, але основні з них такі.

1. Техніко-технологічні - ймовірність помилок у виборі виробничих технологій і постачальників устаткування, що може супроводжуватися реалізацією застарілих або застаріваючих технологічних рішень або занадто нових, тобто недостатньо пророблених. Наслідки такого роду ризиків - консервація технологічного відставання і зниження конкурентоспроможності або ймовірність стати полігоном для відпрацювання нових технологій; все це істотно позначиться не тільки па терміни окупності інвестицій і рівні прибутковості проектів, але спричинить за собою більш пізній вихід на ринки збуту з новою продукцією, що загрожує і втратою ринків збуту.

2. Ринкові - ймовірність зниження попиту на продукцію інвестиційного проекту або у випадках помилкової політики просування товарів і, як наслідок, доходи від продажів; ризики підвищення цін на споживані матеріальні ресурси, тарифи на електроенергію і паливо для технологічних потреб, а також транспортні тарифи, що, природно, збільшує вихідні грошові потоки і також знижує прибутковість проектів.

3. Адміністративні ризики, пов'язані з недостатнім досвідом і кваліфікацією менеджменту проекту; їх наявність може і зовсім "поховати" проект. Оцінити адміністративні ризики методично не настільки складно, достатньо мати інформацію про наявність у керівників проекту профільної освіти та практичного досвіду в даній галузі.

4. Екологічні ризики можуть виникати у випадках невідповідності технологій захисту навколишнього середовища законодавчо встановленим нормам викидів шкідливих речовин. Особливо важливо мати на увазі, що при проектуванні і будівництві об'єктів виробничого призначення слід орієнтуватися не на діючі екологічні норми, а на ті, які будуть введені до моменту введення в експлуатацію. Наслідки цих ризиків - додаткові вкладення капітального характеру в захисні і очисні споруди, що обходиться, як правило, помітно дорожче, ніж при обліку їх на стадіях проектування та будівництва.

5. Фінансові, у тому числі валютні ризики. До них відносяться процентні ризики по платежах кредиторам (у випадках використання плаваючих процентних ставок). Вони знижують платоспроможність підприємства та можливості отримання необхідної віддачі на вкладений капітал ініціаторам і власникам проектів. Валютні ризики характерні для експортно-орієнтованих проектів або в рамках яких імпортуються обладнання і (або) матеріальні компоненти для виробництва продукції.

Найбільш часто використовуваними методами оцінки рівня ризиків і пов'язаних з ними втрат є наступні.

1. Аналіз чутливості МРУ проекту до зміни параметрів ринкової кон'юнктури, який дозволяє визначити порогові значення погіршення ринкової середовища, що є критичними для рівня його прибутковості. Методично він реалізується за допомогою покрокового розрахунку значень ИРУ при зниженні надходжень доходів (вигод) і збільшенні платежів по видатковій частині проекту на 5, 10, 15, 20% і т.д. Порогової вважатиметься той відсоток погіршення параметрів ринкової кон'юнктури, при якому МРУ стає негативною. Розрахунки проводяться по кожній змінній окремо, умовно допускаючи, що інші параметри залишаються незмінними. Високою і, значить, ризикової чутливість буває у випадках, коли при досить незначних у відсотковому відношенні погіршеннях параметрів ринкової кон'юнктури проект стає збитковим або має прибутковість нижче необхідного рівня для інвесторів. Важливим є і те, скільки параметрів ринкової кон'юнктури мають високу чутливість. Володіючи подібною інформацією, стає можливим оцінити, якими заходами можна знизити існуючі ризики.

До недоліків розглянутого методу слід віднести деяку його обмеженість, оскільки в реальній дійсності параметри можуть змінюватися одночасно і взаємно впливати один на одного.

2. Сценарний аналіз дозволяє певною мірою подолати названий недолік методу чутливості. Початковим етапом сценарного аналізу є експертна оцінка переліку критичних факторів, які будуть змінюватися одночасно. Для цього, використовуючи результати аналізу чутливості, доцільно вибрати кілька (зазвичай від двох до чотирьох) чинників, які мають найбільший вплив на фінансову життєздатність проекту.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Застосування сценарного аналізу передбачає спочатку визначення базового варіанту розвитку подій - набору найбільш ймовірних значень вихідних змінних. Потім визначають песимістичний і оптимістичний сценарії розвитку подій. Потім кожному сценарієм па основі експертних оцінок присвоюється ймовірність його реалізації. Дані кожного сценарію підставляються в основну фінансову модель проекту, і визначаються очікувані значення ИРУ і величини ризику. Розподіл ймовірностей між варіантами розвитку подій необхідно обгрунтувати. На основі цих даних розраховуються середнє значення, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації чистої приведеної (дисконтованою) вартості проекту. Очевидно, що чим вище показники варіації, тим істотніше ризики. Вразливим місцем у сценарному аналізі є можливість надмірно суб'єктивних оцінок розподілу ймовірностей.

Основні способи зниження інвестиційних ризиків зводяться до наступного.

1. Ретельний передінвестиційної професійно виконаний аналіз параметрів самого проекту і довкілля, дозволяє дати прогнозні оцінки динаміки ринків збуту і постачання, ринків технологічного обладнання та будівельно-монтажних робіт, ринків трудових ресурсів і капіталу.

2. Запобігання ризику - зміна ситуації, що викликає ризик. Наприклад, укладання довгострокових контрактів на поставку продукції проекту покупцям за фіксованими цінами і зі специфічними умовами оплати при зниженні закупівель, тобто повної оплати контрактного обсягу поставок. До цієї категорії інструментів зниження ризику відносять і відмова від реалізації проекту, якщо рівень ризиків занадто високий.

3. Передача ризику третій стороні. Прикладами такого способу можуть служити: використання гарантій покриття інвестиційних витрат понад затвердженого кошторису (бюджету проекту), виданих постачальниками обладнання (якщо проект є великим і забезпечує завантаження потужностей на 2-3 роки) або вимога кредиторами гарантій платежів на їх користь третіми особами (державою, комерційними банками і т.п.).

4. Розподіл ризиків між учасниками проекту та зацікавленими сторонами за допомогою спеціальних угод. Прикладом використання даного методу зниження ризиків є синдиковане кредитування дуже великих проектів, яка передбачає формування пулу кредиторів за умови, що у випадках зниження прибутковості інвестицій, втрати розподіляються між ними пропорційно частці участі у фінансуванні.

5. Страхування ризиків, наприклад, зниження прибутку.

6. Використання похідних фінансових інструментів, наприклад, форвардних контрактів на поставку валюти за певною ціною для зниження валютних ризиків.

7.5. Аналітичне обґрунтування інвестиційного бюджету

Особливим питанням аналізу інвестиційної діяльності є обгрунтування економічно доцільного розміру інвестиційного бюджету підприємства. Слід пам'ятати, що інвестиційний бюджет є інструментом реалізації загальної стратегії розвитку організації. Розміри інвестиційного бюджету залежать від потреб компанії у розвитку свого потенціалу та можливостей отримання необхідного фінансування.

Потреби в капітальних вкладеннях визначаються на основі аналізу організаційно-технологічного рівня підприємства і ефективності використання наявного виробничого апарату, результати якого дозволяють обґрунтувати напрями інвестування: заміна технологічного обладнання з метою підвищення рівня автоматизації виробничих процесів і зростання продуктивності праці; вкладення в розвиток продуктової лінійки для підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів чи в розширення виробничих потужностей; поліпшення умов праці та її безпеки та ін.

Методологія аналітичного обгрунтування фінансово доцільного інвестиційного бюджету передбачає, що його масштаби залежать від внутрішнього рівня прибутковості включаються в портфель інвестиційних проектів, сукупної потреби в їх фінансуванні, у тому числі за кошторисів боргових джерел, середньозваженої вартості його фінансування (СВСФ). Практичну реалізацію впливу названих чинників наочно ілюструє рис. 7.4.

Допустимий обсяг інвестиційного бюджету

Мал. 7.4. Допустимий обсяг інвестиційного бюджету

По осі ординат ранжувати показані інвестиційні проекти з відміткою їх внутрішнього рівня дохідності від максимального до мінімального (у нашому прикладі від 75 до 25%). По осі абсцис показані величини потреби у фінансуванні кожного з проектів, в сукупності які склали, припустимо, 500 млн руб. Верхня ступінчаста лінія характеризує середньозважену вартість фінансування, її зростання в залежності від збільшення обсягів інвестицій та пов'язане з цим підвищення боргового навантаження.

Логіка підвищення вартості фінансування з кожним новим проектом, включених в інвестиційний бюджет, полягає в тому, що збільшення боргового фінансування підвищує ризики кредиторів, які намагаються їх компенсувати, у тому числі і процентними ставками. При цьому всі плановані проекти мають різний рівень внутрішньої прибутковості, і включення в портфель проектів щодо низькодохідних також підвищує ризики здатності підприємства обслуговувати боргові зобов'язання в повному обсязі і в строк. Тому, як тільки внутрішній рівень прибутковості чергового проекту виявляється нижче середньозваженої сукупної вартості їх фінансування, точка перетину є кордоном допустимого з фінансових міркувань (у нашому прикладі - 400 млн руб. З 500 млн можливих).

Проект інвестиційного бюджету повинен бути протестований на предмет досягнення цільових показників стратегічного плану на аналізований період бюджетування, іншими словами, наскільки плановані інвестиційні проекти забезпечать виконання стратегічного плану.

Обгрунтування інвестиційних рішень обов'язково супроводжується аналізом ризиків, тому остаточне рішення щодо обсягу інвестиційного бюджету приймається з урахуванням доступних для підприємств інструментів їх зниження.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ І ДЕЯКІ ШЛЯХИ ЇХ ЗНИЖЕННЯ
Способи зниження ризиків
Шляхи зниження інвестиційних ризиків
СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РИЗИКІВ
Способи зниження ступеня ризику
СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ
Заходи зниження ризику інвестиційного проекту
Розробка комплексу заходів щодо зниження ризику
ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ У ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Ризики в міжнародних валютних, кредитних і фінансових операціях. Способи їх страхування
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук