Навігація
Головна
Сутність і методи аналізу фінансового стану підприємстваАНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВАМетодика фінансового аналізу діяльності підприємстваАналіз фінансового стану підприємстваАналіз фінансового стану підприємства
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВАЗначення, завдання та етапи аналізу фінансового стану підприємстваМетодика фінансового аналізу діяльності підприємстваСутність і методи аналізу фінансового стану підприємстваАналіз фінансового стану підприємства
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи аналізу фінансового стану підприємства

Традиційно виділяють наступні методи аналізу:

• читання бухгалтерської (або управлінської) звітності;

• горизонтальний аналіз;

• вертикальний аналіз;

• трендовий аналіз;

• порівняльний (просторовий) аналіз;

• факторний аналіз;

• метод фінансових коефіцієнтів.

Читання отчетності- загальне ознайомлення з фінансовим становищем за даними балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і пояснюючим інформації до них.

Горизонтальний (часовий) аналіз полягає в порівнянні показників бухгалтерської або управлінської звітності з аналогічними показниками попередніх періодів.

При цьому найбільша увага приділяють випадкам, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника або виявляються суттєві зміни якоїсь статті.

Вертикальний (структурний) аналіз здійснюють з метою визначення питомої ваги окремих статей конкретного звіту (балансу, звіту про фінансові результати та ін.) В загальному підсумковому показнику і подальшого порівняння отриманого результату з даними попереднього періоду. Вертикальний аналіз балансу, зокрема, дозволяє розглянути співвідношення між позаоборотними і оборотними активами, власним і позиковим капіталом, визначити структуру активів і пасивів за їх елементів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз доповнюють один одного і при складанні аналітичних таблиць можуть застосовуватися одночасно.

Трендовий аналіз заснований на розрахунку відносних відхилень параметрів звітності за ряд періодів (кварталів, років) від рівня базисного періоду. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, тобто здійснюють прогнозний аналіз.

Порівняльний (просторовий) аналіз проводять на основі як внутрішньогосподарського порівняння, наприклад, окремих показників підприємства, так і міжгосподарських порівнянь показників, насамперед з компаніями-конкурентами.

Факторний аналіз - це процес вивчення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник. Прикладом такого аналізу може стати оцінка впливу змін окремих статей активів на валюту (загальний підсумок) балансу.

Метод фінансових коефіцієнтів заснований на розрахунку груп фінансових показників - коефіцієнтів, що характеризують різні аспекти фінансового стану: поточну платоспроможність і ліквідність, фінансову стійкість та ін. Використання фінансових коефіцієнтів, розділених на окремі групи, дозволяє представити інформацію звітності в найбільш зручному для її розуміння вигляді. Той факт, що фінансові коефіцієнти є відносними показниками, дозволяє проводити галузеві порівняння.

Слід зазначити, що ідеологія бізнес-аналізу припускає використання в якості бази для порівняльного, факторного та інших методів аналізу не тільки показників плану, минулих періодів, інших організацій або їх розрахункові значення, але і рівнів фінансових показників, що визначаються вимогами ключових стейкхолдерів компанії. Такий підхід дозволяє забезпечити фінансові умови сталого розвитку цих компаній.

Етапи і процедури аналізу фінансового стану підприємства

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Методика проведення аналізу фінансового стану передбачає наступні основні етапи.

Попередня оцінка, що включає оцінку надійності інформації, читання інформації і загальну економічну інтерпретацію показників бухгалтерського балансу. На даному етапі необхідно оцінити ризик, пов'язаний з використанням наявної інформації, зробити загальні висновки щодо основних показників, що характеризують величину оборотних і необоротних активів, власного і позикового капіталу, виявити основні тенденції поведінки показників, намітити напрямки деталізації (поглиблення) аналізу.

Експрес-аналіз поточного фінансового стану, заснований на розрахунку фінансових коефіцієнтів та інтерпретації отриманих результатів. Головна мета аналітичної роботи на даному етапі - звернути увагу керівництва організації, кредитного інспектора або іншої особи, що приймає рішення, на принципові моменти, що характеризують фінансовий стан організації, і сформулювати основні проблеми та ключові питання, які необхідно з'ясувати в процесі подальшого аналізу.

Важливою процедурою етапу попередньої оцінки фінансового стану є формування аналітичного балансу або ущільненого аналітичного балансу-нетто, який потім буде використовуватися у всіх подальших розрахунках фінансових показників. Практична корисність даної процедури пов'язана з тим, що бухгалтерський баланс організації вимагає уточнення і певної перегрупування статей, що випливають з аналітичного підходу до розуміння оборотних і необоротних активів, власного і позикового капіталу.

Принципова схема аналітичного балансу представлена па рис. 12.1.

Структура аналітичного балансу

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Мал. 12.1. Структура аналітичного балансу

Наявність аналітичного балансу дозволяє уникнути коригувань на етапі розрахунку фінансових коефіцієнтів. При цьому забезпечується єдність підходу до визначення окремих елементів балансу, що дозволяє об'єднати розраховуються на їх основі фінансові показники в єдину систему. Це особливо важливо на стадії підготовки аналітичного висновку.

Аналітичний баланс-нетто формується шляхом перегрупування окремих статей оборотних і необоротних активів, капіталу і зобов'язань, а також усунення впливу на валюту (підсумок) балансу і його структуру регулюючих статей.

У загальному випадку критерієм віднесення активів до оборотних і зобов'язань до короткострокових є можливість реалізації перших і погашення других в найближчому майбутньому (протягом одного року). Однак даний критерій не єдиний. Зокрема, незавершене виробництво в будівництві, незважаючи на те що воно може мати термін обороту, значно більший, ніж один рік, проте буде ставитися до оборотних активів.

Другим критерієм для визнання активів і зобов'язань як обігові є умова їх споживання або оплати протягом звичайного операційного циклу підприємства.

Отже, активи визнаються оборотними в тому випадку, якщо термін їх обороту відповідає періоду меншого, ніж рік, або менше операційного циклу, якщо нормальний операційний цикл перевищує рік.

Під операційним циклом розуміється середній проміжок часу між моментом заготовляння матеріальних цінностей і моментом оплати реалізованої продукції (товарів) або наданих послуг.

До оборотних активів належать:

• запаси;

• податок на додану вартість по придбаних цінностей;

• дебіторська заборгованість;

• фінансові вкладення (за винятком грошових еквівалентів);

• грошові кошти та грошові еквіваленти;

• інші оборотні активи.

До позаоборотних відносяться активи, корисні властивості яких очікується використати протягом періоду понад 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Це:

• нематеріальні активи;

• результати досліджень і розробок;

• нематеріальні пошукові активи;

• матеріальні пошукові активи;

• основні засоби;

• дохідні вкладення в матеріальні цінності;

• довгострокові фінансові вкладення;

• відкладені податкові активи;

• Інші необоротні активи.

До числа короткострокових (поточних) зобов'язань належать вимоги, які підлягають погашенню протягом одного року після звітної дати. До них же слід віднести частина довгострокових зобов'язань, яка повинна бути погашена в найближчі 12 місяців після звітної дати. При цьому поточна частина довгострокових зобов'язань повинна бути відображена і прокоментована в поясненнях до звітності.

У процесі побудови аналітичного балансу виконуються наступні основні коригування:

• на величину дебіторської заборгованості, погашення якої очікується більш ніж через 12 місяців, зменшується сума оборотних активів і збільшуються необоротні активи;

• на величину запасів, термін перетворення яких в виручку від продажів перевищує 12 місяців, також зменшується сума оборотних активів і збільшуються необоротні активи;

• з розділу "Короткострокові зобов'язання" повинна бути виключена і додана до власного капіталу стаття "Доходи майбутніх періодів";

• на суму поточної частини довгострокових зобов'язань (тобто тієї їх частини, яка підлягає погашенню протягом найближчих 12 місяців) повинна бути збільшена величина короткострокових зобов'язань.

У процесі попередньої оцінки фінансового стану за даними аналітичного балансу слід звернути увагу:

• на загальну зміну валюти балансу і її основні причини;

• зміна власного капіталу і його основних складових;

• співвідношення довгострокових і короткострокових зобов'язань та їх причини;

• динаміку найбільш істотних статей оборотних і необоротних активів;

• співвідношення довгострокових джерел формування активів (капіталу і довгострокових зобов'язань) і необоротних активів.

Розрахунок і аналіз фінансових коефіцієнтів - один з найбільш відомих і часто використовуваних прийомів аналізу, що дозволяє побачити взаємозв'язку між показниками і оцінити тенденції їх зміни.

Використовувані в процесі аналізу фінансові коефіцієнти можуть бути розбиті на певні групи, об'єднані за економічним змістом. Зазвичай виділяють наступні групи показників:

• ліквідності і поточної платоспроможності;

• ділової активності та оборотності коштів;

• фінансової структури і довгострокової платоспроможності;

• ефективності бізнесу;

• активності на ринку цінних паперів.

Поглиблений аналіз із залученням необхідної внутрішньої і зовнішньої інформації. Такий аналіз може бути проведений тим колом осіб, які можуть охарактеризувати причини виниклих проблем на основі детального дослідження внутрішньої інформації. Так, наприклад, однією з причин зниження рентабельності вкладення капіталу в активи може стати зниження ефективності одного з сегментів бізнесу. Перед поглибленим аналізом у зв'язку з цим стоїть наступне завдання - з'ясувати, за рахунок яких статей витрат, видів продукції, центрів відповідальності відбулися виявлення негативні зміни і якими в даному випадку повинні бути дії керівництва.

Прогнозний аналіз основних фінансових показників з урахуванням прийнятих рішень і оцінка па цій основі фінансової стійкості. Завдання аналізу на даному етапі - з'ясувати, як минулі події і сформовані тенденції, а також знову прийняті рішення можуть вплинути на здатність організації зберігати фінансову стійкість.

Слід зазначити важливість порівняння фактичних і прогнозних показників фінансового стану до вимог ключових зацікавлених сторін, здатних надати вирішальний вплив на діяльність компанії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Сутність і методи аналізу фінансового стану підприємства
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Методика фінансового аналізу діяльності підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Значення, завдання та етапи аналізу фінансового стану підприємства
Методика фінансового аналізу діяльності підприємства
Сутність і методи аналізу фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук