Навігація
Головна
Стандарти вартості в оцінці бізнесу. Інформаційне забезпечення...Комплексна оцінка ефективності бізнесу на базі показників вартості...Аналіз використання економічного потенціалу господарюючого суб'єкта...Показники оцінки економічного потенціалу господарюючого суб'єкта та...Оцінка економічного потенціалу бізнесу
Класифікація показників комплексного аналізу, факторів і резервів...ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СТАНУ БАЛАНСУ...ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАЗарубіжний досвід захисту прав на результати інтелектуальної...Оцінка ефективності господарської діяльності та стану балансу
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ

Комплексна оцінка ефективності господарської діяльності (російський і зарубіжний досвід)

Серед питань, які найбільше цікавлять бенефіціарів бізнесу, найбільш часто задається є, наскільки ефективна господарська діяльність компанії. Під ефективністю компанії розуміють міру співвідношення досягаються нею результатів і понесених при цьому витрат (виникають зобов'язань). При цьому результати можуть бути не обов'язково фінансовими. Можливі оцінки ефективності з позицій техніки, технології, відповідності соціальним та екологічним вимогам суспільства. Методичною основою для оцінки ефективності є методика порівняльного аналізу. Об'єкт оцінки (організація, бізнес-процес, господарська операція та ін.) Порівнюється за сукупністю аналітичних показників з його станом у минулому періоді (динамічні порівняння) або з іншими об'єктами (просторове порівняння). В якості такого об'єкта може виступати бажаний стан об'єкта, тобто план, чи інша організація, обирана як еталон.

В останні десятиліття в практиці інформаційно-аналітичної підтримки управління ефективністю компанії найбільшого поширення набули оцінки ефективності на основі збалансованої системи показників - BSC (balanced score cards) [1]. Її основна перевага, порівняно з традиційними методиками, які передбачають використання сукупності приватних, загальних і інтегральних показників ефективності, полягає у формуванні єдиної інформаційно-аналітичної бази для здійснення скоординованих дій по досягненню цілей (рис. 13.1). У результаті усуваються протиріччя між окремими структурними підрозділами (бізнес-процесами), контрольованими компанією, створюються умови для координації дій різних учасників бізнесу і переходу від управління па основі бюджету до управління на основі оцінки потенційних можливостей і сполучених з їх реалізацією ризиків [2].[1][2]

Схема аналітичного обгрунтування і використання збалансованої системи показників

Мал. 13.1. Схема аналітичного обгрунтування і використання збалансованої системи показників

Традиційно об'єктами оцінки ефективності є операційна (поточна, триваюча), інвестиційна (інноваційно-інвестиційна) і фінансова діяльність економічного суб'єкта. Застосовуючи системний підхід у комплексному аналізі ефективності необхідно виділяти такі складові компоненти ефективності: економічність, продуктивність і результатівность1.

Економічність (economy), тобто затратоемкость, являє собою вхід до бізнес-систему, характеризує понесені фірмою витрати на формування одиниці активу.

Продуктивність (efficiency), тобто продуктивність, характеристика раціональності використання втягуються в бізнес ресурсів при формуванні різних результатів. Економічність і продуктивність - це ефективність у вузькому сенсі слова.

Результативність (effectiveness) оцінюється мірою досягнення цільових результатів розвитку та стану бізнесу з позицій різних груп вигодонабувачів (бенефіціарів) бізнесу. По суті, це фіксування і розподіл отриманих результатів в інтересах бенефіціарів, у тому числі для забезпечення стійкої безперервності бізнес-діяльності компанії (рис. 13.2).

Аспекти комплексного аналізу ефективності бізнесу

Мал. 13.2. Аспекти комплексного аналізу ефективності бізнесу

Ігнорування будь-якого з перелічених аспектів неминуче зводить нанівець зусилля по формуванню і використанню ресурсів, створенню і подальшому розподілу результатів бізнесу. Моніторинг стану кожного етапу створення і розподілу цінності (вартості) передбачає необхідність використання системи показників, що відповідає критеріям збалансованості.

Враховуючи наведену класифікацію аспектів оцінки за видами господарської діяльності, для цілей діагностики та прогнозування ефективності пропонується використовувати наступну укрупнену систему показників оцінки ефективності бізнесу (табл. 13.1). При цьому доцільно застосовувати наступні інструменти економічного аналізу: ковзаючі прогнози, аналіз відхилень, динамічний і просторовий бенчмаркінг.

Таблиця 13.1

Елементи ефективності

Види господарської діяльності

Операційна

Інвестиційна

Фінансова

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Економічність

Ціна придбання одиниці ресурсу (праця, матеріали, права на НМЛ та ін.)

Ціна створення одиниці виробничої потужності

Ціна залучення капіталу

Аспекти ефективності бізнесу та індикатори їх оцінки

Мал. 133. Аспекти ефективності бізнесу та індикатори їх оцінки

Розглянемо наведені в табл. 13.1 аналітичні індикатори більш докладно.

Середньозважена ціна використовуваного компанією капіталу WACC (weighted average cost capital) зумовлюється вартістю і ціною окремих його джерел. Так, наприклад, ціна залучення кредитів і позик залежить як від стану економічного середовища (інфляційні очікування і фаза економічного циклу), так і від кредитоспроможності компанії.

де СС} - ціпа залучення г-го джерела,% річних; - Частка 1-го джерела в структурі капіталу.

У тому випадку, якщо організація залучає для фінансування поточної та інвестиційної діяльності капітал з дорогих джерел, у неї зростають витрати на капітал (процентні витрати та інші виплати власникам капіталу). В результаті значна частка фінансових результатів направляється на їх покриття і відволікається з відтворювального процесу. У певних умовах, при високій ціні залучення капіталу організації стає недоцільним здійснювати окремі види діяльності, так як чистий прибуток від звичайної діяльності після оподаткування NOPAT (net operating profit aftertax) вже недостатня для обслуговування залученого капіталу, що робить діяльність комерційної організації економічно безглуздою.

де 1С (invest capital, capitalization) - вартість інвестованого капіталу, визначається як сума всіх довгострокових джерел капіталу компанії.

Приклад

Компанія А і В для фінансування своєї діяльності залучили різні джерела. Фінансові бюджети компаній рівні і складають 100 млн руб.

Компанія Л використовувала 40 млн власних коштів з альтернативною прибутковістю 10% і 60 млн руб. кредитів і позик за середньою річною ставкою 15%. У той же час компанія У розташовувала власними коштами в розмірі 50 млн руб. (альтернативна дохідність їх розміщення аналогічна), а кредити привернула за ставкою 14%.

У цьому випадку середньозважена ціна фінансування компанії А склала:

WACCA = 10,0 • 40 / (40 + 60) + 15,0 • 60 / (60 + 40) = 13,0%.

Тоді як компанія У по параметру фінансової діяльності виявилася значно більш економічною:

VACCB = 10,0 • 50 / (50 + 50) + 14,0 • 50 / (50 + 50) = 12,0%,

Тобто індекс порівняльної фінансової неекономічності компанії А склав Ije

1 / е = 13,0: 12,0 = 1,083.

Не менш цікавим в аналізі ефективності представляється для аналітика оцінка економічності створення активів в інвестиційній діяльності. Відомо, що в умовах витратної оцінки вартості основних засобів та інших необоротних активів компанії, ідентичні за технічному) 'рівню і продуктивності виробничі потужності можуть істотно різнитися за їх балансовою оцінкою. У зв'язку з цим конкурентна перевага у витратах буде отримувати та організація, в якій основні засоби в порівнянних потужностях коштують дешевше.

Приклад

Компанії А і В експлуатують в однаковому режимі виробничу потужність, випускаючи один і той же асортимент продукції. Однак в організації А вартість основних засобів, але первісній оцінці, при постановці на баланс, склала 100 млн руб., А в організації В - 125 млн руб. За умови застосування, наприклад, лінійного способу амортизації, і рівних терміни корисного використання потужності 10 років, в організації У річна сума амортизаційних нарахувань складе 12500000 руб., Що на 25% вище, ніж в організації А. У результаті більш високої собівартості випущеної продукції при її реалізації організація В отримає менший прибуток від продажів.

Таким чином, техніко-технологічне рішення, застосоване організацією А, більш економічно, ніж рішення компанії В у 1,25 рази:

/ ", = 125: 120 = 1,25. Очевидно, що і в операційній діяльності аспект економічності закупівель товарів і матеріалів має найважливіше значення для формування фінансових результатів. Наприклад, компанія А закуповує сировину по пенс 12,0 тис. Руб. за тонну, тоді як за рахунок більш раціональної логістики компанія У формує сировинні запаси за ціною 11,5 тис. руб. за тонну. Таким чином, порівняльна економічність закупівель для компанії А, в порівнянні з компанією В складе:

/, 0 = 12,0: 11,5 = 1,043,

тобто порівняльний аналіз операційної діяльності в частині закупівель сировини виявляє неекономічність компанії А в порівнянні з компанією В (об'єктом порівняння).

Так як порівняльна економічність окремих видів діяльності компаній може мати різні напрямки волатильності, необхідним стає формування інтегрального індексу оцінки порівняльної економічності. Беручи до уваги рівність суттєвості оцінок економічності за окремими видами діяльності (фінансової, інвестиційної та операційної) для забезпечення стійкості економічного зростання організації, інтегральний індекс економічності (/ ,,) розраховується як корінь третього ступеня з твору індивідуальних індексів економічності.

Таким чином, порівняльна економічність бізнесу компанії А вище на 12,6%, в порівнянні з бізнесом компанії В.

Оцінка продуктивності може бути проведена за різними видами діяльності, однак для виробничо-комерційних компаній основним представляється продуктивність по триваючої (операційної) діяльності.

Для оцінки продуктивності поточної діяльності доцільно порівнювати показники ресурсомісткість (ресурсоотдачи) у розрахунку па рубль випущеної продукції, тобто скільки в розрахунку на одиницю витрачається трудових і матеріальних ресурсів.

Для виробничо-комерційних компаній в якості показників ресурсоотдачи можна використовувати такі аналітичні показники: продуктивність праці, матеріаловіддача і фондовіддачу.

Продуктивність праці працівників компанії в даний час є найбільш важливим індикатором ефективності бізнесу в Росії. В середньому він в 1,7 рази нижче, ніж у країнах БРІ КС і втричі менше конкурентів із Західної Європи та США [3]. Індикатор продуктивності праці (7 £) діагностується як обсяг випущеної продукції (()) в розрахунку на одного працівника (?):[3]

Важливою складовою компонентою операційної продуктивності може виступати індикатор материалоотдачи (7 "",), який розраховується як відношення випущеної продукції в розрахунку на одиницю (один рубль) матеріальних витрат (тс):

7ш = С>: тс.

Матеріаломісткість - показник зворотний материалоотдачи, її зростання майже завжди призводить до погіршення конверсії ресурсів у продукцію.

Фондовіддача (Л?) - Індикатор, що характеризує вартість випущеної продукції в розрахунку на один карбованець вартості основних засобів (РА):

Ра = й: 1-А.

Необхідно уточнити, що оцінка вартості основних засобів повинна проводитися на основі первісної, а не остаточний (балансової) вартості. В іншому випадку порівняльний аналіз двох і більше організацій з різною віковою структурою основних фондів майже завжди буде свідчити про більш високу ефективність використання основних засобів в організаціях з найбільшим накопиченим зносом. Це може вводити в оману управлінців в частині прийняття рішення про необхідність своєчасного їх оновлення.

Якщо для бізнесу використання різних ресурсів має рівні пріоритети, то для формування інтегрованої оцінки можливо використовувати індексний метод з формуванням інтегрального індексу результативності використання ресурсів - 1ф

де ITl - індекс продуктивності праці; 1ТТ-індекс материалоотдачи; IFq - індекс фондовіддачі, відповідно.

Аспект результативності для аналітика має нітрохи не менше, а може бути і більше значення, оскільки саме механізм розподілу створеної вартості зумовлює мотивацію всіх учасників господарської діяльності і, по суті, стійку безперервність її здійснення.

Операційний грошовий потік - основний показник результативності поточної діяльності. Він може бути розрахований прямим методом на основі класифікації поточних операцій по відношенню до рахунків грошових коштів (рахунки 50, 51, 52 та ін.). Річний результат операційної діяльності в грошовому вираженні відображається у Звіті про рух грошових коштів як різниця усіх приток грошових коштів за період мінус всі відтоки грошових коштів по поточній діяльності - CFoper (cash flow from operating activities). При його відсутності наближену оцінку операційного грошового потоку можна визначити як скоригована на амортизацію операційний прибуток -OIBDA (operating income before depreciation and amortization). Звітне значення прибутку до сплати відсотків і податків скоригована на нараховану амортизацію EBITDA (earning before interest taxes depreciation and amortization) зазвичай приводитися в звітах про фінансові результати, сформованих відповідно до стандартів GAAP USA і IFRS. Стійкий приріст операційної та сукупної результативності - ознака успішності поточної діяльності фірми.

Приріст вартості чистих активів - NA (net assets) також представляє часто вживаний аналітичний індикатор результативності операційної та інвестиційної діяльності. Розрахунок чистих активів компаній у Російській Федерації регламентується законодавцем і є обов'язковим для публічних компаній з акціонерною природою капіталу. Його результати відображаються в довідці до форми фінансової звітності "Звіт про зміни капіталу". Алгоритм розрахунку передбачає оцінку різниці між балансовою оцінкою вартості майна організації і вартості його зовнішніх зобов'язань. При цьому відповідно до наказу № 10-н Мінфіну до складу активів не включаються вартість власних акцій на балансі, а до складу зобов'язань - оцінна вартість доходів майбутніх періодів.

Вартість чистих активів не може бути меншою від статутного капіталу компанії та вартості мінімального розміру статутного капіталу, зафіксованого відповідним законодавчим актом для конкретної організаційно-правової форми організації. В іншому випадку організація не може розглядатися як фінансово заможна. Стійке зменшення чистих активів - індикатор зниження інвестиційної привабливості компанії. Разом з тим приріст чистих активів може забезпечуватися не тільки реинвестированием (капіталізацією) чистого прибутку. Чисті активи можуть змінюватися в результаті проведення переоцінки основних засобів компанії, оплати додаткової емісії капіталу (збільшенням статутного капіталу) і у зв'язку з іншими операціями, що не мають відношення до розподілу операційних результатів.

Тому моніторинг динаміки чистих активів (1 ^) фірми має сенс проводити у відповідності з наступним алгоритмом:

де Д £ # (/ + 1), AEqf - приріст статутного капіталу за рахунок його емісії в звітний і попередній звітному періоди; AFü ([+ Xy Fa, - приріст вартості основних засобів за рахунок їх переоцінки у звітний і попередній звітному періоди відповідно.

Приклад

На кінець 2013 вартість чистих активів компанії ЛВС склала 140 млн руб., Що на 20 млн руб. більше, ніж на кінець 2012 р У 2013 р була проведена переоцінка основних засобів. В її результаті первісна вартість основних засобів зросла на 16 млн руб. Також була проведена додаткова емісія власного капіталу на суму 10 млн руб., Яка була розміщена повністю і оплачена акціонерами за номіналом. У результаті індекс чистих активів компанії в 2013 р склав:

1т = (140 - 16 - 10): (140 - 20) = 0,95.

Таким чином, розміщення додаткової емісії акцій не призвело до зростання інвестиційної привабливості фірми. Вартість чистих активів, сформованих за рахунок результатів операційної та інвестиційної діяльності, зменшилася на 5%.

Фінансова результативність бізнесу традиційно вимірюється динамікою його ринкової вартості, яка є характеристикою похідною від наступних факторів: накопиченої вартості чистих активів (NA), рентабельності операційних активів, розрахованих на основі чистого грошового потоку, - CF-ROI (cash flow return of investment), і оцінки коефіцієнта сукупного ризику - OR (overall risk). При наявності ринку бізнесу і достовірної статистики його продажів для компаній, що не мають ринкових котирувань акцій доцільно користуватися ринковими мультиплікаторами. Ринковий мультиплікатор - це коефіцієнт, який розраховується на основі статистики ринку бізнесу, що встановлює залежність ринкової вартості від ключових, як правило, фінансових індикаторів стану і розвитку компанії.

Наприклад, відомо, що ринковий мультиплікатор по компаніях нафтогазового сектора становить: у 2012 р по прибутку до сплати податків і відсотків скоригованої на амортизацію - MEBlTDA = 2,5, а за вартістю чистих активів - MNA = 0,6; в 2013 р відповідно 2,2 і 0,55.

Приклад

Індекс сукупного ризику активів сектора склав 1,21 в 2012 р і 1,32 - в 2013 р За підсумками 2012 р компанія "газойлі" зафіксувала прибуток до сплати відсотків і податків без урахування амортизації в сумі 2,2 млрд руб., а за підсумками 2013 - 2500000000 руб. Вартість чистих активів на кінець року склала, відповідно, 10 і 12,5 млрд руб. Потрібно оцінити зміну фінансової результативності ВАТ "газойлі". Розрахунок пропонується оформити у формі таблиці (табл. 13.2).

Таблиця 13.2. Аналіз динаміки фінансової результативності ВАТ "газойлі", млн руб.

Аналіз динаміки фінансової результативності ВАТ

При наявності можливості визначення ринкової вартості - MV (market value) з двох і більше аналітичним індикаторам, за якими визначені мультиплікатори, доцільно се розраховувати як середнє значення одержуваних оцінок вартості. При цьому вартість бізнесу визначається як добуток ринкового мультиплікатора на фінансовий індикатор, для якого він був визначений:

MV (EBITDA) = EBITDA • MEBITDA; MV (NA) = NA • MNA.

Характеристика вартості сукупного ризику (combined risk, CR) визначається як добуток показників операційного та фінансового ризиків, алгоритм розрахунку яких наведено на с. 361.

(MVVaR) = VaR-NA.

Оціночна вартість бізнесу компанії може бути отримана за формулою

MV = [(MV (EBITDA) + MV (NA): 2: CR.

Зростання вартості ризику в 2013 р в порівнянні з 2012 р привів до ситуації, коли оціночна ринкова вартість бізнесу компанії "газойлі", незважаючи на приріст вартості активів і прибутку, знизилася на 1,3% порівняно зі станом на кінець 2012 р

Комплексна оцінка ефективності компанії повинна інтегрувати отримані раніше оцінки економічності, продуктивності та результативності. Питання, пов'язане з формуванням інтегрального показника ефективності, залишається в наші дні поки відкритим. Доцільність таких рішень повинна обґрунтовуватися цілями і завданнями, що стоять перед бізнес-аналітиками.

Так як інтереси різних груп бенефіціарів можуть істотно різнитися, то і підходи до вимірювання витрат і результатів при оцінці ефективності можуть бути різні. Наприклад, власники (акціонери) бізнесу визнають бізнес ефективним, коли він створює додану акціонерну вартість. Інвесторів і кредиторів більше цікавлять питання перспективної платоспроможності і динаміки ринкової вартості компанії. Фіскальні органи більшою мірою цікавляться прибутковістю, поточною платоспроможністю і динамікою активів компанії. Працівники компанії стурбовані платоспроможністю компанії та виконанням соціальних зобов'язань перед трудовими колективами. Менеджери оцінюють ефективність допомогою одержуваних сум річного винагороди. Клієнти - виконанням клієнтських зобов'язань і безперервністю бізнес-діяльності, якістю виробленої компанією продукції, товарів і послуг та їх ціною.

Найбільш поширеною в даний час є фінансова модель оцінки ефективності, інтегральним показником якої є рентабельність активів, що розраховується на основі грошового потоку (CF-ROI), або рентабельність власного капіталу, обумовлена з використанням показника економічної доданої вартості - REVA (return of economic value added) .

Серед переваг використання цієї моделі фахівці найчастіше називають можливість встановлення причинно-наслідкових зв'язків з різними факторами господарської діяльності на основі застосування методу розширення факторної зв'язку. В результаті застосування моделі розширення факторної зв'язку можливо отримати оцінку впливу на результативний показник факторів 2-го, 3-го і далі рівнів, що дозволяє виявити напрями і параметри дій для досягнення цільових значень індикаторів ефективності. Методологія аналізу, орієнтована на ідентифікацію таких зв'язків, отримала назву піраміди коефіцієнтів. Приклад піраміди коефіцієнтів наведено на рис. 13.3.

У той же час діяльність компанії не обмежується виключно поточними операціями (операційна діяльність), вона охоплює її взаємозв'язку з агентами фінансового ринку (фінансова діяльність) і результати інвестування капіталу в активи (інвестиційна діяльність). Тому виникає необхідність комплексної оцінки ефективності формування та використання потенціалу компанії.

Під потенціалом компанії при цьому розуміється максимальна можливість ділової активності та результативності в перерахованих вище сферах діяльності. Таким чином, виробничий потенціал визначається інтегральної виробничою потужністю, фінансовий потенціал - аккумулируемой сумою грошових коштів з фінансового ринку, і, нарешті, інвестиційний потенціал - обсягом інвестицій, який компанія може здійснювати без загрози для своєї довгострокової платоспроможності. Відповідність і збалансованість параметрів трьох видів потенціалу зумовлює стійкість бізнесу компанії.

Піраміда коефіцієнтів при аналізі еффектів¬ності у сфері виробництва (для сфер роздрібних продажів і послуг застосовуються інші системи показників)

Мал. 13.3. Піраміда коефіцієнтів при аналізі ефективності у сфері виробництва (для сфер роздрібних продажів і послуг застосовуються інші системи показників)

На динаміку зміни величини потенціалу впливають різноманітні зовнішні і внутрішні чинники. Одним з найважливіших, на наш погляд, є бізнес-модель компанії, яка описує логіку створення і розподілу вартості для цілей забезпечення довгострокової безперервності діяльності компанії. Відсутність, або застосування неконкурентоспроможною бізнес-моделі, призводять до негативної динаміки ринкової вартості бізнесу компанії, яку американський економіст А. Слівотскі назвав "міграцією вартості" [4]. Навпаки, зростання вартості бізнесу побічно характеризує застосування ефективної бізнес-моделі.[4]

  • [1] Ольвія Н.-г., Рой Ж., Веттр М. Оцінка ефективності діяльності компанії: практич. посібник з використання збалансованої системи показників: пров. з англ. М .: Вільямс. 2004.
  • [2] Ольвія Н.-г., Петрі К.-Й., Рой Ж., Рой С. Баланс між стратегією і контролем: пров. з англ. СПб .: Питер, 2005.
  • [3] Експерт, 2013. 7-13 жовтня. № 40 (870). С. 98.
  • [4] Слівотскі А. Міграція цінності. Що буде з Вашим бізнесом післязавтра? : Пров. з англ. М.: Манн. Іванов і Фербер, +2006.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Стандарти вартості в оцінці бізнесу. Інформаційне забезпечення аналізу використання економічного потенціалу господарюючого суб'єкта
Комплексна оцінка ефективності бізнесу на базі показників вартості компанії
Аналіз використання економічного потенціалу господарюючого суб'єкта та оцінка бізнесу
Показники оцінки економічного потенціалу господарюючого суб'єкта та вартості його бізнесу
Оцінка економічного потенціалу бізнесу
Класифікація показників комплексного аналізу, факторів і резервів підвищення ефективності господарської діяльності
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СТАНУ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Зарубіжний досвід захисту прав на результати інтелектуальної діяльності
Оцінка ефективності господарської діяльності та стану балансу
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук