Навігація
Головна
Оцінка вартості компанії (бізнесу) на основі порівняльного підходуДосвід компанії "Хегох" по використанню бенчмаркінгуОцінка ефективності плану маркетингуДосвід компанії "Xerox" по використанню бенчмаркінгуОцінка ефективності рекламної діяльностіОцінка на основі ринкових зіставленьОцінка ефективності управлінської діяльностіДіагностика фінансових результатів і ефективності діяльності компаніїОцінка ефективності рекламної і PR-діяльностіКомплексна оцінка ефективності господарської діяльності (російський і...
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ

Порівняльна рейтингова оцінка ефективності діяльності компаній на основі бенчмаркінгу

Порівняльний аналіз ефективності досить широко застосовується в процесі рейтингування сукупності комерційних організацій по відбиваючим різні аспекти цієї оцінки показникам. Одне з важливих умов при цьому - відсутність функціональних зв'язків між індикаторами, за якими проводиться рейтингування. У Росії широко відомі системи рейтингів підприємств, що проводяться рейтинговими агентствами "ЕКСПЕРТ РА" і "ІНТЕРФАКС", а також професійні галузеві рейтинги ("АГРО-300" і "АГРО-100", що формуються ВІАПІ ім. А. Никонова).

"ЕКСПЕРТ РА" впродовж 20 років формує рейтинги найбільших підприємств Росії з фінансово-економічними показниками розвитку (рейтинг 400) і за ринковою капіталізацією (рейтинг 100), а також формує галузеві рейтинги. Інформаційною базою для формування цих рейтингів є інформація Федеральної служби державної статистики та Федеральної податкової служби, представлена в Системі професійного аналізу ринків і компаній (СПАРК) агентства "Інтерфакс". В якості головного критерію складання рейтингу "Експерт-400" прийнятий показник, що характеризує обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) в 2012 р [1] У випадках коли в силу специфіки діяльності компаній цей показник не може бути застосований (наприклад, для банків, страхових компаній), використовуються дані фінансової звітності, максимально близькі до нього за економічним змістом. Додатково наводиться список 200 найбільших компаній за ринковою вартістю (капіталізації) на 1 вересня 2012 - "Капітал ізація-200". Для більш повної картини в списках наведені й інші характеристики: обсяг реалізації продукції за 2012 р, прибуток, параметри ринку акцій та ін. Участь у рейтингу "Експерт-400" не має обмежень галузевого характеру. У результаті в нього увійшли компанії практично з усіх основних сфер економіки. Місце компанії в рейтингу визначалося шляхом їх ранжирування за обсягом продажів продукції (робіт, послуг) в 2010 р

Залежно від профілю діяльності конкретної компанії в якості продажу розглядається:

• для компаній, зайнятих у сфері промисловості, ЛПК, телекомунікацій, транспорту, торгівлі, житлово-комунального господарства, будівництва, - обсяг виручки від продажів продукції (товарів, робіт, послуг за вирахуванням ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів);

• для банків - сума процентних доходів (до вирахування витрат), комісійних доходів і чистих непроцентних доходів за операціями з ланцюговими паперами та іноземною валютою. Джерело цих даних - бухгалтерська звітність банків, підготовлена тільки за стандартом МСФЗ;

• для страхових компаній - сума підписаних страхових премій та чистого доходу від інвестицій за вирахуванням премій, переданих у перестрахування (МСФЗ, US GAAP), або сума страхових премій (внесків) по страхуванню життя за вирахуванням внесків, переданих у перестрахування, страхових премій за видами іншим, ніж страхування життя, за винятком внесків, переданих у перестрахування і доходів з інвестицій за вирахуванням витрат (РСБО).

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У тих випадках, коли в списку виявлялися холдинги, їх дочірні компанії в список вже не включалися, щоб уникнути подвійного рахунку. При перерахунку виручки і капіталізації компанії в 2012 р в іншу валюту використовувався середньозважений курс валют (руб / дол. І руб / євро).

За інших рівних умов пріоритет віддавався даними звітності, підготовленої відповідно до стандартів МСФЗ або US GAAP, а також анкетними даними компаній.

Якщо анкетні дані не підтверджувалися копією звітності, аудованої за відповідним стандартом, і така не виявлялася у відкритому доступі в інших джерелах, звітність вважалась управлінської за відповідним стандартом (для РСБУ - просто управлінської). Якщо структура компанії зазнала суттєвих змін, що кардинально вплинули на обсяги виручки, отриманої за рік, що передує року складання рейтингу, або змінився стандарт звітності наданих даних, інформація про місце компанії в попередньому рейтингу і (або) дані про темпі приросту обсягу виручки від продажів в списку "Експерт-400" не публікуються.

Збір даних про компанії здійснювався в три етапи. Перший - підготовчий. На основі рейтингів минулих років, статистичної звітності за 2012 р, оперативної статистичної звітності, повідомлень ЗМІ був складений список компаній - потенційних учасників рейтингу. Після попереднього відбору в ньому було залишено близько 700 компаній. На другому етапі було проведено опитування компаній - кандидатів у рейтинг. Запитувалися основні показники діяльності за 2011 і 2012 рр. На третьому етапі прогалини в зібраної інформації восполняются за рахунок даних Росстату і корпоративних сайтів в Інтернеті.

Інформаційно-аналітичне агентство "ІНТЕРФАКС" розробило і широко застосовує методику формування рейтингів "фундаментальної ефективності" підприємств реального сектора економіки Росії. У його основу покладено методику підрахунку суми місць, зайнятих підприємством, відібраним в сукупність для проведення порівняльної оцінки, по кожному з індикаторів ефективності. Особливістю рейтингу "Інтерфакс" є використання нефінансових індикаторів, які розглядаються як фундаментальні підстави для вибору безпечних і перспективних сфер інвестування капіталу.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Методичними принципами створення рейтингу фундаментальної ефективності служить визнання рівних пріоритетів еко-енергетичної ефективності та технологічної ефективності, динаміки ефективності та прозорості еколого-енергетичної звітності.

Сумарне екологічний вплив на навколишнє середовище діагностується за обсягами використаної підприємством води, скидання забруднених стічних вод, викидів забруднень в атмосферу стаціонарними джерелами і автомобілями, утворення відходів (I-IV класів небезпеки) і використання земель.

Сумарне енергоспоживання оцінюється по витраті електричної, теплової енергії та первинного палива в процесі виробництва продукції підприємства. Перерахунок електрики і тепла в первинне паливо проводиться але фізичним еквівалентів. Оцінка обсягу виробленої продукції спирається на дані по виручці (за вирахуванням середньої галузевої маржі), а динаміка виробництва визначається за вартісними (з поправкою на інфляцію) і натуральними показниками зміни обсягів випуску основної продукції або надання послуг.

На основі сумарних показників екологічних впливів (В), енергоспоживання (Е) та виробництва продукції (П) для кожного підприємства визначено чотири критерію ефективності:

Еколого-енергетична ефективність - П / (В • Е) виражається в кількості корисної продукції (в натуральному і вартісному вираженні), отриманої па одиницю витраченої енергії і одиницю сумарного (за шести компонентів) екологічного впливу.

Технологічна ефективність - Е / В характеризується шляхом співвідношення всієї сукупності відходів-впливів на навколишнє середовище та обсягу здійсненої підприємством роботи (спожитої первинної енергії). Значний обсяг відходів на одиницю роботи (витрат енергії) говорить про низький рівень конверсії енергії в продукцію і, отже, невисокою технологічної ефективності.

Динаміка ефективності визначається як зміна ефективності (еко-енергетичної та технологічної) середнє за всі роки періоду з 2000 по 2009 р (+/-% на рік).

Прозорість еколого-енергетичної звітності - визначається як відношення розкритих (опублікованих або представлених в анкеті) параметрів до загального числа використовуваних в оцінці. Цей показник оцінюється у відсотках і характеризує відповідальність менеджменту компанії в частині здатності і бажання відповідати на поставлені запитання, і достовірність зроблених за цим відповідям оцінок ефективності.

Рейтинг підприємств за методикою ІНТЕРФАКС може застосовуватися для оцінки ризиків інвестування капіталу в інвестиційно привабливі за значеннями фінансових показників компанії.

ВІАПІ ім. А. Никонова протягом 15 років формує галузеві рейтинги ефективності сільськогосподарських підприємств та агрохолдингів - "АГРО-300" і "АГРО-100". Пріоритет при складанні рейтингу "АГРО-300" був відданий вартісними показниками, у той час як у рейтингу "АГРО-100" (100 кращих сільськогосподарських підприємств за показниками ефективності виробництва окремих продуктів - молока, приріст ;! живої маси свиней, виробництва зерна, картоплі та ін.) пріоритет відданий натурально-речовим індикаторам результативності та ефективності бізнесу.

Технології складання рейтингів досить різноманітні. У той же час класифікація господарюючих суб'єктів за одним показником результативності не завжди забезпечує правильність їхнього ранжирування за ефективності бізнесу. Багатомірний аналіз застосовується при зіставленні результатів діяльності декількох порівнянних за масштабами і профілю бізнесу організацій (структурних підрозділів) по широкому спектрі показників з метою вибору кращих по одному або сукупністю критеріїв. Упорядкування об'єктів за сукупністю ознак отримало назву бенчмаркінг, тобто позиціонування щодо кращого. Він досить широко використовується в практиці аналізу для побудови різного роду рейтингів і ренкінгів (впорядкованих рейтингів), побудованих по одному або більше критеріям.

Роль бенчмаркінгу для підвищення ефективності бізнесу вагома, оскільки стає можливим виявити кращі практики бізнесу, уважно їх вивчити (у розрізі процесних ланцюжків) і згодом використовувати при обгрунтуванні цільових значень процесних і підсумкових показників у плануванні.

Процес упорядкування, який переслідує мету визначення кращих практик з позиціонуванням кожного спостереження щодо кращої практики, що проводиться на основі системи показників по внутріфірмових підрозділам, отримав назву внутрішнього бенчмаркінгу. Якщо аналітична процедура здійснюється на основі застосування зовнішніх порівнянь (з іншими порівнянними фірмами), то її називають зовнішнім бенчмаркингом.

Наприклад, аналітик отримав ключові фінансові показники діяльності п'яти порівнянних компаній (А, В, С, Д Е) - табл. 13.3. Ставиться завдання упорядкувати сукупність організацій з побудовою ренкінгу ефективності.

Таблиця 13.3. Вихідні дані для порівняльного аналізу

Вихідні дані для порівняльного аналізу

Умовні позначення (абревіатури): ROA (Return of Equity) - рентабельність активів фірми; Sale - вартість продажів; NP (Net. Profit) - прибуток після сплати відсотків і оподаткування; NS (Net Sale) - чисті продажі; ВЕР (Breakeven Point) - точка беззбитковості; ТА (Total Assets) - балансова вартість активів компанії; СА (Current Assets) - балансова вартість оборотних активів; ТТА (Turnover Total Assets) - оборотність активів компанії; EQ (Equity) - балансова вартість власного капіталу компанії; WC (Work Capital) - вартість робочого капіталу (різниця між стійкими пасивами і необоротні активи фірми).

Ранжування об'єктів порівняння може здійснюватися на основі присвоєння кожній фірмі по оцінюваному показнику рангів. У цьому випадку об'єкт, що має гірше значення індикатора з усіх спостережень, отримує одиничний ранг. Об'єкт спостереження з найкращим значенням показника отримує найвищий ранг, тобто відповідної числу об'єктів в сукупності (табл. 13.4).

Таблиця 13.4. Результати ранжирування организаций по сумі рангів (R if)

Результати ранжирування организаций по сумі рангів (Rif)

Після проведення в кожному аналітичного показником оцінки за рангом, по кожному з об'єктів оцінки проводиться підрахунок суми рангів. В результаті виникає можливість упорядкувати об'єкти порівняння за принципом зростання (спадання) рангів і виділити ті, досвід яких може бути цікавий для копіювання та розробки заходів щодо підвищення економічності, продуктивності та результативності господарської діяльності.

Об'єктом для порівняння і копіювання кращих практик можна вважати організацію В. Організація З відстає від лідера на сім рангів і за сукупністю характеристик може бути визнана гіршою з порівняльної ефективності.

Іншим аналітичним прийомом проведення багатовимірного аналізу є метод відстаней. Його використання дозволяє враховувати не тільки абсолютні величини показників кожної організації, але і ступінь їх наближеності до показників кращої практики. У зв'язку з цим індикатори ефективності порівнюваних організацій представляють у вигляді коефіцієнтів, що враховують відношення показника порівнюваного підприємства до показника кращої організації, що приймається за одиницю.

Багатомірний порівняльний аналіз проводиться в кілька етапів.

На першому етапі, підбирається система показників, за якими будуть оцінюватися результати господарської діяльності організацій, узагальнюються необхідні дані і формується матриця вихідних показників.

На другому етапі по кожному з індикаторів ефективності ідентифікується краще значення, яке приймається за одиницю (ідеал). Потім всі інші показники рядка діляться на краще значення показника, в результаті чого створюється матриця стандартизованих коефіцієнтів (X,), представлених в табл. 13.5.

Якщо з економічної точки зору кращим є мінімальне значення показника (наприклад, витрати на карбованець товарної продукції), то слід змінити шкалу розрахунку так, щоб найменшому результату відповідала найбільша сума показника.

Таблиця 13.5. Матриця стандартизованих коефіцієнтів

Матриця стандартизованих коефіцієнтів

На третьому етапі всі елементи матриці координат зводяться в квадрат. Якщо задача зважується з урахуванням різної значимості показників, то отримані результати збільшуються на величину відповідних вагових коефіцієнтів (Ку), встановлених експертним шляхом, після чого результати складаються але рядках і з отриманої суми витягується квадратний корінь (значення / ?;). У нашому варіанті розглянуто випадок рівної значимості показників для оцінки рейтингу, а результати розрахунків поміщені в табл. 13.6.

Таблиця 13.6. Результати порівняльної рейтингової оцінки діяльності організацій

Результати порівняльної рейтингової оцінки діяльності організацій

Значення Я1 для кожного підприємства визначається як квадратний корінь і-го ступеня з суми квадратів відхилень для кожного з підприємств, відібраних для рейтингування, де п - число показників, а т - число об'єктів, по яких проводиться рейтингова оцінка:

підсумовування проводиться По7, де г = 1, ту а. / = 1, п.

Далі отримані рейтингові оцінки упорядковуються по мірі убування, що дозволяє позиціонувати кожну з організацій щодо кращого результату. Перше місце займають організація з найбільшим значенням рейтингу, друге - організація, що має але сукупності оцінок більш низький результат і т.д. У результаті такого упорядкування формується ренкінг ефективності.

Використання рейтингів п аналіз їх зміни дозволяють стейкхолдерам господарюючих суб'єктів:

• оцінювати динаміку відносну результативність і ефективність;

• позиціонувати суб'єкт по відношенню до інших (порівнянним) підприємствам;

• визначати результативність здійснюваних програм з підвищення ефективності бізнесу через їх вплив на зміну рейтингу;

• визначати організації, досвід яких може розглядатися в якості кращих практик бізнесу, дослідити фактори їх конкурентного успіху (технології, форми організації ведення бізнесу, способи кооперування і побудови логістичних ланцюжків і ін.).

  • [1] Для рейтингу підприємств станом на 2013 р
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ

Cхожі теми

Оцінка вартості компанії (бізнесу) на основі порівняльного підходу
Досвід компанії "Хегох" по використанню бенчмаркінгу
Оцінка ефективності плану маркетингу
Досвід компанії "Xerox" по використанню бенчмаркінгу
Оцінка ефективності рекламної діяльності
Оцінка на основі ринкових зіставлень
Оцінка ефективності управлінської діяльності
Діагностика фінансових результатів і ефективності діяльності компанії
Оцінка ефективності рекламної і PR-діяльності
Комплексна оцінка ефективності господарської діяльності (російський і зарубіжний досвід)
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук