Навігація
Головна
ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇСтратегічне планування розвитку ланцюга поставокСтратегічне планування розвитку ланцюга постачань.Стратегічне планування ланцюгів постачаньПланування на підприємстві: стратегічне, поточне і оперативнеМЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯЦілі і завдання стратегічного плануванняТериторіальне стратегічне плануванняСТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІКерування комп'ютером рухами мови
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і управління на підприємстві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратегічне планування й керування

Поняття "стратегія підприємства", "стратегічне планування і управління" увійшли до світову практику бізнесу в середині минулого століття при переході розвинутих країн в постіндустріальну епоху, коли:

- Ринок товарів став близький до точки насичення;

- Розвинулася висока невизначеність його розвитку;

- Відбулося різке гальмування економічного зростання фірм, підприємств, корпорацій;

- Набула широкого поширення комплексна концепція маркетингу.

В умовах наростаючої нестабільності виникла необхідність у розробці нових підходів до планування та прогнозування розвитку фірм [40].

Сучасний розвиток економічної теорії і практики в галузі розробки та впровадженні стратегічних планів дозволяє визначити поняття "стратегічне управління" як безперервний процес розробки та реалізації довгострокових перспективних напрямків розвитку підприємства.

У процесі стратегічного управління підприємством виконуються певні взаємопов'язані функції (рис. 2.5.).

Рис. 2.5. Взаємозв'язок основних функцій стратегічного управління підприємством

Під стратегією підприємства розуміється довгострокове цільове спрямування його розвитку, що охоплює всі основні сфери його діяльності.

Можна виділити наступні етапи розробки стратегії на підприємствах:

1. Ретроспективний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства.

2. Обгрунтування стратегічного періоду для підприємства.

3. Визначення генеральної мети розвитку підприємства.

4. Визначення локальних цілей.

5. Визначення переліку фінансово-економічних обмежень.

6. Аналіз відповідності розроблених локальних цілей стратегії.

7. Визначення критеріїв оцінки стратегічних альтернатив.

8. Розробка стратегічних альтернатив як важливий етап формування стратегічних планів.

9. Обгрунтування стратегічного вибору.

10. Розробка стратегічного плану підприємства.

11. Прогнозування основних техніко і фінансово-економічних показників.

12. Аналіз відповідності результатів прогнозування досягненню локальних цілей підприємства.

Стратегія являє собою детальний комплексний план управлінських дій, призначений для того, щоб забезпечити досягнення довготривалого успіху підприємства. Розробка і вибір стратегії повинні бути обгрунтовані науковими дослідженнями і достовірними даними.

Стратегічне планування є інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень при впровадженні інновацій на підприємстві з метою досягнення бажаного стратегічного результату.

Процес стратегічного планування (СП) включає в себе чотири основних види управлінської діяльності: розподіл стратегічних ресурсів; адаптацію діяльності та управління до змін зовнішнього середовища; внутрішню координацію робіт на підприємстві; організаційне стратегічне передбачення.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Останній вид діяльності передбачає здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів на усвідомлення ними минулого досвіду стратегічного управління підприємством. Здатність вчитися на досвіді дозволяє підприємству своєчасно скорегувати стратегічну спрямованість своєї діяльності. Роль керівництва полягає в ініціюванні процесу СП, а також у прийнятті конкретних рішень по здійсненню, об'єднанню і оцінці результатів.

Сутність СП полягає у формулюванні основних напрямків діяльності підприємства та показників його соціально-економічного розвитку на планований період. В рамках СП забезпечується комплексне обгрунтування стоять перед підприємством проблем, і визначаються дії щодо їх вирішення. При цьому розробляється конкретний план управлінських дій (стратегія) по досягненню сформульованих цілей.

Стратегічні плани розробляються у вигляді комплексу цілеспрямованих заходів, що дозволяють підприємству гнучко орієнтуватися в умовах постійно мінливого зовнішнього середовища ринкової економіки. У загальному вигляді СП представляє програму діяльності підприємства на тривалий період часу при постійно мінливих зовнішнього середовища.

СП забезпечує важливі переваги в організації майбутньої діяльності підприємства:

- Забезпечує підготовку до використання сприятливих умов для успішної діяльності підприємства;

- Дозволяє всебічно аналізувати виникаючі проблеми та загрози в діяльності підприємства;

- Забезпечує координацію дій у господарській діяльності підприємстві;

- Створює умови для розвитку стратегічного мислення і передбачення у менеджерів підприємства;

- Сприяє формуванню інформаційної бази для ефективного управління підприємством при реалізації стратегії його розвитку;

- Забезпечує обгрунтоване і раціональний розподіл ресурсів підприємства та їх концентрацію на ключових напрямках досягнення успіху підприємства;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Створює умови для ефективної організації управлінського контролю на підприємстві.

Слід враховувати обмеження ефективності СП: невизначеність і постійну мінливість зовнішнього середовища, масштаби діяльності підприємства, витрати і складність СП. Під витратами планування розуміються додаткові витрати на ресурси, дослідження, організацію підрозділів планування, залучення зайвого персоналу, викликані впливом стримуючих факторів розвитку планової діяльності підприємства.

Стратегічне планування являє собою безперервний процес, що включає ряд етапів (визначення місії і цілей підприємства, аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, вивчення, вибір і реалізацію стратегії).

Доведено цілей до кожного рівня управління та їх комплексна оцінка вимагають побудови дерева цілей, що представляє собою структурний відображення розподілу цілей за рівнями управління конкретного підприємства в їх взаємозв'язку (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Дерево цілей підприємства

Побудова дерева цілей є підготовчим етапом стратегічного планування.

Правила побудови дерева цілей:

1. Загальна мета повинна містити опис кінцевого результату.

2. При розгортанні загальної мети в ієрархічну структуру дотримуються того принципу, що реалізація підцілей наступних рівнів є умовою досягнення цілей попереднього рівня.

3. При формулюванні цілей різних рівнів слід описувати бажані результати (а не способи їх досягнення).

4. Підцілі кожного рівня повинні бути незалежними один від одного.

5. Фундамент дерева цілей повинні складати завдання (роботи), які повинні бути виконані певним методом у встановлені терміни.

6. Кількість рівнів залежить від масштабів та складності поставлених цілей, оргструктури підприємства.

7. Важливим моментом цілепокладання є моделювання їх динаміки в аспекті розвитку підприємства за певний період часу.

Цілі підприємства повинні бути досяжними, гнучкими, вимірними, конкретними, сумісними і прийнятними для основних суб'єктів управління підприємства.

При виборі стратегії розвитку підприємства слід спиратися на наукові методи аналізу, до найважливіших з яких можна віднести SWOT-аналіз, що оцінює стратегічний потенціал підприємства з урахуванням реалій зовнішнього середовища. Мета цього методу полягає у вивченні сильних і слабких сторін діяльності підприємства, а також можливостей і загроз зовнішнього середовища (SWOT - абревіатура: strength - сила; weakness - слабкість; opportunities - можливості; threats - загрози).

Послідовність проведення SWOT-аналізу передбачає виявлення сильних і слабких сторін підприємства; можливостей і загроз; встановлення зв'язків між ними, які можуть бути використані при виборі стратегії розвитку підприємства, розробці СП та його реалізації.

Після того як перелік сильних і слабких сторін, можливостей і загроз складений, встановлюються зв'язки, що визначають взаємодії між ними за допомогою матриці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Матриця SWOT - аналізу підприємства

Можливості

1.

2.

3.

...

Загрози

1.

2.

3.

...

Сильні сторони

1.

2.

3.

Поле сильних сторін і можливостей

Поле сильних сторін і загроз

Слабкі сторони

1.

2.

3.

Поле слабких сторін і можливостей

Поле слабких сторін і загроз

Виявлення слабкостей підприємства і прагнення перетворити їх на сильні сторони складає найважливішу сторону SWOT-аналізу при розробці його стратегії.

На кожному з чотирьох внутрішніх полів розглядаються можливі парні комбінації. Виділяють ті з них, які повинні враховуватися при розробці стратегії підприємства. Далі, складаючи СП, визначають, що необхідно виконати, щоб розвинути сильні сторони і підвищити показники, які виявилися нижчими, ніж у конкурентів. При цьому слід пам'ятати, що загрози і можливості можуть переходити у свою протилежність.

Корпоративна стратегія розробляється для забезпечення досягнення загальних (стратегічних) цілей майбутнього розвитку підприємства. Ділова стратегія підприємства повинна передбачати його конкретні дії для заняття і утримання певних позицій на ринку.

Функціональні стратегії розробляються для певних функціональних зон підприємства (дослідної, маркетингової, інноваційної та ін.). Можуть бути розроблені й інші стратегії розвитку конкретного підприємства (лідерства, проникнення на ринок, його розвитку і т. П.).

Стратегічне планування досягає мети, якщо воно виконується. Для цього необхідне ефективне управління реалізацією стратегії, багато в чому залежить від чіткого доведення конкретних скоординованих цілей і завдань СП кожному підрозділу підприємства і виконавцям, забезпечення СП необхідними ресурсами, чіткої організації його виконання. Перевірка та оцінка ходу виконання СП проводиться на підприємстві відповідно до календарних графіків робіт. При необхідності здійснюються коригувальні заходи, що забезпечують досягнення поставлених стратегічних цілей підприємства.

Стратегічне планування й керування дозволяють підприємствам в складних ринкових умовах господарювання виживати і успішно розвиватися. Основними принципами стратегічного управління є наступні:

1. Обґрунтований вибір цілей і стратегій розвитку.

2. Постійний інноваційний пошук більш досконалих форм і прогресивних напрямків діяльності підприємства.

3. Забезпечення взаємодії між підприємством і зовнішнім середовищем (постійна адаптація).

4. Розробка та реалізація стратегій розвитку підприємств з урахуванням ситуаційного, системного та процесного підходів.

5. Чітка організація дій на підприємстві як в області оперативного, так і стратегічного управління.

6. Необхідно забезпечити гармонійний зв'язок потенціалу підприємства, його стратегії і забезпечення конкурентоспроможності випущених підприємством товарів і послуг.

На рис. 2.7 представлені етапи здійснення процесу стратегічного рішення на підприємстві.

Рис. 2.7. Етапи здійснення процесу стратегічного рішення на підприємстві

Як видно з рис. 2.7, контроль і оцінка стратегій є завершальним етапом всього процесу стратегічного рішення на підприємстві. При цьому постійно відстежуються одержувані результати в порівнянні з поставленими цілями, оцінюється соціально-економічна ефективність СП.

Сучасним напрямком в управлінні підприємством є контролінг, що виникає на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту підприємства і широко використовуваний в розвинених країнах.

З погляду Дітчера Хана, фахівця в галузі контролінгу, основні завдання контролінгу полягають в інформаційному забезпеченні орієнтованих на результат процесів планування, регулювання та контролю (моніторингу) на підприємстві, у виконанні функцій інтеграції, системної організації та координації.

Контролінг орієнтований на найбільш ефективне функціонування підприємства, тому він важливий не тільки в процесі реалізації СП, але при виробленні самих стратегічних рішень. По суті справи контролінг - це система управління процесами оптимізації витрат і прибутку та досягнення кінцевих стратегічних цілей підприємства.

На вітчизняних підприємствах необхідно обгрунтувати основні вимоги до створення підсистеми контролінгу на підприємстві в стратегічних цілях як складову частину єдиної системи управління підприємством, розробити механізм реалізації функцій контролінгу та організувати відповідні внутріфірмові служби, вивчивши передовий зарубіжний досвід у цій галузі (вітчизняної практики немає). Теоретичні основи і роль контролінгу в стратегічному плануванні і менеджменті підприємства більш детально викладені в літературі * 3.

* 3: {Наприклад, див. Ю. П. Аніскін і А. М. Павлова. Планування і контролінг: Підручник. - М .: Омега-Л, 2003.}

На думку більшості зарубіжних і вітчизняних дослідників, сучасна концепція контролінгу повинна орієнтуватися на систему управління підприємства в цілому. Вона покликана координувати підсистеми планування, контролю та інформаційного забезпечення. Контролінг повинен являти собою безперервно функціонуючу систему контролю за процесом розробки та реалізації планів на підприємстві (включаючи і стратегічні плани).

Процес контролю на підприємстві з часом повинен носити всеосяжний характер, охоплюючи всілякі елементи управлінської діяльності. Він може бути функцією не тільки менеджерів (головних "контролерів"), а й кожного великого чи малого керівника на підприємстві (включаючи фахівців з плановій роботі). Стратегічний контролінг призначений для забезпечення координації функцій стратегічного планування, контролю та інформаційного забезпечення процесів стратегічного планування та управління на підприємстві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Стратегічне планування розвитку ланцюга поставок
Стратегічне планування розвитку ланцюга постачань.
Стратегічне планування ланцюгів постачань
Планування на підприємстві: стратегічне, поточне і оперативне
МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ
Цілі і завдання стратегічного планування
Територіальне стратегічне планування
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ
Керування комп'ютером рухами мови
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук