Навігація
Головна
Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показниківМодель міжгалузевого балансуБалансові моделіБАЛАНСОВІ МОДЕЛІДинамічна міжгалузева балансова модельДинамічна міжгалузева балансова модельМодель міжгалузевого балансуЕкономіко-математична модель міжгалузевого балансуЕкономіко-математична модель міжгалузевого балансуМодифікація макроекономічної моделі міжгалузевого балансу Леонтьєва,...
 
Головна arrow Економіка arrow Економіко-математичні методи і прикладні моделі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників

Різні модифікації розглянутої вище моделі міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції в народному господарстві дозволяють розширити коло показників, які охоплюються моделлю. Розглянемо застосування міжгалузевого балансового методу для аналізу таких важливих економічних показників, як праця, фонди та ціни.

До числа найважливіших аналітичних можливостей даного методу належить визначення прямих і повних витрат праці на одиницю продукції і розробка на цій основі балансових продуктово-трудових моделей, вихідною моделлю при цьому служить звітний міжпродуктового баланс в натуральному вираженні. У цьому балансі по рядках представлено розподіл кожного окремого продукту на виробництво інших продуктів і кінцеве споживання (перший і другий квадранти схеми міжгалузевого балансу). Окремим рядком дається розподіл витрат живої праці у виробництві всіх видів продукції; передбачається, що трудові витрати виражені в одиницях праці однаковою ступеня складності.

Позначимо витрати живої праці у виробництві j -го продукту через а обсяг виробництва цього продукту (валовий випуск), як і раніше, через. Тоді прямі витрати праці на одиницю j-го виду продукції (коефіцієнт прямої трудомісткості) можна задати наступною формулою:

(6.17)

Введемо поняття повних витрат праці як суми прямих витрат живої праці і витрат уречевленої праці, перенесених на продукт через витрачені засоби виробництва. Якщо позначити величину повних витрат праці на одиницю продукції j-го виду через, то твори виду відображають витрати матеріалізованої праці, перенесеного на одиницю j -го продукту через i -е засіб виробництва; при цьому передбачається, що коефіцієнти прямих матеріальних витрат α ij виражені в натуральних одиницях. Тоді повні трудові витрати на одиницю j-го виду продукції (коефіцієнт повної трудомісткості) будуть рівні

(6.18)

Введемо в розгляд вектор-рядок коефіцієнтів прямої трудомісткості і вектор-рядок коефіцієнтів повної трудомісткості Тоді з використанням вже розглянутої вище матриці коефіцієнтів прямих матеріальних затрат А (у натуральному вираженні) систему рівнянь (6.18) можна переписати у матричному вигляді:

(6.19)

Зробивши очевидні матричні перетворення з використанням одиничної матриці Е

отримаємо наступне співвідношення для вектора коефіцієнтів повної трудомісткості:

(6.20)

Матриця нам вже знайома, це матриця В коефіцієнтів повних матеріальних витрат, так що останнє рівність можна переписати у вигляді

(6.20)

Позначимо через L величину сукупних витрат живої праці за всіма видами продукції, яка з урахуванням формули (6.17) буде дорівнює

(6.21)

Використовуючи співвідношення (6.21), (6.8 ') і (6.20'), приходимо до наступного рівності:

(6.22)

тут t і Т - вектор-рядки коефіцієнтів прямої та повної трудомісткості, а X і Y - вектор-стовпці валової і кінцевої продукції відповідно.

Співвідношення (6.22) являє собою основне балансове рівність в теорії міжгалузевого балансу праці. В даному випадку його конкретне економічний зміст полягає в тому, що вартість кінцевої продукції, оціненої за повними витратами праці, дорівнює сукупним витратам живої праці. Зіставляючи споживчий ефект різних взаємозамінних продуктів з повними трудовими витратами на їх випуск, можна судити про порівняльну ефективність їх виробництва. За допомогою показників повної трудомісткості більш повно і точно, ніж при використанні існуючих вартісних показників, виявляється структура витрат на випуск різних видів продукції і насамперед співвідношення між витратами живої і матеріалізованої праці.

На основі коефіцієнтів прямої та повної трудомісткості можуть бути розроблені міжгалузеві і міжпродуктового баланси витрат праці та використання трудових ресурсів. Схематично ці баланси будуються за загальним типу матричних моделей, однак всі показники в них (міжгалузеві зв'язки, кінцевий продукт, умовно чиста продукція та ін.) Виражені у трудових вимірниках.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Приклад 6.2. Нехай на додаток до вихідних даних прикладу 6.1 з параграфа 6.3 задані витрати живої праці (трудові ресурси) у трьох галузях: в деяких одиницях виміру трудових витрат. Потрібно визначити коефіцієнти прямої та повної трудомісткості і скласти міжгалузевий баланс витрат праці.

1. Скориставшись формулою (6.17) і результатами прикладу 1, знаходимо коефіцієнти прямої трудомісткості:

2. За формулою (6.20 '), в якій в якості матриці В береться матриця коефіцієнта повних матеріальних витрат, знайдена в прикладі 6.1, знаходимо коефіцієнти повної трудомісткості:

3. Множачи першу, другу і третю рядки першого і другого квадрантів міжгалузевого матеріального балансу, побудованого в прикладі 1, на відповідні коефіцієнти прямої трудомісткості, отримуємо схему міжгалузевого балансу витрат праці (у трудових вимірниках) (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Міжгалузевий баланс витрат праці

Виробляючі галузі

Споживаючі галузі

Витрати праці на кінцеву продукцію

Витрати праці в галузях (трудові ресурси)

Міжгалузеві витрати упредметненої праці

1

2

3

1

348,9

76,5

437,7

300,0

1163,1

2

139,6

229,5

0,0

90,0

459,1

3

279,1

61.2

175,1

360,0

875,4

Незначні розбіжності між даними таблиці і вихідними даними викликані похибками округлення при обчисленнях.

Розвиток основної моделі міжгалузевого балансу досягається також шляхом включення в неї показників фондомісткості продукції. У найпростішому випадку модель доповнюється окремим рядком, в якій вказані у вартісному вираженні обсяги виробничих фондів, зайняті в кожній j -й галузі. На підставі цих даних та обсягів валової продукції всіх галузей визначаються коефіцієнти прямої фондомісткості продукції j - й галузі:

(6.23)

Коефіцієнт прямої фондомісткості показує величину виробничих фондів, безпосередньо зайнятих у виробництві даної галузі, в розрахунку на одиницю її валової продукції. На відміну від цього показника коефіцієнт повної фондомісткості F j відображає обсяг фондів, необхідних у всіх галузях для випуску одиниці кінцевої продукції j- й галузі. Якщо - коефіцієнт прямих матеріальних витрат, то для коефіцієнта повної фондомісткості справедливо рівність, аналогічне рівності (6.18) для коефіцієнта повної трудомісткості:

(6.24)

Якщо ввести в розгляд вектор-рядок коефіцієнтів прямої фондомісткості і вектор-рядок коефіцієнтів повної фондомісткості, то систему рівнянь (6.24) можна переписати в матричній формі:

(6.25)

звідки за допомогою перетворень, аналогічних застосовуваним вище для коефіцієнтів трудомісткості, можна отримати матричне співвідношення

(6.26)

де - матриця коефіцієнтів повних матеріальних витрат.

Для більш глибокого аналізу необхідно диференціювати фонди на основні та оборотні, а в межах основних - на будівлі, споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби і т.д.

Нехай в цілому всі виробничі фонди розділені на т груп. Тоді характеристика зайнятих у народному господарстві фондів задається матрицею показників, що відображають обсяг фондів k- ї групи, зайнятих у j -й галузі:

Коефіцієнти прямої фондомісткості також утворюють матрицю розмірності, елементи якої визначають величину виробничих фондів k- ї групи, що безпосередньо використовуються при виробництві одиниці продукції j- й галузі:

Для кожної j -й галузі можуть бути обчислені коефіцієнти повної фондомісткості, що відображають повну потребу у фондах k- ї групи для випуску одиниці кінцевої продукції цієї галузі:

Рішення системи даних рівнянь дозволяє представити коефіцієнти повної фондомісткості по кожній з т груп фондів як функцію коефіцієнтів прямої фондомісткості:

У цих формулах величини a ij і b ij - уже відомі коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат.

Коефіцієнти фондомісткості в міжгалузевому балансі дозволяють пов'язати планований випуск продукції з наявними виробничими потужностями. Так, потреба у функціонуючих фондах k- ї групи для досягнення заданого обсягу матеріального виробництва по всіх галузях задається формулою

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників
Модель міжгалузевого балансу
Балансові моделі
БАЛАНСОВІ МОДЕЛІ
Динамічна міжгалузева балансова модель
Динамічна міжгалузева балансова модель
Модель міжгалузевого балансу
Економіко-математична модель міжгалузевого балансу
Економіко-математична модель міжгалузевого балансу
Модифікація макроекономічної моделі міжгалузевого балансу Леонтьєва, що демонструє процес інноваційного розвитку
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук