Навігація
Головна
Принципові системи регулювання товарних запасівПорівняльний аналіз принципових систем регулювання запасівПорівняльний аналіз принципових систем регулювання запасівВиди товарно-речових запасів та їх призначенняРелаксаційний метод (система регулювання запасів з фіксованим...Категорія товарно-матеріальних запасів в логістиціОптимізація асортиментного складу запасів в ешелонах логістичних...ТОВАРНА ПОЛІТИКА І УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ СИСТЕМІТоварно-матеріальні запаси як об'єкт управління в комерційній...Дворівнева система регулювання запасів (система мінімум-максимум)
 
Головна arrow Економіка arrow Економіко-математичні методи і прикладні моделі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принципові системи регулювання товарних запасів

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Розглянута в попередньому параграфі класична задача управління запасами ілюструє загальний теоретичний підхід до задачі регулювання запасів. У практичній діяльності організацій і служб маркетингу використовуються простіші принципові системи регулювання товарних запасів, засновані на різних стратегіях поповнення запасів, тобто на певних правилах цього поповнення, виражених в досить загальній формі. Як параметри в цих системах приймаються величина наявних на складі запасів, допустимі коливання рівня запасів, розміри замовлення на поповнення запасів, його періодичність та ін. Системи різняться між собою залежно від того, які з параметрів обрані як регулюючих. Принципові системи регулювання запасів, використовувані в практиці маркетингу, докладно описані в багатьох підручниках і посібниках [1]. Тому дамо тут лише короткий огляд цих систем.[1]

Система з фіксованим розміром замовлення. Це найбільш поширена система, в якій розмір замовлення на поповнення запасів - постійна величина, а поставка чергової партії товару здійснюється при зменшенні наявних запасів до певного критичного рівня, званого точкою замовлення. Тому регулюючими параметрами системи з фіксованим розміром замовлення є : 1) точка замовлення, тобто фіксований рівень запасу, при зниженні до якого організовується заготівля чергової партії товару, і 2) розмір замовлення, тобто величина партії поставки. Дану систему часто називають "двухбункерной", так як запас зберігається як би в двох бункерах: у першому бункері для задоволення попиту протягом періоду між фактичним поповненням запасу і датою наступного найближчого замовлення, а в другому - для задоволення попиту протягом періоду від моменту подачі замовлення до надходження чергової партії товару, тобто у другому бункері зберігається запас на рівні точки замовлення.

Система з фіксованою періодичністю замовлення. При цій системі замовлення на чергову поставку товарного запасу повторюються через рівні проміжки часу. В кінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і виходячи з цього визначається розмір замовляється партії; при цьому запас поповнюється кожного разу до певного рівня, що не перевищує максимальний запас. Таким чином, що регулюють параметри цієї системи: 1) максимальний рівень запасів, до якого здійснюється їх поповнення, і 2) тривалість періоду повторення замовлень. Система з фіксованою періодичністю замовлення ефективна, коли є можливість поповнювати запас в різних розмірах, причому витрати на оформлення замовлення будь-якого розміру невеликі. Одним з достоїнств цієї системи можна вважати можливість періодичної перевірки залишків на складі і відсутність необхідності вести систематичний облік руху залишків. До недоліків системи відноситься те, що вона не виключає можливість недостачі товарних запасів.

Система з двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою періодичністю замовлення. У цій системі допустимий рівень запасів регламентується як зверху, так і знизу. Крім максимального верхнього рівня запасу встановлюється нижній рівень (точка замовлення). Якщо розмір запасу знижується до нижнього рівня ще до настання фіксованого часу поповнення запасу, то робиться позачергове замовлення. В інших випадках система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення. У даній системі є три регулюючих параметри: 1) максимальний рівень запасу; 2) нижній рівень запасу (точка замовлення) і 3) тривалість періоду між замовленнями. Перші два параметри постійні, третій - частково змінний. Розглянута система складніше попередньої, однак вона дозволяє виключити можливість недостачі товарного запасу. Недоліком системи є те, що поповнення запасів до максимального рівня нс може проводитися незалежно від фактичного витрачання запасів.

Система з двома фіксованими рівнями запасів без постійної періодичності замовлення, або (s, S) - стратегія управління запасами. Цю систему називають також (S - s) -системою, або системою "максимум-мінімум". Розглянемо (s, S) -СТРАТЕГИ управління запасами більш докладно. Вона усуває недолік попередньої системи і є її модифікацією. У цій системі дві регулюючих параметри: 1) нижній (критичний) рівень запасу s і 2) верхній рівень запасу 5.

Якщо через х позначити величину запасів до прийняття рішення про їх поповненні, через р - величину поповнення, а через у = х + р - величину запасів після поповнення, то (s, S) -стратегія управління запасами задається функцією тобто поповнення не відбувається, якщо наявний рівень запасів більше критичного рівня s; якщо наявний рівень менше або дорівнює s, то приймається рішення про поповнення запасу обов'язково до верхнього рівня S, так що величина поповнення дорівнює р = S - х.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Приклад 8.4. Розглянемо типову задачу. Нехай при поповненні запасів автомобілів на складі служба маркетингу магазина

(8.37)

"Автомобілі" дотримується (s, ^-стратегії при s = 50, S = 300. Потрібно визначити, на яку кількість автомобілів треба оформити замовлення, якщо в момент прийняття рішення про замовлення на складі: а) 40, б) 70, в) 150, г) 10, д) 290 автомобілів (часом доставки замовлених автомобілів знехтувати).

Відповідно до формули (8.37) величина поповнення р в кожному з розглянутих випадків буде дорівнює: а) 260, б) 0, в) 0, г) 290, д) 0 автомобілів, тобто у випадках б), в) і д) замовлення на поповнення запасу автомобілів не оформляється.

Саморегульовані системи. Розглянуті вище системи регулювання запасів припускають відносну незмінність умов їх функціонування. На практиці таке сталість умов зустрічається рідко, що викликано змінами потреби в товарних запасах, умовами їх поставки і т.д. У зв'язку з цим виникає необхідність створення комбінованих систем з можливістю саморегулювання (адаптації до змінених умов). Створюються системи з мінливими періодичністю і розміром замовлень, що враховують стохастичні (недетермінірованние) умови. У кожній такій системі встановлюється певна цільова функція, що служить критерієм оптимальності функціонування системи в рамках відповідної економіко-математичної моделі управління запасами.

В якості цільової функції в моделях управління запасами найчастіше використовується мінімум витрат, пов'язаних із заготівлею та зберіганням запасів, а також втрати від дефіциту. Приклад подібної цільової функції в загальному вигляді розглянуто вище при вивченні класичної задачі управління запасами.

Одним з елементів цільової функції при побудові саморегулюючих систем управління запасами є витрати, пов'язані з організацією замовлення і його реалізацією, починаючи з пошуку постачальника і закінчуючи оплатою всіх послуг з доставки товарних запасів на склад. Частину витрат, пов'язаних з організацією замовлень, не залежить від розміру замовлення, але залежить від кількості цих організацій на рік. Витрати, пов'язані з реалізацією замовлення, залежать від розміру замовленої партії, причому витрати в розрахунку на одиницю товару зменшуються при збільшенні розміру партії.

Інший елемент цільової функції - витрати, пов'язані зі зберіганням запасу. Частина витрат зберігання носить добовий характер (плата за оренду приміщень, за опалення та ін.), Інша частина прямо залежить від рівня запасів (витрати на складську переробку товарних запасів, втрати від псування, витрати обліку та ін.). При розрахунках на основі економіко-математичних моделей управління запасами зазвичай користуються питомої величиною витрат зберігання, рівної витратам на одиницю закладеного товару в одиницю часу. При цьому припускають, що витрати зберігання за календарний період пропорційні розміру запасів і тривалості періоду між замовленнями і обернено пропорційні кількості замовлень за цей період.

Нарешті, третім елементом розглянутої цільової функції є втрати через дефіцит, коли постачальницько-збутова організація несе матеріальну відповідальність за незадоволення потреби споживачів через відсутність запасів.

Наприклад, при незадоволений попит постачальницько-збутова організація може нести збитки у вигляді штрафу за зрив поставки. Імовірність дефіциту - це очікувана відносна частота появи випадків браку товарної продукції протягом більш-менш тривалого інтервалу часу. Часто ймовірність дефіциту визначається як частка від ділення кількості днів, коли товар на складі відсутня, на загальне число робочих днів, наприклад, в році.

  • [1] Див., Наприклад, Мельник Μ. М. Економіко-математичні методи і моделі в плануванні та управлінні матеріально-технічним постачанням: підручник. М .: Вища школа, 1990.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Принципові системи регулювання товарних запасів
Порівняльний аналіз принципових систем регулювання запасів
Порівняльний аналіз принципових систем регулювання запасів
Види товарно-речових запасів та їх призначення
Релаксаційний метод (система регулювання запасів з фіксованим розміром замовлення)
Категорія товарно-матеріальних запасів в логістиці
Оптимізація асортиментного складу запасів в ешелонах логістичних систем
ТОВАРНА ПОЛІТИКА І УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ СИСТЕМІ
Товарно-матеріальні запаси як об'єкт управління в комерційній логістиці
Дворівнева система регулювання запасів (система мінімум-максимум)
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук