Навігація
Головна
Фактори і резерви зростання продуктивності праціФактори і резерви зростання продуктивності праціФактори і резерви зростання продуктивності праціФактори і резерви зростання продуктивності праціФактори зростання продуктивності праці
Сутність і значення продуктивності праціСутність трудових ресурсів і продуктивності праціПоняття і показники продуктивності праціКомпенсаційні виплати працівникам в сучасних умовахСутність праці та соціально-економічні аспекти трудової діяльності
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка фірми
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Продуктивність праці, фактори і резерви її зростання

Вивчивши матеріали глави 8, студент повинен:

знати

• сутність продуктивності праці і значення її підвищення в сучасних умовах;

вміти

• розраховувати показники вимірювання продуктивності праці різними методами;

володіти

• навичками аналізу факторів і резервів зростання продуктивності праці.

Сутність продуктивності праці і значення її підвищення в сучасних умовах

Зростання продуктивності є головним реальним джерелом подолання негативних наслідків як реформеного періоду, так і світової фінансово-економічної кризи. Це найважливіший фактор незворотності проведених реформ, а в кінцевому рахунку - поліпшення життя народу. Продуктивність праці - критерій ефективності трудової діяльності, що відбиває міру наближення до досягнення максимального результату.

Під продуктивністю праці розуміють ступінь плідності, результативності діяльності людей у процесі виробництва протягом певного періоду часу, вимірювану кількістю споживчих вартостей, створених в одиницю часу, або величиною часу, що витрачається на одиницю продукту праці.

Розрізняють продуктивність живої праці, яка визначається витратами робочого часу в даному виробництві на даному підприємстві, і продуктивність сукупного суспільного праці, вимірювану витратами живої і матеріалізованої (минулого) праці.

Підвищення продуктивності праці має місце тоді, коли частка живої праці зменшується, а питома вага упредметненої праці збільшується. Це зростання відбувається таким чином, що загальна сума праці, полягає в товарі, скорочується. Маса живої праці зменшується більшою мірою, ніж зростає маса уречевленої праці.

Сукупна економія робочого часу, взята відповідно до витратами і виробничими ресурсами, характеризує ефективність виробництва.

Поняття ефективності (Е) становить співвідношення корисного результату (що виробила і реалізувала організація для інших суб'єктів ринкового простору) в порівнянні з витраченими ресурсами:

Е = результат / витрати.

У практиці використовуються наступні показники, що характеризують ефективність суспільного виробництва:

- Рівень і темпи зростання продуктивності праці;

- Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці;

- Оплата праці працівників на рубль продукції;

- Фондовіддача - виробництво продукції на карбованець середньорічний вартості основних виробничих фондів, при цьому під основними фондами розуміються засоби праці, використовувані у виробництві не менше року в одній і тій же натуральній формі;

- Фондоозброєність праці - середньорічна вартість виробничих фондів на зайнятого в економіці працівника;

- Капиталоотдача - виробництво продукції на карбованець капітальних вкладень;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Матеріальні витрати на карбованець продукції.

Існують декілька показників ефективності, до яких

відносяться здібності організації:

- Формулювати свої цілі стосовно пропонованим потребам;

- Отримувати результати, адекватні сформульованим цілям;

- Співвідносити результати діяльності з витратами на їх досягнення;

- Підтримувати співвідношення між цілями і засобами їх досягнення;

- Враховувати умови свого функціонування (використати сприятливі і долати несприятливі умови).

Ефективність показує результативність використання організаційною системою одного або декількох факторів при виробництві та реалізації продукції або послуг: якою мірою використовуються ресурси, доцільність системи управління та організаційної структури і, звичайно, соціальні взаємини в колективі.

На підприємствах продуктивність праці вимірюється показником виробітку продукції на одного працівника або в одиницю часу. У цих випадках показник враховує лише економію живої праці. У той же час продуктивність праці можна вимірювати як відношення фізичного обсягу національного доходу до чисельності працівників матеріального виробництва. Специфіка даного показника в тому, що він прямо відображає економію живої праці і побічно - через обсяг національного доходу - економію праці суспільного. Виходячи з вищевикладеного, продуктивність праці Пт розраховується за наступною формулою:

де П - продукт в тій чи іншій формі; Т - витрати живої праці.

Сутність продуктивності праці полягає в формах її прояву. Перш за все, продуктивність праці виступає як скорочення витрат праці на одиницю споживчої вартості і показує економію робочого часу. Найбільш важливо абсолютне зниження трудових витрат, необхідних для задоволення певної суспільної потреби. У зв'язку з цим підприємства орієнтуються на пошук методів економії трудових і матеріальних ресурсів, тобто зменшення числа працівників на тих ділянках, де це можливо, а також економію сировини, палива і енергії.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Продуктивність праці виявляється і як зростання маси споживчих вартостей, що створюються в одиницю часу. При цьому важливим моментом є результати праці, які означають не просто збільшення обсягу вироблених товарів, а й підвищення їх якості. Облік такого прояву продуктивності праці на практиці передбачає широке застосування в бізнес-плануванні і комерційному стимулюванні підходів, що відображають корисність, тобто потужність, ефективність, надійність.

Продуктивність праці проявляється також у вигляді зміни у співвідношенні витрат живої і матеріалізованої (минулого) праці. Якщо у виробничому процесі відносно широко застосовується минулий працю в порівнянні з живим, у підприємства є шанси підвищити продуктивність праці, а значить, і збільшити багатство суспільства. Однак можливі такі варіанти: 1) при зменшенні витрат живої праці витрати матеріалізованої праці на одиницю продукції збільшуються як відносно, так і абсолютно (при зниженні сукупних витрат); 2) витрати минулої праці ростуть лише відносно, але їх абсолютне вираження падає. Такі варіанти можна спостерігати або при заміні ручної праці механізованим, або при модернізації застарілої техніки, реконструкції підприємств на основі більш прогресивних і ефективних засобів виробництва.

У зарубіжній і вітчизняній літературі крім показника "продуктивність праці" пропонується застосовувати показник "продуктивність". Він визначається як відношення виробленої продукції, послуг до витрат на їх створення (праці, капіталу, природних ресурсів).

Великий вплив робить зростання продуктивності праці на збільшення маси і норми додаткового продукту. Справа в тому, що надлишок продукту праці над витратами підтримки праці, а також утворення і накопичення на цій базі суспільного виробничого і резервного фонду - все це було і залишається основою будь-якого суспільного, політичного і розумового прогресу.

Продуктивність праці виявляється і в формі скорочення часу обороту, що безпосередньо пов'язано з економією часу (календарний час). Економія в цьому випадку досягається шляхом скорочення часу виробництва і часу обігу, тобто ущільнення термінів будівництва і освоєння виробничих потужностей, оперативного впровадження у виробництво науково-технічних досягнень прискорення інноваційних процесів і тиражування кращого досвіду.

У підсумку підприємство при тих же ресурсах живої і матеріалізованої праці отримує кінцеві результати в розрахунку на рік вище, що рівносильно підвищенню продуктивності праці. Звідси облік чинника часу набуває винятково серйозне значення в організації та управлінні, особливо в умовах розвитку ринкової економіки, постійних перетворень в ході реформ зростання та ускладнення суспільних потреб.

Можна розрізняти наступні види показника продуктивності праці:

- Індивідуальна продуктивність праці - це продуктивність окремого конкретного працівника або на даному виробничому ділянці, підприємстві;

- Локальна продуктивність праці - продуктивність праці в регіоні або галузі;

- Суспільна продуктивність праці - продуктивність праці по народному господарству, економіці країни в цілому.

Особливість цих показників полягає в тому, що вони застосовуються для характеристики ефективності праці на різних рівнях суспільного виробництва. Ефективність праці включає в себе наступні аспекти: економічний, психологічний і соціальний.

Психологічна ефективність праці визначається впливом трудового процесу на організм людини. Поняття соціальної ефективності праці включає вимогу гармонійного розвитку особистості кожного працівника, підвищення його кваліфікації і розширення виробничого профілю, формування позитивного соціального клімату в трудових колективах, посилення соціально-політичної активності і вдосконалення способу життя. Будучи цілком самостійним, кожен з показників тісно переплітається з іншим. Індивідуальна продуктивність праці становить базу для розрахунку локальної продуктивності праці, а локальна, в свою чергу, створює основу для обчислення продуктивності суспільної праці. Підвищення продуктивності праці пов'язане з підвищенням індивідуальної та локальної продуктивності праці. Цей зв'язок пояснюється тим, що зменшення індивідуальних витрат праці на окремих виробничих ділянках, підприємствах, галузях є необхідною передумовою зменшення всієї маси праці, який затрачено на виробництво будь-якої продукції в цілому по народному господарству.

Суспільна продуктивність праці може розглядатися як інтегральний показник ефективності. Загальноекономічна продуктивність праці виступає як коефіцієнт всій народногосподарської ефективності. А саме динаміка продуктивності праці побічно характеризує в прямій залежності ступінь прогресивності суспільного, державного управління економічними процесами. Важливою функцією державного регулювання економіки є контроль за станом і динамікою суспільної продуктивності праці.

Продуктивність праці є важливим показником у системі вимірювання ефективності виробництва. У той же час важливий вплив на неї чинять величина і особливо якість фондоозброєнності праці, тобто міра оснащеності праці основним капіталом.

Фондоозброєність Фв, у свою чергу, вимірюється відношенням величини вартості основного капіталу до витрат живої праці (чисельність працівників):

де Ф - величина вартості основного капіталу; Т - витрати живої праці (чисельність працівників).

Цю залежність слід брати до уваги при розгляді впливу продуктивності праці на загальну ефективність виробництва. Справа в тому, що ефективно не будь-яке підвищення продуктивності праці, а тільки таке, коли економія живої праці окупає додаткові витрати на зростання його технічної оснащеності, причому в можливо більш короткі терміни.

Фондовіддача (Фо) характеризує ефективність використання основного капіталу. Вона вимірюється кількістю вироблених товарів (П), що припадають на дану величину основного капіталу (Ф):

Між продуктивністю праці, фондовіддачею і фондоозброєністю існує тісний зв'язок, яка може бути виражена формулою

З цієї залежності випливає, що продуктивність праці підвищується за умови, якщо зростають фондовіддача і (або) фондоозброєність, і падає у зворотній залежності. У той же час якщо продуктивність праці зростає швидше, ніж його фондоозброєність, то зростає фондовіддача. І навпаки, фондовіддача падає, якщо динаміка продуктивності праці відстає від зростання фондоворуженності.

У міру науково-технічного прогресу і вдосконалення виробництва частка затрат суспільної праці збільшується, оскільки зростає оснащеність працівника все новими засобами праці. Однак основна тенденція полягає в тому, що абсолютна величина витрат як живого, так і суспільної праці на одиницю продукції скорочується. Саме в цьому полягає сутність підвищення продуктивності суспільної праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Фактори і резерви зростання продуктивності праці
Фактори і резерви зростання продуктивності праці
Фактори і резерви зростання продуктивності праці
Фактори і резерви зростання продуктивності праці
Фактори зростання продуктивності праці
Сутність і значення продуктивності праці
Сутність трудових ресурсів і продуктивності праці
Поняття і показники продуктивності праці
Компенсаційні виплати працівникам в сучасних умовах
Сутність праці та соціально-економічні аспекти трудової діяльності
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук