Навігація
Головна
Інноваційний характер розвитку фірми в сучасних умовахОцінка ефективності та управління ризиками інноваційних проектів....Показники ефективності діяльності фірмиСТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО...Показники економічної ефективності інноваційних проектівОсновні показники оцінки ефективності інноваційних проектівІнвестування в інноваційний розвиток фірмиПрогнозування та планування інноваційного розвитку фірмиПоказники ефективностіФінансове планування та основні показники фінансового стану фірми
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка фірми
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Показники ефективності інноваційного розвитку фірми

Незважаючи на державну підтримку інноваційної діяльності, жорстка конкуренція спонукає кожну фірму до самостійного пошуку нових наукових ідей і технічних рішень, які забезпечать її інноваційний розвиток. Спираючись на сформований в російській науці категоріальний апарат науково-технічного прогресу [1], під інноваційним розвитком фірми пропонується розуміти історично обумовлений процес удосконалення її засобів і предметів праці, технологічних форм і методів організації праці та виробництва на основі широкого використання досягнень науки в цілях підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності фірми.

Вирішення цих проблем вимагає розробки технічної політики фірми. У ній фірма робить вибір пріоритетів і напрямів розвитку власної матеріально-технічної бази, організації діяльності, вимог до персоналу і всього того, що орієнтує на досягнення намічених стратегічних цілей у галузі підвищення ефективності виробництва і якості продукції, забезпечення її конкурентоспроможності, еколого-і ресурсозбереження. Пріоритети технічної політики фірми видні з встановлених нею співвідношень наукового, технічного, економічного і соціального аспектів розвитку. Прикладом визначення одного з найбільш важливих пріоритетів інноваційного розвитку може служити ступінь заміщення праці капіталом. Впровадження нової техніки і технологій призводить до економії праці і вивільненню працівників. Закордонні фірми вибір оптимального співвідношення витрат праці і капіталу обґрунтовують за допомогою виробничої функції Кобба - Дугласа, яка дозволяє оптимізувати ефективність організації технологічного процесу з мінімальними витратами [2]:[2]

(12.1)

де Q - обсяг продукції; А - параметр функції; К - витрати капіталу; L - витрати праці, α, β - коефіцієнти еластичності обсягу виробництва за факторами ресурсів праці і капіталу. Вони відображають відносне збільшення обсягу випуску (%) при збільшенні ресурсу на 1%.

У технічній політиці фірми також можуть визначатися співвідношення факторів екстенсивного та інтенсивного розвитку виробництва, частка інформаційного праці, під яким розуміється система відносин в діяльності, пов'язаної з відтворенням інформаційних ресурсів та їх експлуатацією [3].[3]

Крім того, розвитку інноваційної діяльності фірми, що функціонує в соціально орієнтованої ринкової економіки, надається етичний вектор. У технічній політиці він може бути представлений у вигляді обов'язкових вимог суспільства, невиконання яких тягне за собою соціальну відповідальність фірми. Ці вимоги можуть стосуватися створення прогресивних робочих місць, забезпечення працівникам гідних умов праці, навчання персоналу, розумного та економного витрачання природних ресурсів, захисту навколишнього середовища від шкідливих виробничих викидів і т.п.

Для формалізації таких вимог може бути застосована концепція соціальних обмежень, запропонована академіком А. І. Анчишкіна. Під соціальними обмеженнями він розумів "граничні вимоги до виробництва та техніці з боку людини, умов його праці та життя", що подаються як "прикордонні між допустимим рівнем якого-небудь негативного явища і тим, який неприйнятний". Роль таких обмежень він бачив не тільки "в соціальній орієнтації науково-технічного прогресу", але також в "жертві" (підприємців і) суспільства частиною своєї потенційної ефективності за недопущення небажаних явищ. Сенс такої "жертви" полягає в наступному: якби соціальні обмеження не враховувалися, то ефект від НТП був би більшим. А. І. Анчишкин доводив, що втрата ефективності повинна бути еквівалентна величині компенсації за усунення або пом'якшення негативних наслідків НТП, допущених при відсутності соціальних обмежень. Наприклад, витрати на створення нових робочих місць - витратам на виплату допомоги з безробіття, витрати на застосування екологозберігаючого технологій - витратам на очистку навколишнього середовища від забруднень. Отже, "збиток, до якого може призвести неконтрольований розвиток науки і техніки, повинен заздалегідь запобігати за рахунок втрати частини потенційного ефекту НТП" [4].[4]

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Відображені у технічній політиці фірми взаємозв'язку наукового, технічного, економічного і соціального аспектів її розвитку формалізуються в характеристики і параметри технічних систем, техніко-економічні, економічні та соціально-економічні показники. Рівень прогресивності передбачуваних до впровадження у фірмі технічних систем визначається шляхом зіставлення їх технічних характеристик і параметрів з аналогами світового рівня.

Техніко-економічний рівень розвитку фірми характеризується за допомогою комплексу коефіцієнтів: автоматизованих систем управління, автоматизації парку обладнання, автоматизації (механізації) виробництва і праці, охоплення виробів стандартизованими і типовими технологічними процесами, повторюваності, сборности (блочності) вироби, збирання конструкції, технологічної оснащеності виробництва , технологічності, середнього віку обладнання та технологічних процесів, використання виробничої потужності та ін. Найбільш часто в техніко-економічних розрахунках використовуються коефіцієнти екстенсивного (), інтенсивного () і інтегрального () використання основних виробничих фондів (формули (12.2) - (12.4)) .

(12.2)

(12.3)

(12.4)

де () - фактичний (плановий) фонди часу роботи обладнання; () - фактичний (плановий) обсяг випуску продукції.

Основними соціально-економічними показниками є: рівні креативності, раціоналізаторства і винахідництва, а також:

- Чисельність умовно вивільнених працівників в результаті впровадження нововведення - різниця між чисельністю працівників, необхідної для виробництва обсягу продукції, що випускається після впровадження нововведення, при рівні продуктивності праці до впровадження, і чисельністю працівників, необхідної для виробництва того ж обсягу продукції при рівні продуктивності праці, достигаемом в результаті впровадження нововведення, з урахуванням часу фактичного дії заходи;

- Економічний ефект від використання винаходів і раціоналізаторських пропозицій - сума економії всіх виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень), яке отримує підприємство і суспільство в результаті використання нововведення.

Економічні показники характеризують структуру використовуваних ресурсів і дозволяють встановлювати межі зростання ресурсного забезпечення та кордону заміщення живої праці уречевленим. Серед них найчастіше розраховують (табл. 12.1):

Таблиця 12.1. Основні вартісні показники ефективності науково-технічного розвитку фірми [5]

Джерело ефекту

Назва показника

Показники приватної ефективності використання ресурсів [6], включаючи

Загальна

ефективність [7]

основні

засоби

оборотні

засоби

трудової

потенціал

капітал

власників [8]

Збільшення прибутку

Рентабельність

Рентабельність i -й продукції

Фондорентабельность

Оборотність

Рентабельність праці [9]

Рентабельність капіталу

Оборотність капіталу

Рентабельність виробництва

Зниження витрат

Ресурсномістке ^

Фондомісткість

Матеріаломісткість

Зарплатоемкость:

Трудомісткість:

Капіталомісткість

Ресурсоотдачи

Фондовіддача

або

Матеріалоотдаача

Продуктивність праці

або

Капіталооотдача

Ресурсово-

оружений

Фондоовооруженность

Середня заробітна плата

Капиталовооруженность

Позначення в таблиці: П - чистий прибуток, що залишається в розпорядженні фірми; - чистий прибуток, отриманий від виробництва і реалізації i-й продукції; - чистий прибуток, отриманий в результаті трудової діяльності співробітників j-й групи; РП - обсяг реалізованої продукції; - обсяг випуску i -й продукції у розрахунковому періоді; О - загальний обсяг випуску продукції в розрахунковому періоді; ДС - додана вартість; - додана вартість від діяльності персоналу j-й групи; - сукупні витрати на виробництво продукції; - сума амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондів у розрахунковому періоді; - матеріальні витрати; - витрати ресурсів; ФЗП - фонд заробітної плати персоналу фірми; - витрати на персонал j-й групи; - середньорічна вартість основних виробничих фондів у розрахунковому періоді; - середній залишок запасів оборотних коштів; К - середньорічна величина капіталу, вкладеного власниками в діяльність фірми; КВ - капітальні вкладення в діяльність фірми; ФРВ - фонд робочого часу; Ч - планова (середньооблікова) чисельність співробітників фірми.

- Продуктивність ресурсів (капіталу, праці, основних і оборотних фондів), яка визначається як співвідношення між обсягом продукції і витратами ресурсів [10];[10]

- Ресурсоотдачу (фондовіддачу, материалоотдачу, капіталовіддача, швидкість оборотності оборотних коштів) - відношення обсягу продукції до відповідних витрат ресурсів, використаних на її виробництво і реалізацію [6];[6]

- Ресурсомісткість (наукоємність, фондомісткість, матеріаломісткість, енергоємність, трудомісткість, зарплатоемкость) - частка витрат якого-небудь ресурсу в обсязі продукції, виробленої з його використанням. Наукоємність - показник, що відображає пропорцію між науково-технічною діяльністю і виробництвом, у вигляді величини витрат на науку, що припадають на одиницю продукції. Наукоємність може бути представлена співвідношенням числа зайнятих науковою діяльністю і всіма зайнятими у виробництві [12];[12]

- Рентабельність (капіталу, інвестицій, фондів, продукції, праці співробітників, виробництва, продажу, активів підприємства) - відношення чистого прибутку від даного виду діяльності до відповідних витрат використаних ресурсів, частини авансованого капіталу чи обсягу продажів;

- Ресурсовооруженность (технічну озброєність, фондоозброєність, капиталовооруженность, матеріаловооруженность, електро- і енергоозброєність, комп'ютерну озброєність) - кількість якого-небудь ресурсу (основних виробничих фондів, капіталу і т.д.), що припадає на одного працюючого.

Крім того, з 2009 р передбачений статистичний звіт "Відомості про інноваційну діяльність організації" (форма № 4-інновація), в якому кожне підприємство:

- Оцінює власну інноваційну активність, обсяги інноваційних товарів, робіт і послуг; витрати на технологічні, маркетингові та організаційні інновації за видами інноваційної діяльності та джерел фінансування; результати інноваційної діяльності; кількість спільних проектів і типів партнерів по виконанню досліджень і розробок;

- Зазначає відомості про фактори, що перешкоджають інноваціям; про джерела інформації для формування інноваційної політики організації; про патентування та інших методах захисту винаходів і науково-технічних розробок організації; про кількість придбаних та переданих організацією нових технологій, програмних засобів; про організаційні і маркетингових інноваціях.

Спираючись на розглянуті показники, інноваційний розвиток фірми можна визнати: 1) економічно ефективним, якщо в довгостроковому аспекті в процесі і внаслідок такого розвитку виникають економічні та соціальні ефекти, які за вартістю перевершують забезпечують їх витрати; 2) етично виправданим, якщо суспільна користь від інноваційного розвитку фірми перевершує заподіюється нею усувний шкоду і не порушуються обов'язкові соціальні вимоги.

За допомогою розглянутих показників розробляються прогнози і плани інноваційного розвитку фірми.

  • [1] Організаційно-економічні проблеми науково-технічного прогресу: підручник / за ред. В. С. БЯЛКОВСЬКИЙ, Л. П. Купрякова. М .: Вища школа, 1990. С. 4-8.
  • [2] Політика доходів і заробітної плати: підручник / за ред. П. В. Савченко, Ю. П. Кокіна. 2-е изд., Перераб. і доп. М .: Економіка, 2004. С. 65, 66.
  • [3] Колосова Р. П. Економіка персоналу: підручник / Р. П. Колосова, Т. М. Василюк, М. В. Артамонова, М. В. Луданік. М .: ИНФРА-М, 2009. С. 195, 196.
  • [4] Анчишкин А. І. Наука - техніка - економіка. 2-е вид. М .: Економіка, 1989. С. 262-268.
  • [5] Класифікація показників розроблена автором.
  • [6] Там же.
  • [7] Смирницький Є. К. Економічні показники промисловості: довід. 3-е изд., Перераб, і доп. М .: Економіка, 1989.
  • [8] Пястолов С. М. Економічний аналіз діяльності підприємств: навчань, посібник. М .: Академічний проект, 2002. С. 165, 305.
  • [9] Генкін Б. М. Економіка і соціологія праці: підручник для вузів. 4-е изд., Перераб. і доп. М .: НОРМА-ИНФРА-М, 2002. С. 139-144.
  • [10] Генкін Б. М. Введення в метаекономіку і підстави економічних наук: курс лекцій. М .: НОРМА - ИНФРА-М, 2002. С. 171.
  • [11] Там же.
  • [12] Великий економічний словник / під ред. А. Н. Азріаляна. 7-е изд., Доп. М .: Інститут нової економіки, 2007. С. 627.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Інноваційний характер розвитку фірми в сучасних умовах
Оцінка ефективності та управління ризиками інноваційних проектів. Формування портфеля інноваційних проектів
Показники ефективності діяльності фірми
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Показники економічної ефективності інноваційних проектів
Основні показники оцінки ефективності інноваційних проектів
Інвестування в інноваційний розвиток фірми
Прогнозування та планування інноваційного розвитку фірми
Показники ефективності
Фінансове планування та основні показники фінансового стану фірми
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук