Навігація
Головна
Науково-технічний розвиток та інвестиції фірмиІнвестиції в науково-технічний розвиток фірмиНауково-технічний розвиток фірми. Інновації та інвестиціїДжерела фінансування інвестицій в науково технічний розвиток фірмиОцінка науково-технічного рівня і науково-технічного розвитку фірмиНауково-технічний розвиток фірми. Інновації та інвестиціїМіждисциплінарний характер оцінки науково-технічного розвиткуОцінка ефективності інвестиційОсобливості сучасного етапу розвитку науки: формування нової...Методи оцінки ефективності інвестицій
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка фірми
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка ефективності інвестицій в науково технічний розвиток фірми

Оцінка ефективності інвестицій у науково-технічний розвиток фірми здійснюється в наступних випадках:

- Якщо для здійснення заходів необхідне залучення зовнішніх інвесторів;

- При виборі найбільш ефективних умов інвестування або кредитування;

- Для визначення умов страхування ризику отримання запланованих результатів від науково-технічної діяльності;

- При підготовці інвестиційного проекту для реалізації заходів науково-технічного розвитку фірми.

Приймаючи рішення про раціональність здійснення інвестиційних вкладень в науково-технічний розвиток фірми, необхідно враховувати наступні фактори:

- Чистий прибуток і рентабельність інвестицій у заходи з науково-технічного розвитку фірми більше, ніж чистий прибуток і рентабельність від будь-якого іншого вкладення коштів;

- Рівень інфляції нижче, ніж рентабельність інвестиційних вкладень;

- В результаті здійснення інвестицій у науково-технічний розвиток фірми структура активів і пасивів підприємства покращиться (або принаймні не погіршиться);

- Інвестиції в науково-технічний розвиток фірми не суперечать основній стратегії підприємства.

Оцінка ефективності інвестицій може здійснюватися різними способами з більшим чи меншим ступенем деталізації. Вибір методу оцінки визначається розміром інвестицій, терміном вкладень, ступенем невизначеності очікуваного результату та іншими факторами. Для оцінки ефективності інвестиційних рішень у вітчизняній практиці застосовуються Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів [1].[1]

У процесі прийняття інвестиційних рішень однією з базових концепцій є облік різної вартості грошей у часі.

Вартість суми грошових ресурсів приймається як функції від часу виникнення доходів і витрат. Це твердження базується на тому, що справжня цінність грошей більше, ніж майбутня їх вартість за рахунок можливості використання грошових ресурсів з інших напрямків. Тому для порівняння різночасних грошових величин застосовується дисконтування (приведення їх до цінності теперішнього моменту часу). Для приведення до початкового моменту часу використовується коефіцієнт дисконтування m), який визначається як величина, зворотна нарахуванню відсотка:

де Е - норма дисконту, виражена в частках одиниці на рік; - момент закінчення т кроку; t 0 - момент приведення, який може не збігатися з базовим моментом.

Норма дисконту являє собою мінімальний прибутковий відсоток, при якому інвестиційний проект буде прибутковим для інвестора. В окремих випадках значення норми дисконту може вибиратися різним для різних кроків розрахунку (змінна норма дисконту). Це може бути доцільно у випадках змінного за часом ризику і змінної по часу структури капіталу при оцінці комерційної ефективності інвестиційного проекту.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Незважаючи на те що базовою концепцією інвестиційних розрахунків є облік різної вартості грошей у часі, дисконтування не завжди застосовується для економічного обгрунтування прийняття рішень. Відповідно до цього всі застосовувані методи можна умовно розділити за двома напрямками: без дисконтування і з дисконтуванням.

Методи без дисконтування використовуються тоді, коли інвестуються порівняно невеликі фінансові ресурси з мінімальним ризиком. У цьому випадку раціонально використовувати в якості основного метод розрахунку терміну окупності інвестицій, за який накопичений дохід зрівняється з величиною вкладених коштів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з оцінки ефективності інвестиційних проектів в основу оцінки ефективності покладені принципи, застосовні до будь-яким типам проектів незалежно від їх технічних, технологічних, фінансових, галузевих або регіональних особливостей. До основних принципів відносяться:

- Розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу (розрахункового періоду) - від проведення передінвестиційної досліджень до припинення проекту;

- Моделювання грошових потоків, що включають в себе всі пов'язані із здійсненням проекту грошові надходження і витрати за розрахунковий період з урахуванням можливості використання різних валют;

- Порівнянність умов порівняння різних проектів (варіантів проекту);

- Принцип позитивності і максимуму ефекту;

- Облік чинника часу;

- Облік тільки майбутніх витрат і надходжень;

- Порівняння "з проектом" і "без проекту";

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Облік впливу інфляції (облік зміни цін на різні види продукції і ресурсів в період реалізації проекту) і можливості використання при реалізації проекту декількох валют;

- Облік (у кількісній формі) впливу невизначеностей і ризиків, що супроводжують реалізацію проекту, та ін.

Оцінюючи визначається ефективність проекту в цілому і ефективність участі в проекті.

Ефективність проекту в цілому оцінюється для визначення потенційної привабливості проекту та пошуку джерел його фінансування. Вона включає в себе суспільну ефективність і комерційну ефективність проекту. Показники суспільної ефективності враховують соціально-економічні наслідки здійснення інвестиційного проекту для суспільства в цілому. Показники комерційної ефективності враховують фінансові наслідки його здійснення для учасника.

Ефективність участі у проекті оцінюється для перевірки реалізованості інвестиційного проекту, перевірки зацікавленості в реалізації проекту всіх його учасників.

Відповідно до вищевикладених принципів ефективність інвестиційних проектів оцінюється протягом розрахункового періоду від початку проекту до його припинення. Розрахунковий період розбивається на кроки - відрізки, в межах яких проводиться агрегування даних, використовуваних для оцінки фінансових показників. Кроки розрахунку визначаються їх номерами (0, 1, ...). Час у розрахунковому періоді вимірюється в роках або частках року і відраховується від фіксованого моменту t = 0, прийнятого за базовий.

Проект, як і будь-яка фінансова операція, породжує грошові потоки (потоки реальних грошей). Значення грошового потоку позначається через Ф (t), якщо воно відноситься до моменту часу t, або через Ф (m), якщо воно відноситься до т- му кроці. У випадках, коли мова йде про декілька потоках або про якусь складової грошового потоку, зазначені позначення доповнюються необхідними індексами.

На кожному кроці значення грошового потоку характеризується:

- Притокою, рівним розміру грошових надходжень (або результатів у вартісному вираженні) на цьому кроці;

- Відтоком, рівним платежах на цьому кроці;

- Сальдо (активним балансом, ефектом), рівним різниці між припливом і відтоком.

Грошовий потік Ф (t) зазвичай складається з (часткових) потоків від окремих видів діяльності (табл. 13.2).

Таблиця 13.2. Грошові потоки інвестиційного проекту

Притоки

Відтоки

Грошові потоки від інвестиційної діяльності Ф і (t)

Продаж активів (можливо, умовна) протягом і після закінчення проекту Надходження за рахунок зменшення оборотного капіталу

Капітальні вкладення, витрати на пуско-налагоджувальні роботи, ліквідаційні витрати в кінці проекту, витрати на збільшення оборотного капіталу і кошти, вкладені в додаткові фонди

Грошові потоки від операційної діяльності Ф 0 (t)

Виручка від реалізації, а також інші і позареалізаційні доходи, включаючи надходження від коштів, вкладених в додаткові фонди

Виробничі витрати, податки

Грошові потоки від фінансової діяльності Ф ф (t)

Вкладення власного (акціонерного) капіталу і залучених коштів: субсидій і дотацій, позикових коштів, у тому числі за рахунок випуску підприємством власних боргових цінних паперів

Витрати на повернення та обслуговування позик і випущених підприємством боргових цінних паперів (в повному обсязі незалежно від того, були вони включені в притоки або в додаткові фонди), а також при необхідності - на виплату дивідендів по акціях підприємства

Грошові потоки від фінансової діяльності враховуються, як правило, тільки на етапі оцінки ефективності участі в проекті, а тому надалі не розглядаються.

Основними показниками, використовуваними для розрахунків ефективності інвестиційних проектів, є:

- чистий дохід;

- Чистий дисконтований дохід;

- Внутрішня норма прибутковості;

- Потреба у додатковому фінансуванні;

- Індекси прибутковості витрат та інвестицій;

- термін окупності;

- Група показників, що характеризують фінансовий стан підприємства - учасника проекту.

Умови фінансової реалізованості і показники ефективності розраховуються на підставі грошового потоку.

Чистим доходом (ЧД) називається накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:

Підсумовування поширюється на всі кроки розрахункового періоду.

Чистий дисконтований дохід (ЧДД) - накопичений дисконтований ефект за розрахунковий період - один з найважливіших показників, на підставі розрахунку якого приймається рішення про ефективність (неефективність) проекту. ЧДД розраховується за формулою

ЧД і ЧДД характеризують перевищення сумарних грошових надходжень над сумарними витратами для даного проекту відповідно без урахування і з урахуванням чинника часу.

Різниця ЧД - ЧДД нерідко називають дисконтом проекту. Позитивна величина чистого дисконтованого доходу (ЧДД> 0) показує, що даний варіант проекту при вибраній нормі дисконту є прибутковим, тобто інвестор отримає норму прибутку вище, ніж розрахункова норма дисконту. Якщо порівнюються

альтернативні проекти, перевага повинна віддаватися проекту з великим значенням ЧДД.

Показник ЧДД має як плюси, так і мінуси. До плюсів відноситься простота розрахунку показника і те, що він відображає реальну зміну активів інвестора при реалізації проекту. Разом з тим величина ЧДД значною мірою залежить від суб'єктивно вибраного значення норми дисконту. Особливо негативно цей недолік проявляється в умовах нестабільного стану ринку.

Внутрішня норма прибутковості (ВНД) - це показник, який виявляє межу, що відокремлює всі дохідні інвестиційні проекти від збиткових. Найчастіше для інвестиційних проектів, що починаються з інвестиційних витрат і мають позитивний чистий дохід, внутрішньою нормою прибутковості називається позитивне число, якщо:

- При нормі дисконту чистий дисконтований дохід проекту звертається до 0;

- Це число єдине.

Для оцінки ефективності інвестиційних проектів значення ВНД необхідно зіставляти з нормою дисконту Є. Інвестиційні проекти, у яких ВНД> Е, мають позитивний ЧДД і тому ефективні. Проекти, у яких ВНД <Е, мають негативний ЧДД і тому неефективні.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту за перші до кроків розрахункового періоду використовуються наступні показники:

- Поточний чистий дохід (накопичене сальдо):

- Поточний чистий дисконтований дохід (накопичене дисконтоване сальдо):

Терміном окупності називається тривалість періоду від початкового моменту до моменту окупності. Початковим моментом зазвичай є початок нульового кроку або початок операційної діяльності. Моментом окупності називається той найбільш ранній момент часу в розрахунковому періоді, після якого поточний чистий дохід ЧД (k) стає позитивним.

Терміном окупності з урахуванням дисконтування називається тривалість періоду від початкового моменту до "моменту окупності з урахуванням дисконтування". Моментом окупності з урахуванням дисконтування називається той найбільш ранній момент часу в розрахунковому періоді, після якого поточний чистий дисконтований дохід ЧДД (k) стає позитивним.

Показник терміну окупності особливо важливий і цікавий для інвесторів - кредитних організацій. У цьому випадку він повинен бути менше періоду користування кредитом підприємством-позичальником. Крім того, даний показник виступає на перший план в умовах кризової економіки, коли пріоритетною стає завдання прискореної віддачі вкладених інвестицій. Основні недоліки показника:

- Облік тільки тієї частини результатів, яка виходить до настання терміну окупності;

- Відсутність обліку прибутковості;

- Неможливо використовувати показник в цілях сумарної оцінки ефективності декількох інвестиційних проектів для підприємства.

Потреба в додатковому фінансуванні (ПФ) - максимальне значення абсолютної величини негативного накопиченого сальдо від інвестиційної та операційної діяльності. Величина ПФ показує мінімальний обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідний для забезпечення його фінансової реалізованості. Тому ПФ називають ще капіталом ризику.

Потреба в додатковому фінансуванні з урахуванням дисконту (ДПФ) - максимальне значення абсолютної величини негативного накопиченого дисконтованого сальдо від інвестиційної та операційної діяльності. Величина ДПФ показує мінімальний дисконтований обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідний для забезпечення його фінансової реалізованості.

Індекси прибутковості характеризують (відносну) "віддачу" проекту на вкладені в нього кошти. Вони можуть розраховуватися як для дисконтованих, так і для недисконтованих грошових потоків. При індексі дохідності більше одиниці (ІД> 1) і (ЧД> 0) проект визнається ефективним і навпаки.

Таким чином, основними критеріями ефективності інвестиційних проектів є:

ЧДД> 0; ІД> 1; ВИД> £.

Розрахунок ефективності інвестиційних проектів з використанням вищенаведених показників не дозволяє отримати достовірний результат без урахування інфляції. Остання істотно впливає на величину ефективності інвестиційного проекту, умови його фінансової реалізованості, потреба у фінансуванні та ефективність участі в проекті власного капіталу. Найбільший вплив інфляція робить на проекти з тривалим циклом і вимагають великих обсягів позикових коштів, а також використання декількох валют.

Облік інфляції здійснюється з використанням:

- Загального індексу внутрішньої рублевої інфляції, що визначається з урахуванням систематично корректируемого робочого прогнозу ходу інфляції;

- Прогнозів валютного курсу рубля;

- Прогнозів зовнішньої інфляції;

- Прогнозів зміни в часі цін на продукцію і ресурси (у тому числі газ, нафта, енергоресурси, устаткування, будівельно-монтажні роботи, сировина, окремі види матеріальних ресурсів), прогнозів зміни рівня середньої заробітної плати та інших укрупнених показників на перспективу;

- Прогнозу ставок податків, мит, ставок рефінансування Центрального банку РФ та інших фінансових нормативів державного регулювання.

Для опису впливу інфляції на ефективність інвестиційного проекту використовуються наступні показники:

- Загальний індекс інфляції за період (відношення середнього рівня цін наприкінці т- го кроку до середнього рівня цін в початковий момент часу);

- Загальний індекс інфляції за m-й крок J m (відношення середнього рівня цін наприкінці m-го кроку до середнього рівня цін в кінці кроку т-1 (ланцюговий загальний індекс інфляції));

- Темп (рівень, норма) загальної інфляції за цей крок i m (виражається звичайно у відсотках на рік (або на місяць));

- Середній базисний індекс інфляції на т- му кроці MJ m (відношення середнього рівня цін в середині т- го кроку до середнього рівня цін в початковий момент).

Як зазначалося раніше, інвестиції в науково-технічний розвиток фірми відрізняються підвищеним ризиком.

Інвестиційні ризики можуть укладатися:

- У неправильному виборі інвестиційного заходу інноваційного характеру, що призводить до упущеної вигоди;

- В зниженні прибутковості в результаті впливу ряду внутрішніх і зовнішніх факторів;

- В можливих прямих фінансових втратах через банкрутство партнерів, зміни ринкової кон'юнктури та інших чинників.

Величину ризику визначає ступінь невизначеності результатів, що виникає при неповноті або неточності інформації, як зовнішньої, так і внутрішньої, пов'язаної з умовами реалізації інвестицій. Для того щоб розрахунок ефективності інвестиційних проектів був досить достовірним, необхідний облік факторів ризику і невизначеності.

Проект вважається стійким, якщо при всіх сценаріях він виявляється ефективним і фінансово реалізованим. Це означає, що можливі несприятливі наслідки усуваються заходами, передбаченими організаційно-економічним механізмом інвестиційного проекту.

Для оцінки стійкості та ефективності проекту в умовах ризику і невизначеності рекомендується використовувати:

- Укрупнену оцінку стійкості;

- Розрахунок рівнів беззбитковості;

- Метод варіації параметрів;

- Оцінку очікуваного ефекту проекту з урахуванням кількісних характеристик невизначеності.

Кожен наступний метод є більш точним, хоча і більш трудомістким, і тому застосування кожного з них робить непотрібним застосування попередніх.

Всі методи, крім першого, передбачають розробку сценаріїв реалізації проекту в найбільш ймовірних або найбільш небезпечних для будь-яких учасників умовах і оцінку фінансових наслідків їх здійснення.

При розробці сценаріїв відповідно до методики оцінки ефективності інвестицій необхідно брати до уваги зміни за двома напрямками: а) впливають на притоки грошових коштів; б) впливають на відтоки грошових коштів.

На зміну припливів і відтоків грошових коштів впливають:

- Зміна норми дисконту;

- Динаміка обсягів реалізації;

- Зміна ціни продукції під впливом конкуренції;

- Зростання або зниження витрат (постійних і змінних);

- Зміна величини потрібних інвестицій;

- Зміна умов залучення капіталу (при відсутності або недоліку власних коштів).

Вплив кожного з наведених факторів на притоки і відтоки і, відповідно, на кінцевий результат у кожному конкретному випадку варіюється по прогнозних значень. Це дозволяє вносити відповідні зміни в інвестиційний проект і передбачити в ньому заходи щодо запобігання або перерозподілу виникають втрат.

До можливих заходам, що протидіє виникають втрат, можна віднести:

- Зміна розмірів і умов надання позик;

- Створення необхідних запасів, резервів грошових коштів, відрахувань до додаткового фонду (що збільшує кошторис і термін окупності проекту);

- Коригування умов взаєморозрахунків між учасниками проекту;

- Страхування учасників проекту на ті чи інші страхові випадки.

Якщо і при цих корективах проект залишається нестійким, його реалізація визнається недоцільною.

  • [1] Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів (друга редакція, испр, і доп.) (Затв. Мінекономіки Росії, Мінфіном Росії та Держбудом Росії 21.06.1999 № ВК 477).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Науково-технічний розвиток та інвестиції фірми
Інвестиції в науково-технічний розвиток фірми
Науково-технічний розвиток фірми. Інновації та інвестиції
Джерела фінансування інвестицій в науково технічний розвиток фірми
Оцінка науково-технічного рівня і науково-технічного розвитку фірми
Науково-технічний розвиток фірми. Інновації та інвестиції
Міждисциплінарний характер оцінки науково-технічного розвитку
Оцінка ефективності інвестицій
Особливості сучасного етапу розвитку науки: формування нової парадигми науково-технічного розвитку
Методи оцінки ефективності інвестицій
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук