Навігація
Головна
Основні законодавчі акти в галузі забезпечення безпеки життєдіяльностіОсновні законодавчі акти в галузі забезпечення безпеки життєдіяльностіЗаконодавчі та правові акти у галузі безпеки життєдіяльностіЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІМіжнародне співробітництво в галузі безпеки життєдіяльностіПонятійно-термінологічний апарат в галузі безпеки життєдіяльностіЗагальні питання забезпечення безпеки життєдіяльностіСтруктурні рівні безпеки життєдіяльностіЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНА БАЗАДинамічні характеристики будівлі та життєдіяльність людини
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Пропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Основні напрямки дій щодо збереження та зміцнення здоров'я працюючого населення повинні виходити з того, що рішення поставленого Президентом Російської Федерації завдання по збільшенню валового внутрішнього продукту, створенню стійкої фінансово-економічної та ресурсної бази держави видається можливим лише при збереженні і зміцненні трудового потенціалу країни як найважливішої продуктивної сили суспільства, визначальною її національну безпеку.

Реалізація державної соціальної політики в цьому напрямку передбачає здійснення всього комплексу заходів - політичних, економічних, екологічних, технологічних, правових, соціальних, наукових, медичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних, спрямованих на створення сприятливих умов життєдіяльності, мінімізацію впливу шкідливих і несприятливих виробничих, екологічних , поведінкових та інших факторів, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я працівників, профілактику захворювань, збільшення тривалості активного життя і працездатності, досягнення оптимального якості життя, ефективності виробничої та іншої діяльності населення.

Пріоритетними діями в цьому напрямку на період 2004-2015 років є підготовка та реалізація Президентської програми "Здоров'я працюючого населення Росії", що включає в себе наступні ключові завдання:

1. В області вдосконалення законодавчо-правової бази у сфері технічного регламентування умов праці та розвитку промислових технологій, взаємин "роботодавець - працівник - держава", охорони здоров'я працюючих і формування системи медико-соціального захисту працюючих та постраждалих на виробництві:

- Розмежування повноважень і координація функцій суб'єктів управління на федеральному, регіональному, муніципальному рівнях щодо забезпечення безпеки праці та охорони здоров'я працюючих;

- Формування системи та методології технічного регулювання в частині розробки та застосування вимог до продукції, процесів виробництва, експлуатації, зберігання та перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт та надання послуг, безпечних для здоров'я і життя працівників з урахуванням мінімізації ризику заподіяння шкоди;

- Розробка організаційно-правових аспектів здійснення соціального аудиту на підприємствах великого, середнього та малого бізнесу;

- Вдосконалення податкової політики, покликаної стимулювати роботодавця до проведення заходів щодо підвищення ефективності виробничої сфери, впровадженню сучасних безпечних виробничих технологій, поліпшення умов і охорони праці, вдосконалення медико-санітарного забезпечення працюючих і приведенню його у відповідність з потребою реформуються виробництв та міжнародними нормами та вимогами;

- Підвищення відповідальності роботодавця за порушення санітарного законодавства про допуск до професійної діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою для здоров'я, з урахуванням результатів медичного огляду, посилення заходів щодо захисту працюючих від впливу шкідливих виробничих факторів і трудового процесу.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

2. Розробка положень про укладення термінових контрактів при наймі на роботу в особливо шкідливих умовах праці, які регламентують взаємини роботодавця і працівника з позиції максимального збереження здоров'я та соціального захисту:

- Вдосконалення системи компенсацій за роботу у шкідливих і несприятливих умовах праці на основі єдиного підходу до оцінки умов праці відповідно до встановлених критеріїв і класифікаціями;

- Формування нормативно-правової бази медико-санітарного забезпечення працюючих на різних етапах медико-профілактичної допомоги з урахуванням професійних та інших ризиків, віково-стажевих груп працівників та організаційно-правових форм підприємств. Удосконалення правил віднесення галузей економіки до класу професійного ризику на основі оцінки умов праці, медико-біологічних і статистичних показників;

- Вдосконалення методології встановлення знижок і надбавок до тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням умов праці та проведення профілактичних заходів;

- Вдосконалення системи відшкодування збитку і забезпечення медико-соціального захисту потерпілих на виробництві.

3. В області наукового та науково-методичного забезпечення заходів з охорони здоров'я працюючого населення:

- Розробка науково обґрунтованих підходів до оцінки здоров'я та управління професійними ризиками з урахуванням вітчизняного досвіду та сучасних концепцій ВООЗ, МОП, директив Євросоюзу. Оцінка умов праці працюючих, їх взаємозв'язку з формуванням професійних і виробничо обумовлених захворювань;

- Розробка науково обґрунтованої стратегії щодо створення умов для формування здорового, соціально ефективного життєвого стилю працездатного населення;

- Розробка і реалізація адекватних медико-організаційних технологій щодо зниження негативного впливу умов праці та характеру трудового процесу на здоров'я працюючих, своєчасному виявленню та лікуванню професійних і виробничо обумовлених захворювань, збереженню трудового потенціалу;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Вивчення особливостей формування і перебігу професійних виробничо обумовлених захворювань з урахуванням залежностей "доза - ефект", виробничих факторів, експозиційних тестів та індивідуальної чутливості;

- Створення системи контролю якості медичної допомоги, підготовка стандартів та клінічних протоколів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації потерпілих на виробництві з урахуванням сучасних клінічних технологій, а також проведення експертизи профпридатності та експертизи зв'язку захворювання з професією.

- Розробка медико-гігієнічних підходів до збереження репродуктивного здоров'я працюючих і критеріїв оцінки ризику його порушення;

- Розробка фізіолого-ергономічних аспектів покращення здоров'я працюючих і медико-біологічних вимог до засобів колективного та індивідуального захисту;

- Наукове обгрунтування раціональних режимів праці та відпочинку при однозмінному, многосменном і вахтово-експедиційному характерах праці;

- Розробка критеріїв для обмеження часу контакту з несприятливими факторами виробничого середовища;

- Розробка порядку проведення медичної та санаторно-курортної реабілітації, ефективного розподілу додаткових витрат на медичну, соціальну та професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

4. В області створення здорових і безпечних виробничих технологій та умов праці на підприємствах різних галузей господарського комплексу та формування контрольно-дозвільної системи на ринку праці:

- Реалізація комплексної та міжвідомчої системи заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, включаючи питання впровадження сучасних наукоємних і безпечних технологій, підвищення ефективності проведення паспортизації підприємств та атестації робочих місць, проведення планових заходів з відновлення та оновленню основних виробничих фондів і технологічного обладнання;

- Створення системи державної експертизи умов праці, що включає в себе всі основні аспекти допуску до виробничої діяльності, контролю за впливом виробничих факторів на стан здоров'я працюючих;

- Введення в дію системи сертифікації робіт з охорони праці (ССОТ);

- Посилення запобіжних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійних захворювань, в рамках соціального страхування від професійних ризиків.

5. У галузі збереження і зміцнення здоров'я працюючих, профілактики загальних і професійних захворювань, формування здорового способу життя, оптимізації медико-санітарного забезпечення працюючих та постраждалих на виробництві:

- Зміцнення здоров'я здорових, включаючи заходи з первинної профілактики захворювань, медично обґрунтованої професійної орієнтації, дієвої пропаганди здорового способу життя, раціонального харчування, фізичної активності, боротьбі зі шкідливими звичками - курінням, зловживанням алкоголем і вживанням наркотиків;

- Зниження впливу на організм працюючих професійних, екологічних та інших ризиків підвищеної захворюваності, проведення общевосстановітельних і загальнозміцнюючих заходів;

- Реалізація пріоритетних програм з профілактики неінфекційних, у тому числі професійних захворювань на робочому місці;

- Вжиття заходів щодо збереження репродуктивного здоров'я працюючих;

- Вдосконалення організаційно-функціональної структури і форм управління системою медицини праці та приведення її у відповідність з міжнародними нормами і вимогами з урахуванням потреби працівників реформуються виробництв, організаційно-правової форми та відомчої належності закладів охорони здоров'я;

- Вдосконалення діяльності центрів профпатології, інших закладів охорони здоров'я з надання первинної та спеціалізованої медичної допомоги працюючим і потерпілим;

- Створення медичних закладів нового типу (центрів медицини праці, центрів медико-соціальної реабілітації та ін.).

6. У сфері підвищення якості життя на виробництві:

- Здійснення заходів щодо формування здорового соціально-психологічного мікроклімату у виробничих колективах, проведенню психоемоційного розвантаження;

- Створення умов для занять оздоровчою гімнастикою.

- Забезпечення працюючих, особливо в шкідливих та небезпечних умовах праці, раціональним, в тому числі лікувальним харчуванням.

7. В області розвитку соціального партнерства у вирішенні проблем охорони та медицини праці, вдосконалення системи медико-соціального захисту та соціального страхування працюючих і потерпілих на виробництві:

- Розвиток соціального партнерства на всіх рівнях, розробка механізму взаємодії органів виконавчої влади, роботодавців, органів медичного та соціального страхування, профспілок та інших представницьких органів працівників щодо вирішення проблем охорони та медицини праці;

- Формування системи медико-соціальної та професійної реабілітації працюючих і потерпілих на виробництві, включаючи:

1) формування реабілітаційної бази для оздоровлення працюючих (центрів здоров'я, санаторіїв-профілакторіїв, санаторно-курортних установ) і вдосконалення їх діяльності;

2) створення робочих місць для використання залишкової працездатності потерпілих на виробництві;

3) формування системи перенавчання іншим спеціальностям осіб, які постраждали на виробництві;

- Реалізація адекватних заходів щодо соціального захисту постраждалих з урахуванням прогнозу стану здоров'я і працездатності. Формування системи найбільш ефективною адресному медико-соціального захисту працівників і потерпілих на виробництві та зниження витрат на відшкодування збитку здоров'ю, лікування хронічних захворювань.

8. В області інформаційного забезпечення та підготовки кадрів:

- Вдосконалення системи статистичного обліку та звітності в частині виробничого травматизму та професійної захворюваності, трудопотерь внаслідок тимчасової та стійкої втрати працездатності;

- Здійснення соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану здоров'я працюючих на федеральному рівні, на рівні суб'єктів Російської Федерації, муніципальних об'єднань та господарюючих суб'єктів;

- Формування Національного регістра профзахворювань, виробничих травм, інвалідизації з цієї причини;

- Створення банку даних з питань охорони праці та здоров'я працюючих для користувачів різного рівня;

- Формування сучасної інформаційної системи з охорони праці та здоров'ю працюючого населення;

- Розробка і впровадження сучасних інформаційних технологій підвищення рівня знань медичних працівників, керівників господарюючих суб'єктів і фахівців у галузі охорони праці та техніки безпеки, соціально і професійно активних груп населення, хворих і потерпілих на виробництві з питань зміцнення і збереження громадського та індивідуального здоров'я;

- Вжиття заходів щодо посилення громадської активності щодо формування позитивного ставлення до здоров'я, підвищенню інформованості працюючого населення з питань професійних шкідливостей на робочому місці, профілактики професійних захворювань. Формування системи громадської охорони здоров'я з метою збереження здоров'я на робочих місцях.

9. В області фінансово-ресурсного забезпечення:

- Консолідація бюджетних і позабюджетних фінансових коштів для реалізації заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я працюючих;

- Координація дій федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, об'єднань роботодавців, профспілок та інших громадських організацій щодо залучення фінансових ресурсів, що виділяються на здійснення заходів щодо зміцнення здоров'я працюючих;

- Створення опікунських рад різних рівнів з контролю за ефективністю та соціально-економічної результативністю використання фінансових та інших ресурсів.

- Розробка галузевих, регіональних, місцевих інвестиційних проектів з реалізації окремих напрямів федеральної і регіональних програм "Здоров'я працюючого населення Росії на 2004-2015 роки" із залученням до їх забезпечення роботодавців, державних і громадських організацій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Основні законодавчі акти в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності
Основні законодавчі акти в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності
Законодавчі та правові акти у галузі безпеки життєдіяльності
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Міжнародне співробітництво в галузі безпеки життєдіяльності
Понятійно-термінологічний апарат в галузі безпеки життєдіяльності
Загальні питання забезпечення безпеки життєдіяльності
Структурні рівні безпеки життєдіяльності
ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНА БАЗА
Динамічні характеристики будівлі та життєдіяльність людини
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук