Навігація
Головна
Розрахунки за кредитами і позикамиПодаткові аспекти обліку кредитів і позикОблік розрахунків за кредитами і позикамиОблік кредитів для персоналуОБЛІК КРЕДИТІВ І ПОЗИКОблік розрахунків за кредитами і позикамиБухгалтерський облік кредитів і позикВідображення в бухгалтерському обліку витрат за позиками та кредитамиАудит обліку кредитів і позикСтандартний порядок обліку витрат на позики
 
Головна arrow Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік зобов'язань за кредитами і позиками

Організації вправі здійснювати кредитні операції, надаючи один одному по кредитному договору або договору позики грошові кошти або інше майно, що володіє родовими ознаками.

Законодавством передбачається досить диференційований підхід до надання комерційного кредиту. Він може бути у вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення оплати наданих товарів, виконаних робіт або наданих послуг, якщо інше не встановлено законодавством.

Існує ще товарний кредит. Предметом його договору є речі, визначені родовими ознаками. Однак умови товарного кредиту, що стосуються кількості, асортименту, комплектності, якості, тари та (або) упаковки, повинні виконуватися виходячи з правил, що регулюються договором купівлі-продажу товарів, якщо інше не передбачено договором товарного кредиту.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість інших отриманих їм речей того ж роду і якості . Таким чином, учасниками договору позики стають організації, які не є кредитними організаціями, а предмет позики розглядається як комерційний кредит.

Предметом кредитного договору є грошові кошти. Даний договір укладається між банком і організацією. Якщо грошові кошти надані кредитною організацією, вони розглядаються як банківський кредит.

Склад і порядок визнання витрат за позиками та кредитами визначено ПБО 15/2008 "Облік витрат за позиками та кредитами".

До витрат віднесено:

• відсотки, які повинен сплатити одержувач позик і кредитів іншому учаснику (позикодавцеві або кредитору);

• відсотки, дисконт за належними до оплати цінних паперів у вигляді векселів і облігацій;

• додаткові витрати, неминучі при здійсненні операцій, пов'язаних з отриманням позик і кредитів, випуском і розміщенням такого роду позикових зобов'язань.

До складу таких додаткових витрат входять:

• суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги;

• суми, що сплачуються за експертизу договору позики (кредитного договору);

• інші витрати, які мають пряме відношення до отримання позик і кредитів;

• курсові різниці як результат оформлення операцій по позиках і кредитах, отриманим в іноземній валюті.

Надання позики за рахунок власних коштів не прирівнюється до банківської операції. Тому ліцензія на таку діяльність організації не потрібно навіть в тому випадку, коли вона носить систематичний характер і позики надаються під певні відсотки.

Додаткові витрати по позиках можуть включатися рівномірно до складу інших витрат протягом терміну позики (кредитного договору). Такий варіант на нашу думку, вимагає закріплення в обліковій політиці організації.

Для сторони, яка передає такі операції розглядаються в обліку як фінансові вкладення.

Отримання грошових коштів та іншого майна від кредитора (позикодавця) в обліку приймаючої сторони (позичальника) фіксується записом з відображенням зобов'язань перед кредитором терміном погашення до одного року або понад вказаний термін:

ДЕБЕТ 10 "Матеріали", 51 "Розрахункові рахунки" і ін.

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

Такий же запис на суму фактично отриманих грошових коштів робиться в обліку організації-векселедавця за операціями дисконту векселів та інших боргових зобов'язань. Крім того, на суму врахованого відсотка, що належить кредитної організації, в обліку векселедержателя складається додаткова запис:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки але короткострокових кредитах і позиках" або 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

Залежно від предмета договору підставою для зазначених записів можуть бути накладні на відпуск матеріалів на сторону, виписка банку з розрахункового рахунку, акт про приймання (надходженні) устаткування і інші первинні документи.

Поточний облік за подібними операціями ведеться окремо, з відокремленим виділенням видів кредитів і позик, термінів їх погашення, кредитним організаціям та іншим кредиторам, подали їх. Проте визначальним моментом залишається чітке встановлення в договорі дати переходу права власності на предмет договору, так як від цього залежать не тільки юридичні наслідки виконання зобов'язань в частині отримання економічної вигоди (відсотків), але і її оподаткування, стягування пені та штрафів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Договір позики визнається укладеним з моменту здачі на зберігання грошей чи інших речей. Розмір відсотків за даним договором може бути зазначено або нс вказано в договорі. В останньому випадку це, тим не менш, не звільняє позичальника від сплати відсотків, розмір яких повинен бути обчислений за ставкою банківського відсотка (ставкою рефінансування) за місцем знаходження позикодавця. Звідси випливає висновок, що єдиною умовою звільнення позичальника від сплати відсотків, незалежно від того, що є предметом договору позики (гроші або товар, роботи, послуги), має бути чітке позначення в ньому даного умови.

В обліку позичальника відсотки але отриманими кредитами відображаються окремо від основної суми зобов'язань за отриманим позикою (кредитом).

У тому випадку, коли в договорі позики передбачена умова про зміну процентної ставки, витрати у вигляді відсотків по ньому розраховуються виходячи із ставки рефінансування Банку Росії, що діяла на дату визнання витрат у вигляді відсотків.

При обліку витрат за позиками слід мати на увазі, що:

• при формуванні вартості інвестиційного активу (основних засобів, нематеріальних активів та ін.) Зазначені витрати включаються до його первісної вартості;

• при отриманні кредитів і позик на інші цілі (не пов'язані з інвестиційною діяльністю) витрати на їх придбання визнаються в обліку в складі інших витрат.

Порядок включення відсотків, належних до оплати позикодавцю (кредитору), в вартість інвестиційного активу залежить від стадії його формування. Так, якщо припинені операції з придбання, спорудження та (або) виготовлення даного активу на термін більше трьох місяців, то відсотки не включаються в його вартість з першого числа місяця, наступного за місяцем виникнення зазначених операцій. Вони зізнаються як інші витрати. Відповідно, відсотки підлягають включенню у вартість інвестиційного активу, якщо операції по його прийняттю до обліку поновилися. Точкою відліку в такому випадку є 1-е число місяця, наступного за місяцем відновлення придбання, спорудження та (або) виготовлення такого активу.

Після прийняття до обліку інвестиційного активу відсотки за позиками перестають нараховуватися з 1-го числа місяця, наступного за місяцем закінчення зазначених вище робіт.

При цьому, якщо отримані суми позик (кредитів) були використані на придбання, спорудження та (або) виготовлення інвестиційного активу, але призначалися на інші цілі, відсотки по ним для включення у вартість інвестиційного активу повинні бути обчислені пропорційно частці використання зазначених коштів для прийняття до обліку відповідного інвестиційного активу по відношенню до загальної суми отриманих позик (кредитів).

ПРИКЛАД 4.16

Вихідні дані представлені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Розрахунок частки відсотків, належних до оплати позикодавцеві (кредитору) для включення у вартість інвестиційного активу, руб.

№ п / п

показники

Сума позик (кредитів) всього

В тому числі

на придбання, спорудження та виготовлення інвестиційних активів

на спільні цілі

1

Залишок невикористаних позик (кредитів)

30 000

18 000

12 000

2

отримано позик

120 000

100 000

20 000

3

Разом

150 000

118 000

32 000

4

Відсотки, що підлягають нарахуванню в звітному періоді

30 500

29 500

1000

5

Витрачено позик у звітному періоді

144 000

138 000

6000

Сума відсотків, які організація повинна сплатити позикодавцеві (кредитору) за отримані позики (кредити) на спільні цілі, що підлягає включенню до первісної вартості інвестиційного активу, складе 625 руб. (1000 руб.: 32 000 руб. × 20 000 руб.).

Загальна сума відсотків, належних до оплати позикодавцеві (кредитору), яка підлягає включенню у вартість інвестиційного активу, складе 30 125 руб. (29 500 руб. + 625 руб.).

Визнанням такої методики розрахунку частки відсотків, належних до оплати позикодавцеві (кредитору), що підлягають включенню до вартості інвестиційного активу є наявність як мінімум двох умов:

• ставки відсотків за всіма позиками (кредитами) є однаковими в звітному періоді;

• роботи з постановки на облік інвестиційного активу не закінчені і тривають після закінчення звітного періоду, за даними якого здійснюється розрахунок.

Прийняття до обліку відсотків за короткостроковими та (або) довгостроковими позиками і кредитами, що відносяться до придбання, спорудження та (або) виготовлення інвестиційного активу, відображається в обліку записом:

ДЕБЕТ 08 "Вкладення у необоротні активи"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки але короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

У міру виконання постачальниками своїх зобов'язань перед позичальником, не пов'язаних з придбанням інвестиційних активів, сплачені ним після цього відсотки за такими операціями визнаються в обліку як інші витрати:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках".

У той же час сплачені відсотки за користування позиковими коштами, отриманими організаціями, які не є кредитними установами, не зменшують оподатковуваний прибуток. Це нонсенс, оскільки для платника податків у такій ситуації не має значення, на чию користь перераховані суми в погашення зобов'язань за нарахованими відсотками, виходячи з умов договору.

Суб'єкти малого підприємництва з 1 січня 2011 р вправі визнавати всі витрати по позиках, в тому числі і ті, які відносяться до вартості інвестиційного активу, в складі інших витрат.

Позики як короткострокового (з терміном погашення до 12 міс.), Так і довгострокового характеру (з терміном погашення понад 12 міс.) Можуть залучатися шляхом випуску і розміщення інших (крім векселів) цінних паперів, зокрема облігацій.

Очікуваний дохід від них має місце тоді, коли облігації розміщуються серед інвесторів за ціною, що перевищує їх поминальну вартість. При виконанні цієї умови в обліку організації-емітента робляться записи:

ДЕБЕТ 51 "Розрахункові рахунки"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки але довгостроковими кредитами і позиками" -

за номінальною вартістю облігацій;

ДЕБЕТ 51 "Розрахункові рахунки"

КРЕДИТ 98 "Доходи майбутніх періодів" -

на суму перевищення ціни розміщення облігацій над їх номінальною вартістю.

Якщо має місце зворотна ситуація, тобто облігації розміщені серед інвесторів за ціною нижче їх номінальної вартості, то утворюється при цьому різниця донараховується рівними частинами по звітних періодах в межах терміну обігу облігацій:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки але короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

Погашення зобов'язань за позиками в будь-якому випадку позначиться в обліку записом:

ДЕБЕТ 66 "Розрахунки але короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками"

КРЕДИТ 51 "Розрахункові рахунки".

Ніяких зобов'язань позичальника перед бюджетом у вигляді залучення позикових коштів в цій частині не виникає.

Організація повинна відбивати в балансі заборгованість але отриманими позиками і кредитами з урахуванням відсотків, належних на кінець звітного періоду. Однак з прийняттям Президією ВАС РФ Постанови від 24 листопада 2009 р № 11200/09 зазначена норма в частині обліку відсотків скасована. Тепер витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями з метою оподаткування прибутку приймаються до обліку в податкових періодах їх сплати, а не нарахування.

Витрати такого роду для цілей оподаткування прибутку розглядаються як інші витрати. Податковим законодавством (ст. 269 НК РФ) визначено, що проценти, нараховані за борговим зобов'язанням [1] , розглядаються як витрати при наявності однієї умови. Розмір відсотків за таким зобов'язанням не повинен суттєво відхилятися від їх середнього рівня за борговими зобов'язаннями, виданими в тому ж звітному періоді на зіставних умовах. Під останніми в податковому обліку маються на увазі такі боргові зобов'язання, які видані в тій же валюті і на ті ж терміни під аналогічні за якістю забезпечення і потрапляють в ту ж групу кредитного ризику. Вихідною базою для обчислення середнього рівня відсотків за міжбанківськими кредитами є інформація тільки про міжбанківські кредити.

Істотним відхиленням розміру відсотків по борговим зобов'язанням є відхилення більш ніж на 20% від середнього рівня в бік підвищення або в бік зниження, нарахованих за таким зобов'язанням, виданим в тому ж кварталі на порівнянних умовах.

Зобов'язання за отриманими кредитами і позиками повинні бути відображені в обліку на кінець звітного періоду, включаючи і відсотки, належні до сплати відповідно до умов договорів. Причому сума нарахованих відсотків повинна відображатися в обліку відокремлено.

З метою правильної постановки обліку відсотків слід також чітко зрозуміти, що визнається граничною величиною відсотків як витрати, коли в звітному кварталі пет боргових зобов'язань, виданих на зіставних умовах. За законодавством такою граничною величиною в подібній ситуації визнається ставка рефінансування Банку Росії, збільшена в 1,1 рази - при оформленні боргового зобов'язання в рублях і на 15% - за кредитами в іноземній валюті.

Методика обчислення граничного розміру відсотків, які підлягають включенню до складу витрат, залежить від джерела надання кредитів і розміру непогашених боргових зобов'язань.

У ситуації, коли непогашений борг за кредитами, позиками або іншим запозиченням, наданим іноземною організацією російської організації, більш ніж в три рази (для кредитних організацій і організацій, що займаються лізинговою діяльністю, - більш ніж в 12,5 рази) перевищує різницю між сумою активів боржника і величиною зобов'язань на останній день кожного звітного (податкового) періоду, до уваги береться таку обставину - актуальна ця заборгованість контрольованої чи ні.

Контрольованої вважається така непогашена заборгованість по борговому зобов'язанню перед іноземною організацією, яка прямо або побічно володіє більше 20% статутного (складеного) капіталу (фонду) російської організації - боржника. В такому випадку російська організація зобов'язана на останній день кожного звітного (податкового) періоду розраховувати граничну величину визнаних витратою відсотків по даній заборгованості.

Даний показник обчислюється шляхом ділення величини відсотків, нарахованих російською організацією в кожному звітному (податковому) періоді але контрольованою заборгованості, на величину капіталізації, що розраховується на останню звітну дату відповідного зазначеного вище періоду.

У свою чергу, коефіцієнт капіталізації визначається шляхом ділення відповідної непогашеної контрольованої заборгованості на розмір власного капіталу, відповідного частці прямого чи непрямого участі даного іноземного партнера в зареєстрованому і сплаченому засновниками статутному (складеному) капіталі боржника - російської організації. Отриманий результат ділиться на 3, а якщо таким боржником за борговими зобов'язаннями є кредитні організації, що займаються лізинговою діяльністю, то на 12,5.

Розглянута методика віднесення відсотків за отриманими позиковими коштами до витрат не поширюється на відсотки за вказаними коштами, якщо непогашена заборгованість не є контрольованою.

Отриманий результат у вигляді позитивної різниці між нарахованими і граничними відсотками за контрольованою заборгованості, обчисленими за наведеною вище методикою, прирівнюється з метою оподаткування до дивідендів.

Надання авансу постачальнику в рахунок майбутньої поставки товарів, виконання певних робіт або послуг за рахунок коштів раніше отриманого кредиту покупцем в обліку останнього відіб'ється записом:

ДЕБЕТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" субрахунок "Аванси видані"

КРЕДИТ 51 "Розрахункові рахунки".

Відсотки з суми отриманого кредиту на зазначені вище цілі розраховуються за ставкою рефінансування Банку Росії або в розмірі, визначеному учасниками кредитного договору:

ДЕБЕТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" субрахунок "Відсотки за позиковими коштами на придбання товарно-матеріальних цінностей"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" субрахунок "Розрахунки за належними відсотками".

Визнання в обліку позичальника процентів по отриманому кредиту розглядається як його інші витрати:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" субрахунок "Розрахунки за належними відсотками".

Погашення перед кредитною організацією суми основного боргу і відсотків:

ДЕБЕТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" відповідний субрахунок

КРЕДИТ 51 "Розрахункові рахунки".

В операціях обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань за даними повідомлень банку про оплату складається запис:

ДЕБЕТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки але довгостроковими кредитами і позиками"

КРЕДИТ 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Передача іншого виду майна (крім грошових коштів) в позику змінює але своїм змістом характер розрахункових взаємовідносин між учасниками договору позики. Виходячи з вимог НК РФ, таку господарську ситуацію слід розглядати як оборот з продажу, оскільки:

а) має місце зміна власника конкретного виду МПЗ або іншого майна шляхом переходу права власності;

б) компенсація здійснюється іншим майном, хоча і володіє тими ж родовими ознаками;

в) виходячи з базового принципу бухгалтерського обліку - майнової відособленості - один учасник угоди (позикодавець) списує зі свого балансу предмет позики як вид майна, а інший (позичальник) приймає на баланс це майно.

Ці аргументи дають підставу вважати, що наслідком операції з передачі окремих видів майна у вигляді позики повинен бути фінансовий результат, який є об'єктом обкладення ПДВ в частині обороту з продажу.

ПРИКЛАД 4.17

Передача коштів не в грошовій формі відображається в обліку позикодавця наступними записами:

ДЕБЕТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи" -

12 000 руб. - Передано матеріали іншої організації за узгодженою ціною в порядку позики терміном на три місяці;

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 10 "Матеріали" -

9000 руб. - Списані з балансу матеріали за обліковою ціною;

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 68 "Розрахунки але податками і зборами" субрахунок "Розрахунки з бюджетом по ПДВ" -

1830 руб. (12 000 руб .: 118% × 18%) - відображено суму ПДВ за переданими матеріалами;

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат"

КРЕДИТ 99 "Прибутки і збитки" -

1170 руб. (12 000 - 9000 - 1830) - відображено суму перевищення договірної ціни переданого в заставу майна над облікової ціною.

Отримання позичальником коштів не в грошовій формі відображається в обліку наступними записами:

ДЕБЕТ 10 "Матеріали", 41 "Товари", 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей"

КРЕДИТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" -

прийняті на облік матеріальні цінності;

ДЕБЕТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" КРЕДИТ 51 "Розрахункові рахунки" -

погашені раніше прийняті зобов'язання;

ДЕБЕТ 68 "Розрахунки але податками і зборами"

КРЕДИТ 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей" -

пред'явлений до відрахування ПДВ;

ДЕБЕТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи" -

відображені в складі фінансових вкладень нараховані відсотки але отриманим позиці.

Відповідно до умов договору позикодавець може передавати предмет позики позичальнику на безоплатній основі. У такому випадку їх правовідносини повинні регулюватися договором безоплатного користування. Згідно з ним одна сторона передасть річ у безоплатне користування іншій стороні на певний термін, а інша сторона після закінчення зазначеного терміну зобов'язується повернути цю річ в такому ж стані з урахуванням нормального зносу або в стані, обумовленому цим договором.

За податковим законодавством такі операції визнаються реалізацією, а отже, і об'єктом оподаткування ПДВ.

Для позикодавця передача конкретного активу за договором безоплатного користування розглядається як фінансові вкладення і отримує наступне відображення в обліку:

ДЕБЕТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики"

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Розрахунки за наданими позиками".

Якщо в обліковій політиці організації момент формування виручки для цілей оподаткування визначено по оплаті, то суму ПДВ в зазначеній вище операції в обліку слід відобразити записом:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Розрахунки але наданими позиками"

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Податок на додану вартість".

Такий варіант прийнятний, перш за все, для організацій, які застосовують спрощену систему оподаткування, оскільки відповідно до податкового законодавства (п. 1 ст. 346.17 НК РФ) вони рахують прибутки і витрати касовим методом.

Повернення майна від позичальника після закінчення терміну, передбаченого договором позики, викликає необхідність відображення в обліку позикодавця виключення даного активу зі складу фінансових вкладень:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Розрахунки за наданими позиками"

КРЕДИТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики".

Одночасно на баланс приймається повертається вид майна в оцінці не на дату передачі, а на дату повернення. Тим самим визнається, що такою оцінкою повинна бути тільки ринкова вартість предмета договору позики. Коли вона вище початкової, то різниця в ціні приймається до обліку як доходи майбутніх періодів:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" КРЕДИТ 98 "Доходи майбутніх періодів".

Надалі ця сума підлягає включенню до складу інших доходів:

ДЕБЕТ 98 "Доходи майбутніх періодів"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Якщо на дату повернення ринкова вартість предмета договору виявиться нижче його вартості на момент передачі позичальнику, то позикодавець має визнати суму різниці в якості збитку, включивши її до складу інших витрат.

У позичальника постановка на облік відповідного виду активів, прийнятого за договором позики, відбивається в загальноприйнятому порядку:

ДЕБЕТ 10 "Матеріали", 41 "Товари" і ін.

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках".

Повернення раніше прийнятого майна показується в обліку зворотної записом.

Надання окремих видів майна на оплатній основі, тобто що передбачає в подальшому не тільки їх повернення, а й сплату відсотків за користування ними, розглядається в обліку як реалізація для цілей оподаткування.

Для цілей бухгалтерського обліку такого роду операції не визнаються доходами. Це прямо випливає зі змісту п. 3 Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації"

ПБО 9/99, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 6 травня 1999 № 32н (далі - ПБО 9/99). У цьому документі визначено, що надходження від інших юридичних і фізичних осіб в погашення кредиту і позики, наданого позичальнику, не слід враховувати в складі доходів організації. Тому в бухгалтерському обліку подібні операції не розглядаються як реалізація майна, а враховуються як фінансові вкладення на рахунку 58 аналогічної назви:

ДЕБЕТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики"

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Розрахунки за наданими позиками" -

за первісною або ринковою вартістю;

ДЕБЕТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи" -

на суму нарахованих відсотків.

Одночасно з балансу списується майно, передане позичальникові в оцінці, прийнятої в поточному обліку:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок "Розрахунки але наданими позиками"

КРЕДИТ 07 "Устаткування до установки", 10 "Матеріали" і ін.

Із закінченням договору позики позикодавець приходует раніше передане позичальникові майно в оцінці на дату оприбуткування:

ДЕБЕТ 07 "Устаткування до установки", 10 "Матеріали" і ін.

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

Після цього списуються враховані суми позики в оцінці на дату передачі позичальнику:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"

КРЕДИТ 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 58-3 "Надані позики".

Відхилення ринкових цін від оцінки в розмірі, зазначеному вище, розглядаються в обліку як інші доходи або витрати. Відповідно до цього вони приймаються до обліку за кредитом або дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати" в кореспонденції з рахунком 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Після цього рахунок 76 закривається.

Іноді організації надають безвідсоткові кредити і позики своїм працівникам. За податковим законодавством в даній ситуації працівник має матеріальну вигоду, визнану як його дохід (пп. 1 п. 1 ст. 212 НК РФ). Тому з суми наданої позики працівнику бухгалтерія повинна утримати податок на доходи фізичних осіб. Податкова база в подібному випадку обчислюється відповідно до вимог п. 2 ст. 212 НК РФ. Зміст вимог і розмір відшкодування від отриманої матеріальної вигоди у вигляді несплачених відсотків залежать від того, в якій валюті були надані працівникові позикові кошти.

Якщо позика надана в рублях, то податкова база повинна бути визначена як перевищення суми відсотків за користування позиковими засобами, обчисленої виходячи з 3/4 діючої ставки рефінансування Банку Росії на дату отримання позики, над сумою відсотків, обчисленої виходячи з умов договору.

ПРИКЛАД 4.18

Організація надала своєму співробітникові безвідсоткову позику терміном на 3 місяці на суму 100 000 руб. Матеріальна вигода склала 1875 руб. і обчислена в такий спосіб.

Припустимо, ставка рефінансування Банку Росії дорівнює 10%, а 3/4 її - 7,5%. Оскільки в договорі не встановлений відсоток за користування наданим позикою, то 7,5% беруться як базова ставка до суми наданої позики (100 000 руб.), Ч то складає 7500 руб., А з урахуванням терміну, на який видана позика, - 1875 руб. (7500 руб .: 12 міс. × 3 міс.).

Відповідно до п. 2 ст. 224 НК РФ податок на доходи фізичних осіб в даній ситуації повинен бути обчислений в розмірі 35% і складе 656,25 руб. (1875 руб. × 35%).

У синтетичному обліку надання позики працівникові відіб'ється записом:

ДЕБЕТ 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями"

субрахунок 73-1 "Розрахунки за наданими позиками"

КРЕДИТ 50 "Каса" -

100 000 руб.

Погашення боргу працівником на суму раніше отриманої позики по терміну настання платежу:

ДЕБЕТ 50 "Каса"

КРЕДИТ 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" субрахунок 73-1 "Розрахунки за наданими позиками" - 100 000 руб.

Відображення заборгованості перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб:

ДЕБЕТ 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" КРЕДИТ 68 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "Розрахунки з податку на доходи фізичних осіб" -

656,25 руб.

У разі, коли позика надана в іноземній валюті, дохід працівника у вигляді матеріальної вигоди визначається як перевищення суми відсотків, обчисленої виходячи з 9% річних, над сумою відсотків, обчисленої виходячи з умов договору.

Чи не погашені у встановлений термін кредити і позики в обліку відображаються відокремлено. Ці непогашені зобов'язання за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами продовжують враховуватися на відповідних рахунках обліку дебіторської заборгованості.

У синтетичному обліку формування зобов'язань за отриманими кредитами і позиками здійснюється в журналі-ордері № 3.

У діяльності учасників зовнішньоторговельних операцій мають місце операції, пов'язані з виконанням зовнішньоторговельних зобов'язань шляхом залучення позикових коштів. Таке залучення здійснюється у формі отримання банківських кредитів або позик від окремих кредиторів (крім уповноважених банків).

Для отримання позикових коштів в іноземній валюті організація-резидент укладає один з наступних договорів:

• кредитний договір з банком-резидентом;

• договір позики з організацією-нерезидентом, яка не є банківською установою;

• кредитний договір з російським уповноваженим банком.

Відносно кредитів, отриманих від іноземних банків, а також позик, отриманих від іноземних небанківських організацій, застосовуються одні і ті ж норми валютного законодавства.

Регулювання цих операцій залежить від терміну, на який надаються кредити (позики).

Якщо термін отриманого від нерезидента кредиту (позики) не перевищує 90 днів, то отримання позикових коштів відноситься до поточних валютних операціях і дозволу Банку Росії на проведення цієї операції не потрібно.

Коли термін кредиту (позики), отриманого від нерезидента, перевищує 90 днів, отримання позикових коштів є валютною операцією, пов'язаної з рухом капіталу.

Операції в рамках довгострокових кредитних договорів (договорів позики) між резидентами і нерезидентами носять повідомний характер з наданням в уповноважений банк резидента необхідних документів. Перелік їх поставлений у пряму залежність від змісту валютної операції: на отримання кредиту, придбання валюти або переведення її в рахунок платежів за своїми зобов'язаннями.

Коли російське особа отримує валютний кредит (позику) від нерезидента, в договорі необхідно передбачити, в якій валюті буде погашений кредит (позику), а також оплату відсотків і штрафних санкцій в разі порушення договірних зобов'язань.

Для погашення залучених від нерезидентів кредитів (позик) організації можуть купувати іноземну валюту на внутрішньому валютному ринку. При цьому в уповноважений банк досить уявити кредитну угоду (контракт), яка затверджує наявність договірних відносин з нерезидентом. Для переказу іноземної валюти для погашення кредиту (позики) дозволу Банку Росії не потрібно.

Переклади відсотків з Російської Федерації за користування кредитами і позиками відносяться до поточних валютних операціях. У свою чергу, юридичні особи - резиденти РФ мають право придбавати іноземну валюту для здійснення поточних валютних операцій, які є такими відповідно до чинного законодавства. Таким чином, для покупки і перекладу в оплату відсотків за договором кредиту (позики) з іноземною особою дозволу Банку Росії також не потрібно.

Слід зазначити, що на відміну від відсотків перекази з Росії сум штрафів, пені та неустойок за невиконання договірних зобов'язань до поточних валютних операціях не належать.

Слідуючи аналогії, можна зробити висновок, що у випадках, передбачених кредитним договором (договором позики), штрафні санкції так само, як і відсотки за користування кредитом (позикою), повинні оплачуватися в іноземній валюті без спеціального дозволу Банку Росії. Тим часом слід враховувати, що в даний час в валютному законодавстві цей момент не визначений. Таким чином, на практиці до виходу додаткових роз'яснень з боку Банку Росії з цього питання уповноважений банк може зажадати від російського позичальника для покупки валюти і її переведення в оплату штрафних санкцій за договором з нерезидентом відповідний дозвіл Банку Росії.

Перехідний період формування ринкової економіки виявив невисоку довіру іноземних банків до російських підприємцям. Звідси тривалі інвестиційні очікування. З огляду на це, вітчизняні товаровиробники при отриманні кредитів в іноземній валюті повинні частіше звертатися до банків-резидентів.

Право на видачу кредитів в іноземній валюті російським організаціям надано уповноваженим банкам, які мають ліцензію Банку Росії на здійснення операцій в іноземній валюті.

Дозвіл Банку Росії для отримання і погашення кредиту, як уже зазначалося, не потрібно, незалежно від терміну кредиту.

Беручи до уваги, що розрахунки в Російській Федерації виробляються тільки в рублях, отримання позик в іноземній валюті від організацій-резидентів, які не є банківськими установами, забороняється.

Розрахунки але кредитами і позиками, отриманими як від іноземних осіб, так і від російських уповноважених банків, можуть проводитися тільки в безготівковому порядку. При цьому всі платежі за кредитами (позиками) в іноземній валюті здійснюються російськими організаціями з поточних валютних рахунків і не можуть виконуватися з транзитних валютних рахунків (наприклад, їх експортної виручки). Розрахунки з іноземними та російськими банками по основному боргу за кредит, а також за відсотками і штрафними санкціями не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Дохід іноземної юридичної особи (банківського чи небанківської установи) у вигляді відсотків за надання кредиту (позики) і штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань підлягає обкладенню податком на доходи.

Процентний дохід оподатковується за ставкою 15%, а дохід у вигляді штрафних санкцій - 20%.

Для того щоб уникнути можливих конфліктних ситуацій при утриманні податку з доходів іноземної юридичної особи, можна скористатися рекомендаціями Мінфіну Росії і включити в кредитний договір (договір позики) застереження "grossing ір". Відповідно до таким застереженням джерело виплати доходу (в тому числі у вигляді відсотків за кредит) за межі держави, в якому виникло це дохід, бере на себе зобов'язання перед кредитором - іноземною юридичною особою виплачувати йому додаткові суми. Ці суми забезпечать кредитору отримання всіх передбачених контрактом сум в повному розмірі незалежно від того, здійснюється оподаткування таких доходів в країні походження чи ні.

Відсотки за кредитними договорами, отриманими в іноземній валюті для придбання необоротних активів, коригуванню не підлягають і в повному розмірі включаються до первісної вартості цих активів.

Відсотки за простроченими кредитами, а також за користування позиками, отриманими від небанківських установ, відносяться в дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 2 "Інші витрати".

Присуджені штрафи, пені, неустойки за порушення умов господарських договорів враховуються при оподаткуванні прибутку в складі інших витрат. При цьому поняття "господарський договір" ніде не пояснюється. На наш погляд, кредитний договір укладається організаціями для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Це є достатньою підставою для того, щоб вважати кредитний договір господарським.

Виходячи з цього штрафні санкції, сплачені за таким договором, повинні враховуватися при оподаткуванні прибутку. Аналітичний облік отриманих кредитів і позик незалежно від того, коли має бути їх погашення, здійснюється організацією за їх видами, що надали їх банкам, іншим кредиторам, термінів і окремих кредитах.

Синтетичний облік короткострокових кредитів ведеться на рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" в розрізі окремих субрахунків, які розкривають інформацію про цільове їх використання. При їх отриманні від уповноваженого банку відповідно до укладеного договору робиться запис:

ДЕБЕТ 52 "Валютні рахунки" субрахунок 2 "Поточний валютний рахунок"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" субрахунок 66-2 "Позичковий рахунок в інвалюті за експортними операціями" або 66-3 "Позичковий рахунок в інвалюті за імпортними операціями".

Під визнані претензії до уповноваженого банку за помилковим запису або іноземним організаціям отримання короткострокових кредитів оформляється проводкою:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунку 76-21 "Розрахунки за претензіями з організаціями РФ по зовнішньоекономічній діяльності" або 76-22 "Розрахунки але претензіями з іноземними організаціями"

КРЕДИТ 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" (відповідний субрахунок).

Отримання кредитів довгострокового характеру в іноземній валюті має на меті здійснення, насамперед, капітальних вкладень:

ДЕБЕТ 08 "Вкладення у необоротні активи"

КРЕДИТ 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" субрахунок 67-1 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті".

За операціями обліку (дисконту) довгострокових векселів або суми за відкритими акредитивами отримання довгострокових кредитів відображається записами:

ДЕБЕТ 52 "Валютні рахунки", 55 "Спеціальні рахунки в банках" субрахунок 55-1 "Акредитиви"

КРЕДИТ 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" субрахунок 67-1 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті".

Відображення негативних курсових різниць за довгостроковими кредитами банків в іноземній валюті:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

Зворотній запис складається в обліку при наявності позитивних курсових різниць.

Короткострокові позики в іноземній валюті враховуються в аналогічному порядку.

Довгострокові позики надаються іноземними інвесторами (крім банків) найчастіше у формі обладнання, транспортних засобів, тобто носять інвестиційний характер:

ДЕБЕТ 07 "Устаткування до установки" субрахунок "Імпортне обладнання до встановлення"

КРЕДИТ 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" субрахунок 67-1 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті".

Погашення раніше отриманих позик відображається в обліку так:

ДЕБЕТ 67 "Розрахунки але довгостроковими кредитами і позиками" субрахунок 67-1 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"

КРЕДИТ 52 "Валютні рахунки" субрахунок 52-2 "Поточний валютний рахунок".

При формуванні позитивних курсових різниць робиться запис:

ДЕБЕТ 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" субрахунок 67-1 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Якщо мають місце негативні курсові різниці, складається зворотна бухгалтерська запис.

У бухгалтерської звітності організація як мінімум повинна відобразити наступну інформацію по кредитах і позиках:

• про наявність і зміну по цих зобов'язаннях в звітному періоді;

• про суму відсотків, що включаються у вартість інвестиційних активів і не погашених позичальником;

• про суми, включених до первісної вартості інвестиційного активу відсотків, належних до оплати позикодавцю (кредитору) за позикою, фактично взятих організацією на інші цілі;

• про суму непогашених зобов'язань за позиками, включених до інших витрат;

• про суму, видах, термінах погашення виданих векселів, незалежно від того, чи є вони товарними або фінансовими, а також випущених і проданих облігацій;

• про терміни погашення зобов'язань за позиками (кредитами);

• про суми доходу від тимчасового використання коштів отриманої позики (кредиту) у вигляді довгострокових і (або) короткострокових фінансових вкладень. Даний показник повинен бути розкритий в тому числі і на суму врахованих при зменшенні витрат за позиками, отриманими організацією для придбання, спорудження та (або) виготовлення інвестиційного активу.

  • [1] Під борговими зобов'язаннями розуміються кредити, товарні і комерційні кредити, позики або інші запозичення незалежно від форми їх оформлення.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Розрахунки за кредитами і позиками
Податкові аспекти обліку кредитів і позик
Облік розрахунків за кредитами і позиками
Облік кредитів для персоналу
ОБЛІК КРЕДИТІВ І ПОЗИК
Облік розрахунків за кредитами і позиками
Бухгалтерський облік кредитів і позик
Відображення в бухгалтерському обліку витрат за позиками та кредитами
Аудит обліку кредитів і позик
Стандартний порядок обліку витрат на позики
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук