Навігація
Головна
Облік відпуску матеріально-виробничих запасівІнвентаризація та переоцінка основних засобів. Відображення їх...Основні законодавчі та нормативні документи, що регулюють облік...Відображення операцій з обліку матеріальних запасів у регістрах...Облік матеріально-виробничих запасів
Мета, завдання та джерела інформації аудиту матеріально-виробничих...Облік відпуску матеріально-виробничих запасівОблік матеріально-виробничих запасівОрганізація оперативно-бухгалтерського методу обліку...Відображення операцій з обліку матеріальних запасів у регістрах...
 
Головна arrow Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвентаризація та переоцінка матеріально-виробничих запасів. Відображення їх результатів в обліку

Збереження і правильне оформлення операцій по руху МПЗ підтверджуються результатами періодично проводиться інвентаризації .

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

• при перетворенні державного або муніципального унітарного підприємства, здачі майна в оренду, продажу або викупі;

• при зміні матеріально відповідальних осіб;

• перед складанням річної бухгалтерської звітності;

• при встановленні фактів розкрадання, зловживання чи псування запасів;

• в разі форс-мажорних обставин (пожежа, повінь і т.п.);

• при реорганізації та ліквідації організації;

• в інших випадках, передбачених чинним законодавством (за завданням правоохоронних та інших органів та ін.).

Підставою для проведення інвентаризації є наказ або інший документ керівника організації (постанова, розпорядження).

У великих організаціях створюється постійно діюча центральна інвентаризаційна комісія, до складу якої входять керівник або його заступник (голова комісії), головні фахівці, включаючи головного бухгалтера, начальники відділів, юрисконсульт, представники громадських організацій. Для безпосереднього проведення інвентаризації матеріально-виробничих запасів формуються робочі інвентаризаційні комісії з числа керівників структурних підрозділів, провідних фахівців відділів, секторів, фахівців з окремих питань (товарознавці, технологи, бухгалтери та ін.), Представників громадських організацій.

Дозволяється включати до складу інвентаризаційної комісії представників служби внутрішнього аудиту або незалежних аудиторських фірм. При незначному обсязі робіт і наявності в організації ревізійної комісії проведення інвентаризації допускається покладати на неї.

Відсутність хоча б одного з членів комісії в період проведення інвентаризації дає підставу вважати її результати недійсними.

Участь матеріально відповідальної особи в проведенні інвентаризації обов'язково, хоча відповідальність організації за його відсутність в даний час чинним законодавством не визначено. У зв'язку з цим, при відсутності даної особи без поважної причини в період проведення інвентаризації, керівник організації зобов'язаний призначити нове матеріально відповідальна особа. Після закінчення інвентаризації воно в присутності інших членів інвентаризаційної комісії має прийняти МПЗ на відповідальне зберігання, підтвердивши це своїм підписом в інвентаризаційних відомостях.

Інвентаризація проводиться за місцями зберігання запасів і матеріально відповідальних осіб.

У процесі її проведення вирішується широкий перелік питань:

• наявність умов, що сприяють схоронності МПЗ, оформлення їх прийому і відпустки;

• стан складського і ваговимірювального господарства;

• постановка складського обліку;

• виявлення фактичної наявності запасів і зіставлення його з даними бухгалтерського обліку та ін.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

На день проведення інвентаризації матеріально відповідальна особа зобов'язана надати членам комісії останні па цю дату документи по приходу і витраті або звіт про рух матеріалів.

Для встановлення бухгалтерією правильності облікових залишків на початок інвентаризації голова інвентаризаційної комісії візує останні прибуткові та видаткові документи з зазначенням: "До інвентаризації на ... (дата)", а матеріально відповідальна особа дає розписку про те, що зазначені документи здані в бухгалтерію або передані комісії, що надійшли матеріали повністю оприбутковані, а вибулі - списані за видатками. Така розписка дасться в самій Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-3) - основному первинному обліковому документі, в який комісія записує фактичну наявність на складі кожного найменування зазначених цінностей за видами, сортами, групами і номенклатурними номерами. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей з прикладом її заповнення наведено нижче. Фактична наявність фіксується за кількістю відповідних одиниць виміру та сумі. Для порівняння така ж інформація наводиться за даними бухгалтерського обліку, що дозволяє визначити результат інвентаризації.

По кожній сторінці і в кінці інвентаризаційного опису вказуються кількість порядкових номерів, загальна кількість одиниць фактично встановлених матеріалів і сума їх оцінки. Це дозволяє в подальшому виключити можливість з боку матеріально відповідальної особи будь-яким чином внести додаткову інформацію, що спотворює результати перевірки.

Фактичні залишки за кожним найменуванням цінностей записуються в опис після відповідного зважування, обміру, підрахунку. За матеріалами, що зберігаються навалом, визначення фізичної ваги (обсягу) проводиться шляхом обміру і технічних розрахунків. Акти обмірів, технічні розрахунки і відомостей схилів додаються до інвентаризаційного опису. Матеріали, що зберігаються в непошкодженій упаковці, можуть включатися до інвентаризаційних описів на підставі даних документів з обов'язковою вибірковою перевіркою окремих найменувань.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

При всіх таких операціях, що проводяться членами інвентаризаційної комісії, присутність матеріально відповідальних осіб обов'язково. Дотримання цієї умови дозволяє в подальшому виключити можливі спірні питання між ними.

На останній сторінці інвентаризаційного опису голова і члени комісії своїми підписами підтверджують запис такого змісту: "Всі ціни, підрахунки підсумків по рядках, сторінкам і в цілому по інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей перевірені".

Матеріально відповідальна особа, а в разі бригадної солідарної відповідальності - матеріально відповідальні особи ставлять свої підписи, підтверджуючи тим самим свою згоду з результатами інвентаризації. При цьому в кінці інвентаризаційного опису наводиться такий текст: "Усі цінності, пойменовані в цьому інвентаризаційному описі з № _________ по № _________, комісією перевірені в натурі в моїй (нашій) присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю (не маємо). Цінності, перелічені в описі, знаходяться на моєму (нашому) відповідальному зберіганні ".

Інвентаризаційний опис оформляється в двох примірниках, один з яких передається в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості, а інший залишається у матеріально відповідальних осіб. Після перевірки даних і розрахунків бухгалтер розписується в інвентаризаційного опису. За МПЗ, що знаходяться одягни інвентаризації в дорозі, комісія складає акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі (форма № інв-6) у двох примірниках за даними документів, представлених комісії. Один примірник акта залишається у неї, інший передається в бухгалтерію.

У інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне хропіння (форма № ІПВ-5), записи виробляються відповідальними особами інвентаризаційної комісії на підставі перевірки і перерахунку в натурі МПЗ, які перебувають на відповідальному зберіганні, за кожним найменуванням. Порядок її оформлення такої ж, як і інвентаризаційного опису але формою № інв-3. Опис складається в двох примірниках, підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами, один з них передається в бухгалтерію, а другий залишається у кого перевіряють.

За цінностям, щодо яких виявлено розбіжності проти облікових даних, в бухгалтерії складається порівняльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-19). На другій сторінці відомості, де за кожним найменуванням матеріалів наведені результати інвентаризації за кількістю і сумою (надлишок, недостача), відбивається також інформація про те, як відрегульовані ці розбіжності. Ці дані засвідчуються підписом бухгалтера. На третій сторінці вказується пересортиця за кількістю і сумою в частині надлишків, зарахованих в покриття нестач, і недостач, покритих надлишками. Тут же наводиться інформація про оприбутковані надлишки із зазначенням, на який рахунок вони оприбутковані, і вказується остаточна недостача.

Дана сторінка підписується матеріально відповідальною особою. Виявлені надлишки визнаються як інші доходи і оприбутковуються:

ДЕБЕТ 10 "Матеріали"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Сума недостачі незалежно від її характеру попередньо ставиться на рахунок 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" в кореспонденції з кредитом рахунків обліку МПЗ.

У процесі аналізу даних порівнювальної відомості по МПЗ виявляється пересортиця по окремим їх найменувань. Пересортиця є результатом того, що одні й ті ж найменування матеріалів можуть мати різні ціни. Матеріали можуть бути виготовлені з різного вихідного сировини з різними витратами на їх виробництво. Наприклад, оліфа натуральна буде дорожче, ніж оліфа, вироблена зі штучного сировини. Аналогічна ситуація може мати місце за одними і тими ж матеріалами, які мають один і той же виробниче призначення, але різні характеристики. Так, при виробничій необхідності замість цвяхів довжиною 100 мм часто використовуються цвяхи довжиною 90 мм меншою вартістю. У всіх подібних випадках утворюється сумарній різниці: позитивна, коли утворюється надлишок за сумою проти даних поточного обліку, або негативна, коли утворюється недостача (за рішенням керівника організації вона може бути перекрита сумою виявлених надлишків).

Підставою для зарахування результатів пересортиці є наявність ряду умов, що мають місце одночасно, а саме коли встановлені розбіжності (недостача і надлишок):

• по МПЗ одного і того ж найменування;

• у одного і того ж матеріально відповідальної особи;

• за один і той самий звітний період;

• в тотожних кількостях.

Якщо на окремі найменування матеріалів в силу їх фізико-хімічних властивостей визначені норми природного убутку (усушки, утруски, випаровування, бою), то вони застосовуються тільки в разі виявлення фактичної недостачі по таким цінностям. Причому зазначені норми застосовуються тільки після заліку суми виявленої недостачі по одним матеріалами за рахунок сум виявлених надлишків інших матеріалів одного і того ж найменування або мають одне виробниче призначення. Якщо за результатами заліку сума недостачі не перекрито, то вона після цієї операції може бути зменшена на суму втрат у межах діючих норм природних втрат за умови, що вони встановлені на ці найменування матеріалів.

Неперекритих сума недостачі підлягає відшкодуванню матеріально відповідальною особою, а виявлена позитивна сумарній різниці (надлишок) оприбутковується з одночасним збільшенням фінансових результатів.

У будь-якому випадку розбіжності між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку повинні бути пояснені матеріально відповідальною особою в письмовій формі. З урахуванням цих та інших джерел інформації комісія встановлює причини розбіжностей, порядок регулювання різниць та відшкодування недостачі. На основі представленої комісією інформації керівник приймає остаточне рішення за результатами інвентаризації.

Результати інвентаризації повинні знайти відображення в обліку і звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація, а по річної інвентаризації - в річної бухгалтерської звітності.

В обліку сума виявленої недостачі відображається за фактичною собівартістю придбання на активному збирально-розподільчому рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей":

ДЕБЕТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

КРЕДИТ 10 "Матеріали" -

за фактичною вартістю придбання, включаючи суму транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до договірної вартості саме ті запасів;

ДЕБЕТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" КРЕДИТ 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей" -

на договірну (облікову) ціну запасів.

Якщо організація не використовує в обліковій політиці рахунок "Заготівля та придбання матеріальних цінностей", то замість рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей" кредитується відповідний субрахунок до рахунку 10 "Матеріали" на суму транспортно-заготівельних витрат.

Надалі сума недостачі або псування списується в залежності від причин їх виникнення. Керівнику організації повинна бути представлена необхідна інформація, яка підтверджує, які конкретні заходи було вжито з метою відшкодування матеріального збитку (запити до відповідних органів державної влади - арбітражні суди, органи МВС, відповіді цих структур і т.п.). Так, в межах норм природних втрат вони включаються до складу поточних витрат організації як інші витрати:

ДЕБЕТ 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати" та ін.

КРЕДИТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

В останні роки на окремих напрямках господарської діяльності низкою галузевих міністерств і відомств на базі Методичних рекомендацій з розробки норм природних втрат (затв. Наказом Мінекономрозвитку від 31 березня 2003 № 95) розроблені та затверджені норми природного убутку на окремі види продукції, зокрема:

• норми природного убутку маси вантажів металургійної промисловості при перевезеннях залізничним транспортом (затв. Наказом Минпромнауки Росії від 25 лютого 2004 № 55);

• норми природного убутку зерна, продуктів його переробки та насіння різних культур при зберіганні (затв. Наказом Мінсільгоспу Росії 14 січня 2009 р №3);

• норми природного убутку при виробництві та обігу (за винятком роздрібної торгівлі) етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції (затв. Наказом Мінсільгоспу Росії від 26 червня 2008 року № 273).

Мінсільгосп Росії наказами від 28 лютого 2006 № 266-270 затвердив також норми природного убутку па наступні види продуктів:

• столові коренеплоди, картопля, плодові та зеленню овочеві культури різних термінів дозрівання при зберіганні;

• вершкове масло, упаковане монолітами в пергамент і пакети-вкладиші з полімерних матеріалів;

• сири і сир при зберіганні;

• м'ясо птиці в потрошінні вигляді, охолоджене в крижаній воді, неупаковані в пакети з полімерних плівок, при зберіганні в камерах холодильників.

Наприклад, по субпродуктів усіх видів норми природного убутку за перший місяць зберігання але кварталах встановлені в таких розмірах:

I квартал - 0,15%;

II квартал - 0,25%;

III квартал - 0,30%;

IV квартал - 0,15%.

При зберіганні замороженої продукції терміном понад один місяць норми природного убутку зменшуються відповідно за другий місяць - на 30, за третій - на 40 і далі за кожний наступний - на 60% від наведених вище значень.

Норми природного убутку сирів нежирних, жирних, напівжирних і низкожирних за рахунок втрат масової частки вологи (усушки) з покриття встановлені в залежності від часу зберігання (від 1 до 12 міс.) І фактичної масової частки вологи (МДВ) при прийманні. Дефростация (розморожування) їх здійснюється при температурі 18-20 ° С протягом двох діб.

Норми природного убутку м'яса кролів і птиці в нолупотрошеном і потрошіння видах при повітряному охолодженні до температури від 0 до -4 ° С встановлені у відсотках до маси остиглого м'яса окремо при охолодженні в камерах з примусовою циркуляцією повітря і в камерах з природною циркуляцією повітря. Причому при охолодженні м'яса кролів і птиці, упакованого в пакети з полімерних плівок, норми природного убутку не застосовуються.

При зберіганні замороженого м'яса птиці та кролів понад 15 діб норми природного убутку застосовуються на виробничих і розподільних холодильниках (базах) при продажу, передачі на промислову переробку, зміні матеріально відповідальними особи і зняття залишків продукції при контрольних зважуваннях за фактичною масою нетто.

Всі зазначені вище нормативні акти щодо встановлення норм природних втрат розроблені на виконання постанови Уряду РФ від 12 листопада 2002 № 814 "Про порядок затвердження норм природного убутку при зберіганні і транспортуванні матеріально-виробничих запасів".

Розмір втрат у межах діючих норм природних втрат за певний період зберігання матеріалів обчислюється за формулою

П = ((Р + О) × В × Е): (С × 100%),

де П - втрати при зберіганні; Р - витрата МПЗ за певний період часу; Про - залишок цих запасів на дату початку інвентаризації; В - час їх зберігання на складі; Е - природний спад на певний найменування матеріалів,%; С - термін зберігання, на який встановлена норма природних втрат для конкретного найменування МПЗ.

У свою чергу, час зберігання МПЗ на складі (В) обчислюється за формулою

В = (Км × Ос): Р,

де Км - кількість місяців, включених в період, який підлягає врахуванню; Ос - середній залишок конкретного найменування матеріалів на складі; Р - витрата цих матеріалів за певний період часу.

ПРИКЛАД 5.3

Кількість місяців (Км), за які проводиться інвентаризація, - 6. Кількість місячних залишків матеріалів за цей час - 180 000 кг. Звідси середньомісячний залишок (Ос) матеріалів за вказаний період - 30 000 кг (180 000 кг: 6 міс.). Витрата МПЗ за 6 міс. (Р) - 72 000 кг.

Виходячи з наведених вихідних даних середній час знаходження матеріалів на складі (В) становить: (6 міс. × 30 000 кг): 72 000 кг = 2,5 міс.

Якщо залишок матеріалів на дату початку інвентаризації (О) дорівнює 15 000 кг при встановленій нормі природного убутку на них (Е) за один місяць - 0,5%, два місяці - 0,7%, три місяці - 0,8%, то втрати при зберіганні (П) складуть

Норми природного убутку розглядаються як матеріальні витрати для цілей оподаткування при обчисленні і сплаті податку на прибуток. На величину цих втрат організація має право зменшити суму прибутку для цілей оподаткування.

При цьому під природним спадом товарно-матеріальних цінностей визнаються втрати в межах вимог (норм), встановлених нормативними правовими актами як наслідок природного зміни біологічних і (або) фізико-хімічних властивостей цих цінностей.

Не слід відносити до природного убутку технологічні втрати, втрати від шлюбу, а також втрати товарно-матеріальних цінностей при їх зберіганні і транспортуванні, якщо вони виникли внаслідок порушення вимог стандартів, технічних і технологічних умов, правил технічної експлуатації, пошкодженням тари, а також викликані недосконалістю засобів захисту цих цінностей від втрат і станом застосовуваного технологічного устаткування і т.п.

З урахуванням кліматичного чинника, що впливає на величину природного убутку, суб'єкти РФ поділяються але кліматичних умов на три групи. Перша відповідає холодного мікрокліматичних району (Республіка Комі, Ямало-Ненецький автономний округ і ін., Всього 13 суб'єктів); друга кліматична група відповідає холодного помірного мікрокліматичних району (Республіка Алтай, Липецька область, Москва і т.д., всього понад 60 суб'єктів). Решта суб'єктів РФ представлені Південним і Північно-Кавказьким федеральними округами (Ростовська область, республіки Північного Кавказу і ін.) І віднесені до теплого помірного мікрокліматичних району.

У межах зазначених макрокліматіческіх районів норми природного убутку рекомендовано встановлювати для двох періодів року: осінньо-зимового (з 1 жовтня по 31 березня) і весняно-літнього (з 1 квітня по 30 вересня), а також в залежності від типу і місткості технологічного обладнання, термінів зберігання і транспортування.

Такий варіант розроблений Мінсільгоспом Росії щодо норм природних втрат на окремі найменування продукції рослинного походження (морква, редька, огірки та ін.).

Для цілей оподаткування прибутку до матеріальних витрат слід відносити втрати від недостачі і (або) псування при зберіганні і транспортуванні МПЗ в межах норм природних втрат, затверджених у порядку, встановленому Урядом РФ. Отже, організація не має права застосовувати інший порядок списання втрат таких запасів з метою зменшення бази оподаткування.

Втрати понад затверджені норм підлягають відшкодуванню за рахунок винних осіб при встановленні їх вини. При цьому одночасно повинні бути дотримані наступні умови:

• роботодавцю дійсно завдано матеріальних збитків;

• є всі підстави, що підтверджують провину даного працівника;

• між дією (або бездіяльністю) працівника і заподіяною роботодавцю матеріальними збитками встановлено причинний зв'язок.

Відшкодування завданих матеріальних збитків роботодавцю незалежно від його організаційно-правової форми власності регулюється нормами Цивільного або Трудового кодексів РФ в залежності від того, в яких правовідносинах працівник перебуває з роботодавцем.

У повному розмірі відшкодовуються збитки в тому випадку, коли працівник не перебуває в штаті організації і виконує роботу на підставі договору цивільно-правового характеру відповідно до норм цивільного законодавства. Якщо він складається в штаті організації, то відшкодування шкоди регулюється Трудовим кодексом РФ.

У ситуації, коли в начет пред'являється сума недостачі за діючими ринковими цінами, що перевищують облікові ціни, за якими відсутні цінності були прийняті до обліку, складаються такі бухгалтерські проводки:

ДЕБЕТ 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" • субрахунок 73-2 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку"

КРЕДИТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей", 98 "Доходи майбутніх періодів" • субрахунок 98-3 "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей".

При відсутності винних осіб або коли суд відмовив у стягненні втрат з них, збитки розглядаються як інші витрати організації:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Страхові відшкодування, отримані організацією в силу стихійних лих чи інших форс-мажорних обставин, визнаються в обліку в складі інших доходів:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок 76-1 "Розрахунки але майновому і особистому страхуванню"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Задоволення у відшкодуванні страхових сум відображається так:

ДЕБЕТ 51 "Розрахункові рахунки"

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок 76-1 "Розрахунки але майновому і особистому страхуванню".

Якщо у відшкодуванні страхових сум відмовлено, то матеріальні втрати розглядаються як інші витрати:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" субрахунок 76-1 "Розрахунки по майновому і особистому страхуванню".

Аналітичний облік до зазначеного субрахунку ведеться в розрізі кожного страховика і окремих договорів страхування.

Збитки, завдані працівником організації і не стягнені через закінчення терміну позовної давності, списуються до формування балансового прибутку таким проведенням:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати"

КРЕДИТ 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" субрахунок 73-2 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку".

У процесі проведення інвентаризації уточнюється обгрунтованість діючих цін на окремі найменування МПЗ. Якщо буде встановлено, що на деякі з них протягом звітного року ринкова ціна знизилася, вони морально застаріли або їх застосування можливе лише після попередньої коригування первинних властивостей в сторону зниження, то в балансі на кінець звітного року вони повинні відображатися за ринковою вартістю, виходячи з фізичного стану. Результатом в подібній ситуації має стати формування резерву під зниження вартості таких запасів. В обліку його формування розглядається як збільшення інших витрат:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 14 "Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей".

Оскільки в балансі немає регулюючих статей, то оцінка зазначених вище запасів повинна відображатися в ньому за поточною ринковою вартістю без урахування створеного резерву. Чи не створюється резерв, якщо на звітну дату поточна ринкова вартість річної продукції, виконаних робіт або наданих послуг, виготовлених з цих матеріалів, відповідає або перевищує її фактичну собівартість. Зміна кон'юнктури ринку в позитивну сторону, тобто пов'язану зі зростанням поточної ринкової вартості тих найменувань матеріалів, під зниження вартості яких раніше був створений резерв, обумовлює необхідність коригування даного резерву шляхом віднесення його на зменшення вартості матеріальних витрат, визнаних в періоді, наступному за звітним:

ДЕБЕТ 14 "Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Запис складається у міру відпуску матеріалів на виробничі потреби.

Аналітичний облік за рахунком 14 "Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей" ведеться в бухгалтерії по кожному резерву.

З метою підтвердження достовірності результатів інвентаризації за розпорядженням керівника організації можуть проводитися контрольні перевірки за участю матеріально відповідальних осіб і членів інвентаризаційних комісій. Результати контрольних перевірок оформляються актом про контрольну перевірку правильності проведення інвентаризації цінностей (форма № інв-24) і реєструються в журналі обліку контрольних перевірок правильності проведення інвентаризації (форма № інв-25). Дані результатів проведених у звітному році інвентаризацій узагальнюються бухгалтерією в відомості обліку результатів, виявлених інвентаризацією (форма № інв-26). Надалі інформація, що міститься у відомості, використовується як один з основних джерел при аналізі ефективності інвентаризацій, проведених на підприємстві в звітному періоді.

Матеріально-виробничі запаси як об'єкт інформації в бухгалтерській звітності

Відповідно до Положення з бухгалтерського обліку "Облік матеріально-виробничих запасів" ПБУ 5/01, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 9 червня 2001 № 44н (далі - ПБО 5/01), в бухгалтерській звітності МПЗ відображаються відповідно до їх класифікацією (розподілом за групами (видами), виходячи зі способу використання у виробництві продукції, виконання робіт, надання послуг або для управлінських потреб організації.

На кінець звітного року зазначені запаси відображаються в бухгалтерському балансі за вартістю, яка визначається в наказі по обліковій політиці організації, виходячи з використовуваних способів оцінки запасів.

Ті МПЗ, які в силу втрати своїх фізико-хімічних властивостей на дату складання звітності не можуть бути використані за прямим призначенням, морально застаріли, або їх поточна ринкова вартість, вартість продажу знизилися, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням резерву під зниження вартості матеріальних цінностей.

Матеріально-виробничі запаси, що належать організації, але не надійшли на склад, відображаються в обліку в оцінці, яка витікає зі змісту договору, з наступним уточненням фактичної собівартості на дату їх оприбуткування.

У бухгалтерської звітності інформація про МПЗ повинна розкривати:

• способи їх оцінки за видами;

• наслідки змін способів оцінки;

• вартість цих активів, переданих в заставу;

• розмір і рух сум резервів під зниження резервів вартості матеріальних цінностей.

У бухгалтерському балансі МПЗ представлені по групі "Запаси" (код рядка 1210) розд. II "Оборотні активи" у вигляді:

• сировини, матеріалів та інших аналогічних цінностей;

• тварин на вирощуванні та відгодівлі.

У Звіті про фінансові результати величина спожитих МПЗ, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), враховується по рядку "Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг".

У складі витрат по звичайних видах діяльності за елементами витрат (розділ додатку до бухгалтерського балансу) матеріальні витрати організації за звітний і попередній рік показуються по графам 3 і 4.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Облік відпуску матеріально-виробничих запасів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів. Відображення їх результатів в обліку
Основні законодавчі та нормативні документи, що регулюють облік матеріально-виробничих запасів
Відображення операцій з обліку матеріальних запасів у регістрах бюджетного обліку
Облік матеріально-виробничих запасів
Мета, завдання та джерела інформації аудиту матеріально-виробничих запасів
Облік відпуску матеріально-виробничих запасів
Облік матеріально-виробничих запасів
Організація оперативно-бухгалтерського методу обліку матеріально-виробничих запасів
Відображення операцій з обліку матеріальних запасів у регістрах бухгалтерського обліку
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук