Навігація
Головна
Облік ремонту основних засобівОблік ремонтів основних засобівОблік витрат, не збільшують вартість основних засобівПринципи організації обліку витрат на виробництво і калькулювання...Резерв на ремонт основних засобівОблік витрат на відновлення основних засобівВИТРАТИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУОблік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукціїВимоги до систем обліку витрат в логістиціОблік фінансових результатів організації
 
Головна arrow Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація обліку витрат на ремонт основних засобів

В процесі експлуатації основні засоби незалежно від їх призначення в процесі виробництва постійно зношуються. Для підтримки в робочому стані вони вимагають ремонту. За характером і обсягом ремонтних робіт розрізняють поточний, середній і капітальний ремонт.

Поточний ремонт слід розглядати з двох позицій: періодичності проведення та характеру робіт. За періодичністю поточний ремонт окремих об'єктів проводиться в межах одного року. Характер робіт передбачає поточну профілактику об'єкта, пов'язану зі зміною окремих вузлів без розбирання агрегату, регулювання механізмів, їх мастило, що забезпечує постійну готовність об'єкта до експлуатації.

Середній ремонт за складністю та періодичності проведення (більше одного року) наближається до капітального та пов'язаний з необхідністю відновлення або заміни окремих деталей шляхом часткового розбирання об'єкта.

Капітальний ремонт - найбільш складний вид ремонту. Він тривалий за часом (понад один рік), пов'язаний з повним розбиранням ремонтується агрегату, а при ремонті будівель - з заміною несучих конструкцій тощо Такий ремонт вимагає більш високих професійних навичок виконавців і тому частіше проводиться спеціалізованими підрядними організаціями.

Всі три види ремонту основних засобів формують систему планово-попереджувального ремонту, що включає в себе комплекс заходів, здійснення яких забезпечує підтримання відповідних об'єктів в робочому стані.

Віднесення ремонтних робіт до того чи іншого виду підтверджується необхідними документами: кошторисною документацією, договором на проведення ремонту, внутрішніми розпорядчими документами організації (наказом керівника та ін.). Наявність їх засвідчує обґрунтованість включення витрат на ремонт до складу виробничих витрат. У той же час слід мати на увазі, що витрати на реконструкцію об'єктів основних засобів та проведення модернізації обладнання розглядаються як капітальні вкладення. Вони виробляються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації, або інших джерел цільового характеру.

Можлива ситуація, коли складові частини об'єкта мають різний термін служби. Тоді діє загальне правило: заміна кожної такої частини розглядається в обліку як вибуття (так само при відновленні - як придбання) самостійного інвентарного об'єкта.

Перелік робіт, що належать до того чи іншого виду ремонту, регулюється галузевими положеннями про планово попереджувальному ремонті.

При цьому не виключається самостійний підхід організацією до вирішення даного питання, що має бути зазначено в наказі по обліковій політиці.

Організація повинна прорахувати, виходячи зі своїх фінансових можливостей, чи завжди доцільно проводити ремонтні роботи, особливо в великих обсягах, або ж більш вигідний інший варіант - перехід на метод прискореної амортизації по активній частині основних засобів зі створенням основи для більш швидкого їх відновлення, що являє серйозний аргумент в умовах конкуренції. Питання, звичайно, не зводиться до повного виключення проведення окремих видів ремонту, а складається, перш за все, в оцінці їх економічної доцільності.

Для досягнення цієї мети важливо проводити періодичні технічні огляди за відповідними об'єктами. Результати таких оглядів повинні оформлятися комісією актом технічного огляду конкретного об'єкта (будівель, споруд тощо) або у вигляді дефектної відомості (по машинам, устаткуванню і т.д.). На підставі цих первинних документів складається план проведення ремонтних робіт в рамках системи планово-попереджувального ремонту. Вони ж є основним джерелом оцінки вартості майбутніх витрат на проведення ремонту і складання кошторису витрат по окремих об'єктах.

Ремонт може виконуватися господарським або підрядним способом. При здійсненні капітального ремонту господарським способом відповідно до наказу керівника визначаються виконавці, терміни початку і закінчення робіт. Економічна служба на підставі дефектної відомості, складеної службою головного механіка із зазначенням переліку запасних частин, вузлів та ін., Проводить розрахунок передбачуваних обсягів у вартісному вираженні.

Дефектна відомість складається в трьох примірниках: один залишається в службі головного механіка для оперативного контролю за ходом виконання ремонтних робіт, другий передається цеху-виконавцю для безпосереднього виконання, третій - в бухгалтерію для контролю за обґрунтованістю списання окремих витрат на конкретний об'єкт з метою обчислення фактичної собівартості проведеного ремонту.

Організація визначає облікову політику щодо формування поточних витрат, що включаються в собівартість конкретних об'єктів, що підлягають ремонту. При цьому можливі кілька варіантів.

Перший варіант передбачає включення фактичних витрат з проведення ремонту відповідного об'єкта власними силами, незалежно від його складності та обсягу робіт, відразу в витрати виробництва ремонтного цеху:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

ДЕБЕТ 23 "Допоміжні виробництва"

КРЕДИТ 10 "Матеріали", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" і ін.

Якщо ремонт здійснюється підрядними способом:

ДЕБЕТ 20 "Основне виробництво", 26 "Загальногосподарські витрати" та ін. Рахунки обліку витрат, 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей"

КРЕДИТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Доцільність даного варіанту полягає в тому, що пряме включення витрат на окремі види ремонту до складу виробничих витрат не приводить до різкого подорожчання продукції (робіт, послуг). Тому його застосовують ті організації, де обсяг ремонтних робіт незначний.

Другий варіант. Коли виникає необхідність в проведенні великих обсягів ремонтних робіт, причому одноразового характеру (аварії і т.п.), логічно витрати, пов'язані з ними, попередньо відображати в поточному обліку за дебетом активного рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" і кредиту рахунків 10 "Матеріали", 70 "Розрахунки з персоналом але оплаті праці" і т.п. Це виключить зростання собівартості продукції, що випускається або наданих послуг, характерний при одноразовому їх списання. У подальшому вказані суми включаються щомісяця в рахунку поточних витрат рівними сумами протягом терміну, визначеного обліковою політикою, але в будь-якому випадку не більше двох років:

ДЕБЕТ 20 "Основне виробництво", 25 "Загальновиробничі витрати" та ін.

КРЕДИТ 97 "Витрати майбутніх періодів".

Такий варіант доцільно застосовувати і при наявності великих планових ремонтів, що характерно для галузей важкої індустрії, а також підприємств з сезонним циклом виробництва.

До прийняття наказу Мінфіну Росії від 24 грудня 2010 року № 186н в таких випадках організація мала право створювати резерв на ремонт основних засобів.

Відповідно до п. 1 ст. 260 НК РФ зазначені витрати на ремонт основних засобів розглядаються як інші витрати по тому звітному (податковому) періоду, в якому вони були зроблені, в розрізі фактичних витрат. Дана норма не виходить за рамки одного з базових принципів бухгалтерського обліку - принципу відповідності.

Цю статтю діють також і по відношенню до витрат орендаря амортизованих основних засобів, якщо договором (угодою) між ним і орендодавцем відшкодування даних витрат орендодавцем не передбачено.

Всі організації незалежно від галузевої приналежності фактичні витрати на ремонт основних засобів (за умови, що вони не створюють резерви під майбутні ремонти основних засобів) списують на витрати виробництва (обігу).

Право на створення резерву організація набуває для забезпечення протягом двох і більше податкових періодів рівномірного включення витрат на проведення ремонту основних засобів. При цьому гранична сума резерву не повинна перевищувати середню величину фактичних витрат на ремонт, що склалися за останні три роки.

При проведенні особливо складних видів ремонту протягом більше одного податкового періоду організація має право збільшити граничний розмір відрахувань у резерв майбутніх витрат на фінансування ремонту конкретного об'єкта, що припадає на відповідний податковий період відповідно до графіка планово-попереджувального ремонту. Єдиним обмеженням, що не дозволяє організації скористатися цим, є проведення в попередніх податкових періодах таких або аналогічних за складністю ремонтів.

Розглянутий порядок визнання витрат на ремонт основних засобів у складі інших витрат поширюється і на витрати орендаря по ремонту амортизованих об'єктів, якщо але договором (угодою) між ним і орендодавцем останній не повинен здійснювати відшкодування зазначених витрат.

Після закінчення ремонту працівник структурного підрозділу організації, уповноважений на приймання об'єкта, і представник ремонтного цеху підписують акт про прийом-здачу відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів основних засобів (форма № ОС-3). Акт виписується в одному екземплярі, затверджується керівником або уповноваженою особою і здається в бухгалтерію організації, де підписується головним бухгалтером.

Якщо при ремонті використовуються матеріали замовника, то після закінчення робіт підрядник зобов'язаний подати йому звіт про використання матеріалу, а також повернути залишок. Нарешті, за згодою замовника можливий варіант, за яким можна зменшити ціну роботи з урахуванням вартості залишаються у підрядника невикористаних матеріалів.

Ремонтно-будівельні роботи, виконані підрядною організацією, приймаються до обліку замовником на підставі первинних документів з обліку робіт. Зокрема, відомості про виконані підрядником роботах містяться в довідці про вартість виконаних робіт і витрат (форма № КС-3). Даний документ складається підрядником па підставі акту про приймання виконаних робіт (форма № КС-2).

Всі умови проведення зазначених робіт підрядною організацією повинні бути узгоджені з замовником.

Фактичні витрати відображаються на рахунках обліку витрат в залежності від місця експлуатації об'єкта, що ремонтується та характеру витрат на всю суму витрат, підтверджених актом про закінчення таких робіт:

ДЕБЕТ 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати" та ін.

КРЕДИТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" субрахунок "По акцептованим платіжним документам".

На суму ПДВ по виконаних роботах:

ДЕБЕТ 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей"

КРЕДИТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Якщо замовник перерахував підрядної організації аванс під майбутній обсяг робіт, то після їх закінчення сума авансу направляється в зменшення заборгованості по виконаних роботах:

ДЕБЕТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

КРЕДИТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" субрахунок "Розрахунки за авансами виданими".

Відповідно, з вказаної суми авансу до заліку пред'являється ПДВ:

ДЕБЕТ 68 "Розрахунки по податках і зборах"

КРЕДИТ 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей".

Сума, що залишилася зобов'язань погашається з розрахункового рахунку замовника:

ДЕБЕТ 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" субрахунок "По акцептованим платіжним документам"

КРЕДИТ 51 "Розрахункові рахунки".

Після цього приймається до заліку сума, що залишилася ПДВ записом, аналогічної наведеної вище.

Останнім часом поширеним явищем стала здача в оренду виробничих площ, так як власники не можуть використовувати їх за прямим призначенням у зв'язку з відсутністю обігових коштів.

Виходячи з умов договору оренди найчастіше витрати по поточному ремонту основних засобів орендар проводить за рахунок власних коштів. Витрати з капітального ремонту орендованих основних засобів здійснюються на різних умовах: шляхом компенсації їх орендодавцем в рахунок орендної плати або за рахунок коштів орендаря.

У першому випадку виконаний обсяг робіт з капітального ремонту списується орендарем у зменшення кредиторської заборгованості перед орендодавцем:

ДЕБЕТ 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" КРЕДИТ 23 "Допоміжні виробництва" або К 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

У другому випадку запис робиться в загальновстановленому порядку.

Всі витрати, пов'язані з проведенням окремих видів ремонтів орендованих основних засобів, підлягають обліку для цілей оподаткування у складі інших витрат у тому звітному (податковому) періоді, в якому вони були зроблені. Причому величина цих витрат не обмежена будь-яким верхньою межею фактичних витрат.

Зазначена норма діє і відносно витрат орендаря амортизованих основних засобів, якщо за умовами договору оренди витрати на ремонт відповідних об'єктів не відшкодовуються орендодавцем.

Витрати на відновлення відповідних об'єктів у складі основних засобів визнаються в бухгалтерському обліку по того звітного періоду, до якого вони належать.

При веденні податкового обліку організація має право створювати необхідні резерви на окремі найбільш складні види ремонтів відповідних об'єктів, виходячи з розробленої облікової політики. При відсутності ремонтних робіт суми нарахованого резерву на ці цілі підлягають сторнуванню. Якщо розпочаті в звітному році роботи переходять на наступний рік, зарезервовані суми на вказані цілі сторнуванню не підлягають.

Для цілей оподаткування суми відрахувань в резерв на ремонт основних засобів підлягають коригуванню в залежності від ступеня використання.

При цьому витрати па ремонт основних засобів відповідно до ст. 260 ПК РФ визнаються як інші витрати в сумі фактичних витрат для цілей оподаткування в тому звітному (податковому) періоді, в якому вони були здійснені.

Витрати на відновлення об'єктів основних засобів у формі модернізації і реконструкції, якщо результатом їх стало поліпшення нормативних показників функціонування (потужності, терміну корисного використання і т.п.), розглядаються як дооцінка їх до первісної вартості конкретного об'єкта:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 08 "Вкладення у необоротні активи".

Така норма застосовується щодо основних засобів, за якими витрати здійснені їх власником.

У ситуації, коли такі витрати здійснених орендарем, можливі два варіанти їх обліку.

Перший варіант застосовується в тому випадку, якщо договором оренди не передбачено, що орендар за свій рахунок провів відповідні роботи по відновленню орендованого об'єкта, визнані як віддільні поліпшення щодо такого об'єкта. У подібній ситуації вартість виконаних робіт повинна враховуватися орендарем на його балансі в складі основних засобів з нарахуванням амортизації в установленому порядку.

Другий варіант обліку витрат на відновлення орендованого майна використовується в ситуації, коли ці витрати орендаря пов'язані з невіддільним поліпшенням в орендовані основні засоби. Тоді вони є власністю орендодавця.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Облік ремонту основних засобів
Облік ремонтів основних засобів
Облік витрат, не збільшують вартість основних засобів
Принципи організації обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Резерв на ремонт основних засобів
Облік витрат на відновлення основних засобів
ВИТРАТИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУ
Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Вимоги до систем обліку витрат в логістиці
Облік фінансових результатів організації
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук