Навігація
Головна
Інвентаризація та переоцінка матеріально-виробничих запасів....Помилки при проведенні інвентаризації та відображення їх в облікуІнвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості та...Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському облікуІнвентаризація поточних зобов'язань і відображення її результатів в...Перевірка правильності проведення інвентаризацій МПЗ та відображення...Відображення в обліку нестач, виявлених у процесі інвентаризаціїПорядок відображення операцій з формування фінансового результату на...Облік результатів інвентаризаціїОблік результатів інвентаризації
 
Головна arrow Головна
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвентаризація та переоцінка основних засобів. Відображення їх результатів в обліку

Проведення інвентаризації основних засобів та відображення її результатів в обліку здійснюються згідно з Методичними вказівками по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджених наказом Мінфіну Росії від 13 червня 1995 № 49.

Мета інвентаризації - підтвердити відповідність фактичної наявності основних засобів в натурі на місця їх експлуатації або знаходження даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація основних засобів є обов'язковою процедурою у випадках, перелік яких визначено і щодо інших видів активів (при реорганізаційних процедурах та ін.).

Інвентаризація основних засобів може проводитися один раз в три роки, а в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях - один раз в п'ять років.

Інші терміни проведення інвентаризації має право встановлювати керівник підприємства. Він же визначає склад інвентаризаційної комісії.

Перед проведенням інвентаризації уточнюється правильність оформлення первинної облікової документації по наявності і руху основних засобів (інвентарні картки або книги, технічні паспорти, акти прийому-передачі тощо).

Матеріально відповідальні особи в письмовій формі повинні підтвердити, що всі прибуткові та видаткові документи на основні засоби здані в бухгалтерію, прийняті об'єкти оприбутковано, а вибулі списані за видатками. Такий підхід в подальшому дозволить уникнути можливих конфліктів між членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами.

Фактична наявність і технічний стан об'єктів визначається членами інвентаризаційної комісії спільно з матеріально відповідальними особами шляхом безпосереднього огляду за місцем знаходження.

Підсумки перевірки заносяться в інвентаризаційні описи основних засобів (форма № інв-1) ручним способом або засобами обчислювальної техніки в розрізі кожного найменування об'єкта з обов'язковим зазначенням його інвентарного номера. Інвентаризаційний опис складається у двох примірниках. Один з них передається в бухгалтерію, другий залишається у матеріально відповідальної особи. В умовах автоматизованої обробки інформації з обліку результатів інвентаризації комісії видається опис на паперових або машинних носіях даних із заповненими графами, з 1-го по 9-ю.

Інвентаризаційні описи складаються окремо по об'єктах виробничого і невиробничого призначення в розрізі класифікаційних груп основних засобів.

В описі матеріально відповідальна особа заповнює графу 10 про фактичну наявність об'єктів.

Невраховані основні засоби, а також основні засоби, по яких виявлена нестача, записуються в окрему слічітельнуювідомість результатів інвентаризації основних засобів (форма № інв-18).

Невраховані об'єкти ставляться на облік в оцінці, визначеної експертним шляхом, орієнтуючись на сучасну оцінку їх відтворення. Такі об'єкти в зазначеній оцінці з відображенням суми зносу, виходячи з фактичного стану цих об'єктів, оформляються окремим актом.

Зміст опису передбачає наявність двох вільних рядків для запису останніх номерів документів у разі руху основних засобів під час інвентаризації. Ці рядки передбачені на останній сторінці інвентаризаційного опису перед підписом голови комісії.

Опис друкується з вкладними листами. В умовах автоматизованого обліку форма № інв-1 видається комісії у вигляді машинограми, в якій вже заповнені графи, що розкривають найменування об'єкта, який значиться на підприємстві за даними обліку на дату інвентаризації, рік випуску (побудови), номер (інвентарний, заводський, паспорта [1 ][1] ), а також його вартість.

На основні засоби, що використовуються організацією на умовах оренди, незалежно від її характеру (короткострокова або довгострокова), складається окремий інвентаризаційний опис в трьох примірниках по кожному орендодавцю із зазначенням терміну оренди. Два примірники залишаються у організації відповідно до їх цільового призначення, а третій надсилається на адресу орендодавця.

Аналогічний порядок поширюється на основні засоби, що знаходяться на відповідальному зберіганні, а також на об'єкти, фізично зношені і непридатні до експлуатації, проте на момент інвентаризації не списані з балансу. В описі по таких об'єктах вказуються час введення їх в експлуатацію і причини непридатності.

Об'єкти, які в обліку відносяться до активної частини основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби), показуються в інвентаризаційного опису з докладною розшифровкою їх технічної характеристики і заводського інвентарного номера.

Об'єкти, що враховуються в типовий інвентарній картці групового обліку об'єктів основних засобів (форма № ОС-6а), в інвентарних описах відображаються за їх найменувань із зазначенням кількості. Причому коротка індивідуальна характеристика наводиться не по кожному об'єкту окремо, а в цілому по всій групі об'єктів, що враховуються в інвентарній картці.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Об'єкти, які на період інвентаризації знаходяться за межами організації, перш за все транспортні засоби, інвентаризуються досі тимчасового їх вибуття.

У процесі перевірки може бути встановлено, що в обліку не знайшли відображення окремі види капітальних робіт, безпосередньо пов'язані з балансовою вартістю відповідних об'єктів. Не виключається також варіант, при якому проведена часткова розбирання агрегату без відображення цієї операції в обліку, що реально занижує сучасну його вартість. У всіх таких випадках комісія повинна встановити причини і осіб, відповідальних за подібну ситуацію. Матеріали, які були підставою для прийняття рішень з таких ситуацій, долучаються до акта комісії.

Всі матеріали, що підтверджують результати перевірки, підписуються членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами. Відсутність в описі хоча б одного з підписів членів комісії дає підставу розглядати результати інвентаризації як недійсні.

Після оформлення у встановленому порядку інвентаризаційний опис передається в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості.

На підставі наказу керівника за матеріалами інвентаризаційної комісії в бухгалтерії складаються записи за результатами інвентаризації. Не виключається і такий варіант, коли матеріали результатів роботи інвентаризаційної комісії з урахуванням їх пропозицій оформляються відповідним протоколом, який затверджується керівником фірми.

Невраховані основні засоби оприбутковуються в оцінці виходячи з умов їх відтворення. Вони підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на фінансові результати організації. Ці кошти позначаються на обліку в залежності від їх технічного стану, але в будь-якому випадку постановка об'єкта на баланс розглядається як джерело оподаткування прибутку.

Більш того, є обґрунтованим, виходячи з сучасної методології прийняття до обліку основних засобів в якості об'єкта нерухомості в кожному з варіантів, оприбуткування неврахованого раніше відповідного об'єкта відображати попередньо на рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи".

Перший варіант. Виявлений об'єкт новий і не має амортизаційної вартості. Прихід здійснюється за ринковою оцінкою і розглядається як інші доходи організації з попередніми віднесенням на рахунок 08 "Вкладення у необоротні активи":

ДЕБЕТ 08 "Вкладення у необоротні активи"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

Після оформлення необхідних формальностей, що вимагаються для постановки па баланс об'єкта, останній оприбутковується:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 08 "Вкладення у необоротні активи".

Якщо об'єкт не новий, то поряд з бухгалтерським проведенням, зазначеної вище, слід зробити запис і на суму зносу:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 02 "Амортизація основних засобів".

Другий варіант. Виявлений об'єкт не належить до об'єктів нерухомості, тобто не вимагає попередньої

державної реєстрації. На нашу думку, це допускає можливість не відображати оприбуткування об'єкта через рахунок 08 "Вкладення у необоротні активи".

В обліку можна зробити таку бухгалтерську проводку:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи" -

за ринковою вартістю.

Третій варіант в методологічному плані дає підставу виявлений надлишок розглядати як додатковий капітал, що не виключає його з числа об'єктів оподаткування прибутку. При подібному підході побоювання окремих економістів щодо того, що зарахування такого майна в додатковий капітал буде розцінено аудитором (податковим органом) як спроба приховування оподатковуваного прибутку, є безпідставними. Справді, в даній ситуації в обліку можливі такі записи, що не виключають вимог ФНС Росії по обчисленню податку на прибуток:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок "Інші

доходи " -

за первісною вартістю.

одночасно:

ДЕБЕТ 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)"

КРЕДИТ 83 "Додатковий капітал".

Сумніви викликає обґрунтованість позиції ФПС Росії і Мінфіну Росії, розглядають будь-яку ситуацію прийняття на баланс неврахованих основних засобів як інші доходи. Дане положення застосовується і до ситуації по безоплатно отриманого майна. Але виявлені в процесі проведення інвентаризації зайві основні засоби не повинні розглядатися як безоплатно отримане майно. Свого часу ці кошти були придбані організацією за рахунок відповідних джерел фінансування, в тому числі і прибутку. Не виключено, що повторна їх постановка на облік пов'язана з передчасним списанням з балансу в результаті помилки, хоча реально даний об'єкт продовжував експлуатуватися. Тому

логічно таке майно розглядати як збільшення додаткового капіталу, виводячи його з-під оподаткування:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 83 "Додатковий капітал" -

за первісною вартістю.

одночасно:

ДЕБЕТ 83 "Додатковий капітал"

КРЕДИТ 02 "Амортизація основних засобів".

Інша справа, коли мова йде про виявлені надлишки товарно-матеріальних цінностей. Подібний надлишок цілком може бути результатом того, що проти даних відвантажувальних документів або через неправильне маркування вантажу і т.п. цінностей фактично було відпущено більше. Тоді логічно такий надлишок розглядати як інші доходи організації з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками.

Якщо за результатами інвентаризації виявлено недостачу, то в залежності від її характеру формується і відповідна методика відображення на рахунках. Так, некомпенсируемое втрати як результат стихійних лих передбачається відносити відразу на фінансові результати організації за залишковою вартістю:

ДЕБЕТ 99 "Прибутки і збитки"

КРЕДИТ 01 "Основні засоби".

При наявності раніше накопиченої за період експлуатації амортизації по даному об'єкту суми по ній ставляться на зменшення балансової вартості об'єкта, що списується:

ДЕБЕТ 02 "Амортизація основних засобів"

КРЕДИТ 01 "Основні засоби".

За відсутньою або повністю зіпсованим основних засобів використовується рахунок 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей":

ДЕБЕТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

КРЕДИТ 01 "Основні засоби" -

на залишкову вартість об'єкта.

Списання вартості, яка амортизується об'єкта відображається в обліку в порядку, зазначеному вище.

З зазначеної вартості повинна бути обчислена сума ПДВ:

ДЕБЕТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

КРЕДИТ 68 "Розрахунки по податках і зборах субрахунок" Розрахунки з бюджетом по ПДВ ".

Залишкова вартість відсутнього об'єкта, включаючи суму ПДВ, за відсутності винних осіб приймається до обліку в складі інших витрат:

ДЕБЕТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-2 "Інші витрати"

КРЕДИТ 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Оскільки дана ситуація ие підпадає під умови, що випливають із змісту ст. 265 НК РФ, то зазначена вище сума витрат не враховується в цілях оподаткування. В обліку фірми в такому випадку виникає постійна різниця і відповідне їй постійне податкове зобов'язання:

ДЕБЕТ 99 "Прибутки і збитки"

КРЕДИТ 68 "Розрахунки за податками і еборам".

Сума даного податкового зобов'язання визначається множенням залишкової вартості відсутнього об'єкту, включаючи суму ПДВ, на ставку податку на прибуток.

Всі записи за результатами інвентаризації повинні знайти відображення в обліку і звітності того періоду, в якому була закінчена інвентаризація, а по річної інвентаризації - в річному бухгалтерському звіті.

Інвентаризація основних засобів проводиться також при їх переоцінці. Її мета - відобразити в обліку уточнену вартість об'єктів виходячи з умов їх відтворення, а також створити джерела фінансування для оновлення діючих основних засобів.

Переоцінка основних засобів по повній відновної вартості здійснюється відповідно до вимог ПБО 6/01 "Облік основних засобів". Цим документом передбачена щорічна переоцінка шляхом індексації або прямого перерахунку по документально підтвердженим ринковими цінами, причому організація має право переоцінювати будь-яку частину наявних у неї основних засобів одним методом, а іншу - іншим методом.

Ринкова ціна визнається достовірною, якщо вона документально підтверджена, в наступних випадках:

• опублікована в засобах масової інформації та спеціальній літературі:

• зазначена в цінах підприємств-виробників на аналогічну продукцію;

• повідомлена в інформації, що виходить із органів державної статистики, ціноутворення або торгових інспекцій;

• визначена експертами, що мають кваліфікаційний атестат і ліцензію на право проведення ліцензійної діяльності.

Залишкова відновна вартість обчислюється самою організацією. Вихідними даними .для її розрахунку є повна відновна вартість і величина (відсоток) амортизації, обчислена бухгалтерією до переоцінки.

Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться шляхом перерахунку його первісної вартості або поточної (відновлювальної) вартості, якщо даний об'єкт переоцінювався раніше, з урахуванням суми амортизації, нарахованої за весь час використання об'єкта.

Переоцінка основних засобів проводиться не на початок, а на кінець року.

Результати переоцінки основних засобів відображаються в обліку таким чином.

На фінансовий результат в якості інших доходів відноситься сума дооцінки конкретного об'єкта, що дорівнює сумі його уцінки, проведеної в попередні періоди і віднесена на фінансовий результат в якості інших витрат:

ДЕБЕТ 01 "Основні засоби"

КРЕДИТ 91 "Інші доходи і витрати" субрахунок 91-1 "Інші доходи".

У той же час сума уцінки об'єкта в результаті переоцінки відноситься на рахунок 91 "Інші доходи і витрати" в якості інших витрат. Така ж норма діє і в ситуації перевищення суми уцінки такого об'єкта над сумою дооцінки його, зарахованої раніше в додатковий капітал за результатами переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди.

Виходячи з викладеного, випливає висновок, що тепер при відображенні в обліку результатів переоцінки основних засобів не задіяний рахунок 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)", як це було раніше.

Іншим нововведенням є вилучення земельних ділянок та об'єктів природокористування зі складу об'єктів, які переоцінці нс підлягають.

За МСФЗ 16 "Основні засоби" організація повинна щорічно виробляти переоцінку основних засобів за справедливою вартістю, яка у вітчизняному бухгалтерському обліку відповідає поняттю "відновна вартість".

В основу обчислення такої вартості повинна бути покладена величина очікуваних майбутніх доходів, які організація має намір отримати в результаті використання цих активів.

Дані про ринкові цепах, підтверджені документально, можуть бути представлені у вигляді:

• відомостей про рівень цін, наявних у регіональних і федеральних органів державної статистики, податкових органів, торгових інспекцій;

• інформації, наданої підприємствами-виробниками;

• інформації про рівень цін, опублікованій в спеціальних виданнях і засобах масової інформації;

• експертних оцінок вартості окремих об'єктів.

Крім цих варіантів застосування ринкових цін фірма може скористатися для переоцінки основних засобів Індекс-дефлятор, що встановлюються Росстатом.

  • [1] Графа 9 "Номер паспорта (документа про реєстрацію)" заповнюється по тих об'єктах, які містять дорогоцінні метали і камені.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Інвентаризація та переоцінка матеріально-виробничих запасів. Відображення їх результатів в обліку
Помилки при проведенні інвентаризації та відображення їх в обліку
Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості та відображення її результатів в обліку
Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку
Інвентаризація поточних зобов'язань і відображення її результатів в обліку
Перевірка правильності проведення інвентаризацій МПЗ та відображення їх результатів в обліку
Відображення в обліку нестач, виявлених у процесі інвентаризації
Порядок відображення операцій з формування фінансового результату на рахунках бухгалтерського обліку
Облік результатів інвентаризації
Облік результатів інвентаризації
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук