Навігація
Головна
Поняття і види бухгалтерських документівКласифікація бухгалтерських документівКласифікація бухгалтерських документів і прийоми їх перевіркиВимоги, що пред'являються до оформлення первинних документів....Поняття і види бухгалтерських документівБУХГАЛТЕРСЬКІ ДОКУМЕНТИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ І РОЗКРИТТЯ...Документи бухгалтерського облікуПоняття і класифікація об'єктів судово-бухгалтерської експертизиПоняття і класифікація методів судово-бухгалтерської експертизиКласифікація документів
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Судово-бухгалтерська експертиза
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття і класифікація бухгалтерських документів

Бухгалтерські документи є носіями як економічної, так і юридично значимої інформації. Вони мають значення не тільки для господарської діяльності економічного суб'єкта, але можуть містити спотворену інформацію, відображену в них в результаті вчинення протиправних дій.

У зв'язку з тим що бухгалтерські документи є основою побудови всієї системи бухгалтерського обліку, вони виступають основними об'єктами судово-бухгалтерської експертизи та відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства відносяться до джерел доказів (п. 6 ч. 2 ст. 74 КПК України).

Бухгалтерський документ - це письмове свідчення законності і реальності досконалої господарської операції, що є засобом її юридичного оформлення.

Документування господарських операцій є невід'ємним елементом бухгалтерського обліку. Будь-яка господарська операція відображається на рахунках бухгалтерського обліку тільки на основі правильно оформлених документів.

Залежно від ступеня узагальнення облікової інформації розрізняють наступні види бухгалтерських документів: 1) первинні облікові документи (ст. 9 Закону № 402); 2) регістри бухгалтерського обліку (ст. 10); 3) документи бухгалтерської (фінансової) звітності (ст. 14).

1. Первинні облікові документи фіксують факти здійснення господарських операцій в тій послідовності, в якій вони проводяться на різних ділянках, складах, в цехах і т.п. Це забезпечує суцільний облік всіх об'єктів на основі записів в документах, а також контроль збереження всіх форм власності.

Кожен факт господарського життя підлягає оформленню первинним обліковим документом (ч. 1 ст. 9 Закону № 402). Відповідно до ч. 5 ст. 9 цього Закону первинні облікові документи складаються на паперовому носії та у вигляді електронного документа, підписаного електронним підписом. Під електронним підписом розуміється інформація, яка приєднана до іншої інформації в електронній формі (підписується інформації) або іншим способом пов'язана з такою інформацією і яка використовується для визначення особи, яка підписує інформацію (ст. 2 Федерального закону від 6 квітня 2011 року № 63 "Про електронного підпису ").

Документи, виготовлені паперовим і електронним способом, мають однакову юридичну силу. Економічні суб'єкти можуть обмінюватися електронними документами між собою, наприклад отримувати і виставляти рахунки-фактури відповідно до вимог наказу Мінфіну Росії від 25 квітня 2011 року № 50н.

Відповідальність за забезпечення контролю проведених господарських операцій та реєстрацію їх в первинних документах несе керівник організації. Він же за погодженням з головним бухгалтером затверджує перелік осіб, які мають право підпису цих документів.

Грошові, розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання без підпису головного бухгалтера вважаються недійсними і не приймаються до виконання (за винятком документів, що підписуються керівником федерального органу виконавчої влади, оформлення яких визначено окремими вказівками Мінфіну Росії).

Підписи осіб необхідні для їх ідентифікації. У зв'язку з цим в кредитних організаціях є зразки підписів осіб, уповноважених підписувати банківські та розрахункові документи.

Основною умовою прийняття первинного документа до обліку є наявність в ньому реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону № 402.

До первинних документів належать: накладна, прибутковий і видатковий касові ордери, платіжне доручення, інвентарна картка обліку основних засобів, особовий рахунок, наряди, авансовий звіт, рахунок-фактура, прибутковий ордер (для матеріальних цінностей), лімітно-забірна карта, вимога на відпустку матеріалів та ін.

Слід зазначити, що при оформленні бухгалтерських документів, складанні проводок, а також під час запису операцій в облікові регістри можуть бути допущені випадкові помилки.

Виправлення в первинному документі має містити дату виправлення, а також підписи осіб, що склали документ, в якому вироблено виправлення, із зазначенням прізвищ та ініціалів або інших реквізитів, необхідних для ідентифікації цих осіб (ч. 7 ст. 9 Закону № 402). Виправлення допускаються за погодженням з учасниками господарських операцій. Не допускається внесення виправлень в касові і банківські документи.

2. Регістри бухгалтерського обліку (збірні документи за типами операцій) призначені для своєчасної реєстрації, систематизації та накопичення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, для відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в бухгалтерській (фінансової) звітності. Регістри бухгалтерського обліку ведуться в спеціальних книгах (журналах), відомостях, на окремих аркушах і картках, у вигляді машинограм, отриманих за допомогою обчислювальної техніки, а також на магнітних носіях.

Відповідальність за правильність відображення даних в регістрах бухгалтерського обліку несуть відповідальність особи, які склали та підписали даний регістр. Відповідальність за правильність складання Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками), а також за збереження регістрів бухгалтерського обліку та захист зареєстрованих в них даних несе головний бухгалтер або інша особа, спеціально призначена керівником економічного суб'єкта.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Не допускаються пропуски і вилучення при реєстрації об'єктів бухгалтерського обліку в регістрах бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 10 Закону № 402).

Порядок поєднання облікових регістрів, їх зовнішній вигляд, послідовність записів у них, використання рахункової техніки, побудова документів і схема документообігу характеризують форму рахівництва або форму бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону № 402 форми регістрів бухгалтерського обліку стверджує керівник економічного суб'єкта за поданням посадової особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку. Форми регістрів для організацій державного сектора встановлюються бюджетним законодавством РФ

До бухгалтерських регістрах відносяться: бухгалтерські книги (Головна книга, касова книга), журнал-ордер, картки, вільні листи (відомості), табуляграми.

3 . Документи бухгалтерської (фінансової) звітності - це єдина система документальної звітності на основі даних бухгалтерського обліку за встановленими формами (на базі документів двох зазначених видів).

Бухгалтерська звітність як система показників групується в певні форми і характеризує фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний період. Зразки форм бухгалтерської звітності затверджені для економічних суб'єктів, за винятком кредитних організацій, державних (муніципальних) установ, наказом Мінфіну Росії від 2 липня 2010 року № 66н.

Річна бухгалтерська звітність економічного суб'єкта (за винятком кредитних організацій, державних (муніципальних) установ), складається:

а) з бухгалтерського балансу;

б) звіту про фінансові результати;

в) додатків до них, передбачених нормативними актами (звіти про рух капіталу, грошових коштів, цільове використання коштів).

Для окремих структур: некомерційних організацій, організацій державного сектора, ЦБ РФ, - законодавством передбачено інший склад бухгалтерської звітності (ч. 2, 4, 5 ст. 14 Закону № 402). Форми звітності затверджені: для установ державного сектора - наказом Мінфіну Росії від 25 березня 2011 року № 33; для кредитних організацій - Банком Росії від 26 березня 2007 р № 302-П. Склад бюджетної звітності регламентується ст. 264.1 Бюджетного кодексу РФ від 31 липня 1998 № 145-ФЗ.

Поряд з бухгалтерською звітністю відповідно до Федерального закону від 27 липня 2010 року № 208-ФЗ "Про консолідованої фінансової звітності" складається консолідована звітність. Під консолідованою фінансовою звітністю розуміється систематизована обліково-економічна інформація, яка відображає фінансовий стан, фінансові результати діяльності та зміна фінансового становища організації та іноземній організації, групи організації відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Бухгалтерська звітність вважається складеною після підписання її примірника на паперовому носії керівником економічного суб'єкта. Терміни її надання - не пізніше трьох місяців після закінчення звітного року.

Відносно бухгалтерської (фінансової) звітності не може бути встановлений режим комерційної таємниці (ч. 11 ст. 13 Закону № 402), оскільки вона не має комерційної цінності, може бути відома третім особам після її опублікування і відповідно до законодавчих положень економічний суб'єкт не вживає заходів до охорони її конфіденційності.

Класифікація бухгалтерських документів здійснюється за двома підставами: 1) економічному - в залежності від їх ролі і значущості в обліковому процесі; 2) правовому - в залежності від якісних характеристик, які дозволяють їх використовувати при виявленні необґрунтованих відхилень від документообігу, а також в якості доказів при встановленні ознак протиправної діяльності.

По першому основи всі застосовувані в обліку документи класифікуються за призначенням, відображенню і охопленням господарських операцій, кількості врахованих позицій, місця складання і способу виконання.

За призначенням розрізняють документи розпорядчі, виконавчі (виправдувальні), бухгалтерського оформлення і комбіновані. Розпорядчі документи містять вказівку керівних працівників виконавцям господарської операції (наказ, розпорядження, доручення). Виконавчі документи засвідчують факт здійснення господарської операції (накладна, акт на списання цінностей, звіт касира, платіжна вимога). Для матеріально відповідальних осіб ці документи служать виправданням видачі або отримання будь-яких матеріальних цінностей. Документи бухгалтерського оформлення складаються в бухгалтерії на підставі виконавчих та розпорядчих документів як для їх узагальнення, так і з метою використання в обліковому процесі (групувальні відомості, меморіальні ордери, довідки, розрахунки, картки і т.д.). За допомогою комбінованих документів (касові ордери, авансові звіти) здійснюється кілька послідовних операцій. Наприклад, видатковий касовий ордер містить підпис (розпорядження), вказівка розпорядника кредитів про видачу грошей і підтвердження про їх видачу з каси і про отримання (підпис касира і одержувача).

Один по одному відображення операцій документи поділяються на первинні і зведені. Первинні документи відображають конкретні господарські операції і утворюють основу поточного обліку (накладні, чеки, касові ордери, рахунки-фактури). Зведені документи складаються на основі первинних і узагальнюють їх (касовий звіт, звіт про витрату матеріалів і т.п.).

За способом охоплення операцій прийнято виділяти разові документи, які відображають виконання господарської операції за один прийом (чеки, платіжні вимоги), і накопичувальні, що складаються в кілька робочих етапів і відображають однорідні операції за певний період часу (лімітнозаборная карта, накопичувальна відомість, табелі обліку робочого часу).

За кількістю врахованих позицій документи поділяються на однорядкові, мають одну облікову позицію, і багаторядкові (розрахунково-платіжна відомість).

За місцем складання бухгалтерські документи поділяють на внутрішні і зовнішні. Внутрішні документи відображають вчинення господарських операцій всередині підприємства (накладні, касові ордери і т.д.), а зовнішні - взаємовідносини підприємства зі своїми партнерами по економічній діяльності. Дані документи надходять від сторонньої організації (платіжне доручення, рахунок-фактура).

За способом виконання розрізняють документи, що складаються: а) ручним способом; б) механізованим способом, тобто виконані на друкарській машинці або персональному комп'ютері. Законодавець не робить відмінностей в юридичній значущості між звичайним (паперовим) і електронним документами.

За другим підставі в юридичній практиці виділяють доброякісні (повноцінні) і недоброякісні документи.

Доброякісними (повноцінними) визнаються документи, що відповідають вимогам ст. 9 Закону № 402. Для класифікації документів за якісними ознаками доцільно використовувати такі критерії доброякісності документів.

1. Формальний критерій передбачає складання документа за певною формою. У Росії широко застосовуються типові міжвідомчі форми різних первинних документів. Економічні суб'єкти використовують їх на різних ділянках фінансово-господарської діяльності, відображаючи ту чи іншу операцію на бланках відповідних первинних документів. У документі повинні бути заповнені всі реквізити, починаючи з назви господарюючого суб'єкта та закінчуючи підписами осіб, які оформляли і санкціонували цю господарську операцію.

Одним з найбільш грубих порушень, що негативно впливають на захисні функції бухгалтерського обліку, є так звана "інверсія", тобто складання взаємопов'язаних документів у зворотній послідовності. Наприклад, документи про надходження готової продукції з цеху на склад (акт приймання-передачі, накладна внутрішньогосподарського призначення, реєстр зданої на склад готової продукції і т.д.) складаються пізніше і на основі накладних про відпуск цієї ж продукції покупцям, в результаті чого з'являється незбагненна кількість готової продукції на складі. Доданому порядку вилучення цінностей на будь-якому проміжному етапі (на складі продукції) не викличе недостачі або невідповідності в документах. Таке порушення може розглядатися як умова, що сприяє вчиненню протиправних діянь.

2. Критерій законності має на увазі, що господарська операція, відображена в документі, повинна бути законна за своїм змістом і санкціонована уповноваженими посадовими особами. Забороняється приймати до виконання й оформлення первинні документи за операціями, які суперечать чинному законодавству. Контроль відповідності здійснюваних господарських операцій законодавству РФ повинен забезпечувати головний бухгалтер.

3. Критерій дійсності полягає в необхідності відображення в документі реальної господарської операції, обсягів операції, дати, даних осіб, що беруть участь в ній, і ін. Своєчасне і реальне оформлення первинних облікових документів, передачу їх у встановлені терміни в бухгалтерію повинні забезпечувати особи, які оформили документ .

Бухгалтерські документи, які не відповідають хоча б одній із перелічених вимог, є недоброякісними.

Недоброякісні документи в залежності від порушених вимог можна розділити на три групи:

1) неправильно оформлені: без необхідних реквізитів (підписи, дати), з зайвими реквізитами (накладна з гербовою печаткою і т.п.), з неналежними реквізитами (чек на отримання грошей, підписаний неправомочною особою). Подібні документи бухгалтерія не має права приймати до обліку;

2) відображають незаконні операції: складені на господарські операції, які за існуючим правовим нормам не повинні відбуватися (акт на списання матеріалів на капітальний ремонт із завищенням їх вартості і т.п.). Дані документи відображають як незаконність утримання операції (передача матеріальних цінностей без законної підстави), так і порушення технології облікової роботи (відпустка товарів понад зазначений в накладних кількості);

3) відображають вигадані операції, які в дійсності не здійснювалися. З проведенням подібних фіктивних господарських операцій нерозривно пов'язано поняття "фіктивний документ" (від лат. Fictio - вигадка) - це вигаданий первинний документ, справжнього аналога якого немає. Даний документ може бути виготовлений від імені як неіснуючої організації, так і реально існуючої. Він може бути зареєстрований в зведеному документі, але в дійсності ніколи не існував. У зв'язку з цим фіктивний документ не може розглядатися як підроблений, оскільки не можна підробити те, чого не існувало.

Оскільки бухгалтерські документи несуть в собі інформацію про рух грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, вони можуть бути безтоварними або безгрошовими. Безгрошовим документом є видатковий касовий ордер, гроші за яким насправді не видавалися одержувачу.

Безтоварними називаються містять всі реквізити документи (накладна, рахунок-фактура), за якими в дійсності передача товару не здійснювалася.

Оформлення безтоварних документів може здійснюватися з метою:

- Подання підроблених даних про фактичне витрачання сировини і матеріалів на виробництво з подальшим їх розкраданням;

- Видачі стороннім підприємствам і фірмам свідомо фіктивних документів для прикриття їх протизаконних дій;

- Складання фіктивних або зміни справжніх документів з метою приховування нестачі матеріальних цінностей, що утворилася внаслідок розкрадання.

Незаможні документи можуть використовуватися підозрюваними з метою приховування надлишків і недостач.

При дослідженні документів експертом-бухгалтером враховується, що вони можуть містити в собі випадкові помилки (дату здійснення господарської операції, її обсяг і ін.), Пов'язані з неуважністю, недосвідченістю матеріально відповідальної особи, а також незнанням їм основ облікової роботи.

Бухгалтерські документи мають істотне значення при виявленні і розслідуванні злочинів економічної спрямованості в зв'язку з тим, що є носіями юридично значимої інформації. Передумовою успішного використання різних бухгалтерських документів для попередження, виявлення і розкриття розкрадань, посадових і господарських злочинів є знання працівниками правоохоронних органів документообігу.

Особливе значення має вміння виявляти ознаки фальсифікацій в облікових і бухгалтерських документах. Підробки можуть проявлятися у вигляді невідповідності певних дій учасників кредитно-грошових операцій за часом, місцем, відхилень від порядку здійснення облікових операцій, встановленого нормативними актами, нелогічності і недоцільність операції, невідповідності між різними екземплярами одного документа, невідповідності штампів і печаток назві підприємства, підчисток, виправлень і т.п.

Підроблені бухгалтерські документи з позиції криміналістичної практики діляться на два види: фальсифіковані (змінені за допомогою матеріального підроблення) та містять завідомо неправдиві відомості (складені за допомогою інтелектуальної підробки).

Матеріальний фальсифікація (підробка, фальсифікація) означає внесення безпосередніх змін в реквізити документа.

Найбільш типовими видами даного підроблення є: підчищення, дописка, домальовування, травлення і змивання, технічна підробка підпису, підробка печаток і штампів.

Підчистка - механічне знищення окремих записів, знаків, штрихів або реквізитів документів. При цьому на місці первинних записів виконуються нові або до решти штрихами дописують окремі елементи букв, цифр. Ознаками підробки, на які звертає увагу співробітник міліції, є: скуйовджене волокон і потоншення шару паперу (на просвіт), залишки штрихів первинних записів і відмінність записів в кольорі, порушення разлиновки на бухгалтерському документі.

Дописка, домальовування - зміна початкового тексту документа шляхом внесення в нього окремих записів і слів. Дописка (додруківка) включає додавання слів та знаків. Її ознаками є: порушення інтервалів між словами, рядками, наявність запису на полях документа, колірний відтінок чорнила, якими здійснено дописка, неприродне розташування тексту щодо лінії рядка. Дописки ком можуть проводитися в графі "кількість товару" (401 кг змінюється на 40,1 кг). Про домальовування окремих елементів букв і цифр свідчать звивистість штрихів, нестандартна конфігурація знаків (наприклад, зміна цифр "5" на "6", "3" на "8", літери "з" на "о") і т.п.

Для виявлення фактів дописки, домальовування цифр, підробки почерку матеріально відповідальних осіб в документах призначається почеркознавча експертиза.

Травленням і змиванням знищується початковий текст, як правило, рукописних документів. Ознаками даного способу є: наявність Розпливаючись барвника в штрихах тексту, матових, жовтих плям на окремих частинах документа. Документи, в яких є ознаки того, що труїть, вилучаються співробітниками правоохоронних органів і направляються на дослідження в експертні установи, де за допомогою люмінесценції фахівцями проглядаються зони передбачуваного травлення. При неповному травленні або змивання можуть бути встановлені фрагменти первинних записів.

Технічна підробка підпису проводиться шляхом її перекопірованнія з іншого документа. Ознаками підробки є звивистість штрихів, уповільнений темп виконання, сліди зупинок пишучого приладу, наявність олівцевих штрихів підготовки підпису. В даний час дуже часто зустрічаються факти підробки гарантійних листів (найчастіше підробки підпису головного бухгалтера, який відмовляється видати гарантії внаслідок поганого фінансового стану підприємства).

Підробка відбитків печаток і штампів проводиться нанесенням відбитків печатками кустарного виробництва. Ознаками можуть бути нестандартність букв, різні відстані між буквами і словами.

Інший вид фальсифікації - інтелектуальний - характеризується виготовленням документа, правильного за формою, але що містить факти, повністю або частково не відповідають дійсності (відображення в видаткових документах іншого товару замість фактично відпущеного, проте на таку ж загальну суму, невідповідність титульного аркуша статуту підприємства його фактичному вмісту і т.д.).

Наприклад, керівник міжгалузевого об'єднання "Індустрія" змінив зміст законно зареєстрованих положення і статуту очолюваної ним організації. Залишивши титульний лист з гербовою печаткою, він замінив текст, який передбачає права створеної ним організації, доповнивши їх правом створення, реорганізації та ліквідації об'єднань і підприємств. В результаті цього службового підроблення він отримав можливість реєструвати і створювати нові підприємства, які мають право юридичної особи. При цьому в банк він представив підроблені документи і відкрив розрахункові рахунки на ряд фіктивних підприємств.

За допомогою інтелектуальної підробки в документах відображаються неправдиві відомості про окремі сторони дійсно досконалої господарської операції. Спотворення відомостей найчастіше стосується суми грошових коштів, кількості, якості товару та ін. (Наприклад, зміна суми виданих по платіжній відомості грошей шляхом її завищення і заниження депонованої заробітної плати). Особа, яка вчиняє даний підроблення, заздалегідь поінформований про незаконність зробленої ним господарської операції.

Інтелектуальні підробки встановлюються при дослідженні чорнових записів, які часто ведуть матеріально відповідальні особи. Найбільш ефективним прийомом виявлення даних підробок є вивчення документів і відображених в них операцій, змісту документів, копій або других примірників.

Ознаками підроблених документів є:

- Відсутність у одержувача матеріальних цінностей або наявність їх в меншій кількості, ніж відпущено постачальником;

- Відсутність платіжної вимоги-доручення підприємства-постачальника про оплату вартості будь-яких матеріалів;

- Невідповідність даних в документах про рух матеріальних цінностей і товарно-транспортних накладних;

- Невідповідність показників у різних примірниках одного і того ж документа, що знаходяться у постачальника і покупця;

- Відсутність транспортних документів (подорожніх листів), які свідчать про перевезення матеріалів;

- Наявність у постачальника документів про витрату матеріалів, які не були в приході, і ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Поняття і види бухгалтерських документів
Класифікація бухгалтерських документів
Класифікація бухгалтерських документів і прийоми їх перевірки
Вимоги, що пред'являються до оформлення первинних документів. Класифікація бухгалтерських документів
Поняття і види бухгалтерських документів
БУХГАЛТЕРСЬКІ ДОКУМЕНТИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ І РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ
Документи бухгалтерського обліку
Поняття і класифікація об'єктів судово-бухгалтерської експертизи
Поняття і класифікація методів судово-бухгалтерської експертизи
Класифікація документів
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук