Навігація
Головна
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ...Оформлення висновку про виробництво судово-бухгалтерської експертизиМЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИВисновок судово-бухгалтерської експертизиСУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА
Дослідження і оцінка висновку зксперта-бухгалтера слідчим і судомОцінка судом висновку експертаПорядок розслідування злочинів слідчою групою або групою дізнавачівПідготовка, призначення судово-психологічної експертизи, критерії...Висновок експерта і його оцінка
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Судово-бухгалтерська експертиза
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОЦІНКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКУ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

знати

обставини оцінки висновку експерта-бухгалтера;

• завдання і форми експертної профілактичної діяльності;

• види профілактичних заходів, здійснюваних експертом-бухгалтером;

• кримінально-процесуальну регламентацію допиту експерта-бухгалтера;

вміти

• оцінювати висновок експерта-бухгалтера з точки зору належності, допустимості, залишковості;

• визначати необхідність допиту експерта-бухгалтера;

володіти

• прийомами процесуальної оцінки висновку експерта бухгалтера;

• навичками оперування основними поняттями, використовуваними у висновку експерта-бухгалтера.

Оцінка висновку експерта-бухгалтера дізнавачем, слідчим, судом

Оцінка висновку експерта-бухгалтера є аналітичну процедуру, здійснювану дізнавачем, слідчим, судом, має правові наслідки судження про його значення і ролі для встановлення шуканих юридичних фактів.

Оцінка здійснюється зазначеними суб'єктами на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності з іншими джерелами доказів.

Отримавши висновок експерта-бухгалтера, дізнавач, слідчий, суддя ретельно оцінюють його з урахуванням наступних обставин:

1) суб'єктивних якостей експерта-бухгалтера;

2) достатності науково-методичної бази;

3) зв'язку ув'язнення з іншими джерелами доказів;

4) характеру викладу і стилю;

5) процесуальних критеріїв.

1. Суб'єктивні якості експерта-бухгалтера включають в себе теоретичну підготовку, необхідну для проведення експертизи, досвід роботи з експертної спеціальності, наявність вищої освіти і проходження атестації та інші особистісні якості. Якщо проведена експертиза відкидається за ознаками недостатньої кваліфікації, призначається нова експертиза.

Для правильної оцінки кваліфікації дізнавач, слідчий, суд звертають увагу на такі фактори:

- Використання ефективних методик досліджень;

- Правильність і об'єктивність оцінки експертом результатів проведеного дослідження;

- Повноту підбору і використання експертом в укладанні нормативних правових актів і літературних джерел та ін.

2. Достатність науково-методичної бази пов'язана з дослідницькою роботою експерта-бухгалтера і складанням ним висновку. При оцінці науково-методичних факторів враховується:

а) використання експертом нормативних правових актів, що регламентують бухгалтерський облік;

6) правильність обраної експертної методики при дослідженні господарських операцій;

в) відсутність у висновку внутрішніх протиріч, прогалин;

г) відповідність укладення поставленим на дозвіл питань;

д) категоричність висновку (відповіді на питання повинні бути певними, що не допускають можливих, взаємовиключних тлумачень);

е) логічність побудови укладення;

ж) обґрунтованість повідомлення керівника експертної установи про недоліки ув'язнення.

3. Висновок повинен бути пов'язане з іншими джерелами доказів (протоколами допиту, очних ставок, учетноекономіческімі документами та ін.). Воно повинно викладатися об'єктивно на основі спеціальних бухгалтерських знань і стосуватися дослідження всіх джерел доказів, що є в справі.

4. Висновок викладається доступною для розуміння мовою, в ньому не повинно бути редакційних неточностей, неповних відповідей на питання, арифметичних помилок і друкарських помилок. Висновки дослідження викладаються конкретно в доступній для розуміння формі для всіх учасників судочинства.

При здійсненні оцінки висновку можуть бути виявлені експертні помилки, які неможливо виправити шляхом подальшого допиту експерта, а також помилки, що впливають на висновки експерта і ставлять під сумнів викладені у висновку факти. Всі помилки поділяються на процесуальні, гносеологічні і операційні (діяльні).

Процесуальні помилки полягають у порушенні процесуального режиму і процедури експертного дослідження (вихід експерта за межі своєї компетенції, вторгнення в правову сферу, вираз експертної ініціативи у формах, не передбачених законодавством, обгрунтування висновків ув'язнення не матеріалами проведеного дослідження, а матеріалами справи та ін.).

Гносеологічні помилки пов'язані зі складністю експертних знань, а операційні помилки - зі складністю застосовуваних експертних процедур і об'єктів дослідження, наприклад помилки в розрахунках матеріальних збитків.

При наявності труднощів у встановленні помилок в змістовний бік експертного висновку дізнавач, слідчий, суд вправі залучити фахівця, що володіє спеціальними знаннями в області бухгалтерського обліку. Деякі автори пропонують альтернативне рішення цієї проблеми - ввести в кримінальний процес "конкуруючу" експертизу, яка забезпечить змагальність експертних висновків [1] .

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

5. Процесуальні критерії оцінки ґрунтуються на дотриманні процесуальних норм при проведенні експертизи, правил оцінки доказів, наявності в справі інших доказів, на яких обґрунтовується висновок.

Представлене дізнавачу, слідчому, судді висновок є самостійним джерелом доказів. У ньому експерт-бухгалтер висловлює лише свою думку про факти, що мають значення для справи. Однак кожне доказ, включаючи укладення, підлягає аналізу, а також повної, всебічної та об'єктивної оцінки правоприменителем.

Експертний висновок не має переваг перед іншими джерелами доказів, проте має певну специфіку, оскільки являє собою висновок, заснований на проведеному дослідженні з використанням спеціальних знань. На практиці нерідко зустрічається надмірна довіра і завищена оцінка його доказового значення, що може привести до прийняття необґрунтованих юридично значущих рішень. Наприклад, в основу висновку експерта покладені невірні вихідні дані або несправжні об'єкти, які призвели до спотворення результатів дослідження.

У зв'язку з цим висновок експерта повинна підлягати ретельній, всебічній перевірці та критичної оцінки з боку органів, які виробляють розслідування і судовий розгляд справи.

Кожний доказ, включаючи висновок експерта, підлягає кримінально-процесуальної оцінки з точки зору: а) належності; б) допустимості; в) достовірності. Всі зібрані докази в сукупності підлягають оцінці з точки зору їх достатності для вирішення кримінальної справи (ч. 1 ст. 88 КПК РФ).

Згідно з кримінально-процесуальним законодавством (ст. 17 КПК України) суддя, присяжні засідателі, прокурор, слідчий, дізнавач оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням. Висновок експерта не має ніяких переваг перед іншими доказами і підлягає обов'язковій оцінці слідчим і судом.

У процесі оцінки насамперед визначається належність висновку експерта як доказу. Доказ є відношуваним, якщо воно містить відомості про будь-які факти, обставини, що мають значення для справи, або ж про інші обставини, що мають значення доказових фактів, тобто фактів, які використовуються в якості аргументів, логічних посилок при встановленні будь-яких елементів доведення [2] .

Належність висновку експерта виражається в підтвердження наявності або відсутності зв'язку потенційного докази з встановленими у справі фактами.

При встановленні належності (визначального властивості докази) об'єктом пильної оціночної діяльності суб'єкта доказування є висновки, так як саме в цій частині укладення містяться відомості про шуканих фактах. Належність виражається в підтвердження наявності або відсутності зв'язку потенційного докази з встановленими у справі фактами.

Належність може бути прямою або непрямою. Пряма належність висновків має місце в тому випадку, якщо встановлюється факт має пряме відношення до предмету доказування.

Непряма належність виведення, сформульованого з ініціативи експерта, має місце тоді, коли він сформульований як відповідь на додаткове питання, необхідний для вирішення основного питання. Такий висновок буде оцінюватися суб'єктом доведення в сукупності з висновком з основного питання.

Допустимість висновку експерта означає дотримання при роботі з доказами формальних вимог, передбачених законодавством (ст. 201, 204 КПК України; ст. 23, 25 Закону № 73). Визнане неприпустимим доказ виключається із сукупності доказів незалежно від своєї гносеологічної, пізнавальну цінність.

Одним з істотних моментів оцінки допустимості є встановлення меж компетенції кожного з експертів, що беруть участь в комплексній експертизі, і їх експертної спеціальності. Оцінюючи допустимість висновку експерта, суб'єкта доказування слід звернути увагу на обов'язкове зазначення у вступній частині висновку на той факт, що експерти мають відповідні спеціальності і право виробництва судово-бухгалтерських експертиз. При оцінці висновку слідчим (судом) звертається увага на відповідність виведення поставленої комплексної задачі.

Допустимість як властивість докази нерозривно з його властивістю - достовірністю. Формальна оцінка достовірності має на увазі перевірку достатності представленого на дослідження матеріалу, вихідних даних, відповідності кількості висновків поставлених питань і т.п. Змістовна сторона достовірності включає в себе: компетентність експерта; наукову обгрунтованість; повноту, всебічність та об'єктивність дослідження; правильність зроблених висновків; логічність висновків експерта; відповідність висновків проміжним досліджень і всьому дослідженню в цілому, їх несуперечливість.

Оцінка достовірності експертного висновку являє певну складність, так як оцінці підлягає не тільки формальна сторона, але і зміст висновку, що, в свою чергу, пов'язане з компетентністю слідчого, суду. Саме тому суб'єкт доказування повинен знати, на якій базі засновано експертне дослідження, які критерії оцінки висновку і надійність кінцевих висновків.

При оцінці достовірності враховується достатність представлених експерту-бухгалтеру матеріалів (бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, матеріалів справи і т.п.). Оцінюючи висновок, суб'єкт доведення звертає увагу на те, чи всі необхідні матеріали були в розпорядженні експертів; проведена експертиза в експертній установі чи поза ним; було задоволено клопотання про надання додаткових матеріалів і як їх надання (ненадання) позначилося на експертному вирішенні.

При оцінці достовірності дізнавач, слідчий (суддя) повинен враховувати дотримання експертами принципів об'єктивності, всебічності і повноти дослідження (ст. 4 Закону №73).

Після позитивного вирішення питання про відносності, допустимості та достовірності експертного висновку встановлюється його достатність з позиції вирішення справи.

Оцінка достатності висновку експерта-бухгалтера повинна розглядатися стосовно яких до одного доказу, або до їх сукупності. У першому випадку мова йде про достатність виведення для доведення того факту, для встановлення якого була призначена конкретна експертиза.

У другому випадку висновок експерта оцінюється в системі інших джерел доказів.

Після всебічної оцінки висновку судово-бухгалтерського експерта слідчий, суддя має право прийняти одне з таких рішень:

- Визнати висновок доброякісним;

- Звернути увагу експерта на виявлені неточності, помилки, рахункові помилки (зазначені недоліки можуть бути усунені або самим експертом (при його згоді), або шляхом його допиту;

- Призначити додаткову або повторну експертизу;

- Не погодитися з висновком експерта, мотивувавши своє рішення в обвинувальному висновку.

Незгода дізнавача, слідчого, суду з висновком експерта-бухгалтера знаходить відображення в обвинувальному висновку, постанові про припинення справи або при призначенні додаткової або повторної експертизи. При цьому наводяться мотиви невизнання укладення в якості джерела докази і аналіз з викладенням обґрунтованих висновків про його недоліки.

За клопотанням сторін і за власною ініціативою суд має право викликати для допиту експерта, який дав висновок у ході попереднього розслідування (ч. 1 ст. 282 КПК України).

  • [1] Див .: Криміналістика: підручник для вузів / Т. В. Авер'янова [и др.]. М., 1999. С. 406.
  • [2] Див .: Орлов Ю. К. Основи теорії доказів у кримінальному процесі: науково-практич. допомога. М .: Проспект, 2000. С. 40.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Оформлення висновку про виробництво судово-бухгалтерської експертизи
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Висновок судово-бухгалтерської експертизи
СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА
Дослідження і оцінка висновку зксперта-бухгалтера слідчим і судом
Оцінка судом висновку експерта
Порядок розслідування злочинів слідчою групою або групою дізнавачів
Підготовка, призначення судово-психологічної експертизи, критерії оцінки її укладення слідчим (судом)
Висновок експерта і його оцінка
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук