Навігація
Головна
Розрахунково-аналітичні прийоми та методи дослідження операцій з...МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ГРОШОВИМИ КОШТАМИ В КАСІ...Документальні прийоми дослідження операцій з матеріально-виробничими...Документальні прийоми дослідження операцій з праці та заробітної платиДокументальні прийоми дослідження операцій по формуванню фінансових...Облік грошових коштів на спеціальних рахунках організаціїПризупинення операцій по рахунках платника податків, а також...Попередження розкрадань грошових коштів банку з використанням...Розміщення залучених у вклади грошових коштів від свого імені і за...Стягнення податку, збору, пені, штрафу за рахунок грошових коштів на...
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Судово-бухгалтерська експертиза
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Документальні прийоми дослідження операцій з грошовими коштами в касі і на рахунках в банку

Дослідження операцій з грошовими коштами обумовлено їх поширеністю і масовим характером, а також наявністю різних порушень і зловживань у процесі їх здійснення.

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує касову роботу, є Положення про порядок ведення касових операцій з банкнотами і монетою Банку Росії на території Російської Федерації, затверджене Банком Росії 12 жовтня 2011 № 373-П (далі - Положення № 373-П).

Процес ведення касових операцій складається з безлічі етапів, що включають оформлення комплексу обліково-бухгалтерських документів. До оформлення касових документів пред'являються високі вимоги. У них повинні бути дотримані всі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 402. Заборонено вносити в касові документи будь-які, навіть обумовлені, виправлення (п. 2.1 Положення № 373-П).

Реєстрація бухгалтерських документів по прийому і видачі готівки з каси проводиться в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. Після реєстрації в журналі прибуткових і видаткових ордерів присвоюються чергові порядкові номери.

Всі розрахункові операції з готівкою фіксуються в касовій книзі (ф. 0310004), яка повинна бути у всіх відокремлених підрозділів без винятку [1] .

Організація має тільки одну касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. Перші і другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами. Перші екземпляри залишаються в касовій книзі, а другі служать звітом касира. В кінці робочого дня касир підбиває підсумки і виводить їх залишок на наступне число.

Дослідження облікових даних за операціями з готівковими коштами складається з алгоритму взаємопов'язаних прийомів документальної перевірки (формальної, арифметичної), що здійснюється експертом-бухгалтером, який включає:

1) дослідження грошового чека;

2) перевірка відомостей, що містяться в банківських виписках з особового рахунку;

3) виявлення підробок в касовій книзі;

4) перевірка правильності оприбуткування коштів, що надійшли в касу підприємства.

Дослідження грошового чека полягає в перевірці експертом-бухгалтером правильності його оформлення і взаємозв'язку з іншими обліковими документами. До порушень, які можуть мати місце при оформленні чека, відносяться наявність підчисток і виправлень, відсутність даних одержувача (номер паспорта, підпис та ін.), Підписів посадових осіб банку, які оформили чек і видали гроші.

Зіставлення грошових чеків з їх корінцями може сприяти виявленню невідповідностей і фактів використання неналежних чеків. Разом з тим зіставлення даних прибуткового касового ордера, касової книги, звіту касира, грошового чека і його корінця, касового журналу по витраті дозволить встановити факт отримання конкретної готівкової суми грошей в банку; особа, яка отримала ці гроші, і осіб, які завірили грошові документи своїми підписами, а також факт неоприбуткування грошових коштів в касі організації.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Неоприбуткування вступників в касу грошей може здійснюватися шляхом підробок або спотворення змісту банківських виписок з особового рахунку організації.

При роботі з виписками досліджуються всі виписки, видані банком за період, що перевірявся. Оскільки в банківській виписці дата вхідного залишку грошових коштів на рахунку відповідає даті попередньої виписки, їх звірка дозволить виявити факт відсутності одного або декількох виписок. Це може свідчити як про неналежне зберіганні облікових документів в організації, так і про навмисне знищення виписки з метою приховування факту неоприбуткування готівки, отриманих в банку.

Наступним етапом роботи експерта-бухгалтера до банківських виписок є виявлення в них матеріального і інтелектуального підробок. При матеріальному підробці зміни (підчищення, підтирання, дописки цифр і т.п.) вносяться в справжні виписки або виготовляються повністю підроблені банківські виписки з відповідною підробкою печаток, штампів та підписів працівників банку. Подібні підробки, а також сума отриманих в банку, але не оприбуткованих в організації грошових коштів виявляються шляхом використання документального прийому - зустрічної перевірки. Вона здійснюється шляхом зіставлення екземпляри виписки, наявної в організації, з іншим примірником банківської виписки, що є справжнім особовим рахунком, що зберігаються в установі банку.

Інтелектуальний підроблення в банківських виписках можливий лише за участі у протиправній діяльності працівників банку. У зв'язку з цим робота з банківською випискою не обмежується тільки її дослідженням за формою і вимагає перевірки відповідності відомостей, зазначених у виписці і документах-додатках, а також встановлення правильності кореспондуючих рахунків і кодів, зазначених у цих документах. Наприклад, умисне зміна коду операції в банківській виписці дозволяє змінити зміст фінансової операції і тим самим приховати факт отримання готівки в банку.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Мета внесених в виписку підробок полягає в тому, щоб з однієї розрахункової операції - зняття готівки з банківського рахунку - зробити дві: одну - на суму оприбуткованих в касі грошей з кодом "03", а іншу - на суму привласнених коштів у вигляді перерахування за безготівковим розрахунком третій особі (кредитору, постачальнику) з кодом "01". Таким чином, витрати організації будуть фактично завищені на суму не задіяних коштів.

Зіставлення експертом бухгалтерських проводок по кореспондуючих рахунках на бланках платіжних документів і банківської виписці дозволяє визначити, хто з бухгалтерських працівників перевіряв і брав до обліку підроблені документи, і тим самим встановити коло осіб, причетних до документального оформлення господарської операції.

Аналіз виписок банку з розрахункового рахунку при перевірці зіставляється з підсумками оборотів, кінцевих залишків на розрахунковому рахунку за окремі періоди з даними рахунку 51 "Розрахунковий рахунок", записами в Головній книзі, журналі-ордері № 2 і відомості № 2. Розбіжності можуть свідчити про зайве час оприбуткування коштів, завищення або заниження оборотів по рахунках або неправильному виведенні залишку грошей (див. зразок виписки).

Виписка з розрахункового рахунку № двісті тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять (тис. Руб.)

30.05.12

09.06.12

176067719

двісті п'ятьдесят одна тисяча сто сорок одна

031

57

342

Залишок 19 000

пасив

189 000

15.06.12

176067719

двісті п'ятьдесят одна тисяча сто сорок одна

830

96

222

-

-77000

15.06.12

165321222

148902

830

98

229

13 300

-

15.06.12

32 300 Залишок

пасив

77 000 223 700

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Виписка з розрахункового рахунку № двісті тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять за операціями на 15 червня 2012 р Залишок грошей по рахунку на 30 травня 2012 р становить 189 000 руб.

Показники: [1] - номер кореспондуючого рахунку банку-одержувача; [2] - номер розрахункового рахунку отримувача; [3] - символ звітності банку, що обслуговує підприємство; [4] - код господарської операції; [5] - номер первинного облікового документа; [6] - суми видачі або перерахування сум з розрахункового рахунку; [7] -Суми надходження грошей на розрахунковий рахунок підприємства.

9 червня 2012 року з розрахункового рахунку № двісті п'ятьдесят один тисячі сто сорок одна за касовим чеком 342 підприємство отримало в касу 19 000 руб. За другою операції на рахунок підприємства за платіжним дорученням № 222 надійшло 77 000 руб. Третьою операцією по платіжному дорученню № 229 перераховано на рахунок № 148902 іншої організації 13300 руб. Загальна сума витрат на 15 червня 2012 р склала 32 300 руб. (Дебет рахунку), приходу - 77000 (кредит рахунку). Фактичний залишок на кінець дня за рахунком становить 223 700, а повинен становити 233 700 (заниження на 10000 руб.). Даний занижений залишок буде вступним в наступній банківській виписці.

При дослідженні касових операцій організації експертом-бухгалтером можуть бути виявлені підробки в в касовій книзі шляхом застосування прийомів документальної перевірки одного бухгалтерського документа (арифметичної, формальної). Всі підробки в касовій книзі можна розділити на три види:

а) неправильний підрахунок грошових сум;

б) неправильний перенесення грошового залишку;

в) бездокументального записи.

Перший вид підробок пов'язаний із завищенням підсумку за день в графі "Витрата" або виведенням заниженого залишку грошей на кінець робочого дня. Одним із прийомів виявлення даного підроблення є арифметична (лічильна) перевірка касових документів.

Другий різновид підробок полягає в неправильному перенесенні грошового залишку на кінець дня в початок касового звіту за наступний день. Наприклад, залишок на кінець робочого дня за 22 жовтня 2012 р склав 56500 руб., А вступний залишок на початок наступного днів 23 жовтня 2012 р зафіксований в сумі 55 500 руб.

За касовій книзі залишок на кінець дня заповнюється наступним чином:

* /

У ситуації, коли неправильний підрахунок або перенесення залишку допущений касиром помилково, при раптової інвентаризації каси буде виявлено надлишок коштів на відповідну суму. При умисному вилучення касиром грошей буде встановлено невідповідність між залишком коштів на перше число наступного місяця по касовій книзі і залишком на це ж число за рахунком 50 "Каса".

Третій різновид підробок в касовій книзі здійснюється шляхом бездокументального записів про витрату готівки. Такі підробки пов'язані з оформленням повністю і частково безгрошових виправдувальних документів на оплату послуг зв'язку, закупівлю канцелярського приладдя і різних аксесуарів для кабінетів без додатка документів, що підтверджують матеріальні витрати: квитанцій, касових і товарних чеків, торгово-закупівельних актів та ін.

Зазначені підробки можуть бути виявлені шляхом зіставлення записів в касовій книзі і звіту касира з первинними документами. Для встановлення фактів необґрунтованого списання в витрата готівки необхідно:

- Перевірити наявність правильно оформлених касових ордерів, зазначених в касовій книзі, касовому звіті, і документів-додатків до них.

- Вивчити банківські виписки та документи за безготівковими розрахунками з метою встановлення фактів розрахунків за матеріальні цінності, придбання яких зазначено в виправдувальних документах;

- Встановити, вироблялося чи списання грошей за видатковими касовими ордерами без відповідних виправдувальних документів;

- З'ясувати, чи не проводилося повторне списання грошей по одним і тим же виправдувальним документам, які б витрата коштів.

Неоприбуткування або неповне оприбуткування коштів, що надійшли в касу підприємства, можливо, коли готівкові грошові кошти: 1) надходять від юридичних і фізичних осіб в якості оплати за товари і послуги; 2) отримані за чеком з розрахункового рахунку в банку. Одержану за прибутковим касовим ордером суму касир одноосібно або в змові з бухгалтером не відображає в касовій книзі або приходует частково. Сума викрадених грошей визначається у вигляді різниці між сумою, вказаною в прибутковому касовому ордері, і оприбуткованої в касовій книзі.

У процесі дослідження експертом-бухгалтером враховуються фактори, які детермінують вчинення економічних злочинів при здійсненні касових операцій; це може бути порушення правил ліміту каси і поєднання функціональних обов'язків касира з обов'язками бухгалтера.

Ліміт - це гранична сума залишку грошових коштів, яка може зберігатися в касі після виведення в касовій книзі суми залишку готівки на кінець робочого дня.

Дотримання правил ліміту впливає на інтенсивність грошового обороту і має значення для профілактики крадіжок, розкрадань і зловживань. Накопичення в касі готівки понад установлений ліміт не допускається, за винятком випадків виплати заробітної плати, стипендій, виплат соціального характеру.

Юридична особа зобов'язана зберігати на банківських рахунках в банках готівку понад встановлений ліміт. Розрахунок ліміту залишку готівки здійснюється відповідно до додатка до Положення № 373-П. Порядок визначення ліміту залежить від наявності надходжень до установи готівки за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

Якщо такі надходження є, ліміт визначається за такою формулою:

де L - ліміт залишку готівки в рублях; V - об'єм надходжень готівки за продані товари, виконані роботи, надані послуги за розрахунковий період в рублях; Р п - розрахунковий період, який визначається юридичною особою, за який враховується обсяг надходжень готівки за продані товари, виконані роботи, надані послуги, в робочих днях (при його визначенні можуть враховуватися періоди пікових обсягів надходжень готівки, а також динаміка обсягів надходжень готівки за аналогічні періоди минулих років; розрахунковий період становить не більше 92 робочих днів юридичної особи); NC - період часу між днями здачі в банк юридичною особою готівки, що надійшли за продані товари, виконані роботи, надані послуги, в робочих днях. Зазначений період часу не повинен перевищувати семи робочих днів, а при розташуванні юридичної особи в населеному пункті, в якому відсутня банк, - 14 робочих днів. У разі дії непереборної сили період визначається після припинення дії непереборної сили.

Якщо надходжень немає, ліміт визначається за такою формулою:

де R - обсяг видач готівки, за винятком сум готівки, призначених для виплат заробітної плати, стипендій та інших виплат працівникам, за розрахунковий період в рублях; Рм - розрахунковий період, який визначається юридичною особою, за який враховується обсяг видач готівки в робочих днях (при його визначенні можуть враховуватися періоди пікових обсягів видач готівки, а також динаміка обсягів видач готівки за аналогічні періоди минулих років; розрахунковий період становить не більше 92 робочих днів юридичної особи); N n - період часу між днями отримання за грошовим чеком в банку юридичною особою готівки, за винятком сум готівки, призначених для виплат заробітної плати, стипендій та інших виплат працівникам, в робочих днях. Зазначений період часу не повинен перевищувати семи робочих днів, а при розташуванні юридичної особи в населеному пункті, в якому відсутня банк, - 14 робочих днів.

Дослідження операцій, здійснюваних на рахунках в банку, включає перевірку експертом-бухгалтером законності і обгрунтованості розрахункових, кредитних операцій, операцій за вкладами.

На наявність протиправних діянь при проведенні розрахункових операцій на рахунках в банку можуть вказувати наступні ознаки:

а) наявність у банку рахунків неіснуючих організацій;

б) особиста зацікавленість вищого керівництва банку в покупці незабезпеченого векселі, незважаючи на заперечення бухгалтерського апарату;

в) придбання векселя у організацій, існуючих менш одного року;

г) проведення операцій на великі суми з фірмами, що мають мінімальний статутний капітал;

д) велика кількість юридичних осіб (фірм-одноденок), які беруть участь у фінансовій схемі;

е) проведення банківських платежів протягом одного операційного дня на розрахункові рахунки організацій в одному банку, за умови існування в банку внутрішньобанківських бухгалтерських проводок;

ж) підробка підписів і печаток в розрахункових документах і ін.

В процесі виробництва судово-бухгалтерської експертизи по рахунках в банку здійснюється дослідження банківських операцій за безготівковими розрахунками. Безготівкові розрахунки проводяться через банки та інші кредитні організації, в яких відкриті відповідні рахунки.

Переведення в готівку грошових коштів через банки - найбільш поширена процедура. При здійсненні цих дій переслідуються різні цілі, основними з яких є: 1) створення за рахунок грошових коштів, що зберігаються на розрахункових рахунках економічних суб'єктів, так званої чорної каси; 2) відхід від оподаткування; 3) пряме розкрадання з бюджетних фондів.

Для здійснення операцій з переведення в готівку застосовуються різні схеми. Однією з них є укладення фіктивного договору на виконання будь-яких робіт чи послуг. Переводили в готівку фірма має необхідний комплект документів з реквізитами інших фірм, нібито що спеціалізуються в цій сфері робіт і послуг, з підписами керівника та відповідними печатками. Інший спосіб полягає в тому, що фірма знімає в банку готівку нібито під передоплату договору про закупівлю сільгосппродукції у вигаданого керівника сільськогосподарського підприємства або під майбутні витрати на відрядження, що дозволяється нормативними документами.

У цивільному законодавстві (ст. 862 ЦК України) закріплені чотири форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями, за акредитивом, по інкасо, чеками. Всі ці форми розрахунків можуть піддаватися дослідженню різними документальними прийомами перевірки при виробництві судебнобухгалтерской експертизи.

Відносна простота документообігу створює передумови для використання платіжних доручень з метою приховування розкрадань грошових коштів. Для цього в екземплярі платіжного доручення, що залишається в справах організації-платника, змінюються дата, сума господарської операції або оформляється повністю підроблений документ. У першому випадку повторно використовується архівний примірник платіжного доручення, який має всі необхідні реквізити, що підтверджують перерахування грошових коштів. У другому - працівники бухгалтерії приймають до обліку підроблений документ, на підставі якого роблять відповідні записи в облікові регістри.

Зазначені підробки виявляються експертом-бухгалтером в процесі формальної перевірки документа. При її застосуванні може бути виявлено: використання бланка неналежної форми; відсутність необхідних реквізитів; наявність підчисток і виправлень, а також підписів уповноважених осіб.

Методом зустрічної перевірки експертом-бухгалтером зіставляється зміст різних примірників платіжного доручення, які можуть перебувати у всіх учасників розрахункової операції, а шляхом взаємного контролю звіряється зміст платіжного доручення з даними банківської виписки та особового рахунку організації.

При розрахунку акредитивами банком - одержувачем коштів можуть оформлятися підроблені розпорядження про зміну умов акредитива. Для виявлення подібних фальсифікацій застосовується документальний прийом взаємного контролю, при якому зіставляються документи, що послужили підставою для відкриття і виконання акредитива.

В чеки також можуть вноситися спотворення (збільшення суми виплати, зміна дати виплати, невідповідність відбитку печатки). При цьому виявлені спотворення встановлюються шляхом використання такого документального прийому, як зустрічна перевірка. Вона включає зіставлення різних примірників одного і того ж документа або його частин. Звіркою грошової суми, зазначеної в чеку і його корінці, може бути встановлено її завищення.

Перевірка регістрів бухгалтерського обліку включає дослідження експертом-бухгалтером Головною книги, журналів-ордерів № 2, № 3, відомості № 2.

Звітність складається з відомостей про рублевих рахунках в банках і інших кредитних установах, що діють на території РФ, і звіту про рух грошових коштів (ф. 4).

Операції по руху грошових коштів на розрахунковому рахунку відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до чинного Плану рахунків на рахунку 51 "Розрахунковий рахунок". За дебетом цього рахунка відображається надходження грошових коштів, за кредитом рахунка - їх списання з розрахункового рахунку організації.

Інформація про наявність та рух грошових коштів в російській та іноземній валюті, що знаходяться на території

РФ і за кордоном в акредитивах на особливих та інших спеціальних рахунках, відбивається на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках". Планом рахунків передбачено відкриття субрахунків до даного рахунку: 55-1 "Акредитиви", 55-2 "Чекові книжки" і ін.

Аналітичний облік по субрахунку 55-1 "Акредитиви" ведеться по кожному виставленому організацією акредитиву.

В процесі проведення перевірки операцій по рахунках в банку експертом-бухгалтером виконуються наступні дії:

1) перевірка відповідності сум платіжних документів даними журналу-ордера № 2 і відомості № 2, журналу-ордера №3;

2) перевірка відповідності даних журналу-ордера № 2 і відомості № 2, журналу-ордера № 3 за кожен місяць даними по Головній книзі;

3) зіставлення оборотів по кредиту рахунків 51 "Розрахунковий рахунок" і 55 "Спеціальні рахунки в банках" з оборотами по дебету кореспондуючих рахунків за даними Головної книги;

4) перевірка відповідності даних журналу-ордера № 2 і відомості № 2, журналу-ордера № 3 даними звіту про рух грошових коштів (ф. 4);

У разі якщо організація веде облік із застосуванням засобів обчислювальної техніки, наведені вище дані первинних документів і звітів звіряються з даними машинограм за рахунками 51 "Розрахунковий рахунок" і 55 "Спеціальні рахунки в банках".

Ознаками здійснення економічних злочинів в банківській системі можуть бути зміна призначення платежів і їх зарахування за підробленими платіжними дорученнями на інші рахунки або направлення на погашення позичкової заборгованості. Наприклад, бухгалтер одного з комерційних банків, знаючи про наявність значних сум на рахунку 902 (суми, перераховані за взаємними розрахунками до з'ясування) і про відсутність контролю з боку посадових осіб за рухом банківських документів, систематично становила фіктивні зведені меморіальні ордери на перерахування грошових сум з рахунка 902 на рахунки ряду підприємств. Після цього вона, будучи в змові з керівниками підприємств, за підробленими чеками отримувала грошові суми.

Найбільш поширеними способами незаконного отримання кредиту (в тому числі державного цільового) є наступні:

- Створення лжефирм або повідомлення перекручених відомостей про керівника, засновників організації;

- Фальсифікація балансу з метою поліпшення показників фінансового стану підприємства. Перекручені дані можуть вноситися в наступні позиції балансу: "Розрахунковий рахунок", "Каса", "Короткострокові кредити банку", "Довгострокові кредити банку", а також в інші рахунки, що відображають наявність основних і обігових коштів, ліквідність, оборотність, фінансову незалежність і прибуток підприємства;

- Складання фіктивних документів на право отримання кредиту на пільгових умовах;

- Пред'явлення підроблених гарантійних листів, страхових договорів від імені державних і комерційних структур;

- Фальсифікація відомостей про майно чи інших матеріальних цінностях, представлених в якості застави (наприклад, завищення вартості майна);

- Надання техніко-економічного обґрунтування потреби в кредиті з умисним спотворенням відомостей про терміни проведення угод за рахунок кредиту, про джерела погашення кредиту, про плановане доході.

Правильність здійснення цільового використання кредитних коштів перевіряється експертом-бухгалтером шляхом порівняння об'єкта, зафіксованого в кредитному договорі, і фактично спрямованих коштів, підтверджених договором поставки, рахунками-фактурами, накладними, платіжними дорученнями. Номенклатура товарно-матеріальних цінностей, терміни поставки і оплати, обсяги виконаних робіт повинні збігатися.

Про ознаки порушень при проведенні банківських операцій за вкладами можуть свідчити такі ознаки, як встановлення необґрунтовано високих процентних ставок на вклади в банку, отримання кредитів і їх швидке вкладення в депозити, велика дебіторська заборгованість банку і т.п.

Розкрадання грошових коштів за депозитними вкладами, відкритим на підставних і вигаданих осіб, може супроводжуватися укладанням фіктивних договорів про термінові грошові внески з фізичними особами, наступним нарахуванням підвищених відсотків по ним. Частина отриманих таким чином коштів може приходоваться в касу банку, а частина - зніматися з рахунків готівкою.

  • [1] Див .: Лист Банку Росії від 4 травня 2012 року № 29-1-1-6 / 3255.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Розрахунково-аналітичні прийоми та методи дослідження операцій з грошовими коштами в касі і на рахунках в банку
МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ГРОШОВИМИ КОШТАМИ В КАСІ І НА РАХУНКАХ В БАНКУ
Документальні прийоми дослідження операцій з матеріально-виробничими запасами
Документальні прийоми дослідження операцій з праці та заробітної плати
Документальні прийоми дослідження операцій по формуванню фінансових результатів і використання прибутку
Облік грошових коштів на спеціальних рахунках організації
Призупинення операцій по рахунках платника податків, а також перекладів його електронних грошових коштів
Попередження розкрадань грошових коштів банку з використанням пластикових карток
Розміщення залучених у вклади грошових коштів від свого імені і за свій рахунок як банківська операція
Стягнення податку, збору, пені, штрафу за рахунок грошових коштів на рахунках платника податків (платника зборів) - організації, індивідуального підприємця або податкового агента - організації, індивідуального підприємця в банках, а також за рахунок його електронних грошових коштів
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук