Навігація
Головна
Діяльність з ведення реєстру власників цінних паперівВиди діяльності комерційних банків на ринку цінних паперівВипуск державних цінних паперів. Операції на відкритому ринкуКомерційні банки на ринку корпоративних цінних паперівСистема державної реєстрації цінних паперівВиди діяльності банків на ринку цінних паперівДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВОперації, професійна діяльність і операції на ринку цінних паперів....Операції банку як професійного учасника ринку цінних паперівПОСЕРЕДНИЦТВО БАНКІВ ПРИ випуску та обігу цінних ПАПЕРІВ
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діяльність комерційних банків на ринку державних цінних паперів

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Ринок державних цінних паперів почав інтенсивно розвиватися з 1993 р і став основним сектором фондового ринку Росії . Водночас зростав обсяг операцій банків на цьому ринку. В результаті до дефолту 1998 р операції з державними цінними паперами стали розглядатися банками як один з основних джерел отримання доходу. Якщо на 1 січня 1994 р банківський портфель державних цінних паперів становив лише 1,1% всіх активів, то за 1994-1995 рр. обсяг держоблігацій виріс в 36 разів, і їх частка в активах зросла до 7,2%.

Напередодні подій 17 серпня 1998 Державна цінні папери становили більшу / юлю ліквідної частини активів банківської системи (близько 82% високоліквідних і 59% ліквідних активів). Збільшення частки державних цінних паперів в активах комерційних банків відбувалося в основному за рахунок зростання вкладень на ринку ГКО і ОФЗ. Швидке зростання інвестицій в ГКО і ОФЗ йшов як по найбільшому їх власникові - Ощадбанку Росії, так і по іншим найбільшим банкам.

У банківській діяльності державні цінні папери виконують подвійну роль: утворюють резерви ліквідності для своєчасного здійснення платежів і дозволяють сформувати інвестиційний портфель з метою отримання доходу.

У зарубіжній практиці управління ліквідністю можливо здійснювати, оперативно залучаючи кошти на національних і світових грошових ринках, тобто на основі управління пасивами. У Росії ситуація інша, і банки змушені були робити ставку па створення запасів ліквідних активів в основному шляхом розміщення коштів па ринку ГКО і ОФЗ.

Ліквідність вкладень в цінні папери означає можливість їх швидкої реалізації без істотних збитків. Більш ліквідними є облігації з меншими коливаннями цін, і чим ближче термін їх погашення, тим більш ліквідними вони стають.

Ліквідність банків може підтримуватися не тільки шляхом простого продажу ланцюгових паперів, але і за допомогою таких угод з цінними паперами, як:

• продаж цінних паперів з умовою зворотного викупу (операція репо);

• отримання кредиту під заставу цінних паперів.

Найважливішими чинниками, що зумовили привабливість

державних цінних паперів у всьому світі і в Росії, є їх прибутковість і надійність. З точки зору прибутковості ринок ГКО і ОФЗ завжди був привабливим для банків, оскільки дозволяв не тільки уникнути інфляційного знецінення грошових коштів, але і отримати значний дохід. До серпня 1998 року держава регулярно виконувало зобов'язання за своїми цінними паперами.

Крім державних короткострокових зобов'язань (ДКО) і облігацій федеральної позики (ОФП) російські банки активно брали участь на ринку інших державних цінних паперів - облігацій державної ощадної позики (ОГСЗ) і облігацій внутрішньої валютної позики (ОВВЗ). Призначені для того, щоб залучити кошти населення для фінансування державних витрат, ОГСЗ використовувалися банками для забезпечення ліквідності і формування інвестиційних портфелів з метою отримання доходу. У міру розвитку ринку ОГСЗ була створена депозитарна форма їх звернення, при якій облігації з рахунку депо продавця переводяться на рахунок депо покупця в депозитарії, роль якого став виконувати Сбербанк Росії.

Рівень прибутковості ОГСЗ виявився орієнтований на процентні ставки по депозитах і був вище, ніж ОФЗ з аналогічними купонними виплатами. Крім того, для ринку ОГСЗ характерно відносно невисоку в порівнянні з ДКО і ОФЗ коливання цін.

Специфіка ринку ОВВЗ полягала в тому, що ці облігації були деноміновані в доларах США. До початку операцій з ОВВЗ на вторинному ринку вони вже зверталися на західних фінансових ринках, оскільки ними були оформлені заборгованість Зовнішекономбанку СРСР перед іноземними банками та борги колишнього СРСР. У цих умовах російські комерційні банки почали скуповувати ОВВЗ у їх одержувачів і стали основними учасниками ринку цих цінних паперів. Прибутковість ОВВЗ на початкових етапах за західними мірками була надзвичайно високою - від 20 до 30% в доларах США і лише до початку 1996 р знизилася до 13-15% річних.

Таким чином, операції російських комерційних банків з державними цінними паперами дива для них надзвичайно важливим напрямом розміщення активів. Це ж послужило однією з причин кризи банківської системи Росії після дефолту 17 серпня 1998, коли оголошена реструктуризація державних облігацій фактично означала зникнення ліквідної частини банківських активів: високоліквідні активи відразу скоротилися в 5,5 рази, а ліквідні - в 2,5 рази.

Загальні втрати інвесторів від реструктуризації державного боргу (заміни ДКО і ОФЗ з терміном погашення 31 грудня 1999 року на нові з терміном обігу чотири роки і п'ять років) в серпні 1998 р склали 45 млрд дол., При цьому 75% втрат припадало на російських інвесторів. І тим не менше вже в 1999 р знову з'явився інтерес до ДКО і ОФЗ.

У лютому 2000 р вперше після дефолту були здійснені дві емісії ДКО з терміном обігу 98 і 196 днів на загальну суму 5 млрд руб., Потім було ще кілька емісій, проте в 2000 р біржовий оборот по ГКО і ОФЗ був в 25 разів менше , ніж в 1997 р у наступні роки йшло поступове відновлення ринку ГКО і ОФЗ, на якому, як і раніше найбільшими інвесторами були російські банки. На початок 2003 року, за даними Банку Росії, обсяг портфелів державних боргових зобов'язань кредитних організацій склав 412,8 млрд руб. Характерною рисою ринку державних боргових зобов'язань є висока концентрація портфелів держпаперів у обмеженого кола інвесторів.

У наступні роки, незважаючи на зрослу активність комерційних банків на ринку корпоративних цінних паперів, спостерігалося значне зростання вкладень коштів в боргові зобов'язання Російської Федерації, суб'єктів РФ і органів місцевого самоврядування з 1 січня 2006 по 1 вересня 2007 року - на 27,4 %. На початок 2007 р вкладення банків в усі види боргових зобов'язань усіх емітентів, в тому числі нерезидентів, склали 1341,2 млрд руб., Що на 29,4% більше, ніж рік тому (01.01.2006 р). Але порівняно з початком 2009 р вкладення коштів кредитними організаціям в боргові зобов'язання на 1 січня 2010 р виросли вдвічі.

Слід очікувати, що тенденції зростання інвестиційної активності банків збережуться в майбутньому, враховуючи, що Мінфін Росії має намір проводити позикову політику, спрямовану на заміщення державного зовнішнього боргу внутрішніми запозиченнями і на розвиток національного ринку державних цінних паперів. Для підвищення ліквідності ринку державних цінних буму! ' Мінфін Росії продовжить розміщувати держоблігації зі стандартними термінами обігу (3, 5, 10, 15 і 30 років).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Діяльність з ведення реєстру власників цінних паперів
Види діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів
Випуск державних цінних паперів. Операції на відкритому ринку
Комерційні банки на ринку корпоративних цінних паперів
Система державної реєстрації цінних паперів
Види діяльності банків на ринку цінних паперів
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Операції, професійна діяльність і операції на ринку цінних паперів. Суб'єкти ринку цінних паперів
Операції банку як професійного учасника ринку цінних паперів
ПОСЕРЕДНИЦТВО БАНКІВ ПРИ випуску та обігу цінних ПАПЕРІВ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук