Навігація
Головна
Аналіз динаміки і структурних особливостей торгового балансу СШАСтатистичне вивчення динаміки продуктивностіМетоди і моделі аналізу динаміки економічних процесівМЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВДинаміка чисельності населення і трудова міграціяСтатистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищАналіз динаміки прибуткуПоняття і показники продуктивності праціПродуктивність праці, фактори і резерви її зростання"Універсальні закони", статика і динаміка
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз динаміки та рівня продуктивності праці

Продуктивність праці - один з результатних показників використання трудових факторів та ефективності виробництва в цілому. Система показників продуктивності праці різноманітна і визначається загальним підходом до розрахунку цього показника. Основна схема розрахунку наступна:

(6.1)

Виходячи з цього варіанти розрахунку продуктивності праці залежать від численних способів вимірювання чисельника і знаменника загальної формули.

Варіанти вимірювання чисельника продуктивності праці:

1) за вартістю (обсяг випуску продукції, робіт і послуг у діючих і порівнянних цінах, обсяг валової продукції (відрізняється на зміну залишків незавершеного виробництва і характеризує обсяг робіт), обсяг реалізованої продукції, обсяг продукції за вирахуванням матеріальних витрат, тобто знову створена вартість);

2) за нормативною вартістю обробки;

3) у натуральному виразі;

4) в умовно-натуральних одиницях;

5) по трудомісткості (у нормованих годинах).

Аналізуючи продуктивність праці, слід мати на увазі, що до числа основних умов порівнянності відносяться однорідність:

o порівнюваних показників з точки зору обсягу продукції;

o кола працівників, щодо яких обчислюється продуктивність праці.

У силу цього при вивченні продуктивності праці стикаються з питанням вимірювання об'єму продукції і витрат

праці. Вимірюючи продуктивність праці через ціннісні показники, неминуче стикаються з впливом зміни структури продукції, частки матеріальних витрат, обсягу кооперації. Тому поряд із вартісними вимірниками доцільно аналізувати модифіковані ціннісні показники за мінусом матеріальних витрат і трудові вимірники - час, витрачений на виготовлення одиниці продукції.

Серед вартісних показників для розрахунку продуктивності праці найбільш часто вживається обсяг продукції, робіт і послуг. Його перевага перед іншими варіантами вартісних показників полягає в тому, що він стимулює зниження залишків незавершеного виробництва і тим самим сприяє прискоренню оборотності оборотних коштів.

Найбільш наочними є натуральні та умовно-натуральні вимірники, що характеризують кількість створеної продукції (тонна, метр, кілограм і т.д.) і звільнені від впливу ціни.

Варіанти вимірювання знаменника продуктивності праці. З погляду знаменника загальної формули розрізняють підхід за суб'єктами і за часом. По суб'єктах продуктивність обчислюється при обліку чисельності:

1) працівників підприємства;

2) працівників промислово-виробничого персоналу (ППП);

3) робітників.

З урахуванням цього розрізняють і аналізують вироблення працівника ППП, робітника.

Для більш детального аналізу вироблення диференціюють за категоріями персоналу.

За часом виділяють і аналізують середньорічну, середньоденну, середньогодинну норми виробітку робітників.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

При аналізі продуктивності праці на підприємстві контролюють:

1) рівень і динаміку продуктивності праці;

2) фактори, що визначають рівень і динаміку продуктивності праці;

3) співвідношення темпів зростання продуктивності праці.

Аналізуючи річні підсумки роботи підприємства, розглядають насамперед абсолютні рівні продуктивності праці. Порівнюючи продуктивність праці з планом, з минулим роком, встановлюють динаміку плану; зіставлення з планом показує ступінь його виконання, порівняння фактичних рівнів за аналізований і попередній роки показує динаміку продуктивності праці. Аналізуючи продуктивність праці, насамперед звертають увагу на:

а) показник встановленого планом відносного підвищення продуктивності праці у звітному періоді в порівнянні з базисним;

б) відносний показник виконання плану продуктивності праці;

в) відносний показник динаміки продуктивності праці у звітному періоді в порівнянні з базисним.

Співвідношення цих показників наступне: в = а · б.

Фактично досягнутий у звітному періоді темп зростання продуктивності праці залежить як від ступеня виконання плану продуктивності праці, так і від її темпу зростання, встановленої планом.

Взаємозв'язок між обсягом продукції, чисельністю працівників, використанням робочого часу і продуктивністю праці описується структурною схемою, наведеною на рис. 6.1.

Аналіз абсолютних відхилень і динаміки продуктивності праці ведеться за схемою, наведеною в табл. 6.1.

При аналізі інформації:

1) визначають напруженість планового завдання;

2) контролюють виконання плану продуктивності праці за різними показниками, в різних вимірниках;

3) визначають зміна продуктивності за рахунок чисельності персоналу;

4) уточнюють вплив на обсяг продукції зміни продуктивності праці та чисельності персоналу.

Згідно з наведеними вище алгоритмам аналізується зміна за факторами продуктивності праці та її вплив на обсяг виробництва.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Рис. 6.1. Структурна схема взаємозв'язку трудових факторів і обсягу виробництва

Оперативний аналіз трудових факторів припускає наявність планування, обліку та аналізу за такими показниками, як чисельність працюючих, виробіток на одного працюючого, використання робочого часу.

До оперативного аналізу залучаються відомості про виконання плану випуску продукції та використання робочого часу.

При оперативному аналізі планову чисельність виробничих робітників визначають за наступною схемою:

1) розраховують загальну трудомісткість випуску, кількість нормо-годин - Σ (випуск продукції · трудомісткість вироби);

2) загальна кількість нормо-годин (п. 1) коригують на планований на цей період відсоток зниження трудомісткості;

3) отримані нормо-години (п. 2) ділять на відсоток переробки норм і бюджет часу одного робітника;

Таблиця 6.1. Аналіз зміни за факторами продуктивності праці та її впливу на обсяг виробництва

Показник

План на звітний рік за чисельністю (ліміт)

Фактично

Відхилення

за звітний рік

за минулий рік

абсолютні

суми

%

від

плану

від попереднього року

від

плану

від попереднього року

А

1

2

3

4

(гр. 2 - гр. 1)

5

(гр. 2 - гр. 3)

6

(гр. 4: гр. 1 - 100)

7

(гр. 5: гр. 3 - 100)

Обсяг продукції

Середньооблікова чисельність працівників ППП,

у тому числі робітників

Середньорічне виробництво,

в тому числі: одного працівника

одного робочого

Питома вага робітників у загальній чисельності ППП

4) до отриманої в п. 3 планової чисельності робітників додають число керівників, фахівців, службовців, учнів і отримують загальну чисельність працюючих.

Фактична чисельність працюючих на будь-яке число місяців по цеху, ділянці визначається як середньомісячне їх кількість.

Фактична продуктивність праці за добу перебуває шляхом ділення фактичного обсягу випущеної продукції в грошовому вираженні на фактичну чисельність працюючих (робітників).

Для прийняття ефективних заходів, що забезпечують раціональне використання працюючих та підвищення їх продуктивності праці, необхідно оперативно виявляти втрати робочого часу та їх причини. З метою вивчення причин втрат робочого часу використовуються дані табельного обліку, повідомлення майстрів про причини невиходів і внутрізмінних втрат робочого часу.

Аналіз продуктивності праці за техніко-економічним чинникам. Якщо перетворити основну формулу розрахунку продуктивності праці, то можна простежити її залежність від фондовіддачі і фондоозброєності праці. Введемо в чисельник і знаменник основної схеми розрахунку продуктивності середньорічну вартість основних фондів:

Традиційними прийомами можна розрахувати вплив цих факторів на підвищення продуктивності праці при більш поглибленому аналізі. При цьому замість вартості ОПФ можна взяти вартість основних засобів виробничого призначення. Тоді встановлюється зв'язок між темпами зростання технічної озброєності праці і темпами зміни продуктивності праці. З погляду розширеного відтворення темп зростання продуктивності праці повинен випереджати темп зростання фондоозброєності та технічної озброєності праці.

Розглянемо методику аналізу найбільш поширених техніко-економічних факторів продуктивності праці в первинних виробничих підрозділах підприємства.

1. Вплив зниження трудомісткості продукції на зростання продуктивності праці:

o економія чисельності робітників (Е1):

(6.3)

де ΔТе - зниження трудомісткості, нормо-годину; БПР - корисний бюджет робочого часу одного робітника, год; % ВНФ - фактичний відсоток виконання норм виробітку робітниками;

o зміна продуктивності праці (Кві1):

(6.4)

де Ч - розрахункова чисельність робітників;

(6.5)

2. Зниження виробничих втрат робочого часу (Е2):

(6.6)

зміну продуктивності праці за рахунок зниження втрат робочого часу (ΔПР2) складе

(6.7)

де - коефіцієнт чисельності робітників від загального персоналу звітного року; УПБ, УПФ - відповідно відсоток втрат робочого часу базового року (плану) і звітного року.

3. Зростання продуктивності праці за рахунок зниження непродуктивних витрат праці (ΔΗΠΡт):

(6.8)

зміна продуктивності праці за рахунок зниження непродуктивних витрат праці (Кві3):

(6.9)

де Е3 - зміна чисельності робітників внаслідок зниження непродуктивних втрат праці.

4. Зростання продуктивності праці за рахунок структурних зрушень у продукції (Е4):

(6.10)

зміна продуктивності праці за рахунок зрушень у структурі продукції (ΔПР4):

де - питома трудомісткість випуску звітного періоду (фактична), нормо-час / руб .; - питома трудомісткість випуску відповідного періоду минулого року (базового), нормо-час / руб .; Пф - обсяг випуску звітного періоду (фактичний), руб.

5. Зростання продуктивності праці за рахунок перевиконання норм виробітку:

(6.12)

зміну продуктивності праці за рахунок зростання коефіцієнта виконання норм виробітку робітниками (ΔПР5):

(6.13)

де Квн - коефіцієнт виконання норм виробітку робітниками-сделицікамі.

6. Зміна продуктивність праці у зв'язку зі зміною трудомісткості, викликаним зрушеннями у структурі та асортименті продукції, розглянемо на умовному прикладі.

Приклад 6.1

Наявність змін трудомісткості встановлюють порівнянням питомої трудомісткості:

вартість продукції звітного року в цінах попереднього року - 30800 тис. руб .;

обсяг продукції звітного року в нормативної трудомісткості - 5620 тис. нормо-годину;

вартість продукції попереднього року в цінах того ж року - 30080 тис. руб .;

обсяг товарної продукції попереднього року в нормативної трудомісткості - 5360 тис. нормо-год.

Тоді питома трудомісткість:

звітного року - = 182 нормо-години на кожну 1 тис. руб .;

попереднього року - = 178 нормо-годин на кожну 1 тис. руб.

Різниця становить 4 нормо-години. Продукція стала більш трудомісткою внаслідок зміни асортименту.

В цілому на цьому втрачено 123200 нормо-годин (4 нормо-години · 30800).

Ці втрати треба перевести в кількість осіб. Для цього необхідно знати відсоток переробки норм і фонд часу одного робітника.

Відомо: фонд часу одного робітника за рік у звітному році - +1744; фонд часу одного робітника за рік торік - +1742; чисельність робітників відповідно звітному і минулому роках 2050 і 2000 чол.

Всього відпрацьовано годин у звітному році (календарний фонд часу): 2 050 чол. · 1744 ч = 3 575 тис. Люд.-годин.

Торік календарний фонд часу склав

Відсоток переробки норм:

Виконання норм зросло на 3%. Доцільно зіставити його з відсотком виконання годинної продуктивності праці.

У зв'язку зі зрушеннями в асортименті втрачено:

У чисельності це складе 45 чол. (78471: тисячі сімсот сорок чотири), тобто зрушення в структурі продукції привели до збільшення трудомісткості, що рівносильно умовному нестачі чисельності у розмірі 45 осіб.

Вплив зміни кооперованих поставок можна розрахувати таким чином. Припустимо, відбулося збільшення кооперованих поставок на 50 тис. Нормо-годин. У чисельності зайнятих людина має статися умовне вивільнення, так як частина продукції передана на сторону. Переведемо нормо-години в календарні годинник:

Вивільнено 18 робітників (тридцять одна тисяча вісімсот сорок-сім: 1744).

Індекс витрат робочого часу (Jвp) відображає зниження витрат робочого часу (трудомісткості) на одиницю продукції і розраховується за формулою

(6.14)

де Σq1 - обсяг продукції, виробленої в звітному періоді у відповідних одиницях виміру; t0 і t1 - витрати робочого часу на одиницю продукції відповідно в базовому та звітному періодах.

Приклад 6.2

У базовому періоді трудомісткість виробу А становила 15 нормо-годин, у звітному - 10 нормо-годин; трудомісткість виробу Б у базовому періоді - 5 нормо-годин, у звітному періоді - 3 нормо-години. Випуск продукції в звітному році склав по виробу А - 10 тис. Од., По виробу Б - 15 тис. Од. Індекс витрат робочого часу

Індекс продуктивності праці (Jпт) - це величина, зворотна індексом витрат робочого часу, що розраховується за формулою

(6.15)

де Σq1 - обсяг продукції, виробленої в звітом періоді у відповідних одиницях виміру; t0 і t1 - витрати робочого часу відповідно в базовому та звітному періодах на одиницю продукцію.

Приклад 6.3

Користуючись даними попереднього прикладу, розрахуємо індекс продуктивності праці:

Для визначення зміни продуктивності праці широко застосовується індекс, заснований на зіставленні виробітку продукції на одного працівника у звітному і базовому періодах, у грошовому вираженні в порівнянних цінах:

або

(6.16)

де q0 і q1 - обсяг продукції в натуральному вираженні відповідно в базовому та звітному періодах; Ц - порівнянна ціна (норматив чисток продукції) на одиницю продукції; Р0 і P1 - середньооблікова чисельність працівників у базовому і звітному періодах; В0 і B1 - вироблення товарної (валової) продукції в порівнянних цінах підприємства на одного працівника промислово-виробничого персоналу (або робочого) відповідно в базовому та звітному періодах.

Приклад 6.4

У звітному періоді на підприємстві вироблено виробів А - 10 тис. Од. (в базовому періоді - 9 тис. од.), виробів Б - 5 тис. од. (в базовому періоді - 4 тис. од.). Вартість одиниці виробу А - 5 руб., Виробу Б - 10 руб. Середньооблікова чисельність працівників підприємства у звітному періоді - 1000 чол., В базовому - 1100 чол.

Визначимо індекс продуктивності праці:

Користуючись наведеними прикладами аналітичних розрахунків по індексному методу, робітники можуть на основі відповідних даних по своєму підприємству, цеху, ділянці і госпрозрахункової бригаді виконати такі ж розрахунки і, порівнявши отримані результати з показниками інших аналогічних підрозділів, виявити ще не використані резерви зростання продуктивності праці.

Аналіз впливу трудомісткості і витрат робочого часу на зростання продуктивності праці дозволяє підвищити ефективність заході з науково-технічному прогресу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Аналіз динаміки і структурних особливостей торгового балансу США
Статистичне вивчення динаміки продуктивності
Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Динаміка чисельності населення і трудова міграція
Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
Аналіз динаміки прибутку
Поняття і показники продуктивності праці
Продуктивність праці, фактори і резерви її зростання
"Універсальні закони", статика і динаміка
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук