Навігація
Головна
Поняття і призначення нормування праціДослідження нормування праціАналіз використання робочого часуАналіз нормування праці ІТП і службовцівАналіз ефективності використання засобів праціВимірювання затрат праці і використання робочого часуМетоди нормування використання виробничих ресурсівАналіз використання робочого часуАналіз використання робочого часуЄдність аналізу робочої сили з аналізом праці
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз використання робочого часу та нормування праці

Витрати робочого часу на виробництво продукції служать мірою праці. Скорочення втрат робочого часу є метою кожного колективу, оскільки воно безпосередньо впливає на зростання ефективності роботи, тому аналіз використання робочого часу має велике значення.

У процесі аналізу важливо встановити всі види втрат робочого часу: непродуктивні витрати, простої, невиходи на роботу, додаткові відпустки з особистих причин з дозволу адміністрації та ін.

Непродуктивні витрати робочого часу можуть бути пов'язані з виконанням робіт, які не відповідають функціям даного працівника, виправленням браку, усуненням несправності інструменту або обладнання. Простої робітників викликаються як організаційно-технічними причинами (непідготовленість фронту робіт, відсутність матеріалів, інструменту, несправність машин), так і порушеннями трудової дисципліни (відхід з робочого місця з неповажних причин, запізнення або передчасний відхід з роботи).

Невихід на роботу встановлюються на основі даних табельного обліку і зіставляються зі статистичною звітністю підприємства (організації). Відомості про додаткові відпустки з особистих причин з дозволу адміністрації фіксуються у відділі кадрів. Слід врахувати, що додаткові відпустки іноді надаються робочим в періоди простоїв через низьку організації виробництва.

Втрати робочого часу розраховуються як в цілому, так і на одного робітника. Величина втрат на одного робітника визначається як частка від ділення загального обсягу втрат (у людино-днях) на середньоспискову чисельність робітників відповідного періоду.

Поряд з втратами робочого часу аналізуються неявки на роботу через хворобу. При цьому зіставляються плановані і фактичні втрати робочого часу внаслідок хвороби. У сукупності по всіх виходів на роботу визначається коефіцієнт змінності.

Наприклад, якщо в першу зміну було відпрацьовано за місяць на підприємстві 18200 люд.-днів, у другу зміну - 4800, в третю зміну - 2800 люд.-днів, то коефіцієнт змінності буде дорівнює приблизно 1,4 зміни.

Ставлення коефіцієнта змінності до кількості змін роботи підприємства характеризує використання змінного режиму і рівномірність розподілу робочих по змінах. У даному прикладі коефіцієнт використання змінного режиму буде дорівнює 0,46 (1,4: 3), або 46%, тобто змінний режим був використаний на 46%. Чим більше відхиляється коефіцієнт змінності від встановленого режимом кількості змін, тим менш раціонально використовується робочий час.

Норма часу - це витрати часу на одиницю продукції, на один виріб, операцію, вироблені одним робітником або групою працівників. Норма часу (tH) встановлюється в людино-годинах або людино-хвилинах. До складу норми часу на одиницю продукції (роботи) включаються такі елементи витрат: основний час (toc), допоміжний час (tв), час обслуговування робочого місця (to6), підготовчо-заключний час (tпз), час на відпочинок і особисті потреби ( tOT), час непереборних перерв, передбачених технологією і організацією виробництва (tпт). Звідси норма часу визначається складанням зазначених елементів витрат:

(6.17)

Приклад 6.5

У ході хронометражу встановлені витрати часу одного робітника на виконання операції "нарізування різьблення". При цьому отримані наступні дані: tос = 20 хв, tв = 10 хв, to6 = 8 хв, tnз = 3 хв. Відповідно до нормативів tот = 2 хв, tпт = 4 хв.

За даних умов визначимо норму часу:

Норма виробітку (Тн) - це величина, обернено пропорційна нормі часу, визначальна кількість продукції, виробленої за одиницю часу. Вона розраховується в натуральних одиницях за формулою

(6.18)

де Фс - тривалість часу, на який передбачається встановити норму виробітку (година, зміна, декада, місяць); Чрб - кількість робочих, що беруть участь у виконанні одиниці роботи (продукції, операції); Нв - норма часу на виконання одиниці роботи (продукції, операції), люд.-год (люд.-хв.).

Приклад 6.6

Якщо норма часу на виконання операції по збірці вироби 0,2 год, тоді норма виробітку за зміну (тривалістю 8,2 год) на складальному ділянці для бригади з 10 робочих складе:

виробів за зміну.

Основні завдання аналізу нормування праці на підприємстві - визначення ступеня охоплення робіт нормуванням праці, якості застосовуваних норм, рівня їх виконання; контроль за організацією роботи щодо вдосконалення нормування праці, використанням нормативних матеріалів по праці; оцінка ефективності участі робітників у поліпшенні нормування праці.

Ступінь охоплення нормуванням всіх категорій працюючих встановлюється в цілому по підприємству, цехам, службам, по основних і допоміжних робіт (робочим), у тому числі по провідним професіям. Особливо виділяються науково обгрунтовані і дослідно-статистичні норми на роботах, оплачуваних відрядно і почасово.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Оцінка стану нормування праці робітників-відрядників проводиться по цехах основного і допоміжного виробництв. Однорідні допоміжні роботи об'єднують в групи, і по кожній з них розраховують частку нормованих робіт.

Рівень охоплення робіт і працівників нормуванням праці (Уо.н) можна визначити на основі чисельності працівників за формулою

де Чр.н - чисельність працівників, праця яких нормується; Чр.о - загальна чисельність працівників даної групи або категорії.

Частку науково обґрунтованих норм (Дн.о) можна визначити за формулами

(6.19)

(6.20)

де Чн.о - чисельність робітників, повністю працюють за науково обгрунтованими нормами; Чр.о - загальна чисельність робітників, праця яких нормується; Кн.о - кількість науково обґрунтованих норм; Ко.н - загальна кількість норм (на дільниці, в цеху за видами робіт).

При аналізі слід зіставляти показники, розраховані за чисельністю робітників і за трудомісткістю робіт. Відношення числа робітників-відрядників, що працюють за науково обгрунтованими нормами, до середньої чисельності всіх робітників-відрядників найбільш точно відображає частку науково обґрунтованих норм праці, що використовуються в цеху або на підприємстві.

Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками аналізується за рік по основних і допоміжних робочим і по окремих провідним професіям. При цьому важливо визначити рівень виконання норм виробітку (у відсотках) в цілому, по основних і допоміжних цехах, основним і допоміжним робітником; розподіл робітників-відрядників за ступенем виконання норм; питома вага робітників, які не виконують норми; питома вага молодих робітників, яким встановлені знижені норми виробітку.

Разом з тим необхідно встановити причини високого перевиконання норм (більше 130%) і недовиконання норм (нижче 100%), застосування підвищених (до 20%) розцінок при роботі за науково обгрунтованими нормами, розрахованих на основі галузевих і міжгалузевих нормативів трудових затрат. Окремо виділяється кількість робочих, які перейшли на багатоверстатне обслуговування або роботу за нормами, що перевищує галузеві та міжгалузеві.

Рівень виконання норм праці робітниками-відрядниками може бути визначений на основі норм виробітку (при обліку продукції в натуральних одиницях - тоннах, метрах, штуках).

Рівень виконання норм виробітку (Ув) можна розрахувати за формулою

(6.21)

де Вф і Вн - фактичне і нормоване кількість продукції, виробленої робочим в одиницю часу.

Приклад 6.7

Норма виробітку для одного робітника на складальному ділянці - 100 виробів за зміну. Фактично робітник за зміну зібрав 120 виробів. Отже, рівень виконання норми виробітку

Рівень виконання норм часу (Уt) визначається у відсотках шляхом ділення часу, передбаченого на виробництво продукції за встановленими нормами (tн), на фактично витрачений час (tф):

(6.22)

Приклад 6.8

Норма часу на виконання операції "нарізування різьблення" - 47 хв, а фактично робочим витрачено на виконання операції 45 хв. Рівень виконання норми часу

При аналізі стану нормування праці робітників-почасовиків визначають перелік професій робітників і види робіт, за якими видаються нормовані завдання; чисельність і питома вага робітників-почасовиків, що працюють за нормованим завданням, нормам обслуговування, у тому числі розрахованим на основі галузевих і міжгалузевих нормативів з праці в основному і допоміжному виробництвах; чисельність працюючих за нормами обслуговування, що перевищує галузеві та міжгалузеві нормативи; обсяг, фактичний час виконання, відсоток виконання нормованого завдання, якість виконуваних робіт; чисельність робітників, які суміщають професії (абсолютне вивільнення чисельності); характер і види ненормованих робіт, виконуваних допоміжними почасових робітників.

Стан нормування праці робітників-почасовиків вивчається по основних і допоміжних робочим, по цехах і підприємству в цілому, а також з функцій обслуговування виробництва (транспортні, ремонтні, вантажно-розвантажувальні, складські роботи і т.д.).

Аналіз нормування праці фахівців має на меті виявити використання галузевих нормативів чисельності спеціалістів і службовців, типових штатів, норм часу на виконання конструкторських, креслярських, діловодних та інших робіт; визначити питому вагу працівників, які працюють за нормативами, і фактичне виконання норм; встановити відповідність чисельності спеціалістів затвердженим нормативам за функціями управління. Якщо виявлені відхилення фактичної чисельності від нормативної, необхідно провести аналіз причин відхилення. Далі перевіряються відповідність діючої структури апарату управління антикризовій програмі дій, наявність і застосування посадових інструкцій та інших нормативних матеріалів, що регулюють трудову діяльність.

Для оцінки організації роботи щодо вдосконалення нормування праці на підприємстві слід вивчити забезпеченість кадрами нормировщиков, динаміку їх професійно-кваліфікаційного складу, форми і методи роботи з нормування праці.

Стан нормування праці характеризується динамікою обсягу нормованих робіт, числом переглянутих норм праці та підвищенням питомої ваги науково обґрунтованих норм праці. Перегляд норм повинен здійснюватися відповідно до календарного плану, який розробляється на рік за участю робітників, громадського бюро нормування праці та узгоджується із заводським комітетом профспілок. Тому слід встановити наявність такого плану, його взаємозв'язок з планом організаційно-технічних заходів і із завданням щодо зниження трудомісткості виробів, а потім перевірити його фактичне виконання. При аналізі динаміки питомої ваги переглянутих норм важливо простежити, як збільшується частка науково обґрунтованих норм праці, контролюється також ступінь забезпечення виконання завдання щодо зниження трудомісткості, рівень виконання норм після їх перегляду. Необхідно встановити умовне вивільнення чисельності робітників в результаті перегляду норм і зниження трудомісткості і частку його в досягнутому прирості продуктивності праці.

Приріст продуктивності праці (ΔΠΤ) розраховується за формулою

(6.23)

де Ч - число умовно вивільнених працівників в результаті перегляду норм, чол .; Чр - розрахункова чисельність персоналу, чол.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Поняття і призначення нормування праці
Дослідження нормування праці
Аналіз використання робочого часу
Аналіз нормування праці ІТП і службовців
Аналіз ефективності використання засобів праці
Вимірювання затрат праці і використання робочого часу
Методи нормування використання виробничих ресурсів
Аналіз використання робочого часу
Аналіз використання робочого часу
Єдність аналізу робочої сили з аналізом праці
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук