Навігація
Головна
Абсолютні показники оцінки ризикуАбсолютна і відносна конвергенціїАбсолютні показникиАбсолютна і відносна адресаціяВідносні показники
Інфразвукові коливанняАналітичні показники грошових потоківПоказники сільськогосподарського виробництваЗакономірність концентрації - розсіювання В. І. ГорьковуЕстетичні показники
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Структурні показники (абсолютні та відносні)

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

До абсолютних структурним показників відносяться квартили, квантилі, децили.

Квартили розподіляють населення за розміром доходу (зарплати) на чотири рівні частини, квантилі - на п'ять рівних частин, децили - на десять рівних частин. Перший квартиль (квантиль, дециль) характеризує рівень доходу (зарплати), вище якого не отримує ніхто з 25% (20 або 10%) осіб рангового ряду з боку низькооплачуваних. Останній квартиль (квантиль, дециль) характеризує рівень доходу (зарплати), нижче якого не отримує ніхто з 25% (20 або 10%) осіб з протилежного боку, тобто високооплачуваних. Зіставлення цих показників характеризує розрив між однаковими за чисельністю групами високо- і низькооплачуваних працівників.

У практиці аналізу ступеня розшарування населення за рівнем доходів частіше використовуються відносні відхилення квартилей (квантилів, децилів), звані коефіцієнтами диференціації доходів. Вони показують, у скільки разів мінімальні доходи 25% (20 або 10%) найбагатшого населення перевищують максимальні доходи 25% (20 або 10%) найменш забезпеченого населення. При цьому розрізняють: а) коефіцієнт фондів як співвідношення між середніми значеннями доходів усередині порівнюваних груп населення або їх частками в загальному обсязі доходів; б) квартильное коефіцієнт диференціації показує розходження в доходах 25% найбільш і 25% найменш забезпечених груп населення; він засвідчує ступінь розшарування населення за рівнем доходів; в) квантільний коефіцієнт диференціації показує розходження в доходах 20% найбільш і 20% найменш забезпечених груп населення; г) доцільний коефіцієнт диференціації показує розходження в доходах 10% найбільш і 10% найменш забезпечених груп населення і дозволяє провести більш глибокий аналіз змін у розподілі працівників (або населення в цілому) за рівнем заробітної плати (або доходів).

Показники коливання або розсіювання

У практиці аналізу використовуються, хоча й рідше, показники варіації, наприклад, порівняння максимального і мінімального рівнів заробітної плати (або доходів). Між варіацією і диференціацією є відмінності. Варіація викликається впливом на ознаку чисто випадкових факторів, впливом безладним і різноспрямованим. У результаті при випадковій варіації ймовірність відхилень в обидва боки від середнього значення ознаки (тобто від середньої арифметичної) однакова і розподіл буде симетричним. Диференціація висловлює закономірні відмінності всередині сукупності, що мають певний напрямок. Ці відмінності такі, що ймовірність значень, що перевищують середній рівень, виявляється менше вірогідності відносно низьких значень (розподіл буде асиметричною).

Більш суворими є показники коливання щодо середнього рівня ознаки - середнє лінійне відхилення, а також показники дисперсії, використовувані в дисперсійному аналізі (більш докладно ці показники розглянуті в курсі "Економетрика" і "Статистика").

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Існують всілякі вимірювачі диференціації та асиметрії (крива нормального розподілу (симетрія); скошена крива розподілу (асиметрія).

Важливе значення в аналізі диференціації доходів і заробітної плати має оцінка міри і спрямованості скошеної кривої розподілу. При цьому найпростіше користуватися квантільнимі коефіцієнтами. У симетричному розподілі нижній і верхній квантилі розташовані на однаковій відстані від центральної точки (медіани), тобто

або

де Д - доходи відповідної групи населення.

У скошеному розподілі цієї рівності немає, що і показує коефіцієнт скошеності (КCK):

Крива нормального розподілу симетрична: по обидві сторони від її середини утворюються дві подібні рівномірно убуваючі гілки. У ній середня арифметична, медіана і мода збігаються.

Асиметричні розподілу зустрічаються частіше; в них вершина кривої знаходиться не в середині, а зрушена або вліво, або вправо. Якщо вершина зрушена вліво і права частина кривої виявляється довшим лівою, то така асиметрія називається правобічної.

Аналіз диференціації заробітної плати (або доходів), як правило, показує, що розподіл несиметрично і має правобічну асиметрію.

У зарубіжній практиці оцінки диференціації доходів широко використовується методологія Парето - Лоренца - Джині. При цьому для її кількісної оцінки застосовують коефіцієнти концентрації доходів Лоренца і Джині.

Вільфредо Парето (1848-1923) - італійський економіст і соціолог вивів закон (закон Парето) зворотній залежності між рівнем доходів і числом їх отримувачів. Згідно з цим законом розподіл доходів не залежить ні від соціальних, ні від політичних інститутів в країні, ні від системи оподаткування. Він вважав, що при розподілі сукупного доходу виявляється істотна нерівність, яке притаманне всім державам і має приблизно однакові пропорції. Однак життя спростувала неминучість цього положення. Так, у Великобританії після Другої світової війни система прогресивного оподаткування практично привела до загального рівності населення за рівнем доходів. Після сплати високого прибуткового податку в країні залишилося лише 70 осіб (!) З доходом більше 24 тис. Дол.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Американський статистик і економіст О. Лоренц (1876- 1959) розвинув закон Парето, запропонувавши його графічне зображення у вигляді кривої ("лука") Лоренца (рис. 7.6).

Якщо зарплата або доходи рівномірно розподіляються між одиницями сукупності (тобто попарні частки населення і доходів збігаються: 20% населення мають 20% сукупного доходу, 40% населення - 40% доходу і т.д.), то всі крапки на графіку будуть перебувати на лінії абсолютної рівності доходів. Ця ситуація означає повну відсутність концентрації доходів в руках якої-небудь групи населення, чого в реальному житті не буває.

Чим більш нерівномірно розподіл (тобто чим вище концентрація доходів у деяких груп населення), тим далі відходить крива Лоренца від лінії абсолютної рівності, тим більш опуклою вона стає. Абсолютна нерівність - це гіпотетичний випадок, коли все населення не має доходів, крім однієї людини або однієї сім'ї, які отримують весь дохід. У реальному житті межею натягу "лука" Лоренца (за деякими оцінками) вважається момент, коли на частку найбідніших 40% населення припадає 12-13% загальної суми доходів сімей країни, а розрив у рівнях доходів 10% найбільш і 10% найменш забезпеченого населення починає перевищувати 10 разів. Ця ситуація вважається межею соціальної стабільності. У Росії ці показники перевищують названі межі, що свідчить про соціальної напруженості в суспільстві.

Рис. 7.6. Крива Лоренца:

1 - рівномірний розподіл (лінія абсолютної рівності доходів); 2 - крива Лоренца; 3 - відхилення від рівномірного розподілу; 4 - лінії абсолютної нерівності доходів

У практичних цілях широко використовуються коефіцієнт Лоренца і коефіцієнт Джині (індекс Джині). Коефіцієнт Лоренца (KL) показує відносне нерівність у розподілі доходів населення і часто використовується для оцінки регіональної диференціації доходів (по різних регіонах країни):

(7.9)

де Y i - частка доходів i-й соціальної групи населення в сукупному доході (або частка доходів населення i-го регіону країни); - Частка населення i-й соціальної групи в загальній чисельності населення (або частка населення i-го регіону); n - число соціальних груп; i = 1, 2, ..., n.

Екстремальні значення коефіцієнта Лоренца наступні:

KL - 0 - у разі повної рівності у розподілі доходів;

KL = 1 - при повному нерівність.

Про відносному нерівності у розподілі доходів свідчить і коефіцієнт Джині, який був виведений італійським економістом К. Джині (1884-1965) і названий коефіцієнтом концентрації доходів. Він визначається після графічного побудови кривої ("лука") Лоренца (рис. 7.7) як відношення площі заштрихованої області до площі трикутника OFA (див. Рис. 7.6).

Коефіцієнт Джині (KG) змінюється в межах від нуля до одиниці. Чим ближче він до одиниці, тим більшою мірою доходи сконцентровані в руках окремих груп населення, тим сильніше нерівність, тим вище ступінь поляризації суспільства за рівнем доходів.

Рис. 7.7. Крива ("лука") Лоренца:

К. Джині запропонував і математичну формулу розрахунку коефіцієнта концентрації доходів:

(7.10)

де Xi - частка населення в сукупної чисельності; Yi - частка доходу i-ї групи населення в сукупному доході; сит Yi - кумулятивна (наростаюча) частка доходу.

Чим ближче KG до нуля, тим вище рівень рівності доходів.

З урахуванням тіньових доходів, які офіційна статистика побічно відображає в показнику реальних витрат, коефіцієнт Джині на березень 2010 р склав 0,4.

При вивченні рівня і меж бідності встановлюється межа доходу, що забезпечує споживання на мінімально допустимому рівні, тобто визначається вартісна величина прожиткового мінімуму, з якою порівнюються фактичні доходи окремих верств населення.

Поряд з диференціацією доходів існує диференціація особистого споживання, яка, як правило, вище нерівності доходів. Про ступінь нерівності споживання можна судити, наприклад, за вартістю споживчих кошиків (наборів) вищої, середньої і нижчої дохідних груп населення. Про відмінності в споживанні свідчать вибіркові обстеження сімей по окремим територіям та соціальним групам.

Для побудови системи соціального захисту громадян, оцінки реального рівня життя необхідно мати уявлення про те, наскільки глибока прірва між багатими і бідними, яка частка населення перебуває за межею бідності, в якій мірі багаті в змозі поділитися з бідними.

У різних країнах диференціація оплати праці характеризується дією прямо протилежних тенденцій:

o в країнах зі сформованою ринковою економікою диференціація заробітної плати скорочується;

o в постсоціалістичних країнах - поглиблюється, особливо на міжгалузевому рівні.

У ряді країн, наприклад у Франції, скорочення диференціації зарплати стало наслідком функціонування налагодженої системи індексації доходів і узгоджених дій профспілок.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Абсолютні показники оцінки ризику
Абсолютна і відносна конвергенції
Абсолютні показники
Абсолютна і відносна адресація
Відносні показники
Інфразвукові коливання
Аналітичні показники грошових потоків
Показники сільськогосподарського виробництва
Закономірність концентрації - розсіювання В. І. Горькову
Естетичні показники
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук