Навігація
Головна
Особливості державного регулювання доходів населенняПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВСТАТИСТИКА ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯДоходи, рівень і якість життя населенняОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВЗаконодавче та договірне регулювання заробітної плати та доходів...Розподіл доходів і нерівністьВиди, структура і джерела доходів населенняДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА...Диференціація доходів населення. Крива Лоренца
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Державне регулювання доходів населення

У результаті трансформаційної кризи в Росії, а також нерегульованого переходу до факторної моделі формування доходів відбулося значне погіршення загальної економічної і соціальної ситуації в країні. Значно зросла диференціація доходів населення.

Дослідження динаміки розподілу доходів між квінтильній (20% -ми) групами населення показує, що в Росії з 1992 р посилюється нерівномірність у диференціації доходів населення. Досить яскраво проявилася тенденція до концентрації коштів в найбільш забезпеченої 20% -ної групи. Перерозподіл власності, що відбувається в умовах приватизації, створює для певних груп населення можливості вилучення доходів від власності. Разом з тим у процесі первісного нагромадження капіталу мали місце численні зловживання, що стало джерелом невиправдано різкого зростання концентрації доходів.

Насправді значення фондового коефіцієнта вище в кілька разів. За цим показником Росія увійшла до числа країн з найбільш вираженою нерівністю населення.

Розбіжності в статистичних даних пов'язані з тим, що при вивченні розподілу доходів населення в конкретній країні виникають певні труднощі отримання достовірної інформації. З цією проблемою стикаються як окремі дослідники, так і організації. Наприклад, у доповіді Світового банку за 2009/2010 рр. наголошується, що, враховуючи труднощі, що виникають при вимірюванні доходів населення, оцінки диференціації мають досить істотні похибки.

У зв'язку з цим виникають різні інтерпретації статистичних даних, часто прямо протилежні.

Основним джерелом інформації про рівень доходів населення в Росії є обстеження сімейних бюджетів. Отримані на їх основі дані не відрізняються високою надійністю, оскільки респонденти часто просто не знають реального розміру свого доходу. При цьому відсутня можливість отримання достовірної інформації про доходи найбільш забезпечених категорій населення. Зі зростанням доходів ці категорії все менш схильні повідомляти про них яку-небудь інформацію.

Аналіз процесу диференціації доходів населення протягом останніх років в Росії дозволяє зробити наступні висновки.

По-перше, трансформаційні перетворення при відсутності чіткої законодавчої регламентації відповідних процесів призвели до зростання диференціації доходів. Найбільш різкі зміни мали місце на початку 1990-х рр.

Звичайно, зростання диференціації доходів населення неминучий в умовах реформ, одне із завдань яких полягала у встановленні більш жорсткої взаємозалежності між ринковою результативністю праці та доходами. Однак сформований рівень диференціації настільки високий, що навіть намітилися позитивні тенденції 2009/2010 рр., А також державна політика, спрямована на посилення соціального захисту населення, поки не здатні породити радикальні зміни в рівні життя населення.

По-друге, грунтуючись на вищенаведених даних, складно визначити оптимальний для Росії рівень диференціації доходів населення, економічно ефективний і соціально допустимий. Необхідно провести зіставлення різних показників рівня диференціації доходів у Росії з відповідними показниками інших країн, а також з критичними значеннями диференціації доходів, прийнятими у світовій практиці.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Наприклад, зіставлення значення індексу Джині з відповідними показниками інших країн, що здійснюють трансформаційні перетворення, дозволяє зробити висновок, що в Росії спостерігається значно більш різке зростання показників диференціації порівняно з країнами Центральної та Східної Європи. Разом з тим в окремих країнах - колишніх радянських республіках - рівень концентрації доходів вище, ніж у Росії.

Загалом дослідження різних показників, що характеризують диференціацію доходів населення, дозволяє виявити наступну парадоксальну ситуацію. Показники розподілу населення по доходу, характерні для Росії в цілому, близькі до зареєстрованим як у країнах з низькими доходами (Гана), так і в країнах з середніми (Туніс, Філіппіни) і з високими доходами (Швейцарія, Великобританія). При цьому дані по найбільш високоприбуткового регіону - м Москві близькі до показників для країн з максимальною диференціацією доходів (Бразилія).

Аналіз даної ситуації приводить до наступних висновків.

По-перше, значення індексу Джині дозволяє виносити судження про модель конкретної держави: контрактної або експлуататорської. На наш погляд, значення індексу Джині скоріше залежать від механізму розподілу прав власності, який формує умови доступу до власності окремих груп населення.

По-друге, складно визначити порогові значення допустимого рівня диференціації доходів населення. Так, сформований рівень диференціації доходів у Росії в першому десятилітті XXI ст. не відповідає критичним значенням диференціації, прийнятим у світовій практиці (табл. 7.4).

По-третє, дослідження рівня диференціації доходів населення на основі аналітичного інструментарію, що включає такі показники, як фондовий коефіцієнт, індекс Джині та інші, швидше свідчать про кількісній характеристиці диференціації доходів населення. Для того щоб визначити оптимальний для Росії рівень диференціації доходів населення, економічно ефективний і соціально допустимий, слід виявити якісну складову диференціації доходів населення.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Різка диференціація доходів населення на тлі їх низького середньодушового рівня привела в диференціації економічних потенціалів населення. Найбільш яскраво це проявилося в структурі споживання, а також у структурі наявних заощаджень. У структурі використання грошових доходів населення переважають витрати на купівлю товарів і послуг, що свідчить, відповідно до гіпотези Енгеля, про низький рівень доходів в цілому (німецький статистик Е. Енгель, вивчаючи вплив зростання доходів населення на їхні витрати, зауважив, що із зростанням доходу змінюється структура споживання, збільшуються можливості утворення заощаджень).

Таблиця 7.4. Порівняння критичних значень диференціації доходів

Показник

Значення показника

Світова практика - середина 1990-х рр.

Росія - 2009 р

Співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати, рази

1: 3

1: 6

Частка бідного населення,%

10

36

Рівень безробіття, %

8-10

12

Доцільний (фондовий) коефіцієнт диференціації

10: 1

25: 1

Частка видатків бюджету на соціальну допомогу та соціальні програми,%

25

(рекомендується ООН)

6

Ставлення мінімуму заробітної плати (М3) до прожиткового мінімуму (ПМ)

М3 вище ПМ (розвинені країни)

М3 нижче ПМ

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Особливості державного регулювання доходів населення
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ
СТАТИСТИКА ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
Доходи, рівень і якість життя населення
ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ
Законодавче та договірне регулювання заробітної плати та доходів населення
Розподіл доходів і нерівність
Види, структура і джерела доходів населення
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
Диференціація доходів населення. Крива Лоренца
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук