Навігація
Головна
Форми оплати праці та умови їх застосуванняВідрядна форма оплати праці та її системиФорми і системи оплати праціЗаохочувальні системи оплати праціЯкі питання оплати праці працівника можуть вирішуватися в трудовому...Системи, форми, види оплати праці, порядок нарахування заробітної...Акордна система оплати праціФорми і системи оплати праці. Види оплати праціБезтарифна система оплати праціАналіз мотивацій оплати праці
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Умови застосування відрядних і почасових систем оплати праці

Практичне застосування тієї чи іншої системи оплати праці зумовлюється багатьма обставинами, але насамперед залежить від того, що впливає на вибір основного показника для обліку результатів праці працівника, тобто чи буде дана система віднесена до класу відрядних або почасових.

В економічній літературі умови застосування відрядної і погодинної форм заробітної плати описані досить добре. Однак потрібно мати на увазі, що в основному це стосувалося позаринкової моделі економіки і властивою їй системи організації виробництва і праці на підприємствах. У нових умовах стан справ суттєво змінилося. Насамперед йдеться про витрати, пов'язаних з організацією виробництва і праці. Якщо раніше значну частину витрат, пов'язаних з організацією виробництва і праці, несло держава, то тепер такі витрати цілком лягли на плечі підприємств (стосовно до розглянутої проблеми - це насамперед витрати, пов'язані з тарифними та організаційно-технічним нормуванням праці). Змінилися також і зовнішні умови діяльності підприємств, істотним чином впливають на внутрішню організацію роботи. Все це не могло не позначитися на умовах, що визначають можливість і доцільність застосування тієї чи іншої форми заробітної плати.

Основним фактором, що впливає на вибір форм оплати, є допускаемая організацією виробництва ступінь деталізації нормування праці та форм його здійснення.

Якщо з технічних і організаційних умов трудової діяльності трудові обов'язки працівника можна звести головним чином до виконання обмеженого крута досить регламентованих операцій і результати його роботи при цьому виміряти кількістю виготовленої продукції, то створюються необхідні передумови для встановлення працівнику норм часу на виготовлення цієї продукції (або норм виробітку продукції) і відповідно для застосування відрядних систем заробітної плати. При цьому слід мати на увазі, що встановлення названих норм не повинно бути єдиною регламентацією праці. Поряд з ними до працівника повинні доводитися технологічні карти, обов'язки з техніки безпеки, норми витрати використовуваних виробничих ресурсів, посадові інструкції та інші документи, необхідні для ефективної роботи з виконання норм часу (виробітку).

Наявність кількісних показників виробітку (роботи), які дозволяють правильно оцінити результати діяльності працівників, характерно для багатьох груп основних виробничих робітників, праця яких спрямований безпосередньо на випуск продукції.

Однак практика показує, що така оплата найчастіше нераціональна, оскільки простої устаткування відбуваються з різних причин, і тільки частина з них може виявитися результатом поганої роботи чергового персоналу. Простої, за які повинні нести відповідальність чергові слюсарі і електрики, складають зазвичай 10-30% всіх простоїв устаткування. Крім того, у зв'язку з різною кваліфікацією і досвідом основних працівників з одного і того ж обладнання зазвичай випускається неоднакове кількість продукції. Тому вироблення основних виробничих робітників або випуск продукції з устаткування часто не відображає досить точно обсяг трудової діяльності чергового персоналу, обслуговуючого дане устаткування і основних робітників.

Разом з тим слід зазначити, що в окремих виробництвах можуть мати місце такі організаційно-технічні умови, при яких простої або перебої в роботі обладнання пов'язані в основному з технічними неполадками, за які несе відповідальність черговий персонал. Рівень автоматизації обслуговується ними обладнання настільки високий, що основні робочі надають порівняно невеликий вплив на збільшення випуску продукції понад обгрунтованих норм. У таких умовах залежність між результатами праці чергових слюсарів і електриків і випуском продукції з обладнання значно посилюється. Випуск продукції досить точно відображає обсяг їх трудової діяльності, тому в даному випадку можна визнати доцільною відрядну оплату праці.

Таким чином, принципова відмінність у регламентації та нормуванні трудових і виробничих функцій допоміжних робітників виробничих цехів від трудових і виробничих функцій основних робітників приводить до того, що абсолютна їх більшість оплачується почасово.

Дещо інше становище у робітників допоміжних цехів і дільниць. Тут робітники багатьох професій виконують роботи, аналогічні за характером праці основних робіт у виробничих цехах. До них відносяться верстатники по виготовленню запасних частин, інструменту, штампів та пристосувань, робітники, зайняті на капітальному ремонті обладнання, робітники будівельних спеціальностей та ін. Праця даної категорії робітників, як і робітників основного виробництва, може нормуватися. Показники вироблення зазвичай правильно відображають обсяги виконуваної ними роботи, і тому праця їх оплачується відрядно.

У службовців, інженерно-технічних працівників і у керівників регламентація праці має ще великі відмінності. В цілому їх робота спрямована на досягнення кінцевих результатів діяльності підприємства в цілому, хоча сфера праці у кожного специфічна. Остання обставина найчастіше унеможливлює оплату праці цих фахівців залежно від обсягів виробленої продукції підприємством в цілому, особливо на підприємствах з розгалуженими службами інженерно-технічних працівників і службовців. Регламентація їх обов'язків найчастіше обмежується посадовими інструкціями, положеннями про підрозділи, планами діяльності підприємства та підрозділів, встановленими формами ведення документації та обліку тощо, а також режимом роботи підприємства. Таке нормування трудових обов'язків передбачає, як правило, почасові (окладні) системи оплати. Лише в деяких випадках, на дуже великих підприємствах, при значних обсягах інженерних або технічних робіт застосовуються відрядні системи оплати, наприклад, для конструкторів, технологів, друкарок.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У той же час на невеликих приватних підприємствах, де нерідко робота фахівців носить універсальний (неспеціалізований) характер, застосовують відрядну оплату у формі оплати з рубля виручки. Така оплата нерідко сприяє високій ефективності роботи фахівців. Однак важливо своєчасно коригувати розцінки при кожному випадку зміни виручки у зв'язку зі зміною цін.

Разом з тим можливість застосування відрядної і погодинної оплати не слід змішувати з економічною доцільністю їхнього використання, що й обумовлює необхідність визначення ряду умов, що дозволяють застосовувати відрядну оплату лише на тих роботах, де вона дає економічний ефект.

Відрядна оплата праці є системою, що стимулює зростання продуктивності праці і збільшення випуску продукції. Однак матеріальне стимулювання росту виробітки може дати позитивні результати лише тоді, коли у роботодавця є реальна необхідність збільшити вироблення, перевиконати встановлені норми, завдання або плани при даному рівні техніки і застосовуваної технології. Якщо зростання вироблення і збільшення випуску продукції порівняно з досягнутим рівнем стають можливими тільки при внесенні суттєвих технічних та технологічних змін у виробничий процес, то використання відрядної оплати для збільшення випуску продукції стає нераціональним.

При конвеєрній організації виробництва робочі місця розміщені в технологічній послідовності. Можливість для робочого збільшити обсяг виконуваної роботи за рахунок підвищення продуктивності своєї праці обмежена заданим режимом роботи конвеєра. Число виконуваних робочими операцій на конвеєрі визначається кількістю випущеної із конвеєрної лінії продукції, обсяг якої строго визначений. У таких умовах доцільно застосовувати не відрядну, а погодинну оплату праці з преміюванням за виконання кількісних і якісних показників, хоча характер нормування праці дозволяє застосовувати відрядну оплату.

Зазначене вище дозволяє сформулювати друга умова застосування форм оплати праці: зростання рівня механізації та автоматизації робіт, вимог до якості продукції призводять до заміни відрядної оплати на почасову. Цим, однак, не вичерпується характеристика умов застосування форми оплати.

Як показує практика, на виробництві іноді немає необхідності в збільшенні випуску продукції. Крім того, відрядна оплата не завжди може бути використана як засіб зростання продуктивності праці при збереженні обсягів виробництва на колишньому рівні. Такі умови виникають на окремих виробничих ділянках головним чином з двох причин.

По-перше, не всі роботи, що виконуються на підприємстві, потрібні в усі збільшуються розмірах, незважаючи на загальне зростання випуску продукції. Багато хто з них потрібні для забезпечення нормальної роботи технологічного обладнання або основних виробничих робітників. Зазначені умови характерні для таких допоміжних робітників, як машиністи компресорів, насосних станцій, повітродувок, робочі парокотелен, кранівники та ін. Необхідність збільшення обсягів цих робіт або випуску матеріалів виникає лише при реконструкції обладнання і зростанні масштабів виробництва.

По-друге, на підприємствах деколи відсутня можливість використовувати технологічне обладнання на повну виробничу потужність (при падінні попиту на продукцію, неповному освоєнні суміжних процесів виробництва, при утрудненнях з сировиною і матеріалами). Робочі могли б збільшити випуск продукції з устаткування, проте цього не потрібно. У таких випадках немає необхідності в застосуванні відрядної оплати праці.

Третьою умовою застосування форм оплати є ступінь потреби роботодавця у збільшенні (скороченні) вироблення продукції або збільшенні обсягів виконуваних робіт. Ця умова дозволяє глибше розкрити поняття доцільності застосування форм оплати при наявності кількісних показників виробітку, правильно відображають затрати праці робітників.

Застосування відрядної оплати праці вимагає встановлення обґрунтованих норм виробітку та обліку їх виконання. Тому перехід з погодинної оплати на відрядну супроводжується зазвичай збільшенням витрат на нормування обліку, що цілком закономірно і не може бути підставою визнання відрядної оплати менш ефективною формою заробітної плати, ніж погодинна. Не можна не враховувати, що досить висока продуктивність праці при відрядній оплаті створює економію, яка зазвичай значно перекриває збільшення витрат на нормування обліку виробітку.

Недоцільність застосування відрядної системи виникає лише у випадках, коли необхідні витрати на збільшення норм часу (виробітку) і облік виконаних робіт перевищують очікуваний або дійсну економію від зростання продуктивності праці, пов'язаного із застосуванням відрядної оплати.

При оцінці ефективності нормування та обліку вироблення і вирішенні питання про доцільність застосування форми оплати праці необхідно в кожному окремому випадку розглянути можливі шляхи спрощення обліку та зменшення витрат на нормування: організація обліку вироблення по кінцевій операції, застосування укрупненого нормування, використання нормативів при розробці норм і т .буд. Крім того, може бути змінена технологія виконуваних робіт, що дозволить скоротити витрати на нормування обліку вироблення і створити умови для застосування відрядної оплати.

Таким чином, четвертим умовою застосування форм оплати праці є трудомісткість нормування праці та обліку результативності праці.

Найчастіше цю негативну сторону відрядної оплати, пов'язану з прагненням робочих зробити якомога більше одиниць продукції або роботи, рекомендується усувати за допомогою преміювання робітників за підвищення питомої ваги продукції перших сортів, зниження відсотка браку, дотримання технологічних режимів і за інші показники якості. Не менший ефект може дати і застосування відрядно-регресивної системи оплати. Тому відрядна оплата повинна поступатися місцем погодинної лише в тому випадку, коли при матеріальному стимулюванні показників якості відбувається їх погіршення, що негативно позначається на економічних результатах виробництва.

Загальні умови застосування відрядної і погодинної оплати праці мають сприяти вдосконаленню практики вибору форм оплати праці, підвищенню їх економічної ефективності, встановлення меж їх використання на різних ділянках виробництва. У той же час на кожному підприємстві сформульовані нами умови застосування форм оплати праці мають конкретизуватися з урахуванням галузевих особливостей і професійно-кваліфікаційного складу робітників.

Умови, що передбачають доцільність застосування відрядної оплати праці, такі:

o наявність кількісних показників виробітку або роботи, правильно відображають затрати праці працівника;

o наявність у працівників реальної можливості збільшувати вироблення або обсяг робіт проти установленої норми в реальних технічних і організаційних умовах виробництва;

o необхідність стимулювати зростання виробітку продукції, збільшувати обсяг робіт або скорочувати чисельність працівників за рахунок інтенсифікації праці робітників;

o можливість та економічна доцільність розробки норм праці і обліку виробітку працівників;

o відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції (роботи), ступінь дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність витрачання сировини, матеріалів і енергії.

При відсутності таких умов рекомендується застосовувати погодинну форму оплати праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Форми оплати праці та умови їх застосування
Відрядна форма оплати праці та її системи
Форми і системи оплати праці
Заохочувальні системи оплати праці
Які питання оплати праці працівника можуть вирішуватися в трудовому договорі?
Системи, форми, види оплати праці, порядок нарахування заробітної плати
Акордна система оплати праці
Форми і системи оплати праці. Види оплати праці
Безтарифна система оплати праці
Аналіз мотивацій оплати праці
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук