Навігація
Головна
які аудитор може розглянути при визначенні загальної стратегії аудитуВідповідальність аудитораЕТИКА АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІДокументація внутрішнього аудитораЦілі, завдання та загальні принципи аудитуСпілкування аудиторів з керівництвом аудійованої особиВедення реєстру аудиторів та аудиторських організаційСтандарти внутрішніх аудиторівДумка аудитораПрофесійна етика аудитора
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Міжнародні стандарти аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальні цілі аудитора

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

При проведенні аудиту фінансової звітності спільні цілі аудитора полягають у тому, щоб:

- Отримати розумну впевненість в тому, що фінансова звітність в цілому не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилкою, що дозволить аудитору висловити думку про достовірність фінансової звітності;

- Подавати висновки щодо фінансової звітності відповідно до вимог MCA відповідно до висновків аудитора.

У контексті аудиту фінансової звітності під розумною впевненістю розуміється високий, але не абсолютний рівень впевненості. Якщо розумна впевненість не може бути досягнута, а думка з застереженнями в аудиторському звіті недостатньо для інформування можливих користувачів фінансової звітності про ситуації, що склалася, аудитор повинен відмовитися від висловлення думки або відмовитися від роботи за угодою, якщо така відмова можливий згідно чинному законодавству або нормативним актам.

Загальні принципи аудиту охоплюють вимоги, яких повинен дотримуватися аудитор при виконанні своїх професійних обов'язків:

• етичні вимоги, включаючи вимогу незалежності;

• професійні вимоги;

• вимоги до проведення аудиту.

Етичні вимоги включають в себе вимоги Кодексу етики професійних бухгалтерів МФБ і національні вимоги, які є більш строгими, ніж вимоги Кодексу. Кодекс МФБ встановлює фундаментальні принципи професійної етики, яким має слідувати аудитор при проведенні аудиту фінансової звітності:

• порядність;

• об'єктивність;

• професійна компетентність і належна ретельність;

• конфіденційність;

• професійна поведінка.

Окрім дотримання фундаментальних принципів етики при виконанні завдань з аудиту фінансової звітності Кодекс МФБ вимагає, щоб аудитор був незалежний від суб'єкта, оскільки така вимога відповідає інтересам суспільства. Під незалежністю аудитора від суб'єкта розуміється незалежність його думки і незалежність від суб'єкта в діях, відсутність впливу, які могли б скомпрометувати таку думку.

Професійні вимоги визначають взаємовідносини аудитора і клієнта в аудиторську діяльність і включають в себе наступні принципи.

Принцип відповідальності керівництва. Підготовка фінансової звітності вимагає від керівництва суб'єкта і в разі необхідності осіб, наділених керівними повноваженнями:

• визначення застосовних принципів подання фінансової звітності;

• підготовки та подання фінансової звітності відповідно до застосовних принципами;

• вибору і застосування відповідної облікової політики;

• визначення оцінних значень, які є розумними в ситуації, що склалася.

Законодавство або нормативні акти можуть встановлювати обов'язки керівництва суб'єкта і в разі необхідності осіб, наділених керівними повноваженнями, щодо підготовки та подання фінансової звітності. Ступінь цих обов'язків може варіюватися в залежності від юрисдикції. Незважаючи на ці відмінності, аудит відповідно до MCA проводиться на тому вихідному умови, що керівництво суб'єкта і при необхідності особи, наділені керівними повноваженнями, визнають свою відповідальність:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

• за підготовку та подання фінансової звітності відповідно до встановлених принципами її подання;

• систему внутрішнього контролю, яка забезпечує підготовку фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилкою;

• надання аудитору:

- Доступу до всієї інформації, значимої для підготовки фінансової звітності (записи, документація, інші питання) і додаткової інформації, яку аудитор може запросити в разі потреби для цілей проведення аудиту;

- Необмеженого доступу до осіб в рамках суб'єкта, від яких в рамках аудитор вважає за необхідне отримати аудиторський доказ.

Аудит фінансової звітності не звільняє керівництво суб'єкта або осіб, наділених керівними повноваженнями, від такої відповідальності.

Принцип професійним скептицизмом. Аудитор повинен планувати і виконувати аудит з певною часткою професійного скептицизму, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, що тягнуть за собою істотне спотворення інформації. Тому він повинен критично оцінювати:

• отримані аудиторські докази, особливо уважно вивчаючи ті з них, які суперечать будь-яким іншим отриманим доказам;

• умови, що вказують на можливе шахрайство;

• інформацію, яка ставить під сумнів надійність документів і відповідей на запити, які будуть використовуватися в якості аудиторського доказу.

Підтримка професійного скептицизму допомагає аудитору зменшити ризики пропуску незвичайних обставин, не допустити невиправданих узагальнень при підготовці висновків і не використовувати помилкові припущення при визначенні характеру, тимчасових рамок і обсягу аудиторських процедур, а також при оцінці їх результатів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Заснована на минулому досвіді впевненість в тому, що керівництво суб'єкта і особи, наділені керівними повноваженнями, чесні і порядні, не звільняє аудитора від необхідності дотримуватися принципу професійного скептицизму. Усні та письмові заяви керівництва не є для аудитора заміною необхідності отримати достатні належні аудиторські докази для підготовки розумних висновків, на яких можна було б базувати аудиторську думку.

Принцип професійної думки. У ході аудиту аудитору постійно доводиться приймати безліч рішень, заснованих на професійному судженні:

• про суттєвості і аудиторський ризик;

• характер, терміни виконання і масштабі аудиторських процедур;

• про те, чи були отримані достатні та належні аудиторські докази;

• справедливості оцінок, зроблених керівництвом під час підготовки фінансової звітності;

• формулюванні висновків, заснованих на отриманих аудиторських доказів.

Відмітна ознака професійного судження полягає в тому, що воно виноситься професіоналом, рівень освіти, знання і досвід якого дозволили досягти компетенції, необхідної для винесення розумних суджень. Однак професійне судження не повинно використовуватися як виправдання рішень, які не підтверджуються фактами і обставинами завдання або достатнім і належним аудиторським доказом.

Професійне судження має бути належним чином задокументовано. Аудитор зобов'язаний підготувати аудиторську документацію, достатню для того, щоб дозволити досвідченому аудитору, не пов'язаного з аудитом, зрозуміти значні професійні судження, які були зроблені при формулюванні висновків по значним питань, що виникли в ході аудиту.

Принцип достатньої впевненості. Аудитор повинен забезпечити розумну впевненість в тому, що звітність не містить суттєвих викривлень, спричинених шахрайством або помилками. Абсолютна впевненість у відсутності суттєвих перекручень у фінансовій звітності недосяжна через обмеження, властивих аудиту і системі внутрішнього контролю клієнта, таких як застосування тестування, можливість змови, використання доказів, які носять скоріше переконливий, ніж вичерпний характер. Тому аудит не є абсолютною гарантією того, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень і думка аудитора не може прийматися ні як впевненість у майбутній життєздатності суб'єкта, ні як підтвердження ефективності або результативності ведення справ керівництвом суб'єкта.

Принцип суттєвості. При плануванні і виконанні аудиту, оцінці впливу ідентифікованих викривлень на аудит і невиправлених спотворень на фінансову звітність аудитор повинен застосовувати поняття суттєвості. Спотворення вважаються суттєвими, якщо вони можуть вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Судження про істотність виносяться на основі сприйняття аудитором потреб користувачів фінансової звітності у фінансовій інформації, а також розміру або характеру спотворень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

які аудитор може розглянути при визначенні загальної стратегії аудиту
Відповідальність аудитора
ЕТИКА АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Документація внутрішнього аудитора
Цілі, завдання та загальні принципи аудиту
Спілкування аудиторів з керівництвом аудійованої особи
Ведення реєстру аудиторів та аудиторських організацій
Стандарти внутрішніх аудиторів
Думка аудитора
Професійна етика аудитора
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук