Навігація
Головна
АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ОТРИМАННЯ І ВІДОБРАЖЕННЯ В РОБОЧОЇ...Аудиторські доказиДжерела аудиторських доказів
Оподаткування операцій реалізації товарів (робіт, послуг) за угодою...Угоди з надання послуг з технічного обслуговування виробництваУгоди, при яких відбувається отримання послуг
Інформування про виявлені або передбачуваних випадках недотримання...ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ДИСЦИПЛІНИ "ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ"Система правоохоронних органів
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Міжнародні стандарти аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка аудиторського докази

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Аудитор повинен розглянути питання: чи вказують аналітичні процедури, виконані ближче до кінця аудиту при формуванні надання висновку щодо відповідності фінансової звітності в цілому знань аудитора про суб'єкта і його середовищі, на раніше не визнані ризик істотного спотворення, викликаного шахрайством?

При виявленні спотворень аудитор зобов'язаний з'ясувати, чи можуть вони вказувати на шахрайство. І якщо такі ознаки присутні, аудитору слід розглянути наслідки цих спотворень для інших аспектів аудиту, особливо в тому, що стосується надійності уявлень керівництва суб'єкта, визнаючи, що випадок шахрайства навряд чи буде одиничним.

Якщо аудитор виявляє викривлення, яке може бути результатом шахрайства керівництва, і керівництво суб'єкта приймає в ньому участь, він повинен повторно провести оцінку ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, і їх впливу на характер, строки виконання і масштаб аудиторських процедур, які необхідно виконати у відповідь на оцінені ризики. Аудитор повинен також розглянути питання про те, чи вказують обставини або умови на можливу змову, в якому беруть участь співробітники, керівництво суб'єкта або треті сторони, при розгляді надійності докази, отриманого раніше.

Коли аудитор підтверджує, що фінансова звітність істотно викривлена в результаті шахрайства, або нездатний дійти висновку, чи містить фінансова звітність суттєві викривлення, спричинені шахрайством, він повинен оцінити наслідки для аудиту.

Нездатність аудитора продовжити надання послуг за угодою

Якщо в результаті спотворення, викликаного шахрайством або підозрюваним шахрайством, аудитор зіткнувся з винятковими обставинами, що ставлять під сумнів його здатність продовжити виконання аудиту, то аудитор повинен:

• встановити професійну та правову відповідальність стосовно до даних обставин, в тому числі наявність вимоги до аудитора доповісти про ситуацію, що склалася особам, який призначив його, або, в деяких випадках, регулюючим органам;

• розглянути можливість припинити надання послуг за завданням, якщо це дозволено законом.

Якщо аудитор відмовляється від виконання завдання, він повинен:

• обговорити з керівництвом суб'єкта відповідного рівня та особами, наділеними керівними повноваженнями, припинення виконання завдання і причини такого припинення;

• встановити, чи існують професійні або юридичні вимоги, доповісти особі або особам, які призначили аудитора, або, в деяких випадках, регулюючим органам, про відмову аудитора продовжувати роботу за завданням і причини такої відмови.

Письмові заяви керівництва суб'єкта. Аудитор повинен отримати письмові заяви від керівництва суб'єкта про те, що керівництво суб'єкта:

• підтвердило свою відповідальність за розробку і впровадження системи внутрішнього контролю з метою запобігання і виявлення шахрайства;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

• розкрило аудитору результати своєї оцінки ризику суттєвих перекручень у фінансовій звітності внаслідок шахрайства;

• розкрило аудитору відомості про фактичне або підозрюваному шахрайстві з участю керівництва суб'єкта, співробітників, що займають значні позиції в системі внутрішнього контролю або інших осіб, яке може мати значний вплив на фінансову звітність, а також про яких повідомили співробітники підприємства, колишні співробітники, аналітики, що регулюють органи або інші особи.

Інформування керівництва суб'єкта і осіб, наділених керівними повноваженнями. Якщо аудитор виявив шахрайство або отримав інформацію, що свідчить про можливе факт шахрайства, він повинен своєчасно проінформувати про це керівництво суб'єкта відповідного рівня, навіть якщо питання визнаний неістотним (наприклад, незначна розтрата співробітником одного з нижніх ланок організаційної структури). Визначення відповідного рівня керівництва є питанням професійного судження і залежить від таких факторів, як ймовірність змови, характер і розмах підозрюваного шахрайства. Зазвичай відповідним рівнем керівництва суб'єкта вважається керівництво щонайменше одним рівнем вище рівня особи, підозрюваного в скоєнні шахрайства.

Якщо аудитор виявив факт шахрайства, до якого причетні:

• керівництво;

• співробітники, які виконують важливі функції в системі внутрішнього контролю;

• інші особи, якщо шахрайство значно впливає на фінансову звітність, він повинен своєчасно повідомити про це особам, які відповідають за управління (як в усній, так і в письмовій формі).

Якщо аудитор підозрює шахрайство за участю керівництва суб'єкта, він повинен повідомити про свої підозри особам, наділеним керівними повноваженнями, і обговорити з ними характер, терміни виконання і масштаб процедур, необхідних для завершення аудиту. Також аудитор повинен проінформувати осіб, наділених керівними повноваженнями, і обговорити з ними будь-які інші питання:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

• характер, обсяг і періодичність проведення керівництвом суб'єкта засобів контролю, встановлених для запобігання та виявлення шахрайства, а також ризиків суттєвого викривлення фінансової звітності;

• нездатність керівництва суб'єкта реагувати належним чином на виявлення суттєві недоліки системи внутрішнього контролю або випадки шахрайства;

• оцінку аудитором контрольної середовища суб'єкта, включаючи питання, пов'язані з компетентністю і порядністю керівництва суб'єкта;

• дії, які вживає керівництво суб'єкта, які можуть вказувати на уявлення шахрайської фінансової звітності, наприклад вибір і застосування керівництвом суб'єкта певної облікової політики, яка свідчить про спробу керівництва суб'єкта маніпулювати доходами, щоб ввести в оману користувачів фінансової звітності шляхом надання впливу на їх розуміння результатів діяльності та прибутковості суб'єкта;

• питання, пов'язані з адекватністю і повнотою санкціонування операцій, що виходять за рамки звичайної господарської діяльності суб'єкта.

Якщо аудитор сумнівається в чесності і порядності керівництва і осіб, відповідальних за управління, йому слід отримати юридичну консультацію для визначення подальшого плану необхідних дій.

Інформування регулюють і правоохоронних органів

Якщо аудитор виявив або підозрює шахрайство, він повинен встановити, чи зобов'язаний доповідати про наявність шахрайства або про свої підозри будь-якої третьої сторони. Професійний обов'язок аудитора щодо дотримання конфіденційності інформації клієнта може утримати його від інформування третіх сторін. Однак юридична відповідальність аудитора варіюється в залежності від країни, або за певних умов аудитор може бути звільнений від обов'язку зберігати конфіденційність інформації відповідно до законодавства, нормативними актами або судовим рішенням. Наприклад, в деяких країнах аудитор фінансової установи зобов'язаний в законодавчому порядку доповідати про факти виявлення шахрайства наглядовому органу. В інших країнах аудитор повинен доповісти про викривлення уповноваженому органу, якщо керівництво суб'єкта і особи, наділені керівними повноваженнями, не змогли зробити належні коригувальні дії. У подібних випадках аудитору слід отримати необхідні юридичні консультації з метою визначення належних дій в обставинах, що склалися.

Документація. В аудиторської документації повинні бути відображені:

• значущі рішення, прийняті в результаті обговорення членами аудиторської групи питання про схильність фінансової звітності підприємства істотним спотворень, обумовленим шахрайством;

• виявлення і оцінені ризики суттєвого викривлення, які є результатом шахрайства, на рівні фінансової звітності і передумов підготовки фінансової звітності;

• загальний підхід щодо оцінених ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, на рівні фінансової звітності, а також характер, терміни виконання і масштаб аудиторських процедур, так само як і зв'язок цих процедур з оціненими ризиками суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, на рівні тверджень;

• результати аудиторських процедур, включаючи процедури, розроблені щодо ризиків, пов'язаних з можливістю того, що керівництво суб'єкта може обійти систему контролю;

• факт інформування керівництва суб'єкта, осіб, наділених керівними повноваженнями, регулюючих органів, і інших зацікавлених осіб про шахрайство.

Якщо аудитор припускає, що ризик суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, пов'язаних з визнанням доходу, не відповідає обставинам завдання, це припущення слід документально обґрунтувати. Обсяг, в якому дані питання підлягають документуванню, є предметом професійного судження аудитора.

Використання державних коштів передбачає, що в ході проведення аудиту особливу увагу буде приділено питанням шахрайства. При проведенні аудиту підприємств державного сектора необхідно враховувати вимоги законодавчих актів, постанов, інструкцій і директив міністерств, що стосуються виявлення фактів шахрайства і помилок.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ОТРИМАННЯ І ВІДОБРАЖЕННЯ В РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Аудиторські докази
Джерела аудиторських доказів
Оподаткування операцій реалізації товарів (робіт, послуг) за угодою про надання відступного і новації
Угоди з надання послуг з технічного обслуговування виробництва
Угоди, при яких відбувається отримання послуг
Інформування про виявлені або передбачуваних випадках недотримання вимог керівництва і осіб, відповідальних за управління
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ДИСЦИПЛІНИ "ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ"
Система правоохоронних органів
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук