Навігація
Головна
Групи інтересів: форми і способи політичного впливуПолітичні інтереси та політичні інститутиПолітична система як ієрархія і взаємозв'язок політичних інститутівПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИУряд як інститут управління політичним суспільствомДЕРЖАВА ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИПорівняльна характеристика території та інститутів публічної влади...Інститут спеціально не погоджених умовПартія як політичний інститутПеретворення інституту цілеспрямованого впливу держави на...
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка громадського сектору
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив політичних інститутів

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Одне з пояснень зростання суспільних витрат пов'язують з особливостями політичного устрою тих чи інших країн. До числа пояснюють чинників відносять вид демократії (представницька або пряма), структуру інститутів представницького правління (багатопартійна або двопартійна), рівень централізації в прийнятті рішень, політичні цикли і т.д. Кілька досліджень, проведених в Швейцарії і США, показали, що муніципалітети (округу) з представницькою демократією, де рішення приймаються міськими радами, мали великі бюджети, ніж ті, в яких функціонує пряма демократія, тобто найважливіші рішення приймаються зборами всіх громадян. Одне з пояснень полягає в тому, що існування представницької демократії, можливо, сприяє отриманню приватних вигод групами спеціальних інтересів, які, як ми переконалися раніше, позитивно впливають на зростання державних витрат. Рубіні і Сакс [1] , а також Кьюсак [2] наводять аргументи на користь більш високих бюджетів в тих спільнотах, де діють багатопартійні системи, пояснюючи свій висновок щодо меншою консолідацією влади і, як наслідок, труднощами пошуку компромісних рішень. Перссон і Табелліні [3] приходять до прямо протилежних висновків, пояснюючи, що багатопартійні системи, навпаки, дозволяють партіям враховувати інтереси більш вузьких груп виборців, і відповідно брати на себе більш конкретні зобов'язання, тим самим забезпечуючи відносно скромні бюджети. Вплив рівня децентралізації на розмір бюджету також оцінюється неоднозначно.

Політичні цикли, як показує практика, мають певний вплив на державні витрати. Динаміка суспільного сектора пов'язана з процесом підготовки до чергових виборів до органів державної влади. Часто можна простежити збільшення державних витрат напередодні виборів. Політики, які перебувають при владі, схильні робити передвиборчі «подарунки» виборцям у вигляді нових робочих місць, додаткових виплат і т.п. Часом ці "подарунки" виявляються надмірно обтяжливими для економіки, і згодом так чи інакше знецінюються. Дослідження, проведене В. Гимпельсон, Д. Трейзманом і Г. Монусова [4] показало, що дана закономірність спостерігається і в Росії. Дослідники виявили не тільки те, що напередодні виборів зайнятість в громадському секторі раз по раз підвищувалася, а й те, що після виборів вона скорочувалася.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

В цілому ряді країн вже були більш-менш успішні спроби стабілізувати або навіть скоротити державні витрати. До необхідності таких скорочень підштовхнув, зокрема, світова економічна криза 2008-2009 рр. Однак оскільки мова йде, як правило, не стільки про підвищення ефективності, скільки про скорочення тих чи інших перерозподільних програм і обсягу безплатно наданих послуг, подібні спроби зазвичай зустрічають опір і рідко бувають цілком успішними.

  • [1] Roubini N., Sachs J. (1989). Political and economic determinants of budget deficits in the industrial democracies // European Economic Review. № 33. May. P. 903-38.
  • [2] Cusack TR (1997). Partisan politics and public finance: changes in public spending in the industrialized countries, 1955-1989 // Public Choice. № 91. June. P. 375-95.
  • [3] Persson T., Tabellini G. (1999). The size and the scope of government: comparative politics with rational politicians // European Economic Review. № 43. P. 699-735.
  • [4] Gimpelson V., Treisman D., Monusova G. (2000). Public employment and redistributive politics: evidence from Russia's regions // IZA discussion paper. № 161.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Групи інтересів: форми і способи політичного впливу
Політичні інтереси та політичні інститути
Політична система як ієрархія і взаємозв'язок політичних інститутів
ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ
Уряд як інститут управління політичним суспільством
ДЕРЖАВА ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
Порівняльна характеристика території та інститутів публічної влади російських земель в період політичної роздробленості (в тому числі російських князівств у складі Великого князівства Литовського)
Інститут спеціально не погоджених умов
Партія як політичний інститут
Перетворення інституту цілеспрямованого впливу держави на інвестиційний процес
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук