Навігація
Головна
Політика державних закупівельЗАВДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В БОРОТЬБІ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮНаслідки ухилення від податківДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ІНФОРМАТИКИДЕРЖАВНА ПОЛІТИКАУхилення від сплати податків в зарубіжних країнах: поняття, правові...Податкова політика мінімальних податківБюджетно-податкова політикаПолітика в області націй і освітиПодатки і державні витрати
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка громадського сектору
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ухилення від податків: державна політика

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Отже, ми бачили, що ухилення від податків в сучасних економіках досягає істотних масштабів, приймає найрізноманітніші, часом важко виявляються форми та має серйозні негативні наслідки з точки зору як економічної ефективності, так і соціальної справедливості. Звідси випливає, здавалося б, очевидний висновок про необхідність боротьби з податковими злочинами і скорочення можливостей для легальної мінімізації податків. Однак на практиці при розробці заходів державної політики ми неминуче стикаємося з питанням: як далеко повинна заходити ця боротьба? Або, точніше, яким має бути оптимальний рівень зусиль держави і оптимальний масштаб ухилення від податків?

Зрозуміло, що деякий рівень ухилення від податків буде існувати в економіці завжди, що вірно і щодо інших видів злочинності. Як неможливо до будь-якому потенційному кишеньковому приставити власного поліцейського, так і до кожного потенційно недобросовісному платнику податків не можна прикріпити окремого податкового інспектора. Навіть якщо припустити, що в таких умовах масштаби ухилення знизяться до нуля, знадобляться колосальні громадські витрати, які зажадають значного зростання податкових ставок і ніколи не будуть перекриті вигодами від зниження злочинності. Таким чином, з наявністю ухилення від податків суспільству завжди доводиться миритися, питання тільки в тому, який ступінь ухилення може бути визнана прийнятною.

Модель ухилення від податків з урахуванням ризику, представлена в цьому параграфі, показує, що важливими факторами боротьби з податковими злочинами стають жорсткість покарань (величина штрафів) і вірогідність упіймання злочинців (тобто ефективність роботи податкових служб). Посилення покарань у вигляді штрафів, безумовно, збільшує безпосередні доходи бюджету. Однак не можна сказати, що такий захід несе лише позитивний ефект, скорочуючи злочинність. Справа в тому, що призначення штрафів провинилися завжди створює потенціал для корупції податкових чиновників. І чим вище офіційні розміри штрафів, тим більше її можливі масштаби. Крім того, якщо з якихось причин платнику податків штраф встановлений незаконно (помилково або навмисно), то збитки від таких дій тим вище, чим вище штраф. Це особливо очевидно, якщо податкові злочини караються тюремним ув'язненням. Крім того, використання тюремних ув'язнень для боротьби з податковою злочинністю створює значні прямі витрати для бюджету, які повинні будуть покриватися за рахунок додаткових податків. Те ж можна сказати і про ефективність податкових перевірок - їх частота і масштабність безпосередньо пов'язані з ресурсами, які виділяє держава на ці цілі.

Ми бачимо, таким чином, що боротьба з податковими злочинами чревата істотними витратами для суспільства - як прямими, так і непрямими. Вигоди від скорочення масштабів ухилення виступають, в свою чергу, не тільки в формі приросту бюджетних доходів (податків, "які повернулися" в казну, і штрафів), а й у формі соціальних вигод - зростаючого рівності і суспільної солідарності, скорочення тіньової економіки і корупції. Виходячи з основних постулатів теорії суспільного добробуту, державі слід вибрати такий рівень податкового примусу, який дозволив би зрівняти граничні суспільні вигоди та витрати, з урахуванням їх економічних і соціальних складових.

На жаль, таке теоретичне визначення оптимуму не дає можливості відповісти на питання: який конкретно рівень ухилення від податків може вважатися суспільно допустимим? Нормативна економічна теорія дає поки лише найзагальніші рекомендації щодо використання тих чи інших інструментів податкової політики: наприклад, якщо враховувати проблему асиметрії інформації, податок на додану вартість виявляється краще, ніж податок з продажів, так як трансакції між фірмами набагато простіше простежити, ніж угоди між продавцями і покупцями. Наявність третьої (незацікавленої) сторони при сплаті податків також підвищує їх збирання, як це відбувається, наприклад, з соціальними внесками на зарплату, які виплачує роботодавець. Йдеться в даному випадку про зміну структури діючої податкової системи на користь тих видів податків, за якими ступінь ухилення нижче і (або) які простіше і дешевше збирати. "З економічної точки зору, - писав Г. Беккер, - державні заходи протидії злочинності є не що інше, як частина політики оптимальної аллокации ресурсів" [1] .

  • [1] Becker G. (1968). Crime and Punishment: An Economic Approach // Journal of Political Economy. № 76. P. 209.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Політика державних закупівель
ЗАВДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В БОРОТЬБІ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ
Наслідки ухилення від податків
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ІНФОРМАТИКИ
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
Ухилення від сплати податків в зарубіжних країнах: поняття, правові способи боротьби
Податкова політика мінімальних податків
Бюджетно-податкова політика
Політика в області націй і освіти
Податки і державні витрати
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук