Аналітичні показники грошових потоків

Аналіз грошових потоків але даними звіту про рух грошових коштів дозволяє оцінити фінансову силу підприємства. Основним показником, використовуваним вході такого аналізу, є чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної (поточної) діяльності (NCF). Він служить індикатором успішності фінансово-господарської діяльності підприємства. Темп приросту NCF характеризує масштаби зростання фінансового потенціалу підприємства. З одного боку, це рівень прибутковості, досягнутий за минулі звітні періоди, який дозволяє зробити висновки про тенденції подальшого розвитку підприємства. Саме це цікавить фінансового аналітика. З іншого боку, NCF характеризує інвестиційну активність підприємства і його здатність відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредиторами та власниками капіталу

Такий аналіз грошових потоків на базі фінансових показників може бути використаний як при оперативному, так і стратегічному фінансовому плануванні. Якщо в рамках короткострокового періоду (від місяця до кварталу) порівняно легко спрогнозувати і спланувати надходження і виплати грошових коштів, то при середньостроковому плановому періоді (від кварталу до півроку) і довгостроковому (більше одного року) виходять з виразно заданих співвідношень між майном і зобов'язаннями. Ліквідність у цьому випадку також відстежується шляхом зіставлення розрахованих наростаючим підсумком виплат і надходжень грошових коштів.

Аналітичні показники грошових потоків доповнюють стандартні показники фінансового аналізу. Вони зіставляють грошові потоки і різні показники діяльності підприємства.

Показники ліквідності

Покриття відсотків грошовим потоком (times interested earnings under CF) розраховується як відношення чистого грошового потоку підприємства (net cash flow), NCF до суми виплачених за період відсотків за користування позиковими коштами /:

Даний показник доповнює традиційно розраховується показник покриття відсотків TIE2. Він дозволяє зрозуміти, скільки можна здійснити виплат відсотків за рахунок чистого грошового потоку, і до якої міри міг би знизитися чистий грошовий потік без шкоди для виконання зобов'язань перед кредитором з виплати відсотків за використання його коштів. На відміну від традиційного цей показник дозволяє уникнути спотворень за рахунок усунення з розрахунку витрат, не пов'язаних з рухом грошових коштів (наприклад, амортизаційних відрахувань), і "неліквідних" доходів (наприклад, підвищення балансової вартості основних засобів у результаті переоцінки).

Можливості покриття довгострокової кредиторської заборгованості характеризує потенціал самофінансування (self-funding potential):

де div - сума виплачених за період дивідендів; LTD - довгострокові зобов'язання.

Динаміка ступеня заборгованості (total liabilities degree) або її погашення в перспективі залежить від здатності підприємства тільки сплачувати відсотки, але і повертати основну суму боргу:

Цей показник характеризує число періодів (років), після закінчення яких за рахунок чистого грошового потоку (як правило, за вирахуванням дивідендів, відсотків і податків, тобто за рахунок власних коштів) будуть повністю погашені борги. Під боргами може розумітися як вся сума позик, кредитів та кредиторської заборгованості, так і тільки короткострокова. Чим менше показник ступеня заборгованості, тим підприємство може вважатися більш ліквідним. Для кредитора цей показник визначає ризик кредитування.

Для вітчизняних аналітиків даний показник має особливе значення при прогнозі платоспроможності підприємства. У його основі лежить припущення про те, що в кризовій ситуації зростають борги у зв'язку з проблемами збуту, і одночасно знижується чистий грошовий потік у зв'язку зі скороченням виручки від реалізації майна (при прямому методі розрахунку) і зниженням річного прибутку (при непрямому методі).

Якщо наявні в запасі ліквідні кошти можна використати на погашення боргів, то розраховують показник ступеня заборгованості-нетто

де LA - ліквідні активи (кошти), які можуть бути спрямовані на погашення боргів.

Щоб отримати уявлення про те, якою мірою підприємство здатне відповідати за своїми зобов'язаннями перед власниками капіталу з виплати дивідендів виходячи з досягнутого фінансово-господарського результату по поточній діяльності, розраховують показник покриття дивідендів за всіма видами акцій (dividends earnings):

Цей показник може бути розрахований як для загальної суми виплачуваних дивідендів, так і для дивідендів за певними категоріями акцій, наприклад звичайним.

Показники покриття дивідендів розраховують на основі чистого грошового потоку, визначеного за даними річного звіту підприємства. Якщо дивідендна політика підприємства стабільна, для розрахунку цих показників можна використовувати поточні дані про що виплачуються дивіденди. В іншому випадку потрібно виходити з прогнозованих даних про майбутніх виплатах дивідендів.

Інвестиційні показники

Оскільки інтенсивність інвестиційних вкладень різна рік від року, аналізувати інвестиційні показники доцільно не за один який-небудь господарський рік, а за кілька років.

Здатність підприємства здійснювати інвестиції, не привертаючи зовнішніх джерел фінансування, відображає показник ступеня покриття інвестиційних вкладень (investments coverage degree):

де 77 - загальна сума інвестицій.

Коли для оцінки можливостей фінансування інвестиційних вкладень використовується приплив коштів від скорочення порожніх інвестицій (наприклад, продажу обладнання, частини підприємства або частини оборотних коштів), то можна розрахувати ступінь покриття чистих інвестицій {інвестицій-нетто):

де TNI - сума інвестицій-нетто.

Щоб визначити величину скорочення інвестиційних вкладень як джерела фінансування нових інвестиційних проектів, треба протиставити відтокам грошових коштів у зв'язку з новими інвестиціями притоки грошових коштів від скорочення порожніх інвестиційних вкладень. Такі притоки забезпечуються шляхом вивільнення фінансових коштів, відмерлого в окремих видах майна.

На практиці часто розраховують і показник, що відображає частку амортизаційних відрахувань у загальній величині грошового потоку. Зниження в динаміці даного показника, розрахованого в частках одиниці або у відсотках, розглядається як позитивна тенденція.

Показники ефективності

Визначити, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) знаходиться в розпорядженні підприємства для самофінансування, виплати дивідендів і боргів, можна за часткою грошового потоку у виручці від реалізації

За допомогою цього показника можна оцінити майбутній фінансовий потенціал підприємства залежно від тенденції зростання або зниження виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Показники фінансової політики підприємства

Якщо в ході аналізу зіставити відображені в звіті про рух грошових коштів внутрішні і зовнішні джерела фінансування, то можна отримати уявлення про фінансову політику і про відносне значення кожного такого джерела для підприємства.

Під загальною величиною зовнішнього фінансування розуміється сумарний приплив грошових коштів у результаті отримання додаткових коштів шляхом збільшення позикового капіталу і розміщення акціонерного капіталу серед своїх акціонерів та інших суб'єктів, тобто збільшення власного капіталу. Чистий грошовий потік розглядається як джерело внутрішнього фінансування.

Проаналізувавши обсяг і часовий аспект використовуваних джерел фінансування, можна зробити висновок про становище даного підприємства на ринку капіталу.

Крім всіх джерел фінансових коштів аналітик може проаналізувати окремо структуру зовнішнього фінансування. Для цього можна розрахувати один з наступних показників:

  • o частку власного джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування;
  • o частку позикового джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування;
  • o співвідношення власних і позикових джерел зовнішнього фінансування.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >