МЕТОД ДИРЕКТ-КОСТИНГ (DIRECT-COSTING)

З переходом на ринкові відносини для кожного підприємства особливої важливості набуває система правильного обліку і управління витратами, необхідними для виробництва продукції (послуг). На підприємстві необхідно організувати систему управлінського (виробничого) обліку, яка дозволить здійснювати, з одного боку, облік проведених витрат, а з іншого - аналіз витрат, їх впливу на результат діяльності підприємства і прийняття відповідних управлінських рішень. На відміну від системи калькуляції витрат по повній собівартості система обліку витрат директ-костинг ( direct-costing ) заснована на поділі витрат на постійні і змінні і окремому їх обліку. Такий підхід дозволяє правильно враховувати вплив постійних витрат на кінцевий випуск продукції (послуг).

Розглянемо на умовному прикладі методику проведення розрахунків за системою директ-костинг і переваги цього підходу при прийнятті управлінських рішень.

Приклад. Умовна готель за звітний період має заповнюваність близько 60%, що відповідає реалізації 2000 номерів (койко-ночей). Загальна виручка для готелю від цього виду діяльності склала 780000 крб. Дослідження ринку показали, що якщо знизити вартість проживання на 10%, то можна збільшити реалізацію номерів (ліжко-ночей) на 20%, і виробничі можливості готелю дозволяють це забезпечити. Ціна за номер становить 390 руб., Повна собівартість дорівнює 600000 крб., З них загальні постійні витрати дорівнюють 360 000 руб., Загальні змінні витрати - 240000 руб.

Необхідно прорахувати варіанти і визначити, чи варто знижувати ціну і чи призведе це до збільшення загального прибутку готелю.

Розрахунки здійснюються двома методами: методом обліку повної собівартості і методом директ-костинг.

Результати розрахунків наведені в табл. 8.1, 8.2, де варіант 1 відповідає вихідної ситуації, варіант 2 - збільшення обсягів реалізації на 20%.

Таблиця 8.1

Розрахунок прибутку методом обліку повної собівартості

показник

Варіант 1 (обсяг реалізації 2000 ліжко-ночей)

Варіант 2 (обсяг реалізації 2400 ліжко-ночей)

Ціна номера, руб. / Койко-ніч

390

351

повна питома

собівартість,

руб. / койко-ніч

300

300

Прибуток питома, руб. / Койко-ніч

390 - 300 = 90

351 -300 = 51

Загальна (валова) прибуток, руб.

2000x90 = 180000

2400x51 = 122 400

Таблиця 8.2

Розрахунок прибутку методом директ-костинг

показник

Варіант 1 (обсяг реалізації

Варіант 2 (обсяг реалізації

2000 ліжко-ночей)

2400 ліжко-ночей)

Ціна номера руб. / Койко-ніч

390

351

Змінні витрати питомі, руб. / Койко-ніч

240 000 2000 = 120

120

показник

Варіант 1 (обсяг реалізації 2000 ліжко-ночей)

Варіант 2 (обсяг реалізації 2400 ліжко-ночей)

Маржинальний дохід питома, руб. / Койко-ніч

390 - 120 = 270

351 - 120 = 231

Загальний маржинальний дохід, руб.

2000x270 = 540000

2400x231 = 554400

Виручка від реалізації валова, руб.

2000x390 = 780000

2400x351 = 842400

Змінні витрати загальні, руб.

2000 х 120 = 240000

2400 х 120 = 288000

Маржинальний дохід загальний, руб.

780000 -240000 = 540000

842400 - 288000 = 554400

Постійні витрати загальні, руб.

360000

360000

Загальна валова прибуток, руб.

540000 -360000 = 180000

554400 -360000 = 194400

висновки:

  • 1) якщо проводити розрахунки по повній собівартості, то виходить, що готелі невигідно знижувати ціну за номер, так як згідно з розрахунками загальний прибуток знизиться на 57 600 руб. (180000- 122 400 = 57 600);
  • 2) якщо здійснювати розрахунки за системою директ-костинг, то загальний прибуток збільшиться на 14 400 руб. (194 400 180000 = 14400), що збігається з ростом маржинального доходу на 14 400 руб. (554 400-540 000 = 14 400). При цьому загальне завантаження готелю зросте і буде більше 70%, що в свою чергу може принести ще більший сукупний дохід;
  • 3) якщо зміни обсягу випуску продукції (послуг) не відбувається, то обидва підходи в розрахунках дають однаковий результат.

При розрахунку методом директ-костинг прибуток збільшився за рахунок роздільного обліку впливу постійних і змінних витрат на випуск продукції (послуг), що дозволило врахувати зниження частки постійних витрат на одиницю продукції при збільшенні випуску продукції (послуг) на 400 номерів (койко-ночей) . Це відповідає загальному економічному закону масштабу випуску продукції, який говорить про те, що зі збільшенням випуску продукції питомі сукупні витрати зменшуються і прибуток зростає нелінійно.

Таким чином, вибір правильного варіанту обліку поведінки витрат призводить до прийняття вірних управлінських рішень.

Іншою важливою особливістю методу директ-Костін г є те, що він дозволяє наочно графічно представити взаємозв'язок поведінки витрат і одержуваних результатів у вигляді виручки в залежності від зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції (послуг) (рис. 8.8).

Для графіка беззбитковості загальних витрат (рис. 8.8, а) V - це вартість всієї виробленої продукції (послуг), а для графіка беззбитковості питомих витрат (рис. 8.8, б) - ціна одиниці продукції (послуги).

Перетин прямих виручки V і загальних витрат здійснюється в точці, яка називається точкою беззбитковості ( break-even point) або точкою критичного обсягу виробництва (реалізації) продукції (послуг), точкою перелому, критичною точкою і т.д. Дана точка показує, який обсяг продукції (послуг) необхідний для того, щоб покрити всі витрати виробництва. Починаючи з цієї точки виробництво (реалізація) продукції (послуг) починає приносити прибуток.

Точка беззбитковості є важливим економічним показником прийняття управлінських рішень для підприємств туризму і готельного бізнесу. Концепція визначення критичної точки широко використовується при виборі варіантів дій з безлічі альтернативних рішень. Найкращим рішенням є те, при якому критичний обсяг Q K? є найменшим за інших рівних умов.

Точка беззбитковості може вимірюватися як в натуральних показниках, так і у вартісних. У натуральних показниках вона відповідає 0 кр - критичного обсягу виробництва (реалізації) продукції (штук), при якому прибуток дорівнює нулю, а в вартісних - порогу рентабельності - критичного обсягу виручки від реалізації, при якому прибуток дорівнює нулю (див. Рис. 8.8) .

Дані показники можна розрахувати аналітично.

Графік беззбитковості загальних ( а ) і питомих ( б) витрат

Мал. 8.8. Графік беззбитковості загальних ( а ) і питомих ( б) витрат

Розрахунок критичного обсягу випуску (реалізації) продукції (послуг) здійснюється за наступною схемою. Розрахуємо прибуток / 7, а потім виконаємо перетворення:

Оскільки в критичній точці прибуток дорівнює нулю, то, прирівнявши цей вислів до нуля, отримаємо:

де // сд - ціна одиниці продукції (послуги).

Поріг рентабельності визначають за формулою:

де К ом - коефіцієнт валової маржі (маржинального доходу) - частка маржинального доходу в загальному обсязі виручки:

Тут М - маржинальний дохід (маргінальний дохід, валова маржа [1] ) - різниця між виручкою і змінними витратами.

Для оцінки того, наскільки фактична виручка перевищує виручку, при якій підприємство працює беззбитково, слід розрахувати запас фінансової міцності З фп . Даний показник можна розраховувати як в абсолютних величинах, так і у відсотках. В абсолютних величинах запас фінансової міцності показує, наскільки можна знизити виручку від реалізації, щоб при цьому підприємство залишалося беззбитковим, і розраховується як різниця між фактичною виручкою від реалізації Рфакг і порогом рентабельності:

Розрахунок запасу фінансової міцності у відсотках показує процентне відхилення фактичної виручки від критичної (порогової) виручки; іншими словами, оцінює, на скільки відсотків можна зменшити виручку від реалізації, залишаючись в області беззбитковості:

Для операційного управління і прогнозування діяльності підприємств туризму і готельного бізнесу існує показник, який називається ефект операційного важеля.

Ефект операційного важеля показує, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує більш сильна зміна прибутку, тобто виручка зростає повільніше, ніж прибуток. Ефект операційного важеля розраховується для певного обсягу виробництва (виручки від реалізації) продукції (послуг), тобто для кожної конкретної точки. Змінюється обсяг виробництва (виручки від реалізації), змінюється і сила операційного важеля.

Ефект операційного важеля Е ор розраховується як відносини маржинального доходу до прибутку:

Ефект операційного важеля показує, у скільки разів приріст прибутку більше приросту виручки від реалізації продукції (послуг). Сила операційного важеля залежить від величини постійних витрат, і чим вони більші, тим ефект сильніше. При збільшенні обсягу реалізації ефект операційного важеля можна спрогнозувати через індекс зміни обсягу реалізації l v і індекс зміни обсягу прибутку / п :

де V , V 2 - відповідно базовий і змінений обсяг реалізації (виручки); Я), Я 2 - відповідно базова і змінена прибуток.

Тоді ефект операційного важеля можна розрахувати як відношення приросту прибутку ДВ до приросту обсягу реалізації А /:

де ДВ = / п - 1, Д / = / у- 1.

Покажемо на прикладі, як можна користуватися цією методикою розрахунків.

Приклад. Вихідні дані для розрахунків взяті з попереднього прикладу, причому передбачається, що ціна номера не буде зменшуватися і в номері проживає 1 людина:

(?, = 2000 ліжко-ночсй, Ц. л = 390 руб., V- 780000 руб., 2 ^ р = 240000 руб. (Z " p = 120 руб.), 2 ^ = 360000 руб.

Розрахунок точки беззбитковості (рис. 8.9)

Точка беззбитковості показує, що починаючи з 1334-го номера реалізація кожного наступного номера буде приносити для готелю прибуток.

Розрахуємо інші показники:

Для розрахунку ефекту операційного важеля через індекси зміни обсягу реалізації і прибутку необхідно розрахувати прогнозовану величину виручки V 2 і прибутку П 2 при зміні обсягу реалізації до 2400, тобто Q 2 = 2400 ліжко-ночей.

Мал. 8.9. Графік беззбитковості

Розрахуємо індекси приросту:

Ефект операційного важеля показує, що при зростанні виручки від реалізації на 20% прибуток збільшиться на 60%, тобто на кожен відсоток зростання виручки від реалізації припадає 3% зростання прибутку. Але якщо розрахувати ефект операційного важеля для іншого об'єму виручки, то він значно зменшиться, тому що чим більше значення виручки від реалізації продукції відрізняється від критичного обсягу, тим менше сила операційного важеля.

Розрахунок точки беззбитковості дозволяє планувати певний (бажаний) обсяг прибутку, рівень заповнюваності (завантаження) готелі і т.п. Покажемо, як можна здійснити розрахунок бажаного обсягу прибутку готелю. Припустимо, що готель бажає отримати в плановому періоді загальний обсяг прибутку в розмірі 180000 руб. Скільки для цього необхідно реалізувати номерів (койко-ночей)? Розрахунок можна здійснити за такою формулою (дані для розрахунку взяті з розглянутого прикладу):

Отриманий результат відповідає умовам прикладу.

Такий розрахунок можна застосувати в тих випадках, коли номерний фонд готелю складається з однакових за класом і вартості номерів. Але, як правило, готель має номерами різної категорії. У цьому випадку розрахунок точки беззбитковості можна здійснювати нс в натуральному (номерах або койко-ночах), а у вартісному вираженні. При цьому існують два підходи в розрахунках (дані для ілюстрації розрахунків будемо брати з наведеного прикладу).

При першому підході розрахунок беззбитковості здійснюється за наступним алгоритмом.

  • 1. Підсумовуємо всі змінні витрати по всьому номерного фонду (по всіх категоріях номерів). Припустимо, вони складуть 240 000 руб. При цьому постійні витрати дорівнюють 360 000 руб. і загальна передбачувана виручка 780 000 руб.
  • 2. Визначаємо маржинальний дохід:

3. Розраховуємо коефіцієнт маржинального доходу:

4. Точка беззбитковості (поріг рентабельності)

Поріг рентабельності означає, що якщо готель отримала виручку від реалізації номерного фонду (номерів різної категорії) в такому обсязі, то вона покрила всі свої постійні витрати. Ця інформація дозволяє керівництву готелю вести грамотну цінову політику, особливо в періоди зниження попиту на готельні послуги. У даній ситуації для стимулювання попиту можна сміливо здійснювати зниження цін на номери. При цьому в якості нижньої межі ціни номера виступатиме сумарна величина загальних змінних витрат плюс бажаний обсяг прибутку.

У другому варіанті розрахунку застосовується поняття середньої ціни номера, яка визначається як відношення загальної виручки, отриманої від реалізації всіх номерів, до загальної кількості проданих номерів (койко-ночей):

1. Розраховуємо середню ціну номера:

2. Розраховуємо середні змінні витрати на номер:

3. Розраховуємо точку беззбитковості як відношення постійних витрат до різниці середньої ціни за номер і середніх змінних витрат:

Помноживши отримане значення на середню ціну номера, отримаємо точку беззбитковості в грошовому вираженні:

Таким чином, метод д і ре кт-Костін г дозволяє встановити зв'язки і пропорції між витратами і обсягами виробництва (реалізації) продукції (послуг), прогнозувати поведінку сукупних витрат підприємства в залежності від зміни обсягів виробництва, розраховувати прибутковість (збитковість) підприємства, отримувати оперативну інформацію про фінансовий стан підприємства, визначати зміну прибутку внаслідок зміни ціни реалізації, структури продукції, що випускається (послуг). Цей метод дозволяє приймати правильні рішення з управління підприємствами туризму і готельного бізнесу в умовах ринкової економіки.

  • [1] Валовий маржу ще називають сумою покриття. Бажано, щоб валової маржі вистачило не тільки на покриття постійних витрат, але і на формування прибутку.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >