СПЕЦИФІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

Для підприємств готельного комплексу існують специфічні показники оцінки економічної ефективності функціонування, які пов'язані, як правило, із завантаженням номерного фонду. До таких показників можна віднести коефіцієнт заповнюваності готелю АГ 3 , який може виражатися як у відсотках, так і у відносних одиницях (0 < < 1) і

розраховується за формулою:

де Q K _ H - загальна кількість реалізованих номерів (койко-но чий); Q K . M - кількість кімнат (койко-місць), запропонованих до продажу; Т - кількість днів у звітному періоді, за який розраховується даний показник (як правило, за рік).

Цей показник є дуже важливим для будь-якого готелю, тому кожен готель прагне його збільшити. Особливо це стосується російських готелів, так як основний дохід, як правило, вони отримують від розміщення. А оскільки в готельних підприємствах частка постійних витрат висока, то чим ближче цей показник до одиниці (готель повністю заповнена), тим більше прибутку може отримати готель.

На практиці в силу різноманітних причин (технічних, санітарних і т.п.) не всі номери можуть бути готові до використання протягом певного періоду. Тому для розрахунку загального наявного номерного фонду готелю існує показник максимально можливого і фактичної кількості номерів (койко-ночей).

Максимально можливий номерний фонд (потужність) Ф гпах - це твір загальної кількості номерів (койко-місць) на число днів в році, протягом яких вони можуть використовуватися:

де Q n Q c - кількість кімнат (койко-месг) відповідно цілорічного і сезонного використання;

Т п Т з - відповідно число днів в році, число днів сезонного використання.

Фактичний номерний фонд - це фактично можливу кількість номерів (койко-місць), яке може використовуватися протягом даного тимчасового періоду, помножене на кількість використовуваних днів.

Коефіцієнт заповнюваності готелю можна розрахувати, використовуючи наведені в параграфі 8.2 формули розрахунку точки беззбитковості:

де Zп ^ ст - середні постійні витрати на один номер (ліжко-місце), руб .; Z "e P - змінні витрати на один номер (ліжко-місце), руб .; Ц са - ціна номера (койко-місця), руб. (При різної вартості номерів необхідно використовувати середню ціну номера.)

Використовуючи цю формулу розрахунку коефіцієнта заповнюваності, можна розрахувати мінімальну вартість номера, при якій окупляться всі витрати готелю (при певному бажаному рівні заповнюваності).

Для оцінки ефективності роботи служби портьє з продажу номерів при різній їх вартості можна застосувати показник середньої ціни продажу готельного номера середньодобової вартості Ц срлм :

де V " ф - виручка (дохід) від реалізації номерів; Q np - загальна кількість проданих номерів.

Чим вище рівень завантаження готелю, тим вище може бути середня ціна продажу готельного номера, тобто середня ціна продажу номера залежить від рівня заповнюваності готелю.

Найбільш поширеними методами оптимізації середньодобової вартості готельного номера є розпродаж дефіциту і управління процентним доходом.

Перший метод полягає в тому, що здійснюється демонстративне підкреслення престижних моментів досі чомусь не зайнятого номера, наприклад відзначається, що він більш просторий, у нього зручне розташування, з його вікон кращий вигляд і т. П.

Другий метод полягає в тому, що клієнти, які резервують номер і вносять за нього гроші задовго до моменту заїзду, можуть оплатити його за пільговими тарифами на відміну від тих, хто замовляє номер напередодні. При цьому для підвищення доходу від використання номерного фонду необхідно здійснювати прогнозування попиту на цікавий для клієнта період і призначати відповідно до цього прогнозом оптимальні ціни за номер. При розрахунку ціни номера за цією методикою необхідно враховувати не тільки час, за яке проводиться резервування, а й тип зарезервованого номера. Наприклад, якщо одна людина знімає двомісний номер або номер люкс, то ціна такого номера повинна бути не менше, ніж вартість еталонного одномісного номера. Якщо номер резервують два і більше осіб, то він повинен приносити готелю більший дохід, ніж якби його знімав один чоловік.

Для готелю також цікавий показник зафузки До ср , що позначає середня кількість гостей на один проданий номер:

де УУ Чсл - обшее число гостей, які проживають в готелі в даному розрахунковому періоді.

Для більш чіткого уявлення про якісну сторону завантаження номерного фонду можна застосувати показник, званий відсотком подвійний завантаження K av На практиці його ще називають відсотком багаторазової завантаження (він показує частку номерів, зайнятих більш ніж однією людиною):

Цей показник розраховують в готелях, які мають у своєму розпорядженні не тільки одномісними, а й багатомісними номерами. Він також може застосовуватися при оцінці потреби в персоналі, наприклад покоївок, на конкретний період.

Широке застосування в готельному бізнесі має показник відсотка зайнятості ліжко-місць К до _ и :

де Q 3 до, Q CK - число зайнятих і вільних ліжок відповідно.

Даний показник вельми корисний при визначенні ефективності роботи персоналу готелю, оскільки повна його завантаження буде здійснюватися тільки при 100% -м заповненні готелю.

Інший показник, який також характеризує ефективність роботи персоналу готелю, - дохідна ставка на одного клієнта (дохід на одного гостя від реалізації номерного фонду за певний період) Д. д :

г Д е К.Ф - загальна виручка від номерного фонду.

Необхідно враховувати, що чим більше буде продано номерів з одномісним розміщенням, тим вище буде цей показник.

Для оперативного управління службою покоївок, яка є найбільшою за штатом службою в номерному фонді, і визначення оптимального режиму їх роботи багато готелів застосовують показник, що визначає середнє завантаження покоївки:

де Q ^ p - середня кількість прибраних номерів в день; 0 зай - кількість зайнятих номерів; п - кількість покоївок / змін.

Оскільки готель надає і певний додатковий набір послуг, то корисно розрахувати ефективність роботи персоналу по виконанню даних послуг, наприклад в харчуванні:

де Дд т - дохід від продажу напоїв і продуктів в розрахунку на один номер; Д 1ІГ - загальний дохід від продажу напоїв і продуктів; Q pajM - кількість кімнат, виділених під розміщення.

Всі наведені вище показники, як правило, розраховуються за конкретний період, який визначається виходячи з виробничо-управлінської необхідності, і сприяють оцінці економічної ефективності підприємств готельного комплексу.

Існує безліч різних критеріїв і показників, за допомогою яких можна оцінити результати функціонування як економіки в цілому, так і окремо взятого підприємства готельного комплексу, але в умовах ринкової економіки основними показниками оцінки господарської діяльності підприємства є показники прибутку і рентабельності.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >