ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
В умовах ринкових відносин політика в галузі відтворення основних фондів грає виключно важливу роль, так як саме вона визначає кількісне і якісне їх стан.
Ця політика повинна здійснюватися як на макро-, так і на мікрорівні. Основне завдання відтворювальної політики на макрорівні - створення для всіх суб'єктів господарювання сприятливих умов для простого і розширеного відтворення, придбання нової техніки, реконструкції та технічного переозброєння виробництва. Вона вирішується шляхом здійснення відповідної амортизаційної, інвестиційної та податкової політики.
Відтворення основних фондів - безперервний процес їх оновлення шляхом реконструкції, технічного переозброєння, модернізації та капітального ремонту і придбання нових.
Основна мета відтворення основних фондів - забезпечення ними підприємств в необхідному кількісному і якісному складі, а також підтримання їх в робочому стані.
У процесі відтворення основних фондів вирішуються такі завдання:
- • відшкодування вибувають з різних причин основних фондів;
- • збільшення маси основних фондів з метою розширення обсягу виробництва;
- • вдосконалення видовий, технологічної і вікової структури основних фондів, тобто підвищення технічного рівня виробництва.
Процес відтворення основних фондів на підприємстві може здійснюватися за рахунок різних джерел за наступними каналами:
- • як внесок до статутного капіталу підприємства;
- • в результаті капітальних вкладень;
- • в результаті безоплатної передачі;
- • внаслідок оренди.
Кількісна характеристика відтворення основних фондів протягом року відображається в балансі основних фондів але повної початкової вартості за формулою
де Ф к - вартість основних фондів на кінець року; Ф н - вартість основних фондів на початок року; Ф в - вартість основних фондів, що вводяться в дію протягом року; Ф л - вартість основних фондів, що ліквідуються протягом року.
Для більш детального аналізу процесу відтворення основних фондів можна використовувати такі показники: коефіцієнт відновлення (До 0 бц), коефіцієнт вибуття (К виб ), коефіцієнт приросту (К пр ), фондоозброєність праці, технічну озброєність праці та ін.
Перевищення величини К () бн в порівнянні з К виб свідчить про те, що йде процес оновлення і зниження фізичного зносу основних виробничих фондів, і навпаки.
Вибуття об'єкта основних засобів може мати місце у випадках:
- • продажу;
- • списання в разі морального і фізичного зносу;
- • ліквідації при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях;
- • передачі у вигляді внеску до статутного (складеного) капіталу інших організацій, пайовий фонд;
- • передачі за договорами міни, дарування;
- • передачі дочірньому (залежному) суспільству від головної організації;
- • нестачі і псування, виявлених при інвентаризації активів і зобов'язань;
- • часткової ліквідації при виконанні робіт з реконструкції;
- • в інших випадках.
Фондоозброєність праці (W) і технічна озброєність праці ( W rex ) визначається за формулами
де W - фондоозброєність праці, руб / чол .; Ф - середньорічна вартість основних фондів, руб .; N - середньорічна чисельність ППП, чол .; W Tex - технічна озброєність праці, руб / чол .; Ф акт - середньорічна вартість активної частини основних фондів.
Динаміка цих показників свідчить про відтворювальної політиці, що проводиться на підприємстві.
Реалізація визначеної відтворювальної політики на підприємстві в кінцевому підсумку призводить до кількісного та якісного зміни основних виробничих фондів підприємства.
Кількісне зміна характеризують такі показники, як зміна вартості (первісної, відновної) основних виробничих фондів; зміна кількості об'єктів основних виробничих фондів (ОПФ). Збільшення цих показників характеризує зростання вартості майна підприємства, тобто необоротних активів.
Якісна зміна ОПФ характеризують такі показники: коефіцієнти фізичного і морального зносу; коефіцієнти вибуття, введення та оновлення; фондоозброєність праці та технічна фондоозброєність праці; вікова структура ОПФ; частка активної частини ОПФ в їх загальну вартість; рівень механізації і автоматизації праці та ін.
Позитивна зміна кількісного та якісного стану ОПФ істотно впливає на ефективність функціонування будь-якого господарюючого суб'єкта.
Від величини їх вартості і якісного стану в значній мірі залежать:
- • виробнича потужність підприємства, обсяг випуску і реалізації продукції;
- • рівень механізації, автоматизації виробництва і праці;
- • рівень якості та конкурентоспроможності продукції, що випускається;
- • рівень собівартості і рентабельності реалізованої продукції;
- • фінансовий стан підприємства на даному етапі і в перспективі.
Тому на кожному підприємстві треба управляти не тільки процесом
створення та оновлення основного капіталу, а й його ефективного використання.