ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Узагальнюючим показником, що характеризує використання основних фондів на підприємстві, є показник фондовіддачі (Ф 0 ).

Він розраховується за формулою

де V - об'єм виробленої або реалізованої продукції за рік в натуральному або вартісному вираженні; Ф середньорічна вартість ОПФ; t B - час з моменту введення основних фондів і до кінця року, міс .; ? л - час з моменту вибуття основних фондів та до кінця року, міс.

Якщо чисельник і знаменник формули фондовіддачі розділити на середньоспискову чисельність промислово-виробничого персоналу (ППП), отримаємо:

де N - середньооблікова чисельність ППП; ПТ - продуктивність праці (вироблення) на підприємстві; W - фондоозброєність праці.

Ця формула може бути використана для більш детального аналізу рівня використання основних виробничих фондів. Вона показує взаємозв'язок між виробленням і фондоозброєністю праці. При ідеальному варіанті вироблення на підприємстві зростає більш швидкими темпами, ніж фондоозброєність купа, так як в цьому випадку досягається максимальна ефективність виробництва.

Для зіставлення темпів зростання продуктивності праці і фондоозброєності на практиці доцільно використовувати формулу

де Ф 0 (> Р | , Фо баз - фондовіддача відповідно в звітному і базисному періоді; ПТ отч , ПТ баз - продуктивність праці відповідно у звітному і базисному періоді; W 0T4 , U ^ a3 - фондоозброєність праці відповідно в звітному і базисному періоді.

Якщо фондоозброєність зростає більш високими темпами, ніж продуктивність праці, це призводить до зниження фондовіддачі і викликає потребу в додаткових капітальних вкладеннях. Звідси випливає і значення співвідношення цих показників.

Тому можна зробити висновок: ставлення темпів приросту продуктивності праці до темпів приросту фондоозброєності праці є найважливішим критерієм ефективності використання основних засобів на підприємстві (Е е ф):

де ДПП - темп приросту продуктивності праці за певний період; AW- темп приросту фондоозброєності праці за цей же період.

Цей критерій показує, скільки відсотків приросту продуктивності праці припадає на 1% приросту фондоозброєності праці.

Цей критерій можна застосовувати як для окремого підрозділу, так і для підприємства в цілому з метою аналізу використання основних засобів. Використання основних засобів на підприємстві можна вважати ефективним, якщо на 1% приросту фондоозброєності праці припадає не менше 1% приросту продуктивності купа.

Зворотним показником фондовіддачі є фондомісткість продукції (Ф з ):

З цієї формули випливає, що фондомісткість залежить від фондовіддачі. Зниження фондомісткості має велике значення, так як в цьому випадку потрібно менше основних засобів для нормального забезпечення виробничого процесу, отже, і капітальних вкладень у виробничі фонди.

Фондомісткість вважається така продукція, в собівартості якої велика частка амортизаційних відрахувань. До фондомісткі належить продукція чорної та кольорової металургії, важкого машинобудування, хімічної промисловості та ін.

Показник фондовіддачі найчастіше вимірюється у вартісному вираженні, а на підприємствах, що випускають однорідну продукцію, - як у вартісному, так і в натуральному вираженні.

Приклад. На підприємстві за звітний період обсяг випуску і реалізації продукції в натуральному вираженні склав 700 т, у вартісному - 1 400 000 руб. Середньорічна вартість ОПФ склала 700 000 руб.

Визначити фондовіддачу в натуральному і вартісному вираженні.

Рішення

Визначимо величину фондовіддачі в натуральному вираженні:

Визначимо фондовіддачу в вартісному вираженні:

В даному випадку фондовіддача в натуральному вираженні (Ф 0 = 1 кг) або вартісному (Ф 0 = 2 руб.) Означає, що з кожної гривні середньорічної вартості основних виробничих фондів отримано 1 кг продукції в натуральному обчисленні або 2 руб. в вартісному обчисленні.

Величина фондовіддачі на підприємстві залежить від наступних факторів:

  • • співвідношення темпів зростання обсягу реалізації і середньорічної вартості ОПФ;
  • • рівня механізації і автоматизації виробництва, використання прогресивної технології та модернізація діючого обладнання;
  • • збільшення часу роботи машин і устаткування (підвищення коефіцієнта змінності);
  • • поліпшення використання виробничої потужності підприємства;
  • • збільшення частки активної частини основних виробничих фондів;
  • • рівня кваліфікації кадрів;
  • • рівня цін на реалізовану продукцію; та ін.

Обсяг випуску продукції на підприємстві залежить від середньорічної вартості основних фондів і рівня фондовіддачі, тобто

Величину зміни обсягу випуску продукції (AV) за рахунок зміни середньорічної вартості основних засобів можна визначити з виразу

де Ф отч , Ф баз - середньорічна вартість основних засобів відповідно у звітному і базисному періодах; Ф 0баз - фондовіддача в базисному періоді.

Аналогічним чином можна визначити величину зміни випуску і реалізації продукції за певний період за рахунок зміни фондовіддачі:

де Ф 0 <т1 - фондовіддача відповідно в звітному періоді.

Зміна фондовіддачі (ДФ () ) за певний період можна визначати в абсолютному і відносному вираженні.

Зміна фондовіддачі в абсолютному вираженні:

Зміна фондовіддачі в відносному вираженні:

До системи взаємозалежних показників, безпосередньо характеризують рівень використання активної частини ОПФ і виробничих потужностей, а також розкривають резерви можливого поліпшення їх використання, відносяться:

коефіцієнт екстенсивного використанняе ), що характеризує рівень використання активної частини ОПФ в часі:

де Тф - фактичний час роботи машин і устаткування; Ф реж - режимний фонд часу роботи машин і устаткування;

коефіцієнт інтенсивного використанняі ), що характеризує рівень використання машин і устаткування по їх продуктивності:

де Г1ф - фактична продуктивність машин і обладнання; П в - можлива продуктивність машин і обладнання;

інтегральний коефіцієнтніт ), що характеризує рівень використання машин і устаткування як але часу, так і по продуктивності і визначається за формулою

коефіцієнт змінностісм ), який визначається за формулою

де MCj - кількість машино-змін роботи обладнання тільки в одну зміну; МС 2 - кількість машино-змін роботи обладнання у дві зміни; МС 3 - кількість машино-змін роботи обладнання в три зміни; N ycT - кількість одиниць встановленого обладнання.

Приклад. На заводі 10 верстатів працювали в одну зміну, 20 верстатів - в дві зміни, 35 верстатів - в три зміни, а 3 верстати взагалі нс працювали.

Необхідно визначити коефіцієнт змінності встановленого і працюючого обладнання.

Визначаємо коефіцієнт змінності встановленого обладнання:

Визначаємо коефіцієнт змінності працюючого устаткування:

Коефіцієнт змінності працюючого устаткування можна визначити і як відношення числа відпрацьованих у всіх змінах машиносмен до кількості машиносмен, відпрацьованих у найбільшу зміну. У нашому прикладі в першу зміну було відпрацьовано найбільше число машино-СМСН - 65 (10 + 20 + 35).

До показників використання основних виробничих фондів можна в певній мірі віднести: рентабельність всього майна підприємства (/? "), Рентабельність власних коштів ( R cc ) y рентабельність виробничих фондів (R n ф), рентабельність основних виробничих фондів (/? Ф).

Для більш детального аналізу рівня використання ОПФ можуть бути застосовані і інші показники.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >