ОСНОВНІ ФАКТОРИ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

На банкрутство підприємств впливають, по суті, ті ж фактори, що і на загальну їх діяльність, тобто внутрішні (суб'єктивні) і зовнішні (об'єктивні).

Зовнішні фактори в цілому характеризують умови, що склалися на макрорівні, для функціонування господарюючих суб'єктів. Вони можуть бути сприятливими і несприятливими для господарюючих суб'єктів - все залежить від ефективності функціонування державного законодавчого і виконавчого апарату, тобто від того, наскільки повно держава виконує покладені на нього функції.

До зовнішніх факторів належать:

  • • стан національної економіки в цілому (спад, криза, підйом);
  • • рівень інфляції і безробіття;
  • • політична та соціальна обстановка в країні;
  • • рівень тіньової (кримінальної) економіки;
  • • рівень досконалості податкової системи;
  • • рівень інвестиційного ризику і ін.

Всі ці фактори, а вірніше індикатори, тісно пов'язані між собою, але всі вони залежать від однієї причини - рівня компетентності та відповідальності державних і регіональних органів влади, їх вміння грамотно управляти економікою країни в цілому і окремих регіонів.

Погіршення макроекономічних показників, що характеризують стан країни, викликає банкрутство підприємств, особливо малих. Великі і середні більш стійкі в цьому плані. 11а банкрутство малих підприємств істотно впливає і рівень тіньової економіки. В умовах тіньової (кримінальної) економіки банкрутство підприємств досить часто здійснюється навмисно з метою переділу власності.

З внутрішніх {суб'єктивних) факторів найбільше значення має рівень менеджменту на підприємстві, особливо компетентності перших осіб підприємства. Можна сміливо стверджувати: на цей фактор припадає близько 80-95% банкрутств (якщо не враховувати кримінальний фактор).

На рівень банкрутства в країні істотно впливає досконалість законодавчої основи в цій сфері, а також компетентність і відповідальність осіб, на яких покладається процедура банкрутства. В першу чергу це відноситься до арбітражних керівників.

Тому не випадково в Законі про банкрутство чітко прописані вимоги, що пред'являються до арбітражних керівників.

Арбітражним керуючим може бути громадянин Російської Федерації (ст. 20 Закону про банкрутство):

  • • зареєстрований як індивідуальний підприємець;
  • • має вищу освіту;
  • • має стаж роботи на керівних посадах не менше року плюс півроку в якості помічника арбітражного керуючого або помічника арбітражного керуючого протягом не менше двох років;
  • • здав теоретичний іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих;
  • • пройшов стажування строком не менше шести місяців в якості помічника арбітражного керуючого;
  • • не має судимості за злочини в сфері економіки, а також за злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі;
  • • є членом однієї з саморегульованих організацій.

Крім того, арбітражним судом не можуть бути затверджені як

тимчасових, адміністративних, зовнішніх або конкурсних керуючих арбітражні керуючі:

  • • є зацікавленими особами по відношенню до боржника, кредиторам;
  • • щодо яких запроваджена процедура банкрутства;
  • • Не відшкодували збитки, завдані боржникові, кредиторам, третім особам при виконанні обов'язків арбітражного керуючого;
  • • дискваліфіковані або позбавлені в порядку, встановленому Законом про банкрутство, права займати керівні посади та (або) здійснювати підприємницьку діяльність але управління юридичними особами, входити до ради директорів (наглядова рада) та (або) керувати справами або майном інших осіб;
  • • не мають укладених відповідно до вимог Закону про банкрутство договорів страхування відповідальності на випадок заподіяння збитків особам, які брали участь у справі;
  • • не мають допуску до державної таємниці встановленої форми.

Перераховані фактори - найважливіші, але на банкрутство підприємств впливають і інші фактори.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >