ЩОДЕННИКИ ПІДЛІТКІВ І ІНШІ НЕЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ

Приступаючи до проведення масштабного дослідження депресивних станів підлітка, на перших його стадіях ми робили акцент на апробації та перевірки ефективності використання методики «Депрі- скопа», поєднуючи її з іншими як добре відомими, так і відносно новими методами психологічного обстеження підлітків. Це дозволило нам сформувати об'ємну базу даних, відкриту як для кількісного, так і для якісного аналізу. Разом з тим ми завжди віддавали собі звіт в необхідності підкріплення даних, отриманих за допомогою класичного лабораторного інструментарію, інформацією, взятої, так би мовити, «з життя».

В даний час у вітчизняній віковій психології розвивається ідея про те, що соціальна ситуація розвитку дитини (підлітка) опосередковано впливає на хід його психічного розвитку, оскільки дитина об'єктивно і суб'єктивно включається в різні соціальні контексти, в'язані з особистісними орієнтують образами (Карабанова, 2002). Грунтуючись на цьому положенні, ми ввели в діагностичний блок, поряд з вже перерахованими методами, аналіз щоденників підлітків, які вони вели на наше прохання протягом місяця.

Щоденникові записи виконують дуже цінну роль у діагностиці емоційних станів. Однак при цьому вимагають додаткових зусиль з боку психолога і, зрозуміло, додаткових тимчасових витрат. Без забезпечення довірчого контакту з підлітками цей діагностичний етап не може бути реалізований, тому що щоденники або просто не будуть вестися, або самі старанні підлітки здадуть не менше старанні щоденники із записами соціально-ожі- даємо відповідь. Тому ми включили цей діагностичний етап на заключних стадіях дослідження, коли довірчий контакт з підлітками було встановлено, вони зрозуміли сенс і мету проведеного дослідження і переконалися в конфіденційності тієї інформації, яку видавали нам під час діагностичних вимірів.

Підліткам було дано завдання протягом місяця вести щоденник кожен день; в щоденнику було необхідно відображати події, що відбувалися протягом дня, ставлення підлітків до цих подій і описувати свій емоційний стан. В якості основи для ведення такого щоденника їм пропонувалися такі питання:

  • 1. Чи відчували ви сьогодні емоційну напругу (страх, тривогу, занепад настрою і т.д.)?
  • 2. Чим було викликано (якими ситуаціями) це стан емоційного неблагополуччя?
  • 3. Що ви зробили для поліпшення стану, які способи застосовували, чи було це ефективно?
  • 4. Як довго тривало це стан?

Додаткову і вельми цінну інформацію ми отримали і з люб'язно наданих батьками деяких наших випробовуваних своїх щоденникових записів. Також дуже корисними виявилися і результати розгорнутої реконструкції деяких значущих елементів соціальної ситуації розвитку тих підлітків, які при заповненні опитувальника «Депріскоп» виявили підвищений рівень депресивності. Подібна реконструкція стала можливою за рахунок діагностичних бесід та консультативної роботи з підлітками та їх батьками [1] , що проводилася на всьому протязі реалізації проектів, опис яких стало основою цієї книги.

  • [1] Методи дослідження дорослих наведені у додатку 3.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >