ДИНАМІКА ПІДЛІТКОВОЇ ДЕПРЕСИВНОСТІ В КІНЦІ 1990-Х РР.

Ще одним показником, що характеризує досліджуваний нами базовий феномен, є динаміка рівня підліткової депресивності в період з 1996 р (коли ми почали свої дослідження) по 2000 р (час останніх замірів, що знайшли відображення в загальному аналізі результатів). Калейдоскоп політичних і економічних подій, що відбувалися в ті роки на території колишнього СРСР, не міг не вплинути - часом далеко не однозначного - і на емоційний стан підлітків. У читача свіжі в пам'яті драматичні події цього хронологічно невеликого, але дуже насиченого відрізка часу: здавалися незворотними позитивні зміни в економічному житті і раптовий - для більшості простих людей - російський дефолт, яка спричинила за собою безліч людських драм і зламаних доль і так чи інакше вплинув на стан справ в суміжних державах, зокрема в Україні та в Киргизстані. Крім серйозних соціально-економічних змін в цей час почали відбуватися серйозні зміни в установках багатьох росіян і жителів інших країн СНД. Все більша кількість людей - причому не тільки дорослих, а й підлітків - остаточно переконалися в необхідності при вирішенні життєвих проблем розраховувати тільки на свої сили. З огляду на, що в нашому розпорядженні були дані про емоційний стан підлітків, так само як і інші відомості, що стосуються як підлітків, так і їх батьків, регулярно що виходили протягом більше чотирьох років, як раз припали на цей період, ми визнали цікавим зіставити картину, що мала місце на початку (1996-1997) і в кінці (1999-2000) цього періоду.

Як видно з рис. 19, всі показники - диференціація за статтю, віком, порівняння цілих вибірок - однозначно говорять про зростання депресивності протягом розглянутого часового проміжку. Депресивність дівчаток (дівчат) стабільно вище за аналогічний показник у хлопчиків (юнаків); 15-16-річні школярі значно перевершують своїх молодших товаришів (школярі 13-14 років) за рівнем емоційного неблагополуччя. Важливо підкреслити, що навіть середній показник депресивності у 15-16-річних підлітків вибірки знаходиться в критичній зоні (індекс DINTRUSION більше або дорівнює 21; див. Розділ 2).

У наступних розділах цієї глави ми будемо звертатися до даних, що стосуються психологічного стану батьків наших підлітків, отриманим в зазначений час. Тут нам хотілося б привернути увагу читача до аналогічної динаміки показників депресивності, зареєстрованої у батьків підлітків, які взяли участь в наших експериментах. Йдеться про жителів м Сміли. Ми маємо в своєму розпорядженні великою кількістю підліткових і батьківських даних з цілого ряду експериментальних майданчиків, але тільки по кош- лянская майданчику батьківські результати отримані з розривом в чотири роки (рис. 20).

Порівняння рівня депресивності у підлітків в 1996-1997 і 1999-2000 рр

Мал. 19. Порівняння рівня депресивності у підлітків в 1996-1997 і 1999-2000 рр.

Порівняння рівня депресивності батьків підлітків експериментальної вибірки р Сміли в 1996-1997 і 1999-2000 рр

Мал. 20. Порівняння рівня депресивності батьків підлітків експериментальної вибірки р Сміли в 1996-1997 і 1999-2000 рр.

Як і у підлітків, рівень депресивності їх батьків в порівнянні з раннім виміром також підвищився до 1999-2000 рр. Причому якщо у матерів це підвищення виявилося не надто значним, то у батьків зростання склало близько 18%, фактично зрівнявшись з материнськими показниками. Відповідно до процедури підрахунку, запропонованої авторами методики (див .: «Кращі психологічні тести ...»), якщо рівень депресивності (УД) не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії. Якщо УД більше 50 балів і менше 59, то робиться висновок про легку депресію ситуативного чи невротичного генезу. При показнику УД від 60 до 69 балів діагностується субдепрессивное стан, або маскована депресія. Істинне депресивний стан діагностується при УД більш ніж 70 балів. Як показують отримані результати, якщо відсоток легку депресію ситуативного чи невротичного генезу виявляється трохи більше ніж у 3% батьків в більш пізньому і близько 2% в першому вимірі, то у матерів подібна депресивність відзначається в 21% в першому вимірі і в 24,7% у другому вимірі. Серйозніші стану відзначені в другому вимірі лише у одного батька і двох матерів.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >