Навігація
Головна
 
Головна arrow Культурологія arrow ЛЕГЕНДИ І МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОДИССЕЙ У ЦАРЯ АЛКІНОЯ

Викладено за поемою Гомера «Одіссея».

Коли Навсікая повернулась до палацу, їй вийшли назустріч її брати, вони випрягли мулів з візка і внесли до палацу корзину з одягом. Навсикая ж пройшла до своїх покоїв; там приготувала їй багату вечерю її няня-рабиня Еврімедуза.

Одіссей, перечекавши .немного у міських воріт, пішов в місто. Богиня Афіна оточила його темною хмарою і зробила невидимим, щоб не образив героя хтось із феакийцев. У воротах міста з'явилася йому сама Афіна Паллада під виглядом феа- Кійского діви, і, коли Одіссей звернувся до неї з проханням вказати йому палац Алкіноя, Афіна погодилася проводити його, порадивши не звертатися з питаннями до зустрічних, 'так як феакій- ци, по її словами, не гостинні. Мовчки йшов за богинею Одіссей. Його дивували багатство міста, пристань з рядом кораблів, велика міська площа і неприступні стіни міста. Нарешті, прийшли вони до палацу Алкіноя. Залишаючи Одіссея, богиня ще раз, як і Навсікая, порадила йому звернутися з благанням насамперед до цариці Арети. Давши ці поради, відійшла Афіна.

Якщо вразило Одіссея багатство міста, то ще більше був він вражений багатством палацу Алкіноя. Весь з блискучою міді був палац. Нагорі стіни були прикрашені залізом. Лита з чистого золота двері вели до палацу, одвірок були зі срібла, а поріг мідний. Біля дверей стояли викувані самим богом Гефестом дві живі безсмертні собаки, одна золота, інша срібна. Увійшов до палацу Одіссей. Там побачив він по стінах багато прикрашені лави, вкриті дорогоцінним покривалами. На підставках стояли відлиті з золота статуї юнаків з факелами в руках. Дивний був палац Алкіноя. Але чудеснее всього був сад, який перебував при палаці. Вічно зріли в ньому всілякі плоди - і взимку, і влітку. Теплий Зефір обвівав сад. Там же був і виноградник, цілий рік давав стиглі грона. В саду дзюрчав світлий джерело, інший же джерело бив у самого порога, палацу. Довго дивувався всьому Одіссей; нарешті, увійшов він в бенкетного залу; там сиділи Алкіной, Арета і шляхетні феакій- ци. Вони здійснювали узливання богу Гермесу запашним вином. Покритий хмарою, підійшов Одіссей до Арете і впав до її ніг. В цю мить розсіяла Афіна хмару, і всі побачили великого героя. Здивувалися всі. Одіссей же голосно благав царівну допомогти йому, нещасному мандрівникові. Висловивши своє благання, відійшов Одіссей і як хто просить захисту сіл на попіл у вогнища. За порадою одного з феакийцев, найстарішого з усіх, Алкиной взяв за руку Одіссея і посадив поруч з собою. Подали Одіссею слуги пиши і вина, і всі присутні зробили литу в честь захисника мандрівників, громовержця Зевса. Алкиной же запросив усіх присутніх на наступний день до себе ,, щоб вшанувати прибульця багатим бенкетом, так як думав Алкіной, що це відвідав його один з богів під виглядом смертного. Але Одіссей зневірилися Алкиноя. Він розповів царю, скільки бід зазнав він під час шляху з острова німфи Каліпсо, і розповів також, як допомогла йому царівна Навсікая, яку зустрів він на березі моря. З великою увагою вислухав Алкіной Одіссея і, вражений його мудрістю, вигукнув:

- О, світлі боги Олімпу! Якби дарували ви Навсікаю чоловіка, подібного до цього чужоземця, я дав би йому велике багатство в придане! Але тебе, чужинець, що не будемо ми тримати проти твоєї волі на нашому острові. Ми доставимо тебе на батьківщину. Ніякого шляху по морю не бояться феакійці, як би «і був він далекий!

Але було вже пізно, скінчився бенкет. Цариця Арета звеліла приготувати ложе Одіссею, і він незабаром заснув глибоким сном. Занурився в сон і весь палац Алкіноя.

На наступний ранок Алкиной велів зібратися на раду всім феакийцам, щоб вирішити, як доправити на батьківщину Одіссея. Сама Афіна Паллада обійшла юрод, скликаючи під виглядом глашатая на площу громадян. Привів на площу Алкіной і Одіссея і посадив його поруч з собою. Незабаром сборался весь народ. З подивом дивилися феакійці на героя. Афіна Паллада наділила його невимовною красою і величчю. Звернувся цар Алкіной до присутніх і сказав їм:

- Слухайте, громадяни! Прибув до нас чужоземець, він благає, щоб допомогли ми йому повернутися на батьківщину. Жодного разу не відмовляли ми в допомозі чужинцям. Снаряд ж корабель, відвеземо на батьківщину нашого гостя. Всіх, хто відправиться в плавання, я запрошую до себе на бенкет, запрошую і всіх старших. У палаці моєму вшануємо ми прибульця багатим бенкетом. Нехай покличуть на бенкет і співака Демодока, щоб своїм чудовим співом звеселяли він гостей.

Так сказав Алкиной. Негайно п'ятдесят і два весляра пішли Тотова корабель для плавання. Все ж старійшини пішли за Алкіноєм в його палац. Слуги царя приготували багатий бенкет, заколовши для нього двох биків, дванадцять овець і вісім свиней. Привів слуга Алкіноя на бенкет і сліпого співака Демодока. Сіли за стіл гості, і почався веселий бенкет. Коли все наситилися, демо- док взяв свою кіфару, яка висіла на цвяху над його головою, вдарив по дзвінким струнах співак і заспівав про те, як посперечалися два великих героя, Одіссей і Ахілл, під час урочистого бенкету. Почув цю тісно Одіссей, нахлинули на нього сумні спогади, сльози покотилися йому з очей. Щоб не бачили сліз його феакійці, закрив він голову пурпурової мантією. Скінчив цю пісню Демодок. Витер сльози Одіссей і, взявши в руки золотий кубок, зробив узливання на честь безсмертних богів. Знову заспівав Демодок про подвиги героїв під Троєю, ненова заплакав Одіссей. Ніхто не звернув уваги на його сльози, лише цар Алкіной задумався, чому ллє сльози чужоземець, і зрозумів він причину цих сліз.

Коли гості наїлися, Алкиной запросив їх усіх піти на площу і взяти там участь в іграх. Всі пішли за царем, поруч з ним йшов герой Одіссей. Стали феакійскіе юнаки змагатися в різних вправах: в швидкому бігу, в боротьбі, стрибань, в кулачному бою і метанні диска. Коли вже закінчувалися змагання, прекрасний, могутній Евріал підійшов до сина царя Алкіноя, Лаодамія, перевершує всіх красою, і запропонував йому запросити брати участь в змаганні і чужинця, який виглядає таким могутнім. Спочатку вагався красень Лаодам, потім підійшов він до Одіссею і люб'язно запросив його взяти участь в іграх. Але відмовився Одіссей, - його пригнічувала печаль за батьківщиною. Почув відмову Одіссея Евріал і сказав з усмішкою:

- Мандрівник! Я бачу, що не можеш ти, звичайно, дорівнювати з могутніми юними атлетами. Ти, напевно, з купців, які, об'їжджаючи моря, займаються лише торгівлею.

Грізно насупив брови Одіссей і відповів евріалу:

- Прикра мовив ти слово, Евріал! По тобі бачу я, що боги не всім наділяють людини. Так і тебе наділили вони красою, але зате не дали мудрості. Ти образив мене твоєї промовою, але знай, що я досвідчений в змаганнях. У багатьох боях брав участь я, чимало переніс горя, багато зазнав небезпек, багато втратив я сил, але все ж випробую свої сили.

Сказавши це, схопив Одіссей величезний камінь і кинув його могутньою рукою. З свистом пронісся камінь над головами феакій- ців. Нагнулися вони, щоб не зачепив їх камінь, але він пролетів через весь натовп і впав так далеко, як жоден юнак не міг би кинути і диска, хоча диски і були багато легше каменю. Прийнявши образ феакійскій старця, богиня Афіна відзначила місце, де впав камінь, і сказала, що камінь кинуто так далеко, як не кине жоден феакіец, як би не був він могутній. Тоді зраділий Одіссей вигукнув:

- Юнаки феакійскіе! Киньте диск так само далеко, як кинув я камінь! Якщо ж докинути ви до мого каменю, то кину я і інший, може бути, ще далі, ніж перший. Всіх вас викликаю я на змагання в кулачному бою, боротьбі і бігу. Лише з одним Лаодамія Не буду Його боротися. Не простягну я руки на того, в чиєму будинку прийнятий я, як гість.

Відповів Одіссею цар Алкіной:

- Чужинець, я бачу, що тільки насмішка зухвалого Евріала змусила тебе викликати на боротьбу всіх учасників ігор, щоб нам всім показати твою велику силу. У всьому ти, може бути, перевершиш нас, але тільки не в швидкому бігу, так як боги дарували феакийцам непереможність в бігу та еше зробили їх першими в світі мореплавцями. Всі ми, крім того, любимо спів, музику, веселу танець і розкіш бенкетів. Зараз закличуть сюди майстерних в танці юнаків, і ти переконаєшся, що недарма пишаємося ми цим мистецтвом.

Наказав Алкиной принести кіфару співакові Демодок. Негайно виконав його веління слуга. Взяв Демодок з рук слуги кіфару, вдарив по золотих струнах і заспівав веселу пісню. Під спів його в легкій танці закружляли юнаки. З захопленням дивився на них Одіссей і невимовно дивувався на красу їх рухів. Коли закінчена була танець юнаків, цар Алкіной звелів усім старійшинам піднести в подарунок Одіссею по розкішному шати і по таланту золота. Евріал ж, крім того, мав ушанувати Одіссея особливим даром за завдану їм образу. Спішно зняв свій дорогоцінний меч Евріал, подав його Одіссею і сказав:

  • - О, чужинець! Якщо я сказав щось образливе для тебе слово, то нехай розвіє його вітер. Забудь про нього! Так пошлють тобі боги щасливе повернення на батьківщину, щоб швидше міг ти побачити, дружину і всю свою родину.
  • - Так зберігають же і тебе боги, Евріал! - відповів Одіссей - не кайся ніколи, що подарував мені меч, спокутуючи цим даром нанесену мені образу.

Але вже сідало сонце, і все поспішили до палацу царя Ал- кіно. Там Одіссей пройшов в спокій, наданий йому Алкі- Ноєм, уклав все принесені йому дари в розкішний короб, присланий йому Аретой, і, обв'язавши його мотузкою, зав'язав кінці майстерним вузлом, чому навчила його Кірка. Одягнувшись в пишні шати, пішов Одіссей в бенкетного залу. Там зустрів він Навсикаю. Царівна до нього звернулася зі словами, в яких звучала печаль розлуки:

  • - Прекрасний чужоземець! Скоро тепер повернешся ти на батьківщину, згадуй там мене. Адже і мені ти зобов'язаний своїм порятунком.
  • - О, прекрасная Навсикая! - відповів їй Одіссей. - Якщо дасть мені Зевс-громовержець повернутися благополучно на батьківщину, то там кожен день, як богині, буду я молитися тобі за те, що врятувала ти мене.

Сказавши це, сіл Одіссей поруч з Алкіноєм, і почався веселий бенкет. Під час бенкету попросив Одіссей Демодока заспівати пісню про дерев'яного коня, спорудженому греками під Троєю. Заспівав демо- док, а Одіссей знову став проливати гіркі сльози. Побачивши сльози чужоземця, перервав Алкиной спів Демодока і запитав, чому ллє чужоземець сльози щоразу, як чує пісню про подвиги героїв під Троєю. Він просив чужинця сказати, хто він, хто його батько і мати. Обіцяв Алкиной відвезти його на батьківщину, хто б він не був. Він дав слово виконати свою обіцянку, хоча знав, що загрожує бог морів Посейдон покарати феакийцев за те, що вони відвозять на батьківщину мандрівників проти його волі. Погрожував Посейдон феакій- цям, що коли-небудь він зверне в скелю корабель, отвезшій мандрівника на батьківщину, а місто закриє назавжди високою горою! Знав це Алкіной, але все-таки вирішив доставити Одіссея на батьківщину. Тепер же хотів знати Алкіной, хто цей чужинець, який сідт поруч з ним; тому і просив він Одіссея сказати, хто він, і розповісти про всі пригоди, які довелося випробувати йому.

- Цар Алкіной, - відповів йому Одіссей, - ти бажаєш дізнатися усе те зло, які довелося випробувати мені, ти хочеш знати і те, хто я такий, звідки родом, хто мій батько. Знай же, я - Одіссей, син Лаерта, цар острова Ітаки. Ти вже знаєш, що випробував я, покинувши острів німфи Каліпсо. Тепер же я розповім тобі і про всіх інших моїх пригоди, які випали мені на частку, коли відплив я з-під Трої. Слухай же!

Так сказав Одіссей і почав повість про свої пригоди.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук