РЕЛЬЄФ ТЕРИТОРІЇ.

Морфологічне пристрій поверхні - ще один природний фактор, що визначає можливість використовувати територію для оранки, тобто для отримання продовольчої продукції. Поверхні з ухилами, що перевищують 16 °, вважаються непридатними для оранки через дуже високого ризику розвитку ерозії [1] . З цієї ж причини схили височин з ухилами від 16 до 8 °, по оцінці ФАО, вважаються слабо придатними для оранки, хоча сучасна агротехніка дозволяє освоювати схили за допомогою терасування або застосування особливих механізмів. У той же час височини і навіть гори широко використовуються для випасу худоби, і це дозволяє істотно розширити площу, придатну для виробництва продовольчої продукції. За розрахунками, на суші рівнинні місцевості, придатні для організації землеробства, складають при-

мірно 11% загального земельного фонду 1 . Але саме ці землі в даний час дають до 88% продовольства.

РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ.

На території суші Землі, площею 13,4 млрд га, грунтовий покрив має вкрай різноманітним родючістю. Тільки 10 467 млн га, або 78% загальної площі суші, можуть виробляти біомасу; решта площі зайнята льодовиками або водоймами (див. табл. 5.1). Але і на решті площі продукційна здатність ґрунтів змінюється в залежності від почвообразующих факторів, серед яких клімат, материнські породи, рельєф і рослинність відіграють визначальну роль. Близько 64% ґрунтів на поверхні материків характеризуються як низькородючі, нездатні д

авать хороші і навіть середні врожаї культур без застосування меліорації (табл. 5.3).

  • [1] 2 Agro-ecological Atlas of the World, 2000 / FAO.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >