БІБЛІОГРАФІЯ

Нижче наводяться виключно відомості про літературу російською мовою для тих читачів, які побажали б докладніше ознайомитися з ісламом.

Російські переклади Корану: Саблукова, зроблений з арабського, і Миколаєва, зроблений з французького перекладу Биберштейна-Жазі- мирського. Другий більш задовільний в літературному відношенні, перший взагалі відрізняється більшою точністю, хоча не вільний від помилок. Пор. оцінку обох перекладів у праці А. Ю. Кримського Історія мусульманства, ч. I і І, стор. 143 і сл. Про склад і зовнішньому вигляді Корану ще Остроумов, Коран. <Тепер см. Ще переклад І. Ю. Крач- ковського з коментарем і бібліографією. >

Походження хадисів найкраще з'ясовано в працях Гольдциера (німецькою мовою); результати їх викладені бар. Розеном в ЗВОРАО, т. VIII, і особливо в статті А. Е. Шмідта Нариси історії ісламу. У тій же статті подано відомості про фикхе, правовірних толках, догматики і т. П.

Найкраще російською мовою життєпис Мухаммеда належить Вл. Соловйову (Магомет). Критичне ставлення до «сірє» (див. Стор. 82). ще не позначилося ні в цій, ні в інших російських роботах. Взагалі на російську науку до сих пір не надала майже ніякого впливу та картина початкової історії ісламу, яка починає з'ясовуватися на Заході під впливом праць Вельхаузена, Беккера (німецькою мовою) та Ламменса (французькою). Пор. негативний відгук про поглядах Вельхаузена у Кримського, Історія арабів, ч. II, стор. 127.

Про мусульманському державі і його ставлення до релігії: Бартольді, Теократична ідея <см. Нижче, стор. 303-319>; його ж, Халіф і султан <см. вище, стор. 15-78>.

Дані про Єрусалимі в великому праці Н. А. Меднікова Палестина, про паломництва XI ст. там же слова мандрівника Насир-і Хусрау.

Про медресе і Ханако в статті Бартольді Про поховання Тимура. Про нинішній стан медресе статті Остроумова Мусульманські мактаб і Мадрас. Там же вказана література.

Про перською містицизмі: Жуковський, Людина і пізнання; характеристика Юсуфа хамаданского (див. стор. 117) у нього ж, Руїни Старого Мерва, стор. 170. Про Беха ад-Діні Накшбенде стаття А. А. Семенова в «Східному збірнику»; про Джелаль ад-Діні Румі стаття його ж в ЗВОРАО, т. XXII.

Про Ахмеда Бедеві стаття Н. Н. Мартиновича в «Світі ісламу», 1912 р <Свято в Танті>.

Про західноєвропейському середньовічному містицизмі: Карсавін, Основи середньовічної релігійності в XII-XIII ст.

Про Туркестанському катехізисі В. А. Жуковський в ЗВОРАО, т. XII, <1900 стр. XXIII-XXIV>.

Про послідовну мусульманської друку порівняй нариси А. Н. Самой- Ловича <Печат' російських мусульман> , І. Ю. Крачковского <З арабської друку Єгипту> і А. Ф. Хащаба <Огляд арабської друку> в «Світі ісламу», 1912 р

Про Бабі і бабідов рецензія В. Бартольді на працю пастора Ремера в «Світі ісламу», 1912 р <см. нижче, стор. 387-399>; там же вказана література предмета. Про ваісовцев стаття Е. В. Молоствова в «Світі ісламу», 1912 р

Докладні дані про мусульманському віровченні і обрядах, але без будь-якої історичної перспективи і без знайомства з європейською наукою про іслам, можна знайти в чотиритомній праці П. Цвєткова Ісламізм. Пор. рецензію <Бартольді> на цю працю в ЖМНП, 1914, №3 <см. нижче, стор. 403-412>.

Спроба видавати російською мовою науково-популярний журнал про іслам - «Світ ісламу», зроблена в 1912 р, було припинено в 1913 р .; журнал видавався ще протягом року, але за іншою програмою, без участі фахівців. В даний час передбачається видавати при Академії наук журнал «Мусульманський світ»; в першому номері [1] буде поміщений відгук про яке згадується в цій книзі (стор. 136) новітньому праці Снук-Хургронье <см. нижче, стор. 487-488>.

Кращий західноєвропейський журнал про іслам - німецький «Der Islam» (видається з 1910 р). З 1908 р видається в Голландії на трьох мовах (німецькою, французькою та англійською) «Енциклопедія ісламу», доведена поки тільки до букви Н (лат.). <Видання було закінчено в 1938 р .; з 1960 р також в Голландії виходить нове видання «Енциклопедії ісламу». >

З творів на східних мовах в цій книзі особливо використані історична праця Табари (X ст.) І його ж великий коментар до Корану, також пам'ятники арабської географічної літератури і праці ал-Кінді і Макрізі про Єгипті. Звістка про подію 1711 року (стор. 132) запозичене з книги Хаммера Geschichte des Osmanischen Reiches, Bd IV, S. 120.

  • [1] Він вийшов 1917 року, і на цьому видання журналу припинилося.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >