САМОРЕГУЛЯЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ

Соціальні інститути запрограмовані на підтримку цілісності соціальної системи та забезпечення її відтворення. У той же час інтереси розвитку вимагають змін, тому гнучкість і підтримку рівноваги стає важливою проблемою функціонування суспільства. Додатковим випробуванням для нього є дисфункціональні відхилення.

Процеси розвитку по-різному протікають в стабільному і кризовому суспільстві. У стабільному суспільстві будь-яке нововведення проходить перевірку на принципове відповідність нормам, цінностям, ідеалам системи, яка здійснюється на основі здорового консерватизму суспільства, недовіри людей до всього незвичайного, що може зруйнувати їх звичний уклад життя. Визнання нововведення корисним буде сприяти його впровадженню. За такою схемою приймаються закони, створюються нові організації, змінюються правила взаємовідносин між структурними підрозділами і т. Д.

Якщо для стабільного суспільства інновації не несуть загрозу разба- лансірованія, то для суспільства, яке перебуває в стані аномії, вони можуть бути руйнівними. У ньому механізми відбору інновацій перестають функціонувати, їх поширення здійснюється хаотично, що ще більше підсилює нестабільність суспільної системи. Така система невизначена, непередбачувана, в ній будь-яка подія може призвести до несподіваних наслідків. Скористатися ситуацією може будь-яка організована група (партія) або політичний лідер. Якщо вони близькі до влади, то мають всі шанси реалізувати свою програму. Для того щоб бути підтриманою масами, ця програма повинна бути переведена в доступні для широкого розуміння прості форми, одягнена в привабливі й зрозумілі гасла. В умовах кризи величезну роль грають харизматичні лідери, здатні повести за собою незадоволених, стурбованих людей. В таких обставинах відбулася Велика Жовтнева соціалістична революція, а потім сталася аварія її дітища - радянської держави.

В СРСР на початку 1990-х рр. склалися всі ознаки соціально-економічної кризи: масова свідомість не приймало старий нормативний порядок, переосмислювалася історія країни, відбувався відмова від колишніх комуністичних цінностей, здійснювалася нещадна критика комуністичної ідеології та її основного носія - комуністичної партії. Після жовтневого (1987) Пленуму ЦК КПРС харизматичну забарвлення набула особистість Б. М. Єльцина, який став розглядатися як альтернативний лідер. У суспільстві швидко поширювалися ліберальні цінності. Але їх формування відбувалося не на основі реально сформованого нормативного порядку, що забезпечило б послідовність перетворень, а як негативна реакція на тоталітаризм і орієнтація на західний спосіб життя. При цьому нові соціальні інститути ще не були створені, а старі виявилися зруйновані. Чи не змусив себе чекати сплеск злочинності. Ціннісний розкол призвів до формування конкуруючих уявлень про напрямки соціальних реформ. За короткий термін було створено понад тридцять політичних партій, об'єднань, соціальних рухів. Ситуація ускладнювалася падінням авторитету центральних державних органів влади і зростанням сепаратистських настроїв. Розпад СРСР ставав неминучим.

У наступне десятиліття предпринимался ряд спроб стабілізувати ситуацію, проводилися економічні, соціально-політичні реформи: були проголошені ринкові принципи господарювання, визнана приватна власність, внесені конституційні поправки, які проголосили будівництво демократичної, правової держави, що зміцнили інститут президентської влади. У той же час в деяких регіонах продовжували наростати сепаратистські настрої, що супроводжувалися націоналістичними і шовіністичними закликами, які переросли на території Чеченської Республіки в військові дії. Тривала війна, яка вимагала матеріальних і людських ресурсів, і заглиблювалася економічна криза поставили суспільство на межу краху.

Сьогодні, через кілька років, коли суспільна ситуація відносно стабілізувалася за рахунок стійких тенденцій до зростання економіки і зміцнення демократичних інститутів влади, чітко видно, наскільки руйнівними можуть бути наслідки соціальної аномії та як катастрофічно швидко ламається соціальний простір, руйнуються звичні системи взаємодії, а разом з ними - і долі мільйонів людей.

Проблема підтримки рівноваги в економіці, в соціально-політичних відносинах, зміцнення солідарних зв'язків на основі патріотичних, гуманістичних цінностей між індивідами, соціальними верствами, політичними партіями, особистістю і державою і сьогодні залишається найактуальнішою проблемою розвитку російського суспільства. Підтримка рівноваги дозволить вирішити й інші важливі проблеми - розвитку ринкової економіки, побудови демократичної правової держави, вдосконалення інститутів влади і забезпечення соціальних гарантій, прав і свобод громадян.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >