ОБЛІК ФАКТОРА ЧАСУ ПРИ ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ В ТУРИЗМІ

Фактор часу проявляється досить різноманітно, тому його необхідно враховувати при вирішенні задач аналізу і оцінки ефективності інвестиційних проектів. Перш за все слід зазначити динамічність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності туристського підприємства, яка виявляється в зміні обсягу, структури асортименту і якості вироблених і надаються туристських послуг (туристських товарів). Відбуваються зміни в кадровому потенціалі туристського підприємства, в основних фондах, фінансовий стан туристичного підприємства в цілому, в дебіторської та кредиторської заборгованості. Особливо сильні зміни в виробничому потенціалі туристського підприємства відбуваються в період освоєння нових видів послуг (наприклад, під час розробки нового туристичного напрямку), технічного переозброєння виробництва.

Під впливом часу та інфляції відбувається зміна цін на матеріально-технічні та туристично-рекреаційні ресурси, змінюються процентні ставки по кредитах. Облік впливу цих змін здійснюється шляхом побудови грошових потоків по кроках розрахунку (певних періодах часу). Це дозволяє враховувати вплив фактора часу на результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, обумовленої реалізацією інвестиційного проекту.

З фактором часу доводиться рахуватися, коли виникає завдання оцінки ефективності фінансових (або інших) вкладень, спрямованих на реалізацію інвестиційного туристського проекту. Необхідно теоретично обґрунтовувати можливість порівняння одноразових і поточних витрат і на цій основі визначати фінансові витрати у взаємозв'язку з фінансовими результатами.

Метод підсумовування одноразових витрат з поточними, заснований на перенесенні вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів через амортизацію на собівартість продукції, не завжди прийнятний для визначення загального фінансового результату від операційної та інвестиційної діяльності, обумовленої функціонуванням інвестиційного проекту. Різниця між методом підсумовування одноразових і поточних витрат, рекомендованим в методиках з обліку, планування та калькулювання собівартості продукції, і методом підсумовування цих витрат, рекомендованим в теорії ефективності капітальних вкладень, полягає в наступному.

При калькуляції собівартості туристської послуги (туристичного продукту) величина амортизації по кожному кроці розрахунку (період часу) визначається на основі відповідних норм і нормативів, розрахованих виходячи з терміну служби основних засобів і нематеріальних активів. Дані про виручку від реалізації туристської продукції та її собівартості дають можливість визначити фінансові результати від поточної господарської діяльності туристського підприємства. При розрахунку фінансового результату від реалізації інвестиційного туристського проекту (від капітальних вкладень) вирішення питання порівняння одноразових і поточних витрат залежить від терміну корисного використання інвестиційного проекту. Однак слід зазначити, що термін корисного використання інвестиційного проекту не завжди збігається з терміном служби основних засобів і нематеріальних активів та залежить від необхідності розраховувати фінансові результати за весь період активного використання інвестиційного проекту.

Капітальні вкладення або одноразові витрати відрізняються від поточних витрат, на основі яких розраховується собівартість продукції. Тому необхідно самостійне дослідження приведення до єдиного виміру вартості вводяться в експлуатацію основних виробничих фондів з поточними витратами, відшкодовується на кожному кроці розрахунку інвестиційного проекту. Економічно невиправдано здійснювати порівняння цих витрат на кожному кроці реалізації інвестиційного проекту. Тому виникає проблема порівняння (підсумовування) собівартості продукції і капітальних вкладень з метою визначення загального фінансового результату. Ця проблема вирішується декількома способами.

Наприклад, відповідно до методичних рекомендацій загальний фінансовий результат від операційної та інвестиційної діяльності пропонується визначати шляхом підсумовування операційних доходів, отриманих за весь термін використання інвестиційного проекту, з капітальними вкладеннями або з сумарним результатом по інвестиційної діяльності. Виходячи з такого підсумовування і визначається чистий дохід від операційної та інвестиційної діяльності. Показник чистого доходу в подальшому приймається для розрахунку оціночних показників ефективності інвестиційного проекту. До складу доходів з операційної діяльності, як правило, включається амортизація.

Інший спосіб порівняння поточних і одноразових витрат полягає у визначенні різниці між виручкою від реалізації туристської продукції, включаючи інші доходи від операційної та частина доходів від позареалізаційної діяльності при впровадженні інвестиційного проекту, і сумою поточних і одноразових витрат за весь термін використання інвестиційного проекту. Інвестиційні витрати здійснюються підприємством, структурами вищого рівня або державою з метою отримання прибутку та інших соціальних, економічних і екологічних результатів. При цьому між моментами виникнення одноразових витрат і досягнення ефекту іноді проходять багато років. Наприклад, проміжок часу між проектуванням нових круїзних суден і введенням їх в експлуатацію може становити 8-10 років. Розрив у часі (запізнювання) між вкладенням коштів і їх віддачею в економічній літературі називається лагом. Різночасність витрат, результатів і ефектів існує протягом усього терміну, пов'язаного зі створенням і використанням інвестиційного проекту, і не має місця в якийсь один зафіксований момент часу. Розрив у часі можливий навіть між моментом виробництва продукції, її продажем і отриманням грошей на розрахунковий рахунок.

Капітальні вкладення, спрямовані на реалізацію інвестиційного туристського проекту, тоді будуть економічно виправдані і доцільні з точки зору інвестора, коли фінансовий результат не тільки компенсує ці інвестиції у встановлений нормативний термін, а й забезпечить додатковий дохід. Сформована теорія оцінки економічної ефективності інвестицій виходить з тієї передумови, що дія фактора часу і його вплив на ефективність інвестиційного проекту відбувається завжди, коли є лаг у часі.

Одним із способів обліку розриву в часі при оцінці впливу фактора часу на ефективність є дисконтування грошових потоків. Наприклад, дострокове завершення нового виробничого об'єкта, дострокове введення в експлуатацію готельного комплексу дає певний ефект, оскільки раніше узгодженого терміну починається заселення номерного фонду і отримання доходу. Це дозволяє скоротити терміни погашення одноразових витрат, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту. У той же час відомо багато випадків, коли фактичні терміни створення і освоєння нових машин, нових об'єктів, нових видів туристської продукції перевищували узгоджені або планові терміни. Подовження фактичних термінів створення і освоєння нових туристських об'єктів викликає уповільнення терміну отримання доходів. З аналізу практичної діяльності науково-дослідних, проектних і будівельних організацій відомо, що можливо кілька варіантів розподілу капітальних вкладень за термінами створення і пуску в експлуатацію нових об'єктів, які потребують при цьому однаковою суми одноразових витрат.

У такій ситуації найкращим вважається варіант вирішення завдання, при якому на перших роках витрати мінімальні, а в наступні роки прогресивно зростають. Такий підхід до вирішення завдання обґрунтовується тим, що в цьому випадку грошові кошти менший термін часу знаходяться в замороженому стані і, отже, можуть бути спрямовані на реалізацію нового інвестиційного туристського проекту.

приклад

Припустимо, що оголошений конкурс серед підрядників на будівництво і введення в експлуатацію нового корпусу готельного підприємства. При цьому встановлено такі обмеження. Термін будівництва і пуску в експлуатацію готельного корпусу складає три роки. Загальна сума капітальних вкладень дорівнює 2 000 000 дол. Припустимо, що дві будівельні фірми запропонували свої послуги з виконання робіт. При цьому розподіл витрат має здійснюватися за формою, показаної в табл. 5.9.

Структура розподілу капітальних вкладень

Таблиця 5.9

Будівельні

фірми

Розподіл вкладень капіталу за роками, дол.

Всього, дол.

1-й

2-й

3-й

1

1 000 000

600 000

400 000

2 000 000

2

200 000

400 000

1 400 000

2 000 000

Необхідно оцінити, який із запропонованих інвестору варіантів вигідніше (ефективніше)?

Відповідь: другий варіант вигідніший, так як в цій ситуації основна сума інвестиційних вкладень використана в останній рік.

Однак щоб визначити, який економічний ефект буде отриманий замовником у разі, якщо він віддасть замовлення другий фірмі, необхідно мати інформацію про те, яку віддачу дадуть тимчасово вільні грошові кошти. Для того щоб відповісти на це питання, необхідно знати:

  • • нормативи ефективності капітальних вкладень і норму прибутку, а також який прибуток можна отримати, якщо вільні грошові кошти пустити в оборот;
  • • який спосіб використовувати для приведення різночасових витрат в порівнянний вид;
  • • початок або кінець якого року прийняти в якості розрахункового (від цього багато в чому залежить правильність розрахунку).
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >