Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Методи прийняття управлінських рішень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Порівняння та критерії вибору альтернатив в умовах ризику

Рішенням прийнято називати визначення варіанту подолання проблемної ситуації.

Ключовою властивістю ефективного вирішення слід вважати обов'язкову наявність альтернатив, що забезпечують доцільність та усвідомленість їх вільного вибору.

Формальною підставою прийняття ефективних рішень є використання алгоритму, узагальнюючого досвід у прийнятті управлінських рішень значною кількістю успішних підприємств.

Взятий для розгляду алгоритм базується на процедурі, розробленої американськими дослідниками Л. Планкетт і Г. Хейлом, що перегукується з алгоритмами інших авторів і включає в себе виконання наступних пунктів.

1. Визначення цілі та напрямки у вирішенні проблемної ситуації.

Процедура повинна проводитися в тому ж порядку, що і реалізація стратегічної мети. При реалізації дрібних проектів мета у вирішенні проблемної ситуації і стратегічна мета, як правило, збігаються.

2. Установка критеріїв рішення.

При встановленні критеріїв рішення мають бути вироблені такі контрольні показники, які максимально повно охоплювали б найкращі умови реалізації поставленої мети.

Приміром, при виборі місця для розміщення громадської приймальні необхідно врахувати наступні умови, що приймають значення критеріїв: мінімальна площа приміщення, максимальні витрати (розміри орендної плати), місцезнаходження (включаючи під'їзні шляхи, автостоянку і т.д.).

3. Поділ критеріїв (обмеження / бажані характеристики).

Виділяються бажані характеристики та обмеження, критерії прийняття рішення з точки зору ставлення до них суб'єкта управління. Бальні значення бажаних характеристик, прийнятих з метою ефективного прийняття рішення, можуть бути розподілені між різними критеріями: близькістю до постачальникам продукції, легкістю під'їзду клієнтів, розташуванням у великій промисловій зоні з інтенсивним рухом, мінімальними витратами на будівництво і завезення обладнання тощо.

4. Вироблення альтернатив.

Альтернативи - ключовий компонент ефективного вирішення. Ефективність вирішення багато в чому визначається тим, з якої кількості альтернативних варіантів обрано даний варіант рішення. Відсутність альтернативних варіантів свідчить або про недостатню інформованість ЛПР або про дефіцит часу, відведеного на ретельну перевірку емпіричної бази для цього рішення. А це підвищує ступінь ймовірності помилковості в ухваленні рішення, ускладнює вибір оптимального варіанту. При виробленні альтернатив необхідне дотримання таких вимог:

  • o альтернативи повинні взаємно виключати один одного;
  • o альтернативи повинні припускати максимальні відмінності по виділеним критеріям;
  • o альтернативи повинні бути однаково ймовірні.
  • 5. Порівняння альтернатив.

Для того щоб здійснити успішний вибір альтернативи необхідно, щоб всі можливі варіанти рішень були розділені по одній підставі і були сумісні один з одним. Альтернативні варіанти управлінських рішень повинні приводиться в порівнянний вид з кількох факторів: часу, якості об'єкта, масштабом (об'ємом) виробництва об'єкта, очікуванню матеріальної вигоди, відповідності профілю діяльності організації, залучення додаткової інформації, а також фактору ризику і невизначеності.

Після цього виробляються і порівнюються альтернативи в прийнятті рішення. За підставу порівняння береться питання про те, яка альтернатива найкраще відповідає даним критерієм. З урахуванням цієї обставини кожній альтернативі присуджується свій бал, в значення якого входить характер можливих наслідків прийнятого рішення. Оцінка кожної альтернативи може бути здійснена щодо кожного з критеріїв за порядкової (рангової шкалою).

Таким чином, встановлюються пріоритети у виборі альтернатив, а разом з ними і обгрунтованість у прийнятті оптимального рішення.

При цьому ефективність вибору визначає не тільки оцінка альтернативи за головними критеріями, а й допустима ступінь ризику.

6. Оцінка ризику.

Ризик - це ситуативна характеристика діяльності соціальних суб'єктів, що полягає в невизначеності її результату і настанні несприятливих наслідків. Розгляд сутності ризику можливо як у статичному, так і в динамічному сенсі. У статичному сенсі сутність ризику полягає в способі його вираження, диференційованою в залежності від сфери його заломлення. Відповідно до цього розумінням ризик підрозділяється на різні види: економічний, соціальний, політичний, екологічний, фінансовий та ін.

Оцінка ризику - це оцінка результату певної події з погляду несприятливих наслідків цієї події для його основних учасників. В якості учасників оцінки ризику виступають: страхувальник, страховик і експерт. Основні параметри ризику:

  • o розмір можливого збитку, що настає в результаті настання страхової події;
  • o показник ймовірності настання страхового випадку;
  • o показник можливих витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків страхової події і відновлення попереднього стану;
  • o вартість упущеної вигоди.

З точки зору характеру прояву ризику виділяють систематичний і випадковий ризики.

Систематичний ризик викликається постійно існуючої можливістю настання, пов'язаної, наприклад, з професійною діяльністю учасників діяльності, наявністю стійкої групи факторів, що сприяють прояву цієї події. Адже ймовірність отримання травми ноги у футболіста набагато вище цієї ж небезпеки у піаніста.

Випадковий ризик викликається унікальним збігом обставин, викликаних настанням події, імовірність якого значно менше, ніж у разі систематичного. Однак наслідки, викликані випадковими подіями, для страхувальника можуть виявитися набагато більш небезпечними, ніж, якщо страхові події очікуються.

З точки зору технології розрізняють якісну і кількісну оцінки ризику.

Якісний характер оцінки ризику полягає у визначенні переліку чинників, що викликають прояв страхової події. Кожний з факторів детально аналізується, описується й оцінюється з точки зору його стійкості і ступеня впливу. Результатом якісної оцінки ризику може бути ранжування факторів ризику по різних підставах їх диференціації, представлення механізму прояву страхової події та ін.

Кількісна оцінка ризиків дозволяє порівняти величину ризику різних варіантів рішення і вибрати з них той, який найбільше відповідає обраної підприємством стратегії ризику, за допомогою: статистичних методів; методів аналізу доцільності витрат, методу експертних оцінок, аналітичного методу, методу аналогій, методу аналізу фінансової стійкості підприємства та оцінки його платоспроможності, і т.д.

7. Вибір альтернативи.

Головне питання в проведенні процедури вибору альтернативи - критерій такого вибору, відповідно до яким задаються пріоритети в прийнятті управлінських рішень.

До характерних для оптимального вибору альтернативного рішення критеріями можна віднести надійність, технологічність, оперативність, екологічність, економічність, продуктивність, якість, корисність і ін. При виборі кращої альтернативи слід дотримуватися наступних правил:

  • o в плані реалізації вибирається альтернатива з максимальною кількістю експертних балів за виділеними критеріями;
  • o вибирається альтернатива, що має оптимальний баланс між прибутковістю і ризиком;
  • o в плані реалізації рішення вибирається альтернатива, що передбачає максимально повну згоду експертів з виділеним критеріям.

Серед найбільш відомих методів, що дозволяють здійснювати ефективний вибір альтернатив у прийнятті рішень, слід виділити:

  • o метод "згортки" - розраховуються значення єдиного комплексного критерію для кожного альтернативного варіанту рішення;
  • o принцип Парето - зіставляються оцінки альтернативних варіантів рішень за кількома критеріями і відкидаються "домінованих" рішення;
  • o лексикографічний вибір - здійснюється спочатку по найбільш важливим, а потім по менш важливим критеріям.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук