Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Методи прийняття управлінських рішень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Метод простого додавання нерозкладного залишку

Передбачає рівномірний розподіл цього залишку між факторами. Наприклад, для розглянутої вище функції г виду 2 = х-у вплив збільшення факторів можна представити у вигляді

Перевага даного методу - вирішення проблеми залишкового члена. Недоліком методу простого додавання нерозкладного залишку вважається те, що результат розкладання загального приросту результуючого показника, здійснюваний методом ланцюгових підстановок, залежить від порядку підстановки. У зв'язку з цим утруднюється отримання однозначного кількісного значення впливу окремих факторів.

Метод зважених кінцевих різниць

У даному методі величина впливу кожного фактора визначається по кожному з варіантів підстановки факторів. Потім результати сумуються і від отриманої суми береться середня величина, що дає єдиний відповідь про значення впливу фактора. Так, для функції г виду г = х-у вплив збільшення факторів визначається наступним чином:

В результаті

Логарифмічний метод

Полягає в логарифмічно пропорційному розподілі залишку по шуканим факторам і застосовується в мультиплікативних моделях. Результати розрахунків не залежать від місця розташування факторів у моделі.

Наприклад, для функції / виду / = х-у-г

Оскільки між індексами використання показників застосовується та ж залежність, що і між самими показниками, зробивши заміну абсолютних значень на індекси, маємо

Розділивши обидві частини рівності на і помноживши на д / отримаємо

Вплив окремих чинників визначається наступним чином:

Таким чином, результативного показника розподіляється за факторами пропорційно відносинам логарифмів факторних індексів до логарифму індексу результативного показника.

До гідності логарифмічного методу відносяться висока точність (більш висока, ніж при інтегральному способі), а також розподіл спільної дії факторів пропорційно частці ізольованого впливу кожного фактора на рівень результативного показника. Недолік логарифмічного методу полягає в обмеженій сфері його застосування.

Метод коефіцієнтів

Заснований на зіставленні числових значень одних і тих же базисних економічних показників при різних умовах:

Гідність методу полягає в його відносній простоті. Недолік - результат сумарного впливу факторів не збігається з величиною зміни результативного показника, підрахованої прямим способом.

Інтегральний метод

Недоліком елімінування як способу детермінованого факторного аналізу є передумова про те, що фактори змінюються незалежно один від одного. У реальних же завданнях фактори змінюються спільно, взаємопов'язано, що дає додатковий приріст результуючого показника.

Розглянемо приклад факторного аналізу обсягу валової продукції (табл. 16.1).

Таблиця 16.1. Приклад факторного аналізу

Приклад факторного аналізу

Приклад 16.2. Обсяг валової продукції зріс на 50%

ГВПф] 'ГКФ]

при збільшенні кількості робочих місць на 20% тт ~ .ВПпл-1 Кпл)

Дф ПфСВф

і зростанні продуктивності праці ----- на 25%. Оора-

Ам'Пнл-СВщ,

зуюідаяся різниця 5% = 50 - 20 - 25%, або додатково 8000 тис. руб. - Це додатковий приріст від взаємодії обох факторів, що характеризують зміну продуктивності праці (середньорічний вироблення (ГВ) одного працюючого - 200000 тис. Руб. Фактично проти 160000 тис. Руб. За планом).

При розрахунку умовного обсягу валової продукції виходячи з фактичної кількості робітників і планового рівня продуктивності праці весь додатковий приріст від взаємодії двох факторів відноситься до якісної фактору - зміни продуктивності праці:

ВП ™ = КР1И- ГВ | 1Л = 1000-160 = 160000 тис. Руб .;

ВПусл = КРф- ГВ || Л = 1200 o 160 = 192 ТОВ тис. Руб .; ВПф = КРФ-Гвф = 1200-200 = 240000 тис. Руб.

Таким чином, приріст обсягу валової продукції за рахунок зростання кількості працюючих склало

ДВПкр = 192000 - 160000 = +32 000 тис. Руб., А за рахунок зміни річного виробітку

ДВПГВ = 240000 - 192000 = +48 000 тис. Руб. Якщо розрахунок умовного обсягу валової продукції вести для фактичного рівня продуктивності праці і запланованої кількості робітників, то

ВПпл = КРПЛ- ГВпл = 1000 o 160 = 160000 тис. Руб .; ВПусл = КР "Л- Гвф = 1000 o 200 = 200000 тис. Руб .; ВПФ = КРФ- Гвф = 1200 o 200 = 240000 тис. Руб.

У цьому випадку приріст обсягу валової продукції за рахунок зростання кількості працюючих становить

ДВ11кр = 240000 - 200000 = +40 000 тис. Руб.,

а за рахунок зміни річного виробітку

ДВПГВ = 200000 - 160000 = +40 000 тис. Руб.

Таким чином, при використанні методу елімінування велике значення в оцінці впливу чинників грає порядок підстановки. Інтегральний метод виключає цей недолік. Він використовується в мультиплікативних, кратних і змішаних моделях.

Для мультиплікативної двухфакторной моделі Т = ху вплив факторів описується таким чином:

Для мультиплікативної трехфакторной моделі / 7 = х-у ■ г вплив факторів описується як

Для мультиплікативної четирехфакторной моделі Р = = ДГ-г / -2- # вплив факторів визначається у вигляді

Для кратної моделі виду ¥ = х / у вплив факторів описується таким чином:

Області застосування основних методів детермінованого факторного аналізу наведено в табл. 16.2.

Таблиця 16.2. Приклади застосування методів детермінованого факторного аналізу

Приклади застосування методів детермінованого факторного аналізу

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук