Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Міжнародний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Похідні цінні папери

Похідні цінні папери (деривативи) - це такі цінні папери, права і зобов'язання за якими пов'язані з "класичними" цінними паперами.

Похідні ланцюгові папери можна розглядати також як документальне оформлення різноманітних контрактів і договорів, пов'язаних з "класичними" цінними паперами, такими як акція і облігація.

До похідних цінних паперів відносяться:

  • - Опціон емітента (варрант);
  • - Депозитарні розписки;
  • - Ф'ючерси;
  • - Опціони та ін.

Опціон емітента {варрант) - це емісійний цінний папір, що закріплює право її власника на покупку в передбачений у ній термін і / або при настанні зазначених у ній обставин певної кількості акцій емітента такого опціону за ціною, визначеною в опціоні емітента.

Опціон емітента (варрант) є ціною папером:

  • - Емісійної;
  • - Іменний;
  • - Бездокументарній (як і акція);
  • - Термінової або без встановленого терміну обігу;
  • - Вторинною, оскільки права за даною цінному папері пов'язані з правами її власника на акцію.

Опціон емітента не має власного номіналу, але умовно в якості номіналу можна розглядати ту кількість акцій, права на покупку яких він виражає. У російському законодавстві обсяг емісії за опціоном емітента обмежений 5% відповідного типу розміщених емітентом акцій. Ціна розміщення опціонів емітента не може бути нижче номінальної вартості акцій, для придбання яких вони випускаються, при цьому оплата може відбуватися тільки грошима.

У світовій практиці аналогом опціону емітента на акцію є фондовий варант. Термін "варрант" походить від англійського слова warrant, яке можна перекласти як "ордер", "повноваження". Виникнення варанта пов'язано з ситуацією, коли акціонерне товариство надає деяким потенційним акціонерам певні пільги для придбання акцій. Отримавши варрант, такий акціонер переносить термін платежу. Надалі, якщо ціна акцій стане вище ціни виконання варанта, його власник може продати цю цінний папір, просто отримавши прибуток.

Якщо ж ціна акцій залишиться низькою, власник варанта може не реалізувати своє право. У будь-якому випадку власник варанта під час строку його дії може придбати пакет акцій акціонерного товариства, що випустило варрант. У деяких випадках фондові варранти за умовами випуску можуть погашатися і самої випустила їх компанією без обміну на акції, шляхом викупу у власників.

Умови, на яких випускається варрант на акції, можуть бути будь-якими (що не суперечать закону), важливо щоб вони відповідали інтересам учасників ринку і емітента. Зазвичай термін обігу варанта складає не менше 10-20 років або зовсім не обмежений.

Ціна виконання варанта, тобто ціна придбання акцій, як правило, на рівні, що перевищує ринковий курс на 15-20%. Це робиться для того, щоб власник варанта не скористався своїм правом відразу. Рівень перевищення ціни залежить від оцінки перспектив ринкового курсу емітентом, а також від цілей, поставлених при випуску варантів. Ціна виконання може залишатися незмінною на весь термін обігу варанта, а може періодично змінюватися па певний відсоток або фіксуватися іншим способом.

Депозитарна розписка - це цінний папір, що свідчить про володіння певною кількістю акцій іноземної компанії, депонованих в країні перебування цієї компанії, випуск та обіг якої здійснюється в іншій країні. Зустрічаються й інші переклади назви депозитарної розписки - депозитарне свідоцтво, депозитарна квитанція. Депозитарні розписки випускаються на основі спеціального законодавства. Так, наприклад, розписки, випущені на основі законодавства США, називаються американськими депозитарними розписками (АДР).

Це означає, що АДР є форма опосередкованого володіння акціями іноземної компанії для американських інвесторів. Основні характеристики АДР аналогічні характеристикам акцій, оскільки саме акції є основою для випуску розписок. АДР відносяться до вторинних цінних паперів та є:

  • o безстроковими;
  • o іменними;
  • o документарними (звичайно);
  • o емісійними;
  • o пайовими;
  • o дохідними.

В якості поминала АДР приймається кількість акцій, на які вона надає права.

Існує чотири категорії АДР і в тій чи іншій мірі всі вони можуть звертатися на фондовому ринку США. АДР першого рівня (АДР-1). Мають дві ознаки:

  • 1) АДР на раніше випущені акції;
  • 2) АДР, які не можуть звертатися на американських біржах (через спрощеної процедури реєстрації та відсутності приведення бухгалтерської звітності до американськими стандартами).

АДР другого рівня (АДР-2) мають ознаки:

  • 1) АДР на раніше випущені в обіг акції;
  • 2) АДР, які можуть звертатися на американських біржах (повна процедура реєстрації, повна відповідність вимогам американських бухгалтерських стандартів).

АДР третього рівня (АДР-3) мають ознаки:

  • 1) АДР на знову випущені в обіг акції;
  • 2) АДР, які можуть звертатися на американських біржах (повністю ідентичні АДР-2 але процедурі реєстрації і ринку обігу).

АДР четвертого рівня (АДР-4). Випускаються відповідно до "Правилом 144а". З точки зору вимог до документації та виду ринку, де вони звертаються, аналогічні АДР-1, проте мають більш солідний ринок для обігу, оскільки за умовами їх покупцями можуть бути тільки кваліфіковані інституційні інвестори (розташовують фондовим портфелем у розмірі не менше 100 млн дол. ). Ці компанії за правилами можуть торгувати АДР-4 на особливому ринку між собою, який отримав назву "система електронної торгівлі ПОРТАЛ".

Крім того, за "Правилу 8" АДР можуть звертатися і на біржах інших країн. Такі депозитарні розписки називаються глобальними депозитарними розписками (НДР).

Використовуючи вказане правило, російські компанії, отримуючи для своїх депозитарних розписок нижчий статус АДР-1, який не дає права звернення на біржах США, отримують можливість працювати на європейських біржах, тобто мати звичайні публічні котирування.

В даний час число російських компаній, що випустили ті чи інші види АДР, обчислюється кількома десятками. Зокрема, багато з них представлені на Лондонській фондовій біржі (£ 5 £), де свої АДР (НДР) розмістили ВТБ, "Роснефть", "Лукойл", "Татнафта", "Ростелеком", АФК "Система", "Северсталь" , ММК, "Євразхолдинг" і ін. Число таких компаній продовжує зростати.

Ф'ючерс (ф'ючерсний контракт) - це стандартний біржовий договір купівлі-продажу, в даному випадку фондового активу, через певний термін у майбутньому за ціною, встановленою сторонами угоди в момент її укладення. Ф'ючерсні контракти укладаються тільки па біржах1.

Ф'ючерсний контракт перетворюється на похідний інструмент в силу того, що будь-яка уклала його сторона може достроково ліквідувати свої зобов'язання по ньому шляхом заняття протилежної позиції але знову укладеним аналогічного ф'ючерсу або укладення зворотної угоди. Якщо різниця в цінах даних контрактів виявиться позитивною для цього учасника ринку, то він отримає прибуток, якщо негативною сплатить збиток на користь іншого учасника ринку.

На практиці висновок ф'ючерсного контракту виглядає як проста його купівля-продаж. Учасник ринку купив ф'ючерс (тобто уклав контракт в положенні покупця цінного паперу) на фондовий актив по 200 руб., А через якийсь час продав цей ф'ючерс (тобто уклав новий аналогічний контракт в положенні продавця цінного паперу, або уклав зворотну угоду) але 230 руб. (або 170 руб.). У результаті його взаємно протилежні ідентичні зобов'язання (по прямій і зворотній угодам) сальдіруются, і йому виплачується 30 руб. в якості доходу (або він сплачує на користь біржі 30 руб. і несе збиток).

У ф'ючерсної торгівлі, на відміну від дійсної торгівлі, цінний папір продається і купується таким чином, що її учасники отримують різницю в цінах без переміщення самих цінних паперів між ними.

Основні види ф'ючерсів на фондові активи: ф'ючерси на найбільш активно торгуються акції компаній, ф'ючерси на фондові індекси, ф'ючерси на державні облігації (різновид процентних ф'ючерсів).

Опціон (опціонний контракт) - це договір, відповідно до якого одна з його сторін - тримач (покупець) - отримує право вибору купити (продати) ринковий актив за заздалегідь встановленою ціною (ціною підписки) або відмовитися від цього права протягом встановленого терміну або на дату його закінчення (дату експірації). За це право вона сплачує іншій стороні договору, званої передплатником (продавцем), узгоджену між ними суму грошей - премію, або ціну опціону. Термін "опціон" походить від англійського "option" - додаткова можливість.

Біржовий опціон - це стандартний біржовий опціонний контракт ф'ючерсного ринку. Купівля-продаж біржового опціону здійснюється в тому ж порядку, що і описана вище угода з ф'ючерсним контрактом. Різницею в цінах в даному випадку є різниця у преміях опціону. У свою чергу, ціпа опціону знаходиться в безпосередній залежності від динаміки ціни фондового активу опціонного контракту.

Біржові опціони є на ті ж самі фондові активи, що і ф'ючерсні контракти. Крім того, існують біржові опціони і на ф'ючерсні контракти. Прикладом великого опціонного контракту для російського ринку цінних паперів є опціон, придбаний Х5 Retail Group на покупку мережі гіпермаркетів "Карусель" (на суму близько 1 млрд дол.), Який, у свою чергу, був додатком до договору про злиття мереж "Пятерочка" і "Перехрестя". Як відомо, обидві угоди були успішно реалізовані.

Підводячи підсумок цього виду цінних паперів, можна сказати, що ф'ючерси та опціони з'явилися насамперед для страхування від цінових ризиків, а також як інструмент планування бізнесу, інтегрований в ринкову економіку. В даний час ф'ючерси та опціони займають ключове положення в світі цінних паперів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук